У День української писемності та мови, свята, що об’єднує на�уковців, політиків, творчу інтелігенцію, у Великому конференц�залі Національної академії наук України відбувся круглий стіл «Ук�раїнській мові — всенародну підтримку» за участю другого Прези�дента України Леоніда Кучми, президента НАН України БорисаПатона та провідних вітчизняних учених. Саме у 1997 році прези�дентським указом було закладено основу прекрасної традиції: 9 листопада спеціально замислюватися над питанням українськоїписемності та мови. Для України, розмаїтої за своїм етнічнимскладом, мовне питання важливе і як ніколи актуальне.

Десятки словників, граматик, мовних атласів, серії писемнихпам’яток, опублікованих упродовж останніх років, — це свідчення того,що проблеми історії української писемності й української мови залиша!ються в центрі уваги Національної академії наук. На тлі вагомих здо!бутків ще більше увиразнюються ті великі завдання, які стоять передвченими і які вони повинні вирішувати за будь!яких умов. Навіть тоді,коли економічні чи політичні чинники не сприяють науковій творчості.

Як наголосив президент НАН України, серед цих завдань — не!обхідність створення словників нового покоління, нових граматик іпраць з історії мови та зв’язків української мови з іншимислов’янськими і неслов’янськими мовами. Актуальним зали!шається видання нових пам’яток.

— Та над усіма цими питаннями височить головне: як вплинутина підвищення суспільної ролі української мови в Україні, як до!сягнути мовної гармонізації українського суспільства і водночас —деполітизації проблем мовного життя в державі, — зазначає ака!демік НАН України Борис Патон. — Ми свідки того, наскількисьогодні питання мови спекулятивно заполітизовано, як його вико!ристовують партії у міжпартійних змаганнях. А повинно бути інак!ше: гору мають брати не політичні амбіції, а науково виваженіоцінки й висновки, на яких ґрунтується політика мовної розбудовидержави.

Про академічне наукове забезпечення сучасного розвитку ук!раїнської мови говорив у своєму виступі директор Інституту ук!раїнської мови НАН України, доктор філологічних наук ПавлоГриценко. За двадцять років нашої незалежності мовна ситуація удержаві зазнала значних змін — українська мова стала державною,загальнообов’язковою у багатьох нових сферах використання; управовому плані розширилося її функціональне поле.

Сучасне буття української мови характеризують кілька визна!чальних чинників. Перший — це продовження традицій попередніхдесятиліть, з урівноваженням дотримання вимог сформованої нор!ми і відносної свободи в художній словесній мовотворчості.

Закінчення на 2 стор.

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е с

Т Е М А

У пошуках інноваційноїстабільності

Делегація українських на�уковців і підприємців на чолі зголовою Державного агентст�ва з питань науки, інновацій таінформатизації ВолодимиромСеминоженком взяла участь узаходах Білоруського інно�ваційного тижня (м. Мінськ).У центрі уваги його учасниківбув пошук механізмів підви�щення ефективності націо�нальних інноваційних систем,розвитку інноваційного під�приємництва та залученнямолоді до процесів іннова�ційного розвитку країни.

«Наше спільне завдання нанайближчу перспективу — ви�роблення інноваційних ор�ганізаційних рішень, відкриттянових ефективних формспівробітництва в умовах гло�бальної фінансової недостат�ності та дефіциту необхіднихресурсів», — сказав головаДержінформнауки України,виступаючи на відкритті Біло�руського інноваційного тижня.Він зазначив, що у непростихумовах, які склалися, країниСНД повинні відновлюватикоопераційні зв’язки, але ро�бити це на новій, сучасній тех�нологічній платформі. «Сьо�годні ми маємо спиратисятільки на свої сили, реалізову�вати стратегії, розроблені намиі для нас», — переконаний Во�лодимир Семиноженко.

У рамках Білоруського ін�новаційного тижня відбувсяміжнародний форум «Украї�на—Білорусь», під час якогоукраїнські та білоруські до�слідники і підприємці обміня�лися досвідом виконанняспільних наукових та інно�ваційних проектів, а такожвизначили напрями подаль�шої співпраці.

З метою сприяння розвит�ку співробітництва в галузі на�уки, нових технологій та інно�ваційної діяльності між ук�раїнськими та білоруськиминауковими організаціями, до�слідницькими центрами тавиробничими підприємства�ми Держінформнауки Украї�ни та Державним комітетомнауки і технологій РеспублікиБілорусь укладено угоду, якоюпередбачено створення Ук�раїнсько�білоруського центрунауково�технічного та інно�ваційного співробітництва,повідомляє офіційний сайтДержінформнауки.

Книга — у дарунок. На фото: Президент України 1994—2005 рр. Леонід КУЧМА, президент НАН України Борис ПАТОН та директор Інституту української мови НАН України Павло ГРИЦЕНКО

Розумний кРозумний коонсенсерврваатизм і розумнтизм і розумнееоонноовлення — лише на цих завлення — лише на цих засадахсадахмможна збеожна зберегти українську мрегти українську моовуву

У рамках офіційного візиту вУкраїну Президента Литовсь�кої Республіки Далі Грібаускай�те відбулося підписання низкидвосторонніх документів. Зок�рема, між Державним агентст�вом з питань науки, інноваційта інформатизації України та

Міністерством освіти і наукиЛитви була підписана програмаспівпраці в галузі науки і техно�логій на 2011—2015 роки. Вонаспрямована на подальшу ре�алізацію міжурядової угоди проспівробітництво в галузі науки,освіти та культури від 4 серпня

1993 року. Документ міститьперелік видів спільної діяль�ності, форми реалізації програ�ми, умови фінансування обмі�нів учених і оцінки поданихпроектів, терміни їхнього ви�конання та використання ре�зультатів.

Україна і Литва співпрацюватимуть у галузі науки і технологій

О Ф І Ц І Й Н О

СВІТСВІТ№ 43—44 (675—676) листопад 2011 Газета заснована у квітні 1997 р.

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

3 стор. Готуватися до участіу Восьмій рамковій требавже сьогодні

2 стор. Безпека атома — у центрі українсько!японських перемовин

4 стор. Із життя заочнихшкіл Малої академії наук

В І Т А Є М О !

Творчий колектив і читачі«Світу» щиро вітають голову На�глядової ради газети «Світ», прези�дента Національної академії наукУкраїни, академіка НАН УкраїниБориса Євгеновича ПАТОНА з Днемнародження та зичать міцногоздоров’я, життєвих сил і снаги надовгі роки, нових здобутків для бла�га України.

2 №43—44 листопад 2011св іт

Другий — відмова від низкиобмежень: цензурування текстуне тільки щодо змісту, а й форми— його мови з покладанням усієївідповідальності на авторів (а якбути, коли автор безвідповідаль�ний чи мовно не бездоганнопідготовлений?); широке вход�ження у щоденне коло читання —наслідування як мовних зразків,текстів 20—40 років («розстріля�ного відродження»), так і практи�ки мови діаспори, що створилоситуацію реального мовного дво�чи багатовладдя в Україні (звідси— зміна мовних орієнтирів окре�мих видавництв та засобів масо�вої комунікації; вимоги негайноїзаміни правопису).

— У ці роки було зруйнованомеханізми державного впливу намовну ситуацію, насамперед наякість мовної продукції, включ�но з підручниками для шкіл, ви�щих навчальних закладів. Держа�ва, фінансуючи видавничі чимедіальні проекти, виявиласябезсилою щодо впливу на мовнупрактику. Видавництва миттєвознизили якість редагування іякість коректури: пішли у світдруковані твори з незчисленноюкількістю помилок, зокрема й условниках. Обниження рівнямови виявилося загрозливим, анавала низькомовної продукції(включно з «художніми твора�ми») нерідко перекривала обсягимовно прийнятних текстів, — ка�же доктор філологічних наукПавло Гриценко.

Ця загроза, застерігає він,зберігається і зараз, особливо зогляду на її усталення в прак�тичне щодення. Виходить, Ук�раїна приречена на те, щоб у нійвиростало покоління з дефор�мованою мовою?

На глибоке переконання вче�ного, усвідомлення цих руйнівнихдля мови процесів має стимулю�вати спеціальні наукові програми,державні заходи, громадські рухи,аби сучасне і завтрашнє по�коління не залишилося безмовнимчи напівмовним. Це реальна загро�за, і не тільки для української мо�ви чи ситуації в Україні з її істо�ричними і культурними реаліями.Про цю загрозу пишуть іросійські, і польські, і чеські мо�вознавці, спостерігаючи подібнийдеструктивізм у своїх мовах.

Глобалізація — так само єоднією з причин. Але більша за�гроза йде від загальної дегу�манізації сучасного суспільства,в якому книга (і читання якрізновид розумової діяльності)значно поступилася іншим дже�релам отримання інформації,часто не довершеним у мовному

плані. Мова у повному обсязі своїхфункцій і виявів у сучасномусуспільстві стає «надлишковою»,хоча володіння мовою (не кажучивже про досконале володіння!) за$лишається визначальною ознакоюлюдини.

Саме необхідність об’єктивнооцінювати мовну ситуацію в Ук�раїні, стан української мови, на�самперед з позицій загальногу�манітарних, спонукає НАН Ук�раїни до глибокого опрацюваннянаукових мовознавчих проектів.Для мовознавців першочерговимзалишається вивчення динамікиукраїнської мови у мінливих ре�аліях сьогодення і забезпеченнядвоєдності її розвитку: збережен�ня стабільності (норма, право�пис) й поступової еволюціїструктури мови. Розумний кон�серватизм і розумне оновлення— лише на цих засадах можна ут�римати живою і пружною (а незмертвілою!) нашу мову. Напрактиці це означає, пояснюєпрофесор П. Гриценко, що ство�рювати нові словники і грама�тичні описи потрібно, спираю�чись на оновлену методологіюдобору й атестації мовних явищ,а не горнучи все підряд, що пли�ве через пресу, телеканали таіндивідуальне слововживання.Горнути все нове у словники —означає «з добрими намірами»зруйнувати мову, її обов’язковийстрижень стабільності.

Загроза цього руйнуванняспонукала фахівців з Інститутуукраїнської мови до відтвореннякращих мовних зразків, їх по�ширення для наслідування й на�вчання мовної досконалості. Та�кий медіа�проект було здійсне�но у співпраці з Президентсь�ким фондом Леоніда Кучми«Україна» і презентовано накруглому столі у вигляді диску«Говоримо і пишемо зразковоюукраїнською мовою».

Завідувач відділу стилістикита культури мови Інституту ук�раїнської мови НАН України,член�кореспондент НАН Ук�раїни Світлана Ярмоленко роз�повіла, що на диску трансфор�мовано 70 випусків видання«Культура слова» (виходить з1967 року): вміщено аналіззразків української мови різнихстилів, особливо високого ху�дожнього слова, пояснено чис�ленні випадки слововживання,поінформовано про походженняписьма, різноманіття діалектів.Серед авторів — не лише на�уковці, а й учителі, мовці�прак�тики, зокрема диктор україн�ського радіо Микола Погрібнийі Павло Громовенко, видатнийспівак Дмитро Гнатюк, пись�менники Максим Рильський і

Петро Панч. Користувачі мати�муть змогу дослідити за пів�століття, як розвивалася наукапро культуру мови. Адже, зазна�чає вчений, культура слова уширокому розумінні — це ук�раїнська мова у просторі й часі.

— Головна дійова особа куль�тури мови — це норма, яка, зви�чайно, змінна, — зауважує про�фесор Світлана Ярмоленко. —Літературна нормована мова —це культурна мова. На диску вилегко відшукаєте необхідне сло�во, знайдете відповіді на акту�альні питання (на кшталт: в Ук$раїну чи на Україну?). Фактичночерез цей збірник досліджень�мініатюр ми пропагуємо зразко�ву літературну мову.

До речі, хто створює літератур�ну мову? Науковці пояснюють: єсуспільна думка, осяянатворчістю письменників. Кри�терій становлення норми — цевживання слова, його функ�ціонування в художній літературі.Щоправда, нині висуваєтьсяінша версія — функціонування вінформаційному просторі...

Другий критерій, де фіксу�ється норма, — словники. Хочсловників сьогодні дуже багато,до цього долучилися різні ви�давництва, проте є поняття«академічний словник». Самеакадемічні словники і довідникиз культури мови, створені в Ака�демії наук, залишаються джере�лом надійної інформації пролітературну норму.

Дискусії у науковому середо�вищі на тему норми були і бу�дуть, особливо їх багато в нашчас. Культура слова як дис�ципліна найбільше пов’язана ізсоціальними запитами. Однак,запевняє член�кореспондентНАН України С. Ярмоленко, втеперішньому демократичному іводночас хаотичному світі ста�більною повинна залишатися

шкільна мовна практика. «Сьо�годні кажуть, що молодь не во�лодіє мовою, — говорить науко�вець і зауважує: — Вона більшеволодіє писемною мовою, про�блема — в усній мові. Слово «го�воримо» у назві нашого дискуумовне, адже це не цифровиййого варіант (мати такий було б,як каже молодь, класно!). Ос�новний наш задум — дати відо�мості про культуру мови і слова.Цей диск для тих, хто хоче вив�чити і зрозуміти, що таке культу�ра української мови; для сту�дентів, викладачів і найбільшоюмірою, думаю, для науковців».

Учасники круглого столу булиодностайні в тому, що у нинішнюінформаційну добу особливоїпідтримки вимагає наша зразко�ва літературна мова. Актуальни�ми залишаються слова академікаІвана Дзюби про те, що сьогодніукраїнське слово — як недогля�нута дитина серед добре вгодова�них, всебічно розвинених, спор�тивно тренованих. Цій занед�баній дитині потрібні любов, ми�лосердя, батьківська і мате�ринська опіка — а не те холодне,формальне визнання, яким, нажаль, нерідко обмежуються ви�сокі уста. А поет Борис Олійниквкотре наголосив на нагальнійнеобхідності створити в Українікомітет по захисту українськоїмови, адже кожна цивілізовананація має такий комітет. Він од�разу реагував би на будь�які по�рушення у сфері мовного буття імав би право виходу на найвищіщаблі української влади та ін�формував наших можновладцівпро мовні проблеми.

Ірина НІКОЛАЙЧУК ***

Про створення Російсько$україн$ського словника у 4$х томах —читайте в наступних номерах«Світу»

М І Ж Н А Р О Д Н Е С П І В Р О Б І Т Н И Ц Т В О

Професор Павло ГРИЦЕНКО демонструє унікальне видання — «ПересопницькеЄвангеліє» — перший переклад четвероєвангеліє на староукраїнську мову

Президія НАН Українирозглянула

На засіданні Президії НАН Ук!раїни 9 листопада 2011 року заслу!хали й обговорили доповідь дирек!тора Інституту біології клітиниНАН України члена!кореспонден!та НАН України А. А. Сибірногопро наукову та науково!органі!заційну діяльність установи у2006—2010 рр.

В обговоренні взяли участьпрезидент НАН України Б. Є. Патон, директор Інститутумікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН Ук�раїни В. С. Підгорський, дирек�тор Інституту молекулярноїбіології і генетики НАН Украї�ни Г. В. Єльська та інші.

Президія НАН України зазна�чила, що за звітний період інсти�тутом отримано вагомі фунда�ментальні результати в галузіклітинної біології, молекулярноїгенетики та біотехнології дріж�джів. Також виконано роботи на�уково�прикладного характеру;створено новітні нанорозмірніматеріали для ефективної до�ставки ліків і нуклеїнових кислоту клітини�мішені різного поход�ження; розробляються нові ензи�матичні та біосенсорні підходидля кількісного визначення важ�ливих аналітів.

Продовжуються роботи з ме�таболічної інженерії штамівдріжджів, здатних до ефективноїалкогольної ферментації лігно�целюлозних відходів рільництвата деревообробної промисло�вості. Тому потрібно зосередитибільше уваги на впровадженніцих розробок та віднайти шляхиїх практичної реалізації.

Учасники засідання заслухалита обговорили наукову доповідь за!ступника директора Морськогогідрофізичного інституту НАН Ук!раїни члена!кореспондента НАНУкраїни О. Б. Полонського «Продослідження змін клімату глобаль!ного та регіонального масштабів».

У виступах академіка НАНУкраїни Б. Є. Патона, ректораОдеського державного еколо�гічного університету С. М. Сте�паненка, директора Науковогоцентру аерокосмічних дослід�жень Землі Інституту геологічнихнаук НАН України В. І. Лялька таінших відзначалось, що дослід�жувана проблема актуальна длявсієї світової наукової спільноти.

Специфіка кліматичних до�сліджень полягає в тому, що вонине можуть дати однозначної від�повіді ні на характер змін клімату,ні на очікувані наслідки від цихзмін. Потрібно мати потужні бан�ки даних і постійно поповнюватиїх інформацією, використовуватисучасні методики і засоби длястворення кліматичних моделей звисоким ступенем достовірності,а також проводити досконалі на�турні спостереження.

Сьогодні практично відсутнякоординація наукових дослід�жень клімату між установамиАкадемії, Мінприроди, МОНмо�лодьспорту та інших відомств.Незначною є співпраця на між�народному рівні, відсутні відпо�відні програми в Україні, хочанапрацювання в цьому напрямі уВідділенні наук про Землю НАНУкраїни є.

Для виправлення ситуації не�обхідно розробити Кліматичнупрограму України. Цю роботуповинні очолити Українськийнауково�дослідний гідрометео�рологічний інститут МНС таНАН України і Морський гідро�фізичний інститут НАН України.

Секретаріат Президії НАН України

У Н А Ц І О Н А Л Ь Н І ЙА К А Д Е М І Ї Н А У К

Розумний консерватизм і розумне оновлення — лише на цих засадах можна зберегти українську мову

Закінчення. Початок на 1 стор.

На розгляд Другого засіданняСпільної українсько!японськоїкомісії з питань науки і техніки,що відбулося в м. Токіо, було ви!несено питання сучасного станунауково!технічної сфери обохкраїн і формату їх майбутньоїспівпраці.

Сторони торкнулися тем на�уково�технічної політики Українита Японії, спільних дослідженьнауковців, заходів щодо раціо�нального ведення сільського гос�

подарства після аварії на АЕС,співпраці на основі уроків з аварійна Чорнобильській АЕС та Фу�кусімі, перспектив подальшогонауково�технічного співробіт�ництва між державними устано�вами обох країн.

Серед перспективних напря�мів українсько�японського спів�робітництва було названо ма�теріалознавство і нанотехнології;сільське та лісове господарство(заходи захисту від забруднення

радіонуклідами); навколишнєсередовище (особливо очищеннявід радіоактивних матеріалів);енергетичні питання.

Українська делегація на чолі зпершим заступником головиДержавного агентства з питаньнауки, інновацій та інформати�зації України Борисом Гриньо�вим зустрілася із заступникомміністра освіти, культури, спорту,науки і технологій Японії МієкоКамімото. Під час зустрічі глава

української делегації акцентувавувагу на перспективах двосто�роннього українсько�японськогоспівробітництва у сфері науки татехніки, необхідності у найближ�чому майбутньому укладанняміжвідомчих меморандумів ізпитань розвитку науки і технікиміж Україною та Японією, а та�кож інтенсифікації співробіт�ництва по лінії «Чорнобиль�Фу�кусіма», повідомляє офіційнийсайт Держінформнауки.

Безпека атома — у центрі українсько&японських перемовин

Понад 150 представників уні!верситетської науки, академічнихінститутів, органів державноївлади, Європейської комісії, ук!раїнських та європейських екс!пертів у сфері наукових дослід!жень та інновацій взяли участь узаключній конференції «Крок доспівпраці Україна—ЄС у дослід!ницькій сфері: досягнення та ре!зультати проекту JSO!ERA», ор!ганізованій проектом «Спільнийофіс підтримки інтеграції Українидо європейського дослідницькогопростору (JSO!ERA)». Нага!даємо, що метою проекту JSO!ERA є надання підтримки у про!цесі поступового залучення Ук!раїни до дослідницького просторуЄвросоюзу, зокрема — діяльностіНаціонального інформаційногоцентру зі співробітництва з ЄС усфері науки і технологій, та спри!яння ефективній співпраці уСьомій рамковій програмі між ук!раїнськими дослідниками та по!тенційними партнерами дослід!ницького простору.

Ось деякі із цифр, що підсу�мовують діяльність проекту вУкраїні (вересень 2009�го—лис�топад 2011�го): 3 конференції;13 інформаційних днів за різни�ми тематичними напрямамиРП7; 20 семінарів із розбудовипотенціалу; 3 навчальні тури доБельгії, Голландії, Австрії, Угор�щини та Греції; 2 тренувальнівізити до національних контакт�них пунктів у Польщі та Чехії.Загалом у заходах JSO�ERA взя�ли участь понад 3500 осіб.

Зі слів Мартіна Пенні, радни�ка з питань політики Генераль�ного директорату Єврокомісії зпитань досліджень та інновацій,сьогодні понад 150 проектів насуму 15,5 млн. євро у різних га�лузях — від космічних дослід�жень до матеріалознавства і охо�рони здоров’я — вже впровадже�но або впроваджується за участіукраїнських науково�дослід�ницьких організацій. Головне уцьому процесі — інтенсивнийобмін думками, знаннями, до�слідженнями. А угода про асо�ціацію з Європейським Союзомзабезпечить більш структурова�ний підхід до цієї співпраці.

Александер Баковскі, керів�ник групи виконання проекту

JSO�ERA, називає два основнідосягнення проекту:

— По�перше, ми створилигрупу контактних осіб (100 чо�ловік), які впроваджують за�вдання, передбачені проектом.Вони працюватимуть в Українінавіть тоді, коли сам проект ужезавершиться. А по�друге, поліп�шилася якість партнерства міжукраїнськими та західними на�уковцями. Свідчення цьому —частка успішних проектів, яка заостанні два роки зросла на 15%.Відповідно, збільшилося і фі�нансування проектів — із 9 млн.євро до 20 млн. євро.

На переконання Ніка Ван дерЛяйна, директора JSO�ERA, ду�же важливо, що країни Євросо�юзу володітимуть більшою ін�формацією про наукову спро�можність України. Йдеться пропрезентовану під час заключноїконференції брошуру «Науково�технологічний потенціал Ук�раїни», підготовлену проектом зметою популяризації україн�ської науки серед європейськоїдослідницької спільноти. Тепердослідники з більш ніж 30�тикраїн матимуть базу даних, заякою можна буде вести пошукпонад 200 НДІ та ВНЗ України(брошуру «Європейські дослід$ницькі мережі» проект презенту$вав для українських партнерів насвоїй квітневій конференції, прощо інформував «Світ», №13—14).

Віце�президент НАН України

Антон Наумовець зазначає, щоНаціональна академія наук дужезацікавлена в розширенні кон�тактів із західними колегами.Вітчизняні науковці суттєвопрограють перед своїми партне�рами через недостатнє оснащен�ня лабораторій сучасним устат�куванням. Попри те, що в Ака�демії створено близько 70центрів колективного користу�вання унікальним обладнанням,їх все одно недостатньо. Частко�во заповнити цю прогалину до�помагає співпраця наших уче�них з європейськими дослідни�ками, які працюють на кращомуобладнанні і мають вільний до�ступ до різноманітних джерелінформації. «Сенс займатися на�укою є тільки тоді, коли до�слідження ведуться на світовомурівні», — каже академік А. На�умовець.

Що очікує українських дослід$ників після проекту JSO$ERA,який закінчується в грудні 2011року?

Представник ЄвропейськогоСоюзу в Україні Жозе Роман ЛЕОН ЛОРА говорить, що робо�та буде продовжуватися черезрамкові програми:

— Наступного року ми роз�почнемо діалог з Україною щодомайбутньої співпраці (ЄС пра�цює на основі 7�річних фінансо�вих перспектив). Компонент на�укової роботи у ній буде поси�люватися. Це означає, що нам

потрібен дуже динамічний під�хід із боку українських орга�нізацій, яким необхідно визна�чити науково�дослідну роботуголовним пріоритетом своєїспівпраці з ЄС. Ми абсолютновідкриті для таких пропозицій ірозглядаємо цей перший проектяк чудову можливість познайо�митися один з одним, розібра�тися в інституційних орга�нізаціях. У 2012 році спробуємознайти шляхи для організаціїбільш амбіційної двосторонньоїспівпраці — не тільки на рівнідослідницьких центрів, але й наінституційному рівні — міжміністерствами та відомствамиУкраїни і Євросоюзу. Я підтвер�джую, що принаймні з бокуЄвропейського Союзу є великазацікавленість у збільшенні ірозширенні цієї співпраці в рам�ках фінансових перспектив2013—2020 років. Готуватися доцього періоду треба вже сьо�годні.

Яку підтримку від проектуJSO$ERA ви отримали? — з та�ким запитанням «Світ» звернув�ся до учасників конференції.

Яніна МІЩУК, учений секре!тар Інституту молекулярної біо!логії і генетики НАН України:

— Ми отримали консультаціїJSO�ERA у підготовці проектудля подачі на конкурс 7�ї Рамко�вої програми, наразі підписуємодоговір з Єврокомісією стосов�но його виконання. Це науково�організаційний проект, що пе�редбачає підтримку найкращих

наукових центрів в Україні у га�лузі біомедицини. До речі, мивперше подали проект як йогокоординатори. Плануємо розви�вати наш науковий центр і готу�вати ґрунт для наукових про�ектів наступної рамкової про�грами.

Надія БОЙКО, директор Цен!тру транскордонного науковогоспівробітництва Ужгородськогонаціонального університету:

— Для нас підтримка проектубула вкрай необхідною, вона,образно кажучи, не дала нам по�мерти. Так уже ведеться в Ук�раїні, що центральні ВНЗ і на�укові установи більше підтриму�ються урядом. Раніше ми буливідповідальними за європейськеспівробітництво на кордоні, алеу 2011 році не потрапили навітьдо мережі національних кон�тактних пунктів. А ми маємо ре�альні здобутки: розбудувалиструктуру центру і займаємосяпідтримкою фактично першої вУкраїні платформи, офіційновизнаної Євросоюзом. Це —«Їжа для життя», життєздатнамережа, що діє із 2006 року івідкриває для українських на�уковців та представників малогой середнього бізнесу офіційну іспрощену дорогу участі в євро�пейських рамкових програмах.Якби не JSO�ERA, то проводитиброкерські й інформаційні захо�ди, організовувати засіданняплатформи, відряджати вітчиз�няних фахівців за кордон було бпросто неможливо.

Марія ВОЛИНСЬКАФото Світлани ШКУРКО

3№43—44 листопад 2011 св іт

Мартін ПЕННІ, Жозе Роман ЛЕОН ЛОРА та Нік ВАН ДЕР ЛЯЙНпід час прес>конференції

Готуватися до участі у Восьмій рамковій треба вже сьогодні

У К Р А Ї Н А — Є С

В И З Н А Н Н Я

Нещодавно відомий україн�ський фахівець у галузі ла�

зерної технології, директор НДІлазерної технології НТУУ «КПІ»,віце�президент Академії інже�нерних наук України, дійснийчлен міжнародної Академії ма�шинобудування (СІРП) та Лазер�ного інституту Америки, доктортехнічних наук, професор Воло�димир Коваленко був відзначе�ний урядовими нагородами Ки�таю за успішну багаторічну спів�працю з колегами із Джензянсь�кого технологічного університету.До його державних премій Ук�раїни та колишнього СРСР, орде�на «За заслуги», медалей та іншихвідзнак додалися найвищі ордениКНР для іноземців — орденДружби Західного Озера уряду

провінції Джензян та орденДружби Уряду Китайської На�родної Республіки. Церемоніявручення ордена Дружби відбула�ся у відомому Палаці народнихпредставників столиці країни знаступним запрошенням на уря�дове прийняття з нагоди 62�їрічниці утворення Китаю.

Ці нагороди, як відзнака ус�пішної співпраці іноземних екс�пертів з китайськими спеціа�лістами, дуже почесні у Підне�бесній. Усього з КНР співпрацю�ють близько 500 тисяч іноземцівіз різних країн світу (Німеччини,США, Великої Британії, Авст�ралії, Канади, Франції, Сканди�навських країн, Росії, України то�що). Це відбувається як на по�стійній основі (науковці живуть

певний термін у країні), так і підчас відряджень. На рівні урядупровінції кількість нагород зале�жить від її масштабів — урядпровінції Джензян з населенняммайже 120 мільйонів нагороджуєщороку 8—10 фахівців у той час,як китайський уряд зазвичай —15—50 іноземних експертів.

Нагородження українськоговченого найвищими орденамиКНР свідчить про високий світо�вий авторитет вітчизняної наукита є запорукою подальшого зміц�нення науково�технічної спів�праці з нашим азійським стра�тегічним партнером.

До речі, професор ВолодимирКоваленко співпрацює з китайсь�кими фахівцями із 1973 року, а йо�го поїздка в Піднебесну, на урочи�

сту церемонію вручення нагород,була вже сімнадцятою у науковійбіографії українського лазерника.«Звісно, дуже приємно те, якоцінили мої зусилля в Китаї, —поділився радістю зі «Світом» Во�

лодимир Сергійович і зізнався: —Але дуже сумно за Україну... Ли�шається тільки сподіватися навідродження її успіхів у лазернійгалузі та науці загалом».

Інф. «Світу»

Ордени Дружби — за співпрацю в лазерній технології

Професор Володимир КОВАЛЕНКО та віце>прем’єр>міністр Китаю під час церемонії вручення нагород

Як у «КПІ» скло варили

Чи може звичайна дитина са�мотужки виготовити, напри�клад, вазу або столовий посуд ізкольорового скла? Виявляється,може. Але... за умови: якщо вонанавчається в заочній хімічнійшколі Малої академії наук.

Самостійно виплавити скло— така цікава несподіванкаочікувала на цьогорічних заоч�ників — учнів МАН. МиколаПлемянніков, доцент кафедрихімічної технології кераміки таскла хіміко�технологічного фа�культету Київської політехнікипознайомив юних дослідників ізпроцесом варіння скла та йоговластивостями. Він розповів, якіз суміші різних порошків можнаотримати прозорий красивийматеріал. З його слів, нині скловиробляють шляхом термічноїдії певної суміші сировиннихматеріалів, що зветься шихтою.Така термообробка має назву

«варіння скла». Серед компо�нентів шихти перше місце по�сідає оксид кремнію — кварцо�вий пісок. Однак оксид кремніюдуже тугоплавкий, і потрібнінадзвичайно високі температурита витрати енергії для його плав�лення. Тому під час виробництваскла додають компоненти, щознижують температуру варіння.

Перед початком процесу ма�нівці зробили розрахунки ре�цептури шихти, подрібнили,просіяли та відважили необхіднікомпоненти. Потім — найціка�віше: у спеціальних печах із за�готовленої суміші почали вари�ти скломасу. Коли вона сталаоднорідною, її вилили у форму іохолодили, після чого розрізалина дослідні зразки.

Школярі�заочники експери�ментом залишилися задоволені.Кажуть, провести подібні дослі�ди у своїх школах вони не змо�жуть, бо там немає таких лабо�раторій. А у ліцеїста КостянтинаБичкова з Ялти під час варінняскла з’явилася ідея — створитинезвичайної форми скляну тарудля кримського вина. «Під часдослідів я зрозумів, що зі скламожна виготовити дуже гарніречі. Склороби навіть можутьзімітувати дорогоцінне каміння— олександрит та аметист», —говорить хлопець.

Осучаснена радянськапіонерія

Розповідаючи про юних на�уковців, пригадую слова батькаодного із цьогорічних прези�дентських стипендіатів МАН.На запитання журналіста, як

сприймає він досягнення сина,чоловік відповів: «Щоразу бачусебе на місці сина. Його досяг�нення — то безцінний шматочокі моєї колишньої радянськоїпіонерії, чудові традиції якоїсьогодні зберігає та примножуєМала академія».

Зрозуміти сказане батькомможе тільки покоління тих, хтожив у піонерських таборах 70�х.Хто за комсомольськими путів�ками навчався на робфаках без�коштовних «совдепівських» ву�зів. Хто у будь�який час міг ре�алізувати свій талант у числен�них освітянських та мистецькихгуртках і спілках. Нині дітям та�ку можливість надає Національ�ний центр «Мала академія наук».Для заохочення молоді в МАНіснують різноманітні форми на�вчання. Одна з них — заочніпрофільні школи для учнів 9—11класів. В академії їх п’ять: фізи�ко�технічна, математична, ас�трономічна, хімічна та інфор�маційних технологій. «Ми хоче�мо залучити максимальну кіль�кість дітей, задовольнити потре�би наших школярів, які прагнутьзайматися науковими дослід�женнями. На базі провідних на�укових, навчальних структурстворюємо заочні школи, які щей допомагають старшокласни�

кам у виборі майбутньої про�фесії», — зазначає президент НЦ«Мала академія наук України»Станіслав Довгий.

Відбір до заочних шкіл тра�диційно відбувався на конкурс�ній основі. На одне місце пре�тендувало декілька десятків мо�лодих людей, каже заступникдиректора МАН Тетяна Пе�щеріна. «Загалом цього року за�явки до заочних профільнихшкіл подали майже півтисячіучнів із 20 областей України таКриму. За результатами кон�трольних робіт із фізики, мате�матики, хімії та програмування

були визначені 140 переможців,яких і запросили на навчання доКиєва», — додає Т. Пещеріна.

Цьогоріч сесії заочних про�фільних шкіл відбувалися на базілабораторій Національного тех�нічного університету України«Київський політехнічний інсти�тут» та Київського національногоуніверситету ім. Тараса Шевчен�ка, а також на профільномупідприємстві «Укртелеком», деюні програмісти навчалися керу�вати сайтами, працювати з ані�мацією та обробляти зображення.У Малій академії зазначають, щонауковців потрібно виховуватизмалечку — зі шкільної парти.Лише тоді Україна зможе подола�ти відставання вітчизняної наукиі отримати високопродуктивнірозробки у різних сферах.

Тож мав рацію батько манівцящодо традицій сучасної піонерії.Краще зростити свого генія,аніж витрачати купу грошей наіноземні винаходи. До того ж,діти, які намагаються змінитисвіт на краще, ніколи не будутьвуличними злочинцями, бо уних є справа, варта майбутнього.А головне — підтримка дорос�лих, які опікуються ними по�справжньому.

Наталія СОКУРЕНКОФото МАНУ

На фото: під час навчання у заочних школах

4 №43—44 листопад 2011св іт

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниНаціональна академія наук УкраїниДержавне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації УкраїниГолова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ�601, бульв. Т. Шевченка, 16, к. 111�а

Телефон/ факс 287�82�47

E"mail: svit@dknii.gov.ua www.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 23

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

Н А У К О В А З М І Н А

Із життя заочних шкіл Малої академії наук

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на рік — 57 грн. 72 коп.

на півроку — 28 грн. 86 коп.

на три місяці — 14 грн. 43 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2012 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001122 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Провідного наукового співробітника:

відділу радіобіології та екології;

відділу фізико�хімічних меха�

нізмів сорбційної детоксикації.

Старшого наукового співробітника:

відділу конструювання засобів

біотерапії раку;

відділу радіобіології та еко�

логії;

відділу фізико�хімічних ме�

ханізмів сорбційної детокси�

кації;

лабораторії квантової на�

нобіології;

відділу експериментальних

клітинних систем;

відділу науково�методичного

забезпечення інноваційної ді�

яльності.

Наукового співробітника:відділу механізмів протипух�

линної терапії;

відділу фармакокорекції он�

когенезу;

відділу імуноцитохімії і онко�

гематології;

відділу регуляторних ме�

ханізмів клітини (2 вакансії);

Молодшого науковогоспівробітника:

відділу імуноцитохімії і онко�

гематології;

відділу конструювання засобів

біотерапії раку (2 вакансії);

відділу біохімії пухлинного

росту;

відділу фармакокорекції он�

когенезу;

відділу радіобіології та еко�

логії (2 вакансії);

відділу регуляторних ме�

ханізмів клітини;

відділу мікрооточення пух�

линних клітин.

Термін конкурсу — місяць із

дня оголошення.

Довідки щодо вимог до пре!тендентів можна отримати за ад!ресою:03022, Київ�22, вул. Василь�

ківська, 45, телефон 257�90�57,

факс 258�16�56.

Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України з 15 листопада 2011 року

оголошує конкурс на заміщення вакантних посад