A L M A M AT E RLITTERIS ET ARTIBUS

62

ЧЕРКЕС Богдан Степанович

Директороктор архітектури, професор, академік Українськоїакадемії архітектури і Саксонської академії мистецтв,керівник відділення архітектури і містобудування

ЗНЦ Національної академії наук України, професорДармштадтського технічного університету (Німеччина),професор Віденського технічного університету (Австрія).

Народився у 1953 р. у с. Великий Полюхів Золочівськогорайону Львівської області в сім’ї вчителів. Після закінченняу 1975 р. архітектурного факультету Львівського політехніч-ного інституту працював практикуючим архітектором,а з 1977 р. розпочав свою наукову та педагогічну діяльність.

У 1984–1985 рр. навчався в аспірантурі Московськогоархітектурного інституту на кафедрі «Основи теорії містобу-дування», де в 1985 р. успішно захистив кандидатську дисер-тацію «Аграрний елемент у структурі міста» (науковийкерівник — доктор архітектури, професор З. М. Яргіна).

Уже тоді Богдан Степанович проявив себе як ініціатив-ний, талановитий науковець, його розробки стали відомимиі використовувалися (зокрема в інституті Генерального пла-ну м. Москви — майстерня доктора архітектури, професораА. Е. Гутнова).

У 1987 р. Богдан Степанович очолив кафедру, а в 1991 —його обрали деканом архітектурного факультету Національ-ного університету «Львівська політехніка». Перебуваючи націй посаді,він багато зробив для розвитку львівської архітек-турної школи, підвищення її рівня та налагодження міжна-родних зв’язків.

З початку 1990-х років Б. С. Черкес займається питан-нями компаративного аналізу архітектури та ідентичностігромадських центрів європейських міст. Цій темі вінприсвятив близько 100 публікацій у відомих європей-ських, американських і національних наукових фаховихвиданнях і сформував власну наукову школу.

Богдан Степанович — організатор таких відомихміжнародних симпозіумів, як «Архітектура як відобра-ження ідеології» (Львів, 1996), «Планування європей-ського міста: 1900–2000 рр.» (Роттердам, 1997), конгресуAESOP (Європейська асоціація планувальних шкіл) «Мріяпро більшу Європу» (Відень, 2005), симпозіуму «Урба-ністична регенерація» (Шанхай, 2007) та ін.

Як відомий фахівець у галузі компаративного аналізуархітектурних процесів професор Б. С. Черкес протягом2000 р. працював візитовим професором Дармштадськоготехнічного університету (Німеччина), а з 2001 р. за суміс-ництвом обіймає посаду візитового професора Інститутумістобудування Віденського технічного університету(Австрія). У 2001 р. Б. С. Черкеса обрали дійсним членомУкраїнської академії архітектури, а у 2003 р. — дійснимчленом Саксонської академії мистецтв.

У 2006 р. професор Б. С. Черкес успішно захистиву Київському національному університеті будівництваі архітектури докторську дисертацію «Національна іден-тичність в архітектурі громадських центрів столичних міств умовах ідеологічної детермінації» (науковий консуль-тант — доктор архітектури,професор І.О.Фомін),а в 2007 р.його обрали керівником відділення архітектури і містобуду-вання ЗНЦ Національної академії наук України.

Професор Б. С. Черкес є відомим, знаним в Україні,Європі та світі вченим, який присвятив свою наукову, педа-гогічну й освітньо-організаційну діяльність розвитку теоріїархітектури і містобудування, утвердженню українськоїархітектурної науки в європейському й світовому науковомупросторі, а також підготовці кадрів вищої кваліфікації длянауки і практики.

Інститут архітектури

Д

63

Цей інститут — одна з найстаріших вищих архітек-турних шкіл Європи. Цісарсько-КоролівськуТехнічну академію у Львові, що пізніше стала нази-

ватися Львівська політехніка, урочисто відкрили 4 листопа-да 1844 р. Одним із найважливіших відділень тут булоархітектурне. Львівську архітектурну вищу школу, як відо-мо, було створено на базі кількох навчальних установ.

У Львівському університеті, що діяв як колегія від1609 року, а в 1661-му офіційно набув статусу академії тазгодом звання університету, із 1730 р. розпочалося система-тичне навчання архітектури. На початок ХІХ ст. архітектур-на студія університету поступово перетворилася у вищуархітектурну школу повного обсягу, яка готувала потрібнихспеціалістів.

1817 р. у Львові було відкрито ще й реальну школу, у якійнавчалися фахівці середньої кваліфікації для будівництва,техніки, комерції й торгівлі. Термін навчання студентів ста-новив два або три роки.

У 1835 р. Львівська реальна школа стала Цісарсько-Королівською Реально-Торговою академією. Саме на її базіта деяких кафедр університету 1844 р. було створеноТехнічну академію. У 1872 р. вона мала три факультети — їхтоді називали «фахові школи»: архітектури, інженерії тахімічно-технологічну. Термін навчання становив п’ятьроків. 18 жовтня 1877 р. Львівську Технічну академію перей-меновують на Цісарсько-Королівську Політехнічну школу.

Починаючи з 1730 р. архітектори навчалися у корпусахуніверситету, що знаходилися на вулиці Театральній. Післястворення Технічної академії для неї орендували будинокна розі нинішніх вулиць Театральної та Вірменської.Пізніше заняття з архітектури відбувалися в ратуші тав інших будинках, розташованих в історичному центрі

міста. У 1872 р. було прийнятерішення про зведення новогонавчального комплексу на ді-лянці сучасної вулиці С. Банде-ри, тобто біля нової магістралі,що формувалася тоді в півден-ному районі міста як доїзд дозалізничної станції. Проектан-том монументального будинкудля Академії був професорЛьвівської політехніки Юліан-Октавіан Захарієвич. Споруд-ження розпочали в 1874 році,а влітку 1877-го завершили.У вересні 1880 р. у новозбудова-ному головному корпусі Львівської політехніки побувавцісар Австрії Франц Йосиф І, якому сподобалася йогоархітектура.

Ця споруда — своєрідний архітектурний посібник, щодопомагає виховувати митців та сприяє підготовці май-бутніх фахівців. Саме в ньому відтоді завжди знаходиласяархітектурна школа.

Автор головного корпусу Політехніки відіграв важливуроль у розвитку цього навчального закладу. Юліан Заха-рієвич народився 17 липня 1837 р. у Львові, у родинівірменів. Він закінчив Львівську технічну академію, а згодомкерував тут кафедрою будівництва із 1871 р. аж до своєїсмерті (27 грудня 1898 р.). Очоливши цю провідну кафедруу віці 34 років, він понад чверть століття творчо готувавархітекторів. Ю. О. Захарієвича обирали деканом архітек-турного факультету і ректором Політехніки. Він зробивдуже вагомий внесок у розвиток Львівської архітектурної

Ю. Захарієвич, професорархітектури, ректор

1877–1878, 1881–1882 рр.

Інтер’єр головного корпусу Львівської політехніки

школи і вдало поєднував педагогічну діяльність із проекту-ванням та будівництвом.

Особливе місце в історії львівської архітектурної школизаймає також видатний український архітектор Іван Левин-ський (1851–1919). Випускник Львівської технічної акаде-мії, професор І. Левинський керував кафедрою утилітарногой залізничного будівництва академії майже 20 років. Разомз найближчими соратниками він cпроектував і збудувавбагато споруд у Галичині. Творчість І. Левинського та йогоспівробітників увійшла до скарбниці української архітекту-ри.У травні 1919 р.,після перемоги польських військ у війнііз Західноукраїнською Народною Республікою, І. Левин-ський не виконав вимогу адміністрації і не склав присягу навірність Польській державі. Тоді ухвалою представникауряду його звільнили з посади професора. Проти цієїпостанови солідарно виступили у колективній заяві довлади професори архітектурного факультету, які майже всібули поляками.

У 1921 р. Політехнічна школа у Львові стала називатисяЛьвівська політехніка. Структура факультету і кількість ка-федр з роками змінювалися. Перед війною на архітектурно-му були такі кафедри: інтер’єру та малювання (завідувач —професор В. Ґжимальський), історії архітектури та поль-ської архітектури (проф. М. Осінський), архітектури житло-вих будинків (проф. І. Багенський), архітектури монумен-тальних будинків (проф. В. Мінкевич), урбаністики (проф.С. Філіпковський), статики й металевих і залізобетоннихконструкцій (проф. Е. Лазорик, декан факультету), нарисноїгеометрії (проф. К. Бартель), загального будівництва (проф.К. Бартосевич) та утилітарного будівництва (проф. В. Дер-дацький).

Щорічний набір студентів у 1930-ті роки на архітектур-ний факультет становив 87-90 осіб.

Восени 1939 р. Західна Україна увійшла до складу СРСР,і Львівська політехніка була реорганізована у Львівськийполітехнічний інститут.Протягом 1940–1941 рр.архітектур-ний факультет поступово пристосовувався до новихсуспільних і політичних умов, впроваджував методи робо-ти, властиві для радянської вищої школи. Але викладацькікадри та склад студентів залишилися тими ж. Різко зміни-лися лише керівництво й політичні відносини у навчально-му закладі. А після окупації Галичини німецькими війська-ми у червні 1941 р. робота Львівського політехнічногоінституту припинилася.

Наступні роки були для Західної України часом політич-них і державних змін, що мали в основному трагічнінаслідки. Багато професорів і студентів львівської архітек-турної школи виїхало до Польщі, а саме до Глівіце та Гдан-ська (тому можна вважати, що створені в післявоєнні рокиу цих містах архітектурні факультети значною мірою єспадкоємцями традицій Львівської політехніки).

На архітектурному ж факультеті відбувалися на той часскладні процеси. Але у повоєнні роки було збереженотрадиції та методи навчання, історично сформовані у Львів-ській архітектурній школі протягом століть.

На особливу увагу заслуговує особистість і діяльністьпрофесора І. О. Багенського (1883–1967), який протягом22 років, до грудня 1966-го, очолював кафедру архітектур-ного проектування. Він народився в Криму, в м. Керч,

64

Макети проектів, студентські роботи

Роботи студентів-архітекторів (живопис) В художній майстерні Львівської політехніки

у родині польського нотаріуса. Вчивсяархітектури у Варшаві та Львові, пра-цював у Львівській політехніці напосаді професора в міжвоєнні роки,деякий час був деканом архітектурногофакультету.

Протягом 1950–1960-х років Львів-ська архітектурна школа діяла в дужескладних умовах. На той час у СРСРпотреба в архітекторах була незначною,а простір для їхньої творчої діяль-ності — дуже обмеженим. На першийкурс архітектурної спеціальності прий-мали щороку лише 25 студентів,а часом навіть закривали набір. Аж допочатку 1970-х років архітектурнашкола постійно боролася за своє існу-вання, а отже, й за збереження власнихтрадицій. І все ж підготовку архітек-торів у Львівському політехнічномутоді вдалося зберегти. Поступово із1963 р. набір студентів почав збільшу-ватися, а в жовтні 1971 р. відновилиархітектурний факультет. У його складі одразу було чотириспеціальні кафедри — проектування житлових та громад-ських будинків, містобудування, історії та художніх основархітектури, архітектурних конструкцій. Згодом організува-ли кафедру реставрації та реконструкції архітектурнихкомплексів (1992 р.) і кафедру дизайну архітектурного се-редовища (2003 р.). Посаду декана архітектурного факуль-тету обіймали І. І. Середюк (1971–1977), А. М. Рудницький(1977–1991), Б. С. Черкес (від 1991 р. і дотепер).

Архітектурна школа Львівської політехніки у своїйдіяльності спирається на власні традиції та великий досвід.Упродовж багатьох років вона дотримувалася таких засад:спадковість основних науково-методичних, творчих і педа-гогічних методів, передача їх від покоління до покоління,дотримання принципу багатосторонньої підготовкиархітекторів.

Нині Інститут архітектури Львівської політехніки —один із провідних, де готують архітекторів за навчальнимипланами, спільними для всіх університетів України. Він роз-виває співдружність з іншими аналогічними вищими на-вчальними закладами Європи та світу, діючи в рамкахміжнародних угод, і ставить за мету забезпечити співпрацюз університетами інших європейських міст, щоб мати мож-ливість обмінюватися студентами та викладачами, прово-дити спільні навчальні заняття, конференції та практики.

В Інституті тепер навчається понад 1200 студентів.Пере-важна частина — на спеціальності «Архітектура», а приб-лизно одна четверта — на спеціальностях «Дизайн тареставрація творів мистецтва» за двоступеневою системою:бакалавр — магістр (спеціаліст). Усі студенти мають отри-мати однакову за характером та обсягом підготовку, а післязакінчення бакалаврату кожен обирає для себе вужчий на-прямок подальшої підготовки. Тобто випускники інститутуархітектури мусять бути повноцінними архітекторами,вміючими проектувати довільні архітектурні об’єкти.Для цього їх навчають архітектурної справи на різних

кафедрах для отримання підготовки широкого діапазонуархітектурних галузей. Наприкінці четвертого курсу вонивиконують дипломний проект, захищають його та отриму-ють диплом бакалавра.

Далі навчання відбувається вже на рівні програми підго-товки магістра (спеціаліста) за вибором студента, з ураху-ванням конкретного напряму підготовки під методичнимкерівництвом профілюючої кафедри. Другий етап теж за-вершується захистом дипломного проекту та отриманнямдиплому магістра (спеціаліста).

Інститут архітектури має у своєму складі шіcтьспеціальних кафедр.

Кафедра архітектурного проектуванняЦей підрозділ відповідає за навчання з профілю архітек-

турного проектування монументальних будинків,а також ізжитлового та утилітарного будівництва.

Очолює кафедру кандидат архітектури, доцентІ. П. Гнесь — лауреат Державної премії СРСР, член місто-будівної ради м. Львова.

На кафедрі працює понад 20 викладачів, серед них одиндоктор архітектури, доценти, архітектори. Практично всівикладачі мають великий досвід реального архітектурногопроектування, є авторами десятків проектів, реалізованиху будівництві.

Кафедра містобудуванняГоловне завдання, що стоїть перед колективом цієї

спеціальної профілюючої кафедри, — навчити студентівпринципів архітектурного вирішення та проектуваннямістобудівних систем і комплексів,засад генеральних планівміст і сіл, паркових об’єктів. Майбутні архітектори вчатьсяініціативно й пошуково проектувати групи будинків і комп-лекси, визначати й враховувати вимоги, які мають бутипоставлені до проектування будинків і споруд, вимогищодо розташування їх у місті, їхньої висоти, вигляду тощо.

65

Колектив кафедри архітектурного проектування.Cидять зліва направо: доцент Ю. А. Рочняк, доцент І. О. Данчак, старший викладачЛ. І. Лучко, доцент С. М. Лінда, доцент Л. С. Грицюк, доцент У. І. Іваночко, старший

лаборант Д. М. Кудін. Стоять зліва направо: старший викладач О. П. Ілляшенко,асистент А. Б. Марчило, доцент В. Б. Якубовський, завідувач кафедри доцент

І. П. Гнесь, старший викладач Р. А. Рудик

66

До навчального процесу кафедри вхо-дить проектування міського благоуст-рою та його елементів, садів і парків,а також транспортних вузлів, авто-мобільних стоянок, об’єктів обслугову-вання.

На кафедрі працює 15 осіб, середних 3 професори, доктори наук і доцен-ти. Очолює кафедру головний архітек-тор міста Львова,член Української акаде-мії архітектури, кандидат архітектури,доцент Ю. І. Криворучко.

Кафедра працює в тісній співдруж-ності з архітектурним керівництвомміста. Тут за участю студентів розроб-ляють пошукові архітектурні проекти,які стають підставою для вирішенняпитань забудови міста.

Кафедра реставрації та рекон-струкції архітектурних комплексів

Її було створено у 1992 р. впершев Україні під керівництвом професораА. Рудницького. З 2002 р. цією профілюючою кафедроюзавідує доктор архітектури, професор, віце-президентICOMOS України М. В. Бевз.

Завдання кафедри — навчити студентів здійснюватипроектування в умовах наявності історичного архітектур-ного оточення та історичної забудови, засвоїти правила тапринципи наукової реставрації історичних архітектурнихоб’єктів, проектування реконструкції історичних міст таісторико-архітектурних заповідників. Предметом уваги ка-федри також є справа проектування нових архітектурнихоб’єктів у давньому оточенні, реконструкція та реноваціяісторичних будинків, пристосування старої забудови до су-часних потреб.

Кафедра забезпечена висококваліфікованими викла-дацькими кадрами: серед них 2 доктори наук, 9 доцентів.

Нині цей підрозділ інституту є осередком проведеннянауково-дослідних та пам’ятко-охо-ронних робіт у Західному регіоніУкраїни. Зокрема, кафедра здійснюєнаукове та архітектурно-методологічнекерівництво діяльністю архітектурнихзаповідників у Бучачі, Белзі, Галичі,Бродах, а також проводить наукові кон-ференції, бере участь у наукових се-мінарах і нарадах. При кафедрі діє на-уково-дослідна лабораторія.

Кафедра дизайну архітектурногосередовища

Вона була створена в 2003 р. якпрофілююча. Кафедру очолює докторархітектури, професор В. І. Проску-ряков — дійсний член Українськоїакадемії архітектури, керівникЗахідного відділення УАА. Викладачікафедри успішно навчають студентів

застосовувати сучасні методи мистецького та інженер-ного облаштування архітектурного довкілля, щоб воностало архітектурно завершеним, сучасним, досконалим,а також проектувати інтер’єри та обладнання житлових,громадських і монументальних будинків, влаштовуватизовнішні архітектурні елементи й рекламу. Особливуувагу співробітники кафедри приділяють архітектурномувирішенню входів в установу, меблям і квітам в інтер’єрі,фасадному та внутрішньому оформленню магазинів,а також влаштуванню виставок і оформленню міськогосвята. Займаються тут і вирішенням інтер’єрів церкви.Такі проектні роботи виконуються в комплексі з проек-туванням власне будинків, споруд, елементів міськогоблагоустрою.

Кафедра забезпечена висококваліфікованими кадрами.При ній працює науково-дослідна лабораторія.

Колектив кафедри дизайну архітектурного середовища.Зліва направо: старший викладач В. А. Шуляр, доцент М. Б. Яців, асистент

Ю. Л. Богданова, завідувач кафедри професор В. І. Проскуряков, доцент Ю. Є. Джигіль,доцент Х. І. Ковальчук, доцент Б. В. Гой, старший викладач Р. М. Кубай

Колектив кафедри містобудування.Сидять зліва направо: старший викладач Т. М. Максимюк,

професор Б. С. Посацький, завідувач кафедри доцент Ю. І. Криворучко,професор А. М. Рудницький, доцент І. В. Русанова. Стоять зліва направо:

старший викладач В. В. Дідик, доцент Н. С. Соснова, старший викладач С. П. Тупісь,доцент Г. Є. Бобош, старший викладач Є. І. Король, доцент Г. М. Шульга,

доцент А. В. Гоблик, доцент Т. М. Мазур, доцент І. Я. Черняк

Кафедра дизайну та основ архітектуриЦя основна профілююча кафедра

має багатогранний комплексний харак-тер, об’єднуючи велику групу профе-сорів, доцентів і викладачів — усього тутпрацює понад 50 співробітників. Середних 4 доктори наук, професори, 11 до-центів. Очолює кафедру доктор архітек-тури, професор Б. С. Черкес.

Головне завдання кафедри — навчи-ти майбутніх архітекторів адекватно ро-зуміти сутність предмету архітектури,прищепити їм здатність володіти прин-ципами й методами архітектурної ком-позиції, а також забезпечити належнийрівень підготовки студентів в мистець-кому аспекті. На кафедрі зосереджені ос-новні лекційні курси з історії архітекту-ри та мистецтва. Крім того, що кафедраздійснює спеціалізовану професійнупідготовку майбутніх архітекторів, вонаочолює також навчання студентів заспеціальністю «Дизайн».

Кафедра архітектурних конструкційУ навчальному комплексі інституту архітектури ця

спеціальна кафедра,яку очолює доктор технічних наук,про-фесор Р. І. Кінаш, має особливе значення, бо її стратегічнезавдання — забезпечити добру підготовку всіх архітекторівз дисциплін, що стосуються всіх видів конструкцій,будівельної технології, економіки, кошторисів, та з іншихтехнічних предметів. Тут дають належний рівень знань сту-дентам, здійснюючи викладання своїми силами, а такожшляхом координації діяльності підрозділів, які входять доскладу інших факультетів.

Серед 10 викладачів кафедри один доктор наук, профе-сор, 6 доцентів, спеціалісти. При кафедрі працює науково-дослідна лабораторія.

Слід зазначити, що у Львівській політехніці готуютьархітекторів за принципом багатостороннього навчання.У цьому процесі беруть участь спеціалісти з різних нап-рямів роботи. Дуже важливо, що в умовах політехнічногоуніверситету студенти-архітектори постійно контактують зісвоїми ровесниками суміжних інженерно-будівельних таекономічних спеціальностей. З іншого боку, створені умовидля співпраці й контактів викладачів і студентів з науковоюгромадськістю загальногуманітарного й мистецькогопрофілю. Інститут архітектури співпрацює із ЛьвівськоюАкадемією мистецтв, Національним лісотехнічним універ-ситетом України, Львівським державним аграрним універ-ситетом та іншими навчальними закладами. У числі штат-них працівників Інституту архітектури, крім професорів-архітекторів, працюють професори й доктори наук —спеціалісти з історії, філософії та технічних предметів.

У 1997 р. у Львівській політехніці додатково до підготов-ки архітекторів було відкрито навчання студентів з напряму«Мистецтво» спеціальності «Дизайн». З 2007/08 навчально-го року ще започатковано спеціальність «Реставраціятворів мистецтва». Велика ефективність підготовки таких

фахівців саме в Інституті архітектури полягає насампереду тому, що в таких умовах можна, не знижуючи мистецько-го рівня навчання, якнайкраще забезпечити потрібні техно-логічні й методологічні підстави для оволодіння професією.Сучасний дизайн дуже тісно пов’язаний із проектуванням іреалізацією архітектури, часто з питаннями будівництва.Що ж до реставрації творів мистецтва, то така діяльністьпереважно пов’язана з архітектурними пам’ятками, їхнімиінтер’єрами та архітектурними деталями. Те, що підготовкамитців зазначених профілів безпосередньо пов’язана з нав-чальним комплексом технічного університету, забезпечує,з одного боку, належну технологічну підготовку дизайнеріві реставраторів, а з іншого — допомагає посилитив технічному університеті увагу до мистецьких предметіву навчанні архітекторів. Це стосується як студентів, так івикладачів.

Викладачі архітектурної школи Львівської політехнікитрадиційно беруть активну участь у проектуванні тазведенні будинків і споруд, отримують у цій діяльностісхвальні результати.

У новозбудованому Головному корпусі Львівськоїполітехніки від самого початку було розміщено архітек-турні кафедри. На цьому місці архітектурна школаполітехніки знаходиться й тепер.Дуже суттєво,що будинок,споруджений колись за проектом професора, завідувача ка-федри Юліана Захарієвича, весь час служить ніби великимнаочним посібником, підручником з архітектурного проек-тування та архітектурних форм. На прикладі цієї будівлівчилися професійної майстерності цілі покоління архітек-торів, вихованих у Львові.

Пізніше за проектами інших професорів для Львівськоїполітехніки збудований навчальний корпус механічногофакультету, Технічна бібліотека (1929–1934 рр., автор —професор Т. Обмінський) із написом: «Hic mortui vivunt etmuti loquuntur» («Тут мертві живуть, а німі говорять») таінші об’єкти.

67

Колектив кафедри дизайну та основ архітектури

68

Упродовж 1964–1978 рр. було зведено нову групу на-вчальних корпусів Львівської політехніки. Ця забудоваздійснювалася в умовах чітких обмежень, і тому архітектураїї відповідає вимогам свого часу. Авторами або організато-рами цього будівництва були викладачі ПолітехнікиП.П.Мар’єв,Р.М.Липка,І.М.Петришин,А.М.Рудницький,І. В. Русанова, М. Б. Консулова та ін. За це творчій колективнагородили в 1978 р. премією Ради Міністрів СРСР. Цент-ральне місце у комплексі посідає навчальний корпус № 1,розташований нині біля вулиці С. Бандери, автори якогоР. Липка та А. Рудницький. Ця споруда здобула нагороду наВсеукраїнському конкурсі найкращих будинків 1965 року.За проектами викладачів і студентів архітектурного факуль-тету зведено також багато нових гуртожитків. Проектуван-ня та спорудження їх було невід’ємним елементом навчаль-ного процесу того часу та демонструвало громадянствуі студентам нові методи формування архітектури.

У роки відновлення незалежності Української державипрофесорсько-викладацький склад університету продов-жує поєднувати викладання архітектурних предметів ізмистецьким проектуванням і спорудженням будинків,комплексів. Нерідко такі комплекси отримують високе виз-нання керівників держави та громадськості. Так, за споруд-жений в Теребовлянському районі на Тернопільщині Му-зейно-меморіальний комплекс «Рідна хата БлаженнійшогоПатріарха і Кардинала Йосифа Сліпого в селі Заздрість» ав-тори цього об’єкту — професори А. Рудницький, М. Бевз тадоцент Ю. Дубик — були нагороджені Дипломом І ступеняна конкурсі на кращий об’єкт,збудований в Україні у 1999 р.

Професори та викладачі, митці й живописці система-тично виставляють свої твори на художніх виставках. Лишепротягом останніх років з персональними виставкамималярських робіт виступили доценти Я. Г. Шереметаі Г. Ф. Кічула, старші викладачі І. А. Юрченко, І. Ю. Буч-ковська та ін. Працівники політехніки завжди експонують

власні твори на виставках, які влаш-товують мистецькі організації та музеїміста.

Свою архітектурну, творчу й мис-тецьку діяльність кафедри Інститутуархітектури поєднують із науково-дослідною роботою в багатьох напря-мах, яка стосується не тільки окремихпам’яток архітектури, але й історичнихміст і комплексів. Чимало науковихпраць присвячено історії розвиткуЛьвова та формуванню його архітек-турних ансамблів. Пошуки не обмежу-ються виключно тематикою, пов’яза-ною лише з культурою українського на-роду. Низку робіт присвячено історіїархітектури та формування в містахУкраїни забудови дільниць,де прожива-ло юдейське населення (дисертаціїХ. С. Бойко, Б. В. Ґой та ін.), а також пла-нуванню осель німецьких колоністіву ХІХ ст. (О. П. Олешко, Л. Б. Гнесьта ін.). Безліч праць стосуються пробле-матики м. Львова, а також дослідження

й реконструкції міст, що стали об’єктом постійної увагиінституту. Це міста — архітектурні заповідники Галич, Белз,Бучач, Теребовля й багато інших містечок регіону.

У комплексі такої наукової тематики інститут виконуєважливі фундаментальні наукові дослідження, охоплюючишироку історико-архітектурну проблему в усій повноті.Сюди можна віднести насамперед дослідження В. І. Про-скурякова «Архітектура українського театру»; працюБ. С. Черкеса «Національна ідентичність в архітектурі гро-мадських центрів міст в умовах ідеологічної детермінації»;дослідження М. В. Бевза, присвячене проблемі збереженнята регенерації заповідних територій у містах ЗахідноїУкраїни; роботу І. А. Диди, що вивчає екологічні основимистецьких вирішень традиційної української архітектури;цикл досліджень Б. С. Посацького з питань формуванняміського краєвиду на підставі розгляду архітектури західно-українських міст; монографію М. Л. Долинської «Історичнатопографія Львова ХІV–ХІХ ст.» тощо.

Другий напрям наукових досліджень, здійснюванихв Інституті архітектури Львівської політехніки,— це загаль-нотеоретичні проблеми сфери містобудування. Сюди слідвіднести, насамперед, дослідження М. М. Габреля «Просто-рова організація містобудівних систем»; цикл опубліко-ваних праць А. М. Рудницького з питань науковогоуправління міським середовищем; працю М. С. Станкевича«Автентичність мистецтва. Питання теорії пластичнихмистецтв»; роботу С. П. Мигаля «Колір у предметному се-редовищі» та ряд інших.

Третій напрям стосується дослідження особливо акту-альних нині конкретних питань архітектурного проекту-вання сучасних будинків і споруд. Серед них варто назватипроектування і реконструкцію сучасного житла (керів-ник — І. П. Гнесь), методику та правила проектуваннясучасної церкви (Ю. І. Криворучко, Р. Б. Гнідець, М. Б. Яцівта ін.), питання благоустрою сучасних міст (І. В. Русанова,

Колектив кафедри архітектурних конструкцій.Сидять зліва направо: інженер Л. І. Лісних, доцент Л. О. Шулдан, старший лаборант

І. Є. Давіденко. Стоять зліва направо: завідувач лабораторії І. В. Стасевич, доцентД. Г. Гладишев, завідувач кафедри професор Р. І. Кінаш, доцент Ю. В. Петренко,

старший викладач В. П. Лагуш, старший викладач Е. А. Нестерович, доцентО. М. Печеник, доцент З. М. Рутковський, завідувач лабораторії В. В. Задорожний,

доцент М. О. Бродський, доцент Г. В. Казаков, асистент А. Р. Вачко

Г. М. Шульга) тощо. Дуже важливо, що проводятьсяспеціальні дослідження з проектування об’єктів, призначе-них для осіб з обмеженими фізичними можливостями,інвалідів (І. О. Данчак, С. М. Лінда). На кафедрі «Архітектур-них конструкцій» виконують роботу «Енергозберігаючітехнології в архітектурі». Усі наведені дослідження, окрімнаукового і практичного значення, мають загальнометодо-логічну спрямованість.

Четверту групу наукових праць складають підручники йнавчальні посібники для студентів. Вони містять звичайнозроблені викладачем узагальнення та систематизацію на-вчального матеріалу і мають своє наукове та педагогічнезначення. За останні роки були опубліковані зокрема такіпосібники: «Однородинний житловий будинок» (І. П. Гнесь,Р. А. Рудик, В. Б. Якубовський, І. В. Якубовський); «Про-екційне креслення» та «Геометричне креслення» (Т. М. Кли-менюк, Л. І. Лучко, О. Й. Лясковський, Я. В. Ракочий); «Істо-ричні архітектурно-містобудівельні комплекси: Наукові ме-тоди дослідження» (Г. П. Петришин і колектив авторів);«Технічна експлуатація, реконструкція та модернізаціябудівель» (Р. І. Кінаш і колектив авторів); «Пристосуванняжитлового середовища до потреб людей з обмеженимифізичними можливостями» (І. О. Данчак, С. М. Лінда); «Об-разотворчі методи відображення архітектурно-мистецькоїспадщини та пейзажних мотивів» (Ф. І. Василенко) та цілийряд інших. З-посеред науково-методичних видань і підруч-ників, виданих в Інституті архітектури, 5 отримали грифМіністерства освіти і науки України як такі, що рекоменду-ються для застосування в усіх університетах. Підготовленавикладачами архітектурного інституту добірка методичнихвидань, призначених для студентів, постійно поповнюєтьсяновими публікаціями.

На окрему увагу заслуговують видання, що випливаютьіз налагодженої вже міжнародної співпраці, яка продовжуєінтенсивно розвиватись.

Головною ланкою організації видавничої справи в Інсти-туті архітектури Львівської політехніки є систематичнепублікування (практично один раз на рік) збірника науко-вих матеріалів «Архітектура», поданих до друку йогопрофесорами, викладачами й аспірантами. Він визнанийВищою атестаційною комісією як фахове видання, в якомуможуть публікуватися матеріали дисертаційних робіт.Чимало статей, написаних викладацьким складом Інститутуархітектури, опубліковано у збірниках наукових працьінших навчальних закладів.

Інститут архітектури має добре укомплектованийкваліфікований, визнаний у світі викладацький колектив.Усього тут працює нині 112 осіб.Безпосередньо на кафедрахінституту — 11 докторів наук,професорів,57 кандидатів на-ук, доцентів. П’ять чоловік професорського складу маютьпочесні звання заслужених працівників науки і освіти, мис-тецтва, архітектури України. 3 професори є дійсними члена-ми Української академії архітектури, а 4 — членами-корес-пондентами цієї академії. Серед викладачів є лауреати Дер-жавних премій, Всеукраїнських архітектурних конкурсів.Низка провідних професорів університету поєднує своюпедагогічну діяльність із роботою в державних і громад-ських архітектурних органах. Так, доцент Ю. І. Криворучкоє головним архітектром м. Львова, професор В. І. Проскуря-

ков очолює Західне відділення Української академії архітек-тури, професор М. В. Бевз — віце-президент Українськогокомітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначнихмісць (ICOMOS), професор М. М. Габрель — головаЛьвівської організації Спілки архітеторів України, профе-сор Б. С. Черкес — член Президії ICOMOS Україниі спеціалізованої вченої ради Національного університетубудівництва та архітектури у Києві.

З метою підготовки висококваліфікованих науковихкадрів, враховуючи великий науковий авторитет архітек-турної школи Львівської політехніки, тут створено 1998 р.спеціалізовану вчену раду із захисту дисертацій на здобуттянаукового ступеня кандидата архітектури, яку до 2005 р.очолював професор А. М. Рудницький, а нині — професорМ. В. Бевз. До складу ради входять найавторитетніші вченіз даної галузі науки. Тут успішно захистили 28 дисертаційз архітектури та 28 — із будівельних наук. Рада розглядаєтакож дисертації, виконані у навчальних закладах іншихміст, і спеціалістами з-за кордону.

Для підготовки кадрів на кафедрах інституту відкритааспірантура, до якої щороку набирають 4–6 чоловік.

В інституті архітектури нині близько 800 студентів.Відповідно до зростаючої в регіоні потреби у архітекторахі художниках міського середовища, тут дещо розширюютьконтингент студентів. У 2008 р. на першому курсі нав-чається 230 чоловік з напряму «Архітектура», з напряму«Дизайн» та 25 чоловік з напряму «Реставрація творів мис-тецтва».

Навчальний процес в Інституті здійснюється відповіднодо правил, що відповідають сучасним настановам і тим, якітрадиційно сформувалися у Львівській політехніці. Сту-дентів готують за двохступеневою системою бакалавр —магістр (спеціаліст). Рівень бакалавра забезпечує широкийзагальний профіль кваліфікації, а другий — рівень магістрачи спеціаліста — дає студентові спеціалізовану підготовкуз обраного ним напрямку. Кожний етап підготовки завер-шується захистом дипломного проекту на засіданніспеціалізованої комісії за принципом індивідуальноївиставки. Над виконанням своїх архітектурних проектівстуденти мають змогу працювати у спеціально обладнанихаудиторіях, під керівництвом викладачів. До їхніх послугархітектурна бібліотека.

69

Дипломна робота на тему «Церква на 1000 парафіяну м. Винники», студента П. О. Супруна

70

Навчання архітекторів пов’язане з проходженням прак-тик. На першому курсі улітку студенти мають практикуз архітектурних обмірів будівельних об’єктів та їхніх еле-ментів і практику з геодезичних обмірів, а також із рисункуй живопису. На другому та третьому курсі — практикуз будівельної технології.

Інститут сприяє участі студенів у реальному архітектур-ному проектуванні, для чого кафедри налагодили тіснийконтакт з науковими і проектними організаціями та залуча-ють до керівництва студентськими проектами архітекторів,що працюють у таких організаціях Львова та інших міст.Результати студентських проектних робіт та наукового по-шуку використовуються в конкретних творчих роботах,у розробці державних нормативних документів, генераль-них планів міст, публікуються в наукових виданнях.До структури університету входить проектно-конструк-торське об’єднання «Політехніка», в якому вже понад40 років залучають студентів старших курсів до реальноїпроектної роботи. Систематично проводяться архітектурнісемінари, під час яких студенти виїжджають до інших міст івиконують там пошукові архітектурні проекти на заданутему, беруть участь у їх обговоренні.

Як підрозділ Львівської політехніки Інститут архітекту-ри підтримує тісні наукові й науково-методичні зв’язки зіншими університетами, що готують архітекторів. Тради-ційні дружні стосунки та співпраця склалися з архітектур-ними школами Київського національного університетубудівництва та архітектури, Академії образотворчого мис-тецтва і архітектури у Києві, Харківського державноготехнічного університету будівництва і архітектури, а такожіз вищими архітектурними навчальними закладами Одеси,

Дніпропетровська, Донецька, Полтави та ін. Спільно з нимивлаштовуються огляди студентських дипломних робіт,виставки, наукові конференції. Для проведення захистустудентських дипломних робіт у Львові, участі в роботіспеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій тощозавжди запрошують спеціалістів з інших університетіві міст України.

На сучасному етапі діяльності Інституту архітектури ве-лике значення має справа відновлення та нового розвиткутрадиційних академічних і наукових стосунків з університе-тами за кордоном. За роки, що минули з часу відновленнянезалежності України,зроблено дуже багато.Значно розши-рено особисті зв’язки професорів і працівників Львівськоїполітехніки із закордонними університетами, насамперед ізтими, що розташовані в сусідніх країнах. Нині від прове-дення наукових зустрічей і семінарів перейшли до спільнихзаходів щодо навчання студентів, які відбуваються за та-кими напрямами.

Перший — це обмін лекторами, викладачами. Для чи-тання лекцій та проведення семінарів у Львів запрошуютьпрофесорів з Австрії, Німеччини, Польщі, Японії, США таінших країн. У свою чергу, професори Львівськоїполітехніки беруть участь у навчанні студентів за кордоном.Так, професор Б. С. Черкес читає лекції в університетахНімеччини та Австрії; йому присвоєно звання Почесногогостьового професора Технічного університету у Відні, а та-кож університетів у Дармштадті, Ауґсбурзі (Німеччина) таНідерландського архітектурного університету. В університе-тах Польщі систематично проводять навчальні заняттяпрофесори Г. П. Петришин, М. М. Габрель, Б. С. Посацькийта інші.

Другий напрям — проведення спільних академічних за-нять і насамперед спільних навчальних практик. Увінчалисяуспіхом проведення 2007 р. у м. Одесі спільної виїзної прак-тики, поєднаної з проектним семінаром, студентів Львів-ської політехніки й Технічного університету у Відні, а такожогляди та конкурси студентських архітектурних робіт обохуніверситетів.

Третій напрям — стабільне навчання іноземних сту-дентів на постійних засадах для вивчення архітектур-ної справи. Інститут щороку приймає близько 10 чоловікіз країн Близького Сходу, Йорданії, Ємену, Палестини,а також Китаю. Дехто із закордонних студентів пізніше про-довжує навчання тут в аспірантурі. Здійснюється такожпідготовка до обміну студентами з європейськими універ-ситетами, що мають із політехнікою традиційні зв’язки,для навчання протягом одного або двох семестрів. Переду-мовою для цього є уніфікація навчальних планів.

Нарешті, четвертий напрям розвитку міжнародноїспівпраці — це проведення спільних оглядів студентськихархітектурних проектів, проведення міжнародних науковихконференцій,конкурсів і зустрічей,організованих за участюстудентів тощо. Усі ці заходи разом допомагають установ-ленню зв’язків та співпраці із закордонними вищими на-вчальними закладами з архітектури.

Для успішної діяльності Інституту архітектури не-обхідно налагодити стабільну роботу у сфері підготовкимолоді для вступу до університету. Оскільки навчанняархітектури має окреслену специфіку, майбутнім студентампотрібна спеціальна довузівська діяльність. Формуванняконтингенту студентів в Інституті архітектури здійснюєть-ся перш за все методом професійно-орієнтаційної роботи,яку проводять у загальноосвітніх школах і гімназіях: на-приклад, у Львівській академічній гімназії, що з давніх роківперебуває під опікою Львівської політехніки, безпосередньона підготовчих курсах нашого закладу і у Малій академії,якатакож сприяє майбутнім абітурієнтам.

Велике значення у справі формування архітектурнихкадрів має стабільна співпраця з вищими навчальнимизакладами, які готують бакалаврів архітектури, але не мо-жуть готувати спеціалістів. Інститут архітектури налаго-див таку співпрацю з Чернівецьким політехнічнимтехнікумом, Львівським державним коледжем декоратив-ного й ужиткового мистецтва ім. І. Труша та іншими на-вчальними установами.

У результаті складного та дуже тривалого розвиткув архітектурній школі Львівської політехніки склалися цінній вагомі традиції. Школа досягла високого становищав архітектурній освіті — як у контексті української архітек-тури, так і в міжнародній системі підготовки спеціалістів.Сучасний рівень розвитку будівництва ставить передЛьвівською архітектурною школою підвищені вимоги.Насамперед необхідно утримати, а не втратити найваж-ливіші педагогічні, наукові, мистецькі її надбання, що нако-пичувалися зусиллями професорів і студентів протягомбагатьох років. Ці здобутки зібрано за дуже складних часів іїх не завжди можна оцінювати однозначно, але разом вониє надійною базою для діяльності архітектурної школиЛьвівської політехніки в майбутньому.

У сучасних умовах для Львівської архітектурної школинастала потреба повністю відновити і далі розвинути свійтрадиційний статус — одного з провідних архітектурнихнавчальних закладів в Україні та у світі. Для цього є всінеобхідні передумови: геополітичне розташування універ-ситету, його всебічні зв’язки у регіоні, традиції та сучаснийрозвиток. Треба забезпечити належні зв’язки з іншимиуніверситетами України та Європи, вільний обмін студента-ми та викладачами. Бо тільки так можна забезпечити гіднийрівень всієї роботи школи.

Для розвитку співпраці й подальшого формуваннявисокого статусу Львівської політехніки варто ще більшепроводити спільних заходів з іншими університетами —семінари й практики, обмін викладацьким складом,читання лекцій; влаштовувати міжнародні та міжунівер-ситетські виставки студентських архітектурних проектіві мистецьких робіт; проводити архітектурні конкурси,здійснювати пошукове проектування з конкретних пи-тань для порівняння результатів навчання й спілкуваннявикладачів і студентів поміж собою. Планується й надалірозширювати проведення міжнародних, міжвузівськихнаукових конференцій, обговорень і зустрічей, вирішува-ти мовне питання для такої співпраці, аби забезпечитиможливість вільного спілкування студентів поміж собоюта розуміння чужомовних лекцій. Усі ці питання є ключо-вими для сучасного розвитку архітектурної школиЛьвівської політехніки.

До основних завдань Інституту архітектури належитьтакож подальше розгортання реального проектуванняконкретних об’єктів для будівництва за участю професоріві студентів архітектурної школи.

71