н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 33—34 (1021—1022) вересень 2018 Газета заснована у квітні 1997 р.

Фо

то С

вя

тос

ла

ва

МІЗ

ЕР

НЮ

КА

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

2 стор. NANO�2018 та«Іnnovation�2018» — з поглядом на стратегіюінноваційного розвитку

3 стор. Мова народу розвивається разом з його історією

Отже, країна вступила в новий навчальний рік! І це – головна те�ма не тільки початку осені – а й усього року, і навіть значно більшогоперіоду в житті держави, особливо – житті тих, хто тільки почи�нає свій безперервний шлях дорогою знань і пізнання наукових істин.

З 1 вересня стартувала нова українська школа. «Цей шлях – надесятиліття, і ми всі разом маємо працювати над змінами, які «про�ростуть» через усе наше суспільство і, я впевнена, дадуть по�справжньому хороші плоди», — так написала у привітанні із Днемзнань міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

За її словами, хоча за новим державним стандартом починають вчи�тися лише першокласники, зміни відбуваються і відбуватимуться у всійшкільній освіті. Головна місія покладається на вчителя, педагога,майстрів професійного навчання, викладачів та наукових співробітників.«Ми робитимемо все можливе, щоб покращити умови вашої роботи, до�стойно оцінити досягнення і піднімати престиж професії у суспільстві».Лілія Гриневич закликала колег�педагогів бути активними, навчатися но�вому, не зупинятися «в розвитку власного педагогічного та наукового та�ланту, який може згубити лише збайдужіння».

Проведення Дня знань 1 вересня засвідчило, що збайдужіннябільшості шкільних учителів, на щастя, не загрожує. Вони, наче,

тільки чекали, аби з їхньої роботи було знято зарегульованість і «ка�нонічну урочистість». Перше вересня у багатьох школах перетвори�лося на справжнє свято, а не нудні довготривалі лінійки. Квести,спортивні змагання, майстер�класи, стрибки на батуті, анімаційникиі клоуни, сімейні виступи і фото. Школи різні: в одних – по десятьперших класів, у других – по одному�два, але головне, щоб кожнийпершачок відчував себе в школі комфортно й зацікавлено.

Із першого вересня у країні починає реалізуватися державнийстандарт початкової освіти. За ним навчатимуться сьогоднішні пер�шокласники. А їх уперше прийшло до школи майже 450 тисяч. У дер�жавному стандарті закладено ключові елементи, які дитина має зна�ти, вміти, розуміти після кожного року навчання і після завершеннячотирьох класів. У створенні його використано досвід визнаних усвіті освітянських систем Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії тощо. Вод�ночас він ввібрав у себе кращі вітчизняні практики. Держстандартуже рік пілотується в 100 школах України – у кожній області по 2класи в 4 школах. Нині учасники експерименту, які перейшли в дру�гий клас, уже отримали програми на рік з основних предметів.

Цей шлях – на десятиліття!Цей шлях – на десятиліття!СтарСтарт нт ноової українськвої української шкої шкоолили

З початком нового навчального року вітаємо школярів, студентів, професорів та академіків,усіх, для кого нові знання – не просто потреба, а суть життя,

перспектива для особистості і всієї країни!

Формується контентНаціонального

репозитаріюДотримання академічної до�

брочесності – одна з важливихпроблем освітньої реформи. Якборотися із запозиченням чу�жих думок і висловлювань, ци�туванням без «лапок» і поси�лань, відвертими плагіатами?Для цього в Україні запровад�жується Національний репози�тарій академічних текстів. Віннадаватиме користувачам від�критий доступ до електроннихверсій наукових робіт та по�в’язаних з ними даних (достат�ньо ввести адресу nrat.gov.ua).Це передбачено Регламентом,що був опублікований та офі�ційно став чинним в останнійкалендарний день літа.

Запуск Національного репо�зитарію – процес непростий іпоетапний. Треба було ухвали�ти положення, в якому закладе�но ключові характеристики,потім — розробити Регламент,в якому визначено, як працю�ватиме електронна база науко�вих робіт, як будуть зберігатися,систематизуватися та обробля�тися тексти, як подаватиметьсяінформація у відкритий доступ.

До репозитарію вносити�муться дисертації та авторефе�рати, наукові статті та видання,монографії, кваліфікаційні ви�пускні роботи здобувачів вищоїосвіти. У Регламенті чітко зазна�чено: репозитарій має надатикористувачам можливість пе�ревірки цих робіт на наявністьзбігів текстових та графічнихфрагментів. Однак остаточнийвисновок: плагіат це чи ні — за�лишається за експертом.

У репозитарії буде кілька ре�жимів доступу. Звичайний від�відувач зможе переглянути за�гальну інформацію про ресурс,реєстр текстів, здійснити пошук.

Зареєстровані користувачіотримають ширший доступ доелектронних версій текстів,можливість ознайомлення з ни�ми, збереження на електроннихносіях та в персональному кабі�неті. Вони матимуть змогу де�талізованого пошуку текстів завизначеним набором ознак/критеріїв, індивідуального ін�формування щодо оновленнята надходжень, доступ до різнихдодаткових можливостей репо�зитарію, можливість перевіркина наявність збігів текстових таграфічних фрагментів.

Апробацію пілотного ре�жиму ресурсу планується роз�почати до кінця року. Уженині розпорядник Національ�ного репозитарію – УкрІНТЕІпрацює над формуваннямконтенту.

Вальс 1 вересня такий же щемливий, як і на випускному

Закінчення на 2 стор.

О Ф І Ц І Й Н О

Уряд визначив процедуру, за якою обира�тимуть членів Національного агентства із за�безпечення якості вищої освіти. Їх буде 23.Серед них — троє з числа роботодавців, двастуденти, щонайменше один представниквід Національноїй академії наук України, поодному представнику від кожної національ�ної галузевої академії, представники ЗВОдержавної, комунальної та приватної формивласності. Склад агентства затверджуватимеКабінет Міністрів.

У документі чітко виписані вимоги докандидатів, критерії їх оцінки та порядок са�мої процедури. Заступник міністра освіти інауки України Юрій Рашкевич вважає, щоконкурс може бути оголошено уже всерединіжовтня. Інформацію про нього МОН маєрозмістити на своєму сайті за 10 днів до по�чатку прийому документів.

Подавати документи на конкурс можекожний, хто відповідатиме кваліфікаційнимвимогам. Зокрема, претенденти мають

вільно володіти українською. Серед іншихвимог — вища освіта, науковий ступінь абовчене звання, досвід наукової роботи. Пред�ставники роботодавців повинні мати досвідроботи за фахом. Студенти на момент участіу конкурсі мають підтвердити статус здобува�ча освіти.

Члени конкурсної комісії оцінюватимутьконкретного учасника за кожним із критеріївза десятибальною шкалою. Під час підрахун�ку максимальна і мінімальна сумарні оцінкине враховуються.

Як обиратимуть членів НАЗЯВО?

Т Е М А

Стандарт початкової школи –це лише перший крок. Попереду— стандарт базової школи, щостартуватиме з 1 вересня 2022року, і стандарт старшої школи– з 1 вересня 2027 року.

«Гарний початок – половинасправи», — кажуть в народі. Длягарного початку уряд намагавсяпідтримати реформу відчутнимфінансовим ресурсом: майже 1мільярд гривень було передбаче�но на забезпечення учнів на�вчальними приладдям та новіт�німи технологіями: майже 164млн виділено на придбаннятехнічних засобів, 386,5 млн –на підвищення кваліфікації вчи�телів, понад 272 млн – на під�ручники для 1�го класу. Впершедержава під вагомі плани надалай вагомий ресурс. Але чи зумілискористатися ним місцеві орга�ни влади, на яких значноюмірою покладено обов’язок за�безпечити школи всім не�обхідним для навчання по�но�вому?

На жаль, ні. Нове обладнаннядо багатьох шкіл так і ненадійшло до початку навчання.Деякі класи опинилися «голі й

босі» — без парт і столів (від ста�рих відмовилися, нові ненадійшли).

Підручники для першого кла�су можуть дійти до шкіл тількинаприкінці вересня�на початкужовтня. І така ситуація не тількиз книгами для першачків. Дляучнів 10 класу підручники бу�дуть на початку листопада. Невсі книги віддруковані й дляп’ятикласників. Старшим мініс�терство радить поки що скорис�татися електронними версіями.Найменші проходитимуть про�цес адаптації без книг: за про�грамами у перший місяць на�вчання вони не передбачені. Од�нак, такі книги потрібні вчите�лю. Відсутність підручника –додатковий стрес для нього, і«це відповідальність не лише ор�ганів місцевого самоврядуван�ня, а й нас усіх», — сказала ЛіліяГриневич.

Загалом міністерство друкуєцього року 18,5 мільйонів під�ручників у різних видавництвах.Чому вчасно не вдалося їх над�рукувати? Причини різні. Проних міністр Лілія Гриневич де�тально зупинилася на прес�кон�ференції, яка відбулася напере�додні навчального року: обме�

жені поліграфічні потужностівидавництв, недосконала про�цедура експертизи підручників,відчутним бар’єром стали різнісудові позови з боку видав�ництв.

Міністерство не знімає і з се�бе відповідальності за порушен�ня термінів друкування. Черезненалежну експертизу змінюєпроцедуру оцінювання та за�купівлі підручників, а також ре�організує Інститут модернізаціїзмісту освіти (ІМЗО), що наразівідповідає за цей напрям. Реор�ганізація передбачатиме змінуструктури та повноважень уста�нови, оновиться штат праців�ників ІМЗО. Експертиза підруч�ників перейде до іншої установи– Навчально�методичного цент�ру з питань якості освіти. Будевстановлено принципово новіправила експертизи.

Непросто, звичайно, працю�вати по�новому. Об’єктивно не�просто. Це стосується і підго�товки шкіл до навчального року:як ремонту, так і придбання не�обхідного приладдя, меблів то�що. Завдяки децентралізації, цізавдання покладено на місцевіоргани влади. Але схоже, що зароки «вертикального диктату»

вони забули, що права невід�дільні від відповідальності. Аджедеякі області навіть не роз�поділили субвенцію між органа�ми місцевого самоврядування іне потурбувалися про своєчаснепроведення тендерів, розміщен�ня замовлення і завезення об�ладнання.

Тому станом на 15 серпнявідсоток використаних коштівпо країні склав усього 44,1%. Івже з початком навчального ро�ку місцеві органи спішно нама�гаються здійснити закупівлі. До�бре, що ці гроші ні на що іншене можна витратити, окрім об�ладнання, меблів та дидактич�них матеріалів для Нової ук�раїнської школи, а то фантазіямісцевих чиновників могла бсягнути неабияких діапазонів.

Для запобігання відхилень відзаконодавчих норм, створю�ється такий механізм контролю,як Державна служба якостіосвіти, яка фінансуватиметься зцентру, матиме регіональні під�розділи, які будуть незалежнимиі уповноваженими наводити не�обхідний лад. Регіональні цент�ри почнуть створюватися уже внаступному році. Тоді ж має за�працювати й інститут освітнього

омбудсмена, який відстежувати�ме та вирішуватиме питаннящодо порушення освітянськихправ у кожній конкретній ситу�ації.

Нововведень в освіті багато.Водночас, реформа – це творчийпроцес: щось приживеться одра�зу, інше доведеться змінювати,трансформувати чи взагалі від�міняти. Як заявив прем’єр�мі�ністр України Володимир Гройс�ман під час Всеукраїнської кон�ференції «Нова українська шко�ла – старт реформи, участь гро�мад», започатковані урядом про�грами модернізації освітніх про�грам та оснащення шкіл будепродовжено і в наступні періоди.Адже освіта – одна з ключовихсфер, куди інвестують і будутьінвестувати, виходячи з можли�востей економіки. У даному ви�падку, йдеться про те, надані ко�шти на оснащення початковоїшколи треба використовувати зацільовим призначенням. Пер�ший – четвертий класи у кожнійшколі мають бути оснащені зановим стандартом.

Адже від успішного старту такбагато залежить!

Лариса ОСТРОЛУЦЬКА

Шосту Міжнародну науково�практичну конференцію

«Нанотехнології та наноматеріали»(NANO�2018), яка відбулася в ос�танні дні серпня, було присвячено100�річчю Національної академіїнаук України.

«Нанотехнології та нанома�теріали» — це словосполученняувірвалося в наше життя в ос�танні десятиліття. З їхньою до�помогою учені творять дива, до�магаються визначних успіхів убагатьох сферах знань і сподіва�ються на ще більші перспективив майбутньому. Тому такузацікавленість у світі завждивикликають форуми, на якихохоплюються різноманітні теми,що стосуються розвитку нано�технологій. Для наших ученихважливо було продемонструватисвої досягнення та дізнатися прокращий світовий досвід задлявикористання його в Україні.

Організаторами Міжнародноїконференції (NANO�2018) сталиКонсорціум Enterprise EuropeNetwork (EEN – Ukraine), Інсти�тут фізики НАН України та їхніпартнери: Київський національ�ний університет імені ТарасаШевченка, Тартуський універси�тет (Естонія), Туринський уні�верситет (Італія), УніверситетП’єра та Марії Кюрі (Франція)та European Profiles A.E. (Греція).

У конференції взяли участьнауковці з університетів та до�слідницьких інститутів з�понад35 різних країн світу, а ще —представники видавничої ком�панії Springer, які, зокрема, пре�зентували книгу за матеріаламиNANO�2017.

Під час конференції відбувсятакож Міжнародний форум«Innovation�2018», що зазвичайстає платформою зустрічі іннова�торів та винахідників, виробниківпровідних інноваційних техно�

логій, засновників start�up та spin�off компаній з представникамипідприємств – потенційних парт�нерів, зацікавлених в інно�ваційних технологіях, представ�никами технологічних парків таміністерств, відповідальних заінноваційну політику в Україні,експертами в економічній галузіта консультантами у сфері захистуінтелектуальної власності.

Особлива увага на конфе�ренції та на форумі була прикутадо Стратегії інноваційного роз�витку України, до розробки якоїдолучилися фахівці українськихміністерств, наукових установНАН України, Комітету Верхов�ної Ради України з питань наукиі освіти, Наукового комітету приКабінеті Міністрів України.

Дискусантів цікавили й більшглобальні теми, спрямовані нарозвиток нанотехнологій у світі,зокрема, напрямки розвитку на�нонауки, перспективи застосу�вання окремих матеріалів, такихяк графен та інших вуглецеві,необхідність розширення пе�

реліку освітніх спеціальностей знанотехнологій та нанома�теріалів. Обговорювали євро�пейський досвід та перспективирозвитку нанотехнологій вінших країнах світу, місце нано�технологій в Європейській про�грамі Horizon�2020.

Міжнародний форум «Innova�tion 2018» відбувався вже втретє.Серед його організаторів (крім уженазваних вище) стали також Тор�гово – промислова палата Ук�раїни, ТОВ «Нова Інтернаціональ�на Корпорація», Міністерство за�кордонних справ України, а такожміжнародні учасники — Тартусь�кий університет (Естонія), Ту�ринський університет (Італія),Університет П’єра та Марії Кюрі(Франція), Литовский інно�ваційний центр VIESOJI ISTAIGAта European Profiles A.E. (Греція).

Головною метою заходу булапідтримка інноваційної стратегіїв Україні, висвітлення нових ук�раїнських інноваційних розро�бок та стимулювання представ�ників малого та середнього

бізнесу до співпраці з наукою,розкриття власного потенціалута міжнародної співпраці.

Під час форуму було пред�ставлено інноваційні технології,проекти, стартап – компанії.Інтерес до «Іnnovation�2018» –виявили не тільки автори розро�бок та креативних ідей, а й за�сновники startup— та spin�offкомпаній, підприємства–потен�ційні партнери, представникитехнологічних парків, експертита консультанти.

Теми дискусійних дебатів, якна конференції, так і на форумі,були різними, але однією з голов�них залишалася тема іннова�ційної стратегії України.

«У нашій країні необхідно ство�рити якісно нове законодавче поледля регулювання інноваційноїдіяльності», — зазначила під часдискусії на «Іnnovation�2018» гене�ральний директор директоратуінновацій та трансферу технологійМОН Дар’я Чайка. Вона уточни�ла, що йдеться про закладення но�вих підходів у розвитку інновацій,

трансферу технологій та підтрим�ки стартапів, а також унормуванняпрогалин, аби винахідник, якийбажає комерціалізувати свої роз�робки, та підприємець, котрий хо�че випускати інноваційну про�дукцію, могли це зробити. Щобвони могли отримати знання, на�вички, мали необхідну інфраст�руктуру, чіткі «правила гри» в пра�вовому полі. Саме на це спрямова�на Стратегія інноваційного роз�витку України, над якою працю�ють у Міністерстві освіти і наукиУкраїни. Нині ця робота вийшлана фінішну пряму.

Загалом форум складався здвох сесій та конкурсу стартап�проектів. У ньому взяли участьексперти, винахідники, виробни�ки інноваційної продукції, за�сновники startup� та spin�off ком�паній, акселератори інновацій�них проектів, представники тех�нологічних парків Іспанії, Литви,Хорватії, Болгарії та інших країн.Під час сесій вони говорили проінноваційний розвиток в Україніта світі, нові українські розробки,більш тісні контакти представ�ників бізнесу та їх співпраці з наукою.

До фіналу конкурсу стартапівбуло відібрано вісім команд, якімали можливість презентуватисвої розробки міжнародномужурі. Переможцями стали ОлесьГончар з Дніпровського націо�нального університету зі старта�пом «Теплі стіни – енергоактив�на теплоізоляція будівель» та Де�нис Красніков зі стартапом«Ausweis.io – розумний доступдо об’єктів». Переможці отри�мають TravelGrant від головногоорганізатора заходу (КонсорціумEEN�Ukraine) для представлен�ня своїх розробок на InvestFo�rum�2018 (Halle, Germany).

Олеся ДЯЧУК

2 №33—34 вересень 2018св іт

Головний «режим» роботи на форумі — дискусія

Цей шлях – на десятиліття! Старт нової української школи

NANO*2018 та «Іnnovation*2018» — з поглядом на стратегію інноваційного розвитку

Закінчення. Початок на 1 стор.

А К Т У А Л Ь Н О

Ще шість проектів за програмою ЄС

ERASMUS+

У найближчі місяці в Україніпочнуть реалізовувати 6 про�ектів�переможців європейськоїпрограми Erasmus+: Розвитокпотенціалу вищої освіти. Середвиконавців проектів � Міністер�ство освіти і науки України, 26вишів, 3 громадські організаціїта 2 підприємства.

Проекти українських дослід�ників зосереджені на модер�нізації освітніх програм у сферіінженерії для транспортних по�слуг, магістерських програмахдля майбутніх суддів, проку�рорів чи слідчих, журналістиці,розвитку компетентностей то�що.

Деякі учасники від Україниреалізовуватимуть кілька про�ектів за цим напрямом одночас�но. Наприклад, Чернівецький

національний університет ім.Ю. Федьковича є одним із парт�нерів у 3 проектах. Міністерствоосвіти і науки України, Київ�ський національний університетімені Тараса Шевченка, Сумсь�кий державний університет таЛьвівський національний уні�верситет імені Івана Франка � у 2проектах.

До проектних команд такожвходять партнери з 20 країн світу— Австрії, Хорватії, Чехії, Фін�ляндії, Франції, Німеччини,Ірландії, Латвії та Литви, Нідер�ландів, Іспанії, Великобританії,Швеції, Румунії та інших.

Загалом у програмі перемогуодержали 147 проектів. Загальнасума гранту проектів складає по�над 15 млн євро.

Нагадаємо, що ще 14 ук�раїнських проектів з бюджетом у500 тис євро виграли у конкурсіпроектів Жана Моне програмиЄС Еразмус+.

10 українських вишівполіпшуватимуть

журналістську освіту задлядемократії

10 вишів з різних областейУкраїни реалізовуватимутьпроект європейської програмиErasmus+ КА2 напрям CapaсityBuilding in Higher Education«Журналістська освіта задлядемократії в Україні». За ре�зультатами проекту учасникимають представити на розглядМіністерства освіти і науки Ук�раїни Національні рекомен�дації щодо впровадженняоновлених програм у вишахкраїни. Загальний бюджет про�екту склав близько 800 тисєвро.

Учасниками проекту також єфахівці іноземних вишів (Вели�кобританія, Польща, Ірландія,Швеція) та професійних ор�

ганізацій (Великобританія,Австрія, Нідерланди, Україна).Так, дослідники з’ясують, якпідвищити якість бакалаврсь�ких і магістерських програм ізжурналістики до стандартівЄС, сприяти працевлаштуван�ню студентів за фахом, просу�вати медіаграмотність у сус�пільстві, а також налагодитиміжнародну мобільність. У ме�жах проекту також плануєтьсяудосконалити оснащення лабо�раторій факультетів жур�налістики України � надати су�часне відеообладнання, ком�п’ютерне устаткування, спец�техніку тощо.

Для покращення журналіст�ської освіти партнери проведутьнизку практичних заходів,відвідають профільні універси�тети за кордоном та розкажутьпро свій досвід під час лекцій вУкраїні. Серед запланованих за�ходів — перегляд і перехресна

експертна оцінка освітніх про�грам на факультетах жур�налістики в українських вишах,проведення днів відкритих две�рей і презентацій оновленихпрограм, розробка онлайн�курсів із медіаграмотності, їх ап�робація та запуск в режимі дис�танційної освіти тощо.

До складу команди проектуувійшли представники націо�нальних університетів Києва,Черкас, Львова, Чернівців, Уж�города, Запоріжжя, Міжнарод�ного економіко�гуманітарногоуніверситету (м. Рівне), Маріу�польського, Сумського держав�них університетів, Українсь�кого католицького університету (м. Львів).

Координатором усього про�екту став Університет Ба Спа(Великобританія). Партнерамипроекту є Міністерство освіти інауки України та Українськаасоціація студентів.

Н А Ч А С І

Мова народу розвивається разом з його історієюПро нову редакцію (проект) Українського правопису

М і Ж Н А Р О Д Н Е С П і В Р О Б і Т Н И Ц Т В О

3№33—34 вересень 2018 св іт

Минає сто років від часу, ко�ли Українська академія на�

ук 17 травня 1919 року схвалила«Найголовніші правила ук�раїнського правопису» – пер�ший в історії України офіційнийзагальнодержавний правопис�ний кодекс. В умовах складнихгеополітичних змін, війн ісоціальних катаклізмів вінсправляв визначальний впливна формування української мо�ви як національного, а не етно�логічного феномену. У 1925 роціуряд Української СоціалістичноїРадянської Республіки створивпри Народному комісаріаті осві�ти Державну комісію для впо�рядкування українського право�пису, а в 1927 році за наслідкамироботи Всеукраїнської право�писної конференції, що відбу�лася в Харкові, комісія підготу�вала проект всеукраїнськогоправопису, в опрацюванні якоговзяли участь українські мовоз�навці з Наддніпрянщини йзахідноукраїнських земель. Відімені держави 6 вересня 1928року його затвердив наркомосвіти УСРР Микола Скрип�ник. Після згортання політики«українізації» й самогубстваМиколи Скрипника до право�пису за вказівкою влади внеслисуттєві зміни, що скасовувалинизку норм «харківського» пра�вопису як націоналістичних ітаких, що «покликані штучновідірвати українську мову відвеликої братньої російської».Проте репресований «хар�ківський» правопис з незначни�ми змінами й доповненнями за�лишався чинним на західноук�раїнських землях поза Україн�ською РСР і в переважній час�тині української діаспори.

Після правописних дискусійна межі 1980–90�х років в ук�раїнську мову стали повертатисяокремі елементи «харківського»правопису. В абетці поновленолітеру «ґ» для використання вдавніше запозичених загальнихназвах, на зразок ґанок, ґатунок,ґвалт, ґрати, ґрунт тощо. Вінших загальних назвах і в усіхвласних назвах іншомовногопоходження, згідно з чинноюдосі редакцією правопису 1990

року, звук [g] і далі адаптуєтьсядо українського [г].

Українська національна комі�сія з питань правопису, створенавідповідно до Постанови Кабі�нету Міністрів України № 416від 17 червня 2015 року, до скла�ду якої ввійшли мовознавці з ус�танов Національної академії на�ук України та університетів, щопредставляють усі регіони нашоїдержави, після тривалої й ко�піткої роботи затвердила своїмрішенням від 27 червня 2018 ро�ку проект нової редакції Ук�раїнського правопису, розробле�ний на фундаменті українськоїправописної традиції з ураху�ванням новітніх мовних явищ,що набули поширення в різнихсферах суспільного, наукового йкультурного життя. Правописнакомісія виходила з розуміннятого, що український правопис,як і правопис будь�якої іншоїмови, не може бути вичерпним;він кодифікує засадничі,найбільш поширені або спірніорфографічні положення.

Правописна комісія утвориларобочу групу, якій доручилапідготувати проект нової ре�дакції правопису. Текст кожногоз п’яти розділів багаторазово об�говорювався на засіданнях робо�чої групи і був предметом спе�ціального розгляду на засіданняхповного складу Української на�ціональної комісії з питань пра�вопису. Полеміка, що відбувала�ся на засіданнях робочої групи і

правописної комісії засвідчила,що, порівнюючи з дискусіями наВсеукраїнській правописнійконференції в Харкові (1927 ро�ку), поляризація поглядів середприхильників різних правопис�них традицій суттєво зменшила�ся. Деякі елементи «харківсько�го» правопису, що стали об’єк�том репресивних дій радянськоївлади (наприклад, написаннялямпа, фльота, кляса), залиши�лися поза обговоренням, оскіль�ки пропозицій щодо поновленняїх в українській мові не наді�йшло.

Відомо, що фонетичне явищепереходу праслов’янського про�ривного задньоязикового [ґ] уфарингальне [г], засвідчене вареалі формування українськогоетносу вже пам’ятками другоїполовини XI ст. Звук [г] був і за�лишається однією з найхарак�терніших фонетичних рис ук�раїнської мови. Більшість членівкомісії погодилися з думкою,що українська мова, як і біль�шість інших мов, адаптує запо�зичені слова до своєї фонетич�ної системи, тому в загальнихназвах, віддаючи належне дав�ній орфоепічній і орфографіч�ній традиції, іншомовний звук[g] доречно передавати ук�раїнським г. Винятками зали�шаються ті слова, які усталилисяз написанням через ґ (ґанок,ґатунок, ґвалт, ґрати, ґрунт іпод.). Щодо іншомовнихпрізвищ та імен людей ухваленокомпромісне рішення: допусти�ти варіантне передавання звука[g] буквою г (Васко да Гама,Вергілій, Габсбург, Гарсія, Гре�гуар, Гонгадзе, Гуллівер) і буквоюґ (Васко да Ґама, Верґілій,Габсбурґ, Ґарсія, Ґреґуар, Ґон�ґадзе, Ґуллівер). У словах з ла�тинським коренем �ject� звуко�сполучення [je] послідовно пе�редаватиметься через українськеє: об’єкт, траєкторія, проєкт,проєкція і т. ін.

Зважаючи на те, що в мовно�му плануванні, частиною якогоє правописна кодифікація мови,важливо враховувати історичній ареальні особливості україн�ської орфографічної традиції(принцип соборності), право�

писна комісія визнала за до�цільне підтримати пропозиціюпередавати буквосполучення thу словах грецького походженнябуквою т (ортодокс, ортопедія,театр, теорія), а в словах, узви�чаєних в українській мові з ф,допустити орфографічну варі�антність на зразок: анафема іанатема, дифірамб і дитирамб,ефір і етер, кафедра і катедра,логарифм і логаритм, міф, міфо�логія і міт, мітологія, Борисфен іБористен, Ефіопія і Етіопія то�що. З аналогічних причин про�ект нової редакції правопису пе�редбачає варіантність у запози�ченнях із грецької мови, як�от:аудієнція / авдієнція, аудиторія /авдиторія, лауреат / лавреаті т. ін.

Згідно з новими правилами вхудожніх текстах іменники тре�тьої відміни на �ть після приго�лосного, а також слова кров, лю�бов, осінь, сіль, Русь, Білорусь уродовому й давальному відмін�ках можуть набувати як варіантзакінчення �и: гідности, неза�лежности, радости, смерти, чес�ти, хоробрости; крови, любови,осени, соли, Білоруси, Руси.

Таким чином правописна ко�місія повертає до життя низкуособливостей «харківського»правопису, поновлення яких маєнаукове підґрунтя. Беззастереж�но поділяючи думку про злочин�ний характер репресивних дійтоталітарного режиму щодо«харківського» правопису і його

творців, правописна комісія неможе знехтувати тим, що мованароду розвивається разом з йо�го історією і мовна практика ук�раїнців 1930�х – 2010�х років та�кож є частиною української ор�фографічної традиції.

Важливо зазначити, що про�понований проект правописудоповнено новими положення�ми, які стосуються запозичень занглійської та деяких іншихмов, особливостей відмінюва�ності / невідмінюваності слівіншомовного походження, пра�вопису складників основи сло�ва, вживання великої букви,правопису закінчень відмінюва�них слів, правопису власнихназв, правил уживання розділо�вих знаків. З тексту правописувилучено деякі положення, які зпогляду сучасного стану ук�раїнської літературної мови єнадлишковими.

Принципове значення має таобставина, що, попри тривалі йнапружені дискусії стосовнодоцільності чи недоцільностірізних правописних інновацій,підсумкове голосування щодопроекту нової редакції ук�раїнського правопису було одно�стайним.

Нині проект нової редакціїУкраїнського правопису винесе�но на громадське обговорення.Українська національна комісіяз питань правопису проведе ре�тельний аналіз усіх пропозицій ікритичних зауважень, які надхо�дять на її адресу, і з урахуваннямрезультатів громадського обго�ворення доопрацює текст новоїредакції Українського правопи�су і подасть його на затверд�ження Кабінетові Міністрів України.

Богдан АЖНЮК,директор

Інституту мовознавства іменіО.О. Потебні НАН України,

член Української національноїкомісії з питань правопису

Максим СТРІХА,заступник міністра освіти

і науки України, співголова Української

національної комісії з питань правопису

Богдан АЖНЮКМаксим СТРІХА

На Афоні виявили старовинний рукопис

На Афоні виявили старовин�ний рукопис з іменами відомихгетьманів�меценатів – пом’ян�ник української козацької стар�шини XVII ст., яка щедро жерт�вувала на афонські монастирі.Про це розповів директор Між�народного інституту афонськоїспадщини в Україні, історикСергій Шумило.

«В рукопису записані родикозацьких ктиторів, зокрема ге�тьмани Іван Самойлович, ІванМазепа, Павло Полуботок, Да�нило Апостол, відомі козацькіполковники — Семен Палій,Яків Лизогуб, Василь Кочубей ібагато інших», — каже він.

«Найцікавіше, що на ім’якожного представника козаць�кої старшини записані повні пе�

реліки їхніх родів, завдяки чомуцей рукопис стає цінним джере�лом ще й з генеалогії українськоїкозацької старшини», — додавісторик.

Сергій Шумило повідомив,що афонський пом’янник пла�нують перевидати в Україні,щоб цінне джерело інформаціїстало доступним для вітчизня�них дослідників.

Свято українського словникаУже вдванадцяте у Києві, 13 ве�

ресня, біля спеціалізованої кни�гарні «Словники України» наЛьвівській площі, відзначати�меться Свято українського слов�ника. У ньому візьмуть участь на�уковці, діячі літератури та культу�ри, видавці, освітяни, студенти,школярі, представники іноземнихустанов та посольств в Україні.

Організаторами свята висту�пили Український мовно�ін�формаційний фонд НАН Украї�ни, Товариство «Знання» Украї�ни, Словникова комісія Мініс�терства освіти і науки України,Національний центр «Мала ака�демія наук» та книгарня «Слов�ники України».

У програмі – презентаціясловникових і наукових виданьНаціональної академії наук України та видавничих ор�ганізацій України. Буде презен�товано видання серії «СловникиУкраїни», яка є основою Націо�нальної словникової бази Украї�ни, і серед них – вісім томівфундаментального академічно�го тлумачного «Словника ук�раїнської мови» у 20�ти томах, атакож унікальні електронні за�гальномовні та термінологічнісловники.

25 учасників Всеукраїнськоїлітньої астрономічної школи зрізних областей України предста�вили шість проектів портативнихгенераторів електричного струму,що працюють від сонця. Установ�ки було виготовлено власноруч підчас перебування у школі.

Дослідження руху корональ�них викидів на Сонці, аналізударних кратерів на Меркурії таінші вражаючі наукові проекти,над якими кожний зі своєю ко�мандою працював цілий тиж�день, МАНівці продемонструва�ли під час захисту своїх робіт.Сам захист уже традиційно від�бувався англійською.

Одна з команд мала завданняна основі необроблених данихкосмічної обсерваторії NASA«Чандра» створити кольорові зо�браження джерел рентгенівськоговипромінювання, що спостеріга�ються в космосі. Зазвичай це дужегарячі об’єкти, такі як наднові, ту�манності чи навіть зони поблизучорних дір. На відміну від звичай�них зірок, вони не випромінюютьвидиме світло, лише рентгенівськіпромені. «Чандра» фіксує їхнюкількість і частоту. А щоб перетво�рити ці дані на світлину об’єкта,вчені використовують спеціальніфоторедактори. Кожній рент�генівській смузі присвоюютьвідповідний колір – червоний, зе�лений або синій, потім редагуютьзображення за допомогою фільт�рів та ефектів. І саме це спробува�ли зробити юні дослідники. Якоб’єкт обрали зірку�гіпергігантЕта Кіля, маса якої у 100–150 разівбільша за масу Сонця.

Під час занять юні астрономислухали лекції з астрономії, астро�графії, квантової фізики та теоріївідносності. Їх начитували завіду�вач відділу створення навчально�тематичних систем знань НЦ

«МАНУ» Ігор Чернецький, учи�тель Української гімназії № 1 з Івано�Франківська Віктор Яни�шин, провідний інженер НЦ«МАНУ» та аспірант Інститутуфізики НАНУ Юрій Шиховцев.Викладачі вели невимушений діа�лог з аудиторією.

Захопливими були нічні спос�тереження зоряного неба. Шко�лярі працювали з сучасним теле�скопом, вчилися розрізнятисузір’я, спостерігали за Юпіте�ром, Марсом, подвійними зоря�ми та іншими об’єктами.

Відомо, що кожної доби наЗемлю падає близько 20 тисячтонн метеоритного пилу. Прохо�дячи крізь атмосферу, ці часточ�ки плавляться і набувають сфе�ричної форми. Мікрометеоритишколярі збирали постійниммагнітом, а відрізнити їх відіншого металевого пилу та сфо�тографувати в усій красі допома�гав цифровий мікроскоп.

На мальовничому узбережжіДесни, на базі санаторію «Десна»у селі Ладинка Чернігівськогорайону за підтримки Київськогоакадемічного університету, Малоїакадемії наук України, Науково�освітнього центру Інституту тео�ретичної фізики ім. М. М. Бого�любова НАН України та фізично�го факультету Київського на�ціонального університету іменіТараса Шевченка пройшла літняфізико�математична школа «Му�драмакітра».

Цього року до табору приїха�ли понад 80 учнів з Києва, За�поріжжя, Харкова, Херсона, Уж�города, Черкас і Тернополя.

Літня фізматшкола «Мудра�макітра» з 2005 року щорічно на�вчає школярів науковому стилюмислення, підготовці до науковоїдіяльності. Цього сезону відкри�

лося окреме фізичне відділення, ашколярі вперше взяли участь у на�уково�дослідницьких проектах ізфізики. Вони вивчали основи те�орії відносності, коли при швид�костях, близьких до швидкостісвітла, час сповільнюється, а до�вжини скорочуються, і яка є ба�зою фізики високих енергій.

Приємною несподіванкоюдля учнів став візит до літньоїшколи радника Генерального ди�ректора ЮНЕСКО Жана�ПоляЖуста Нґоме Абьяґи, який при�був разом із президентом Малоїакадемії наук, академіком НАНУкраїни Станіславом Довгим.

Цікаві теми, несподівані ідеї іпідходи підкидали молодимдослідникам лектори: старшийнауковий співробітник Інститу�ту програмних систем НАН Ук�раїни Олексій Ігнатенко (лекціяз теорії ігор), заслужений вчи�тель України Олександр Триліс(лекція «Фізика настільноготенісу»). Школярі брали участь унаукових квестах і робили пре�зентації дослідницьких задач.

У Міжнародному науково�дослідному комплексі MAN�

LAB.CAMP відбувалася літняприроднича школа МАН дляучнів 8 і 9 класів гімназії № 179 м.Києва. Цей навчальний закладуже понад чотири роки співпра�цює з Малою академією. Цьогоразу у навчанні було застосованотехнологію трансдисциплінар�ного навчання. Окрім фізики,астрономії та біології, учні по�глиблено вивчали інформаційнітехнології, розвивали критичне ікреативне мислення та «прока�чували» свою наукову англійську.

А перед самим початком новогонавчального року на базі Міжна�родного центру наукової дитячоїтворчості MANLAB.CAMP відбу�

лася Літня школа з філології за на�прямом «Кримськотатарська гу�манітаристика». Десятеро старшо�класників з окупованого Криму,дітей кримських татар, приїхалидо Києва, аби відвідати лекції імайстер�класи земляків�науков�ців, митців та долучитися до пі�знання історії, мови, культури тамистецтва кримськотатарськогонароду. Координатором школи бу�ла методист НЦ «МАНУ» ЛенураХалілова, яка завершує нині робо�ту над дисертацією про обрядо�вості весілля кримських татар.

У програмі школи були май�стер�класи з кримськотатарськоїорнаменталістики і хореографії,лекція про звичаї та традиціїкримськотатарського народу,зустріч з відомою народною спі�вачкою Аліє Хаджабадіновою. Іхоч у Криму за останні чотирироки закрилися всі українськінавчальні заклади і ліквідованобільшість кримськотатарськихшкіл і класів, учасники школипродемонстрували гідний рівеньволодіння українською і кримсь�котатарською мовами.

І хоч нелегким було прощання,кримськотатарська молодь булапереконана, що навчатиметься,будуватиме своє життя в Україні.

Сергій КУТНЯКОВ, Тетяна ЧЕРНЕЦЬКА

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Голова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Індекс газети «Світ» — 40744

Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ#601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287#82#47

E�mail: svit@mon.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 17

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №33—34 вересень 2018св іт

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на три місяці — 32 грн. 61 коп.

на місяць — 10 грн. 87 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2018 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001188 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Т В О Р Ч І С Т Ь Ю Н И Х

Літо з наукоюпровели члени МАН, відпочиваючи і навчаючись у таборах із астрономії,

фізики, математики, робототехніки, мистецтвознавства, хімії та біології

П О Д І Ї

Гість із ЮНЕСКО чудово почуває себе серед МАНівців

Біля спільного багаття