Ч. 5 (1020), Рік xlix no. 5 (1020), vol xlix - stsvoСьогодні небо і земля,...

Ч. 5 (1020), Рік XLIXТРАВЕНЬ 2019

No. 5 (1020), Vol XLIXMAY 2019

ХРИСТОС

ВОСКРЕС

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ТРАВЕНЬ 2019

2

Просимо користувати iз парафіяльного вебсайту:www.stsvo.org

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Тел. (773) 384-6400

Пригадуємо, що можна замовити приміщення в нашому Осередку який знаходиться у самому центрі Українського села - на різні родинні імпрези, дні народження, хрестини, весілля і забави.Заохочуємо батьків, котрих діти приступають до Першого Врочистого Св. Причастя і Першої Св. Сповіді, щоб користали і вже замовляли собі приміщення в нашому Осередку.До ваших послуг професійна обслуга, вишукана їжа, а також величезна паркова площа, нададуть вам приємний час у колі родини і друзів.

ПАРАФІЯЛЬНА РАДІОПРОГРАМА- НЕДІЛЬНІ ДЗВОНИ -

Ви можете замовляти ваші привіти, побажання для ваших рідних, знайомих.

Слухайте радіопередачу кожного вівторкао годині 8:00 вечора із радіостанції

WSBC 1240 AM (на півночі)WCFJ 1470 AM (на півдні)

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ

MAY 2019

ТРАВЕНЬ 2019


3

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ ПАТРІАРХА УГКЦ СВЯТОСЛАВА – 2019Високопреосвященним і преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви Христос воскрес!

Від раннього ранку чуваймоі, замість мира, пісню принесім Владиці,

і Христа побачимо – правди Сонце,що всім життя освітлює.

Пісня 5 Канону Воскресної утрені

Дорогі в Христі! Сьогодні небо і земля, ангели і люди проголошують на весь всесвіт найповніший вияв істини: Христос воскрес! Силу цього привітання відчуває кожен із нас, від наймолодшого до найстаршого, відповідаючи: воістину, насправді, дійсно Христос воскрес! Усіма мовами ми цю істину урочисто сповіщаємо словами пасхального Євангелія: «…і ми славу його бачили, – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого» (Ів. 1, 14). Усі ми піднесені невимовною радістю і оживлені Воскресінням Христовим – Він бо воскресає і живе для того, щоб жили і воскресали в Ньому та разом із Ним і ми. Від раннього ранку чуваймо і, замість мира, пісню принесім Владиці… Сяйво воскресіння Сонця правди першими побачили жінки-мироносиці серед темряви ночі розчарування, зневіри і страху. Зі сльозами на очах несуть миро для померлого і журяться, хто їм відкотить великий камінь від входу до гробу. Кожен із нас, переживши смерть і похорон близької особи, може зрозуміти, з яким болем у серці жінки-мироносиці йдуть провести в останню путь свого Вчителя. Проте натрапляють на іншу, неочікувану істину. Ангел у білому одязі їм сповіщає: «Не жахайтеся! Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут. Ось місце, де його були поклали» (Мр. 16, 6). Наша Пасхальна утреня закликає нас «чувати», тобто прокинутися зі сну і відкритися на несподіване Боже. Чувати тут означає бути чутливими до того, що є правдивим, справжнім та істинним: чувати, щоб пізнати Істину; чувати, щоб не дати себе одурити тому, що фальшиве та оманливе; чувати, щоб зустріти Воскреслого. Його сяйво виявляє нам правду про себе, про те, чого варті наші зусилля, праця і страждання, чого варте наше діло як Церкви,

громади і всього народу. Правда, що Христос воскрес, є такою ж дійсною і певною, як і те, що сонце зійде і ніч поступиться місцем дневі. Воскресіння Христа, як Сонця правди, нам «життя освітлює» – показує нам не лише справжній зміст пошуку мироносиць, а й сенс життя, страждань і навіть смерті кожної людини: ми сотворені для воскресіння в Христі і наше земне життя є чуванням-очікуванням цього воскресіння. Хай слова псалмоспівця стануть нашою піснею у світлі Воскресіння: «Співайте Господеві нову пісню, співайте Господеві, уся земле! Співайте Господеві, благословіть його ім’я; звіщайте день у день його спасіння» (Пс. 96, 1-2). …І Христа побачимо – правди Сонце… Ми живемо у світі культури фейків і неправди, фальшивих продуктів і облудних ідеологій. Настала епоха постправди, коли дійсність наче твориться для чиїхось приватних інтересів, «на замовлення», незалежно від того, що насправді відбувається з цілими народами, культурами та поодинокими особами. Правда для сучасної людини перестає бути цінністю. Тому кожен християнин, який вірить, що Христос воістину воскрес, повинен спитати себе самого: чи істина для мене важлива? Чи, можливо, я деколи нехтую правдою, бо мені комфортніше жити без неї, не турбуватися її пошуком? Чи я вмію сказати собі правду про власне життя і свої недоліки, а не приписую їх іншим і скидаю на інших свої гріхи? Нинішнє середовище життя серед «підробок та обману» є ніччю для людства і, фактично, вмиранням і погребінням людського духу. Бо без правди людина гине, як квітка без сонця. Пророк Ісая напоумляє про таке лихо, кажучи: «Горе тим, що зло добром звуть а добро – злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла – пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою

4


самими розумні!» (Іс. 5, 20-21). Святкувати Пасху, Воскресіння Господнє, серед такої ночі означає бути служителем Істини, світочем Сонця правди – Христа, що освітлює нам життя. Приклад жінок-мироносиць є закликом до всіх нас шукати воскреслого Спасителя. Миро, яке вони несуть, щоб помазати тіло покладеного до гробу Ісуса, – це символ нашого особистого обов’язку шукати правду і йти до неї, їй служити і про неї свідчити перед могутніми світу цього, навіть ризикуючи власним життям. Свідчити істину – це пасхальне покликання кожного християнина. Правда має власну силу, яка перемагає брехню так само звитяжно, як Христос подолав смерть, як світло усуває темряву, а сонце виганяє рештки ночі. Коли матимемо відвагу жити в правді, то станемо свідками сили Воскресіння Христового, побачимо, що її треба не так боронити, як, радше, показувати власним життям, за прикладом мироносиць, які запевняли апостолів про воскресіння Ісуса, навіть коли ті не йняли віри. …Що всім життя освітлює Ми, як народ, часто відчуваємо на собі вбивчу силу неправди. У нас крали і далі крадуть правду про наше минуле. Нам накидали і далі накидають фальшиві ідеології, щоб зруйнувати наше сьогодення. Нас обманювали і далі обдурюють у час передвиборчих перегонів, щоб украсти наше майбутнє. Війна, яку веде наш народ, насправді є війною з нічим іншим, як із неправдою, брехнею та всім, до чого вона призводить у житті людини і суспільства, у міждержавних відносинах і в самому існуванні світової спільноти. Ось чому таким важливим для нас є благовіст у день Пасхи: Христос воістину воскрес! Наука нашого Господа і Вчителя є для нас світилом і дороговказом. Адже боротьба з неправдою починається в глибині людського серця. Верховний апостол Петро закликав: «Очистивши послухом правди душі ваші для братньої нелицемірної любови, любіть гаряче один одного

щирим серцем, відроджені наново не з тлінного насіння, а з нетлінного: словом Божим живим і вічним» (1 Пт. 1, 22-23). Живімо, отже, у світлі Воскреслого, перед яким жодна темрява і неправда не можуть встоятися. Вірмо в Христову істину і служімо правді в усіх сферах людського життя – і Україна, її народ будуть непереможні. Усяке діло, що збудоване на брехні, завалиться, як це колись сталося з комуністичною імперією зла. Будуймо нашу державу на істині та правді, хоч би якою гіркою і важкою вона нам видавалася. Воскреслий Христос має силу освітити наше життя та воскресити нас до нового майбуття. Саме сьогодні у світлі справжньої Істини-Христа нам треба пізнавати своє минуле і з довірою до воскреслого Спасителя впорядковувати своє теперішнє. Саме тепер силою Його перемоги над брехнею будуймо своє майбутнє – не примарне, темне чи сумне, а просвітлене і радісне, у повноті життя, яке маємо в Господі. Дорогі в Христі браття і сестри! У цей світлий, радісний день прагну привітати всіх вас із Пасхою Господньою. Нехай світло Христа – Сонця правди – просвічує кожного з вас до відповідального служіння істині та дає вам відвагу і витривалість перед темною брехнею лукавого. Усім, в Україні й на поселеннях сущим, засилаю свої щирі молитви і сердечні вітання. Нашим воїнам, що на передовій, та їхнім сім’ям, вимушено переселеним особам і мешканцям окупованих територій, полоненим і в’язням сумління, молодим і старшим, здоровим і немічним – кожному з вас бажаю радості життя, поставленій на правді про Божу безмежну любов до нас. Обіймаю вас батьківською любов’ю і щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості! Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай будуть з усіма вами!

Христос воскрес! Воістину воскрес!† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

у день Собору архангела Гавриїла,

8 квітня 2019 року Божого

5


На Многая і Благая Літа!

Отці Душ пастирі, Парафіяльна Рада, прицерковні організації та установи, усі парафіяни Собору Святих Володимира і Ольги щиро вітають Всесвітлішого отця Степана Костюка із нагоди 13-ліття його священослужіння та бажають йому багатих Божих Ласк, кріпкого здоров’я, мудрості та витривалості у душпастирській праці у Божому Винограднику на нашій парафії!

6


Святіший Отець прийняв на приватній аудієнції владику Бориса Ґудзяка

15 квітня Святіший Отець Франциск під час приватної аудієнції прийняв новоіменованого Архиєпископа і Митрополита Філадельфійської митрополії, колишнього єпископа Паризької єпархії святого Володимира Великого Української Греко-Католицької Церкви, президента Українського католицького університету, владику Бориса Ґудзяка.

«Вражений і зворушений тим, що Папа, маючи таку відповідальність за Церкву і вірних, зберігає відкритість, безпосередність і щирість. Глибоко відчувається, що він хоче добра для мене особисто і всіх довірених йому людей», – поділився владика Борис враженнями. Зустріч розпочалася і закінчилася молитвою. «Скористався порадою одного зі священиків Паризької єпархії і запропонував Святішому Отцеві разом помолитися за нього та його місію», – розповів владика. У розмові зі Святішим Отцем владика Борис зосередився на чотирьох пунктах: місія Паризької єпархії і душпастирство у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії; плани

щодо служіння у Філадельфійській митрополії у США, яке владика Борис розпочне 4 червня 2019 року; ідентичність і стиль відкритості Українського католицького університету – єдиного католицького університету між Польщею та Японією; ідея братства святих князів Бориса і Гліба. «Ці питання пов’язані з глобальним

українством, із викликами, що стоять перед нами. Папа був втішений новинами про Паризьку єпархію і її розвиток, що ми йдемо синодальним шляхом, до якого він заохочує. Я просив, щоби Святіший Отець своїм авторитетом підтримав наших священиків у західній Європі та спонукав східні Церкви у США співпрацювати, зокрема в царині освіти», – зауважив владика Борис. Він наголосив, що Папа з приємністю слухав новини про стиль і методологію відкритості УКУ, яка співзвучна його ідеям праці з молоддю, висловленими у посланні «Christus vivit».

Папа Франциск благословив Братство святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба – братство миру, молитви і мужності для чоловіків. «Наше братство – міжнародне та екуменічне. Його члени, які живуть у різних країнах, щодня о 20:30 за паризьким часом моляться на чотках, присвячують час читанню Святого Письма та роблять добрі діла». «Я цією аудієнцією збудований, Богові та Папі глибоко вдячний. Святіший Отець дуже добре ставиться до Глави нашої Церкви Блаженнішого Святослава. Він щирий і відкритий. Я надіюся бути таким душпастирем і йти слідами Папи Франциска, який йде слідами Христа», – підсумував новоіменований Митрополит Філадельфійський.

Служба комунікації Паризької єпарх

7


ЯК ПЕРЕЖИТИ СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬІ ЗУСТРІТИ ВОСКРЕСЛОГО ХРИСТА?

ДУМКИ ВЛАДИКИ БОГДАНА ДЗЮРАХА Страсний тиждень – наші останні кроки в сорокаденній великопісній мандрівці. У цей період багато з нас зосереджуються на самих собі і на тому, як провели піст. Не варто цього робити, бо не ми є головними дійовими особами подій, які спогадуємо впродовж і Великого посту загалом, і Страсного тижня зокрема. Піст – це крокування за Христом, який «задля нас людей і задля нашого спасіння» прийшов на цей світ і йде хресною дорогою спасіння вулицями Єрусалима. І саме свідомість того, що це Його хресна дорога з любові до нас, мала б оживляти наші почуття від початку Великого посту і до кінця Пасхального світанку. Тому, стоячи на порозі Страсного тижня, не слід займатися хворобливою інтроспекцією чи прискіпливим самоаналізом – що вдалося, а що не вдалося нам здійснити з тих побожних постанов, які ми робили сорок днів тому, бо тільки Бог знає людське серце і тільки Він може оцінити, наскільки корисними, плідними для нашої душі були наші великопісні вчинки й зусилля. Очевидно, було б незмірним щастям для кожного з нас, якби ми, переживши цей Великий піст, зробили бодай малий, проте реальний крок назустріч Богові. Утім, не нашими зусиллями ми осягаємо спасіння, але многоцінною жертвою Христа-Спасителя – Агнця Божого, який у ці страсні дні бере на себе весь тягар людської злоби і невірності, – моєї злоби і невірності, щоб відтак обдарувати нас своєю чистотою, святістю і життям. Саме на Нього в ці передпасхальні дні ми маємо дивитися, Його споглядати, за Ним іти, не даючи себе відволікати сторонніми і другорядним справами та заняттями. Бо існує велика небезпека піддатися світській великодній суєті. Ця «побожна» суєта, коли ми готуватимемо зовнішні елементи святкування, може настільки заполонити наше серце, наші думки, наш час, що ми ризикуватимемо справжнім святкуванням Великодня. Бо справжній Великдень – це зустріч із

воскреслим Спасителем. Це суть і вершина цього свята. Усе інше, так би мовити, додаток, добрий, приємний, але не суттєвий. Смачний святковий стіл, але на першому місці – воскреслий Христос В українській культурі існують численні народні традиції, пов’язані з Великодніми святами. Ці традиції становлять невід’ємний елемент святкувань. Проте, на жаль, вони часто немовби йдуть паралельно до духовної дійсності, не переплітаючись, а інколи навіть розминаючись із нею, будучи відірваними від суті святкувань. Тому стають позбавлені справжнього християнського сенсу. Наприклад, гарний звичай освячення страв може стати самоціллю, приводом для ще одного, більш щедрого родинного застілля. Такі «святкування» часом порівнюють із великодньою писанкою, яка зовні яскрава і прикрашена, проте всередині – порожня… Хочу, щоб мене правильно зрозуміли: святкування має мати і свій зовнішній вияв, і соціальний вимір, даючи нагоду для зустрічі в родинному колі, яка відновлює зв’язки і зміцнює любов та взаємоповагу між членами сім’ї. Зрештою, сам Господь Ісус за свого земного життя не один раз брав участь у святкових і в менш урочистих застіллях. Але Його присутність із певністю надавала тим зустрічам за спільною трапезою особливого значення і звучання - вона ставала пророчою заповіддю і знаком Царства Небесного та вічної участі в Божому блаженному житті. Тож ідеться саме про це: щоб за нашим родинним святковим столом було виділене чільне місце для Нього – живого і воскреслого Спасителя. Тоді наші домашні святкування стануть логічним продовженням і довершенням урочистостей, започаткованих у храмових богослужіннях у ширшій родині церковної спільноти. Воскреслий Спаситель має бути не приводом для святкування, а ставати щоразу більше його осердям, метою, центром. Тоді наші урочистості і

8


гостини справді будуть тим, чим мають бути – виявом нашої живої віри у Христа воскреслого. А все інше втратить свою надзвичайну важливість – святкова трапеза, навіть якщо не дуже розкішна, смакуватиме по-особливому, бо буде наповнена Божою присутністю, «приправлена» Божою любов’ю. Так сталося поблизу Еммауса, коли два Христові учні впізнали Його, воскреслого, саме перебуваючи з Ним за спільним столом, і споживаючи, мабуть, скромну вечерю. Іншого разу сам Божественний Учитель приготував пасхальний сніданок для своїх кількох апостолів, зустрівши їх після Воскресіння на березі Галилейського моря. На сніданок була тоді тільки риба «на грилі», тобто на вугіллі. Хтось скаже, що це пісна, невеликодня страва: де тут агнець? Але Він сам є Агнцем, який віддає себе на «споживання».Тож цей дивний сніданок закарбувався назавжди у свідомості і пам’яті первісної Церкви, а Христові учні донині відвідують те місце, де за переданням відбулася описана в Євангеліях подія. І це не дивно. Бо в питаннях віри найважливішою є зустріч, – зустріч людини з Богом, людини, котра прагне спасіння, і Бога, який дає повноту життя у воскреслому Христі. Де відбувається така зустріч, має місце справжнє свято. Без цієї зустрічі справжнього свята, на жаль,

не буде.Зрештою, Воскреслий прагне бути близько до нас і з нами не тільки у святкові дні, а щодня, у кожну мить нашого життя. Пізнавати воскреслого Христа у ближніх Коли ми навчимося відкривати присутність воскреслого Христа у великодніх святкуваннях, відтак запросимо Його як Господа і Бога до нашого щоденного життя, непомітно почне змінюватися і наш погляд на зовнішні обставини та на інших людей. Бо дуже часто, втрачаючи з-перед очей Бога, ми не бачимо сенсу деяких, зокрема важких, подій, які час від часу трапляються в нас чи в наших рідних і близьких. Пам’ять про Христове Воскресіння допомагає зберігати надію навіть перед лицем великих труднощів і випробувань. Людина віруюча ніколи не буде віддавати свого майбутнього в руки сліпого «фатуму» чи напризволяще нищівним стихіям, бо знатиме, що після Страсної п’ятниці неодмінно настане великодній ранок, що гріх і зло не матимуть останнього слова в її житті, адже останнє слово вже завжди «зарезервоване» Христові воскреслому, який запевнив: «У світі страждатимете, та бадьоріться, Я бо переміг світ». Наш погляд, перемінений присутністю Ісуса Христа, відтак буде здатний розпізнавати

фото: Гора-Синай

9


присутність Бога в наших ближніх. У ці пасхальні дні було б дуже добре, щоб ми подивилися навколо себе і звернули увагу на тих, кого хоче торкнутися Воскреслий, підготовляючи і для них, як Він це зробив для своїх апостолів, скромний, але щирий і приправлений любов’ю почастунок. Далеко не потрібно йти, інколи достатньо зробити два кроки до дверей, що є на спільній сходовій площадці: можливо, за цими дверима - самотність, смуток і недоля, які сповили серце одинокої старенької особи. Такі люди, зазвичай, не можуть дозволити собі навіть частинки з того, що буде стояти на нашому святковому столі. Тож принести їм трохи радості, світла і надії, які матеріалізуються в рум’яній пасочці, шматку шинки та свіжому яйці-крашанці, - це теж глибокий християнський вимір пасхальних святкувань, справжніх святкувань. Пасхальне тридення: любов перемагає зраду Перед самою Пасхою маємо Великоднє тридення. Це Страсний четвер, Велика п’ятниця і Велика субота. У ці три дні ми літургійно спогадуємо Христові страсті, споглядаємо вірну до кінця божественну любов. До них ми наближаємося іншим триденням, починаючи від понеділка і аж до середи, коли спогадуємо Другий прихід Христа, а відтак роздумуємо над драмою людської невірності і зради, які так виразно проявилися тими днями в житті апостолів.Два з-посеред них є для нас певною мірою емблематичними. Юда і Петро. Кожен на свій спосіб допустився важкого проступку, зрадив свого Божественного Вчителя. Утім, постать Юди є трагічною, бо він, усвідомивши глибину своєї зради, дав себе паралізувати нищівному почуттю провини, не кинувся в обійми Божого милосердя, яке Ісус пропонував йому навіть у найбільш фатальний момент, – момент зради, коли звертався до нього словом «приятелю». Петро незадовго після зради Юди теж дуже болісно пережив власну людську слабкість і невірність, бо аж тричі публічно відрікся від свого Вчителя, піддавшись паніці і страхові. Проте коли зустрівся з Його поглядом, відкрив для себе джерело спасіння в Божому милосерді, прийнявши його до

свого серця щирим каяттям. Петро «заплакав гірко», і ці сльози стали для нього життєдайною росою, завдяки якій на ниві серця почало проростати нове божественне життя. Наскільки нам, що так легко піддаємося паралічеві страху і тривоги та падаємо у зневіру і невірність, потрібно дару таких щирих сліз! Коли востаннє ми плакали над нашою невірністю – супроти Бога, ближніх і самих себе? Але в Пасхальному триденні мене вражає ще один момент – уже не індивідуальної, а колективної помилки і невірності. Народ, підбурений духовною верхівкою, вимагає від Пилата видати на смерть Христа, а відпустити Варраву – заколотника і, можна б сказати сучасною мовою, терориста. Євангеліє описує цей основний момент народного відступства кількома словами, які неможливо читати без тривоги і зворушення: «І крик їхній переміг». Як часто в цьому нашому житті перемагає не правда, а істеричний крик пропаганди, як часто тріумфує не любов, а агресивність, як часто нашими вчинками керує не світло розуму, а сліпота розбурханих емоцій… І хоч ці перемоги бувають «пірровими» та недовготривалими, усе ж вони завдають нових страждань, здебільшого невинним людям, які стають жертвами нашого нерозуму і миттєвого засліплення. Історія Ісуса повторюється в історії наших сучасників… І так із покоління в покоління… А ми в цій історії далеко не спостерігачі. Ми завжди безпосередні її учасники і дійові особи. На щастя, обов’язково настає Великдень. Христос приходить і приносить мир. Він простягає руку примирення і прощення. Не докоряє за невірність і зради, а звертається до того, що в кожному з нас є автентичне і божественне – до здатності любити. Він питає, подібно як питав апостола Петра: «Чи любиш ти Мене?» А далі запрошує іти за Ним дорогою правди та вірної любові. Так промине і цьогорічний Страсний тиждень. Настануть Великодні свята. І наша зрада буде перемінена Божою любов’ю. Наш смуток буде перемінений на радість. Христос невидимо наблизиться до нас, запрошуючи нас наблизитися до Нього. І кожному з нас буде даровано нагоду пережити власний Еммаус.

Владика Богдан Дзюрах,Секретар Синоду Єпископів УГКЦ

10


«Пасха Парижа – Пасха Господня», – владика Борис Ґудзяк

Місце молитви. Пресвята Мати. Намолений храм, який для мене, як і для мільйонів, став місцем особливих духовних пережиттів... Вже завтра мав там бути з французькими

єпископами, священиками і вірними на Божественній Літургії освячення мира... Там, де починалося моє служніння в Парижі...Але не йдеться про мене, а про нас всіх: Церкву, цивілізацію, спасіння. Що означає, коли, один із найвідвідуваніших храмів світу у вогні? У суспільстві, політиці, Церкві, Україні і світі стільки розбиття, каліцтва... Страдальна Мати!

Що означає наш біль, коли ми дивимося, як вогонь нищить храм, якому понад 850 років?Втрата неймовірна, але... ніяк непоправна. Світова реакція свідчить, що, незважаючи на

наш раціоналізм, деконструкцію і десакралізацію, значимість і необхідність символів не втрачена. Критичність раціональної доби не толерує міфу чи казки: кохання – не більше, ніж секс, освіта – інструмент для здобування грошей, гроші – інструмент для здобуття влади. Символи мали б залишитися десь у минулому – у некритичній, органічній, наївній добі. Чому? І чи справді?

11


Мабуть, ні, бо вічне просто не вмирає, бо Дух живе і дає нове життя. Таким є символ святості, Божої присутності, гостинності, Його – Господа, – наш у Нього дім. Символ же переносить нас до глибинних змістів. Він не самодостатній, не вичерпаний, не опанований нашими силами, смислами, апетитами чи владою. У ньому завжди продовження. Ми не затримуємося на ньому, бо він несе нас далі, до іншого. Він відкриває тобі і мені врата таїнства.

Крізь сльози втрати радію, що символ промовляє, навіть у своїй смерті. Що він сколихнув цілий світ. Що святе знову на виду. Ви того є свідками. Так буде в цих днях страстей. Втрата тотальна. Смерть ганебна. Любов безумна. Пасха Господня... в Парижі, зрозуміло, мабуть, зокрема, але так може бути всюди, там де ти і я. Багато, хто вважав, що все втрачено. Їх шокувало й обурювало те, що святині гірше, ніж знищені – позбавлені значення і змісту. Позбавлені живих людей... Не так! Храм, в якому я знаходив теплий притулок, іконічну серцевину в секулярному Парижі, сьогодні як ніколи привернув увагу світу. Ще ніколи в його історії стільки людей не задивлялися на нього, на Неї, прагнучи бути там, разом. З чим: каменем, мистецтвом чи джерелом життя? Він живе, і як фенікс з попелу востане в Пасці.Те, що відбулося цього тижня, жахливе, але у глибині душі я переконаний, що це потрясіння епохальне і доленосне. Воно промовить до душ, посіє в серцях

запитання: Чому те що сталося, так бентежить і болить? Що ми втрачаємо в попелі цієї пожежі?Що хочемо віднайти, відновити, оживити? Нотр-Дам востане і відновиться віра. Бо Він востав. Бо без Нього, без Неї, без тої віри немає краси, ні глибини, ні правдивого життя...Наш сьогоднішній жах і переживання – це парадоксальний коментар, відповідь на культуру одноразовості та споживацтва. Ми враженні, що пропадає щось вічне... помимо наших щоденних звичаїв і рефлексів. Ми так прагнемо вічності... Пережитий світом шок – це заклик до подвигу, до тривалої Хресної дороги, яка провадить до Воскресіння, до вічного правдивого життя. У цю ніч світ прокинувся. Навряд чи всі до кінця зрозуміли, що побачили, але вони щось пережили і будуть думати та молитися. І відбудовувати... ...не вперше... і не лише храм... ...а цивілізацію...

Бо храм – це символ. Він несе далі й у глиб. За ним – таїнство. За ним – спасіння. За ним – дар життя. Життя здобувається Смертю, яка долає смерть. І там, де сокрушені сили ада, виявляється Божа слава, до якої у цих днях запрошує нас Господь і його Пресвята Мати, – Notre Dame.

Ідім, не сумніваймося!+ Борис Ґудзяк

12


Владика Борис Ґудзяк взяв участь у Літургії освячення мира в паризькому соборі Сан-Сульпіс

17 квітня у соборі Сан-Сульпіс відбулася Літургія освячення мира, яку очолив архиєпископ Парижа Мішель Опеті. Ця традиційна служба Страсного Тижня мала відбутися в соборі Нотр Дам, який сильно постраждав від пожежі напередодні. На літургії були присутні єпископи, зокрема кардинал Андре Вен-Труа, священики, диякони та вірні, а також представники влади, серед яких перша леді Французької Республіки, Бріжит Макрон та мер Парижа, Анн Ідальго. “Багато людей – католиків і некатоликів були в цей день в соборі, проявили свою солідарність”, – зазначив владика Борис.У своїй проповіді архиєпископ природно зупинився на питанні трагедії пожежі. “Наш любий собор на колінах. Ми знаємо, що це більше, ніж купа каменів. Це показують усі реакції всього світу. У чому ж різниця між купою каменів і собором? Така ж, як між скупченням клітин

і людською особою. Купа каменів і купа клітин – це просто безформна купа. У соборі або людині існує принцип організації, принцип єдності, творчий інтелект. Інша річ, яка об’єднує собор і людину, це помазання, яке дає їм святість”.“Наша Церква – це живі камені, які були помазані. Це вірні, які теж знають, що вони є посудиною Божої присутності”. “Ми відбудуємо храм…Але ми також повинні піднімати Церкву. Нехай усі хрещені, які отримали помазання Христа, знову відкриють запал свого початку, переживуть надзвичайну благодать, яку вони колись отримали, ставши дітьми Божими”. Під час літургії архиєпископ Опеті подякував владиці Борисові Гудзякові, який закінчує своє служіння в Парижі, за дружбу. “Дякую, Борисе, що ти сьогодні з нами. Це нас глибоко торкає”, сказав архиєпископ (2 год 04 хвилина на відео). Присутні зустріли ці слова оплесками.

13


ІСУС ЗАМІНИВ ЗАКОН ВІДПЛАТИЗАКОНОМ ЛЮБОВІ ГОЛОВНА

Виголошуючи чергову катехезу про молитву «Отче наш» під час загальної аудієнції, Святіший Отець вказав на тісний взаємозв’язок між отриманням Божого прощення і здатністю прощати ближнім. Під час загальної аудієнції у середу, 24 квітня 2019 р., Папа Франциск знову повернувся до п’ятого прохання Господньої молитви «Прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Мт 6,12), пояснюючи його другу частину. Приязні стосунки з Богом і ближніми Святіший Отець нагадав попередню катехезу про молитву «Отче наш», у якій ішлося про те, що ми всі - боржники Бога, якому завдячуємо життям і численними благодатями, та боржники інших людей, які створили умови для нашого добробуту. Тому в наших молитвах ми повинні вчитися дякувати Богові, а також просити прощення за наші гріхи та недоліки. Папа наголосив, що вже самого прохання «прости нам провини наші» було б достатньо, але Христос бажав додати до нього ще одне, в якому дає зрозуміти, що приязні стосунки з Богом відображаються на наших стосунках із ближніми. Таким чином, ці два прохання стають одним цілим. Милосердя Бога спонукає нас до прощення За словами Наступника святого Петра, кожен християнин знає, що Бог милосердний і прощає гріхи тим, хто кається. Христос постійно нагадував своїм учням про Боже милосердя, зазначаючи, що на небі є більше радості від одного грішника, що кається, аніж від багатьох праведників, які не потребують покаяння (пор. Лк 15, 7.10). «Але той, хто багато отримав, повинен вчитися давати багато», - наголосив Папа. Саме тому Христос, одразу після того, як навчив своїх учнів молитви «Отче наш», вибирає із семи висловів той, у якому йдеться про прощення, пояснюючи його: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, то й Отець ваш небесний простить вам. А коли ви не будете прощати людям, то й Отець ваш небесний не простить вам провин ваших» (Мт 6,14-15). Просити в Бога допомоги, щоб прощати «Я ніколи не прощу тій людині»,

- такі вислови, за словами Папи, вказують на те, що людина зачиняє перед собою двері також і для Божого прощення. Він навів приклад, який розповів йому один священик: його покликали посповідати й уділити Таїнство Єлеопомазання старенькій жінці, що була при смерті. Вона не могла говорити й тільки кивала головою на запитання священика. «Ви жалієте за свої гріхи?» - питав він, і вона ствердно кивала головою. «Прощаєте іншим?» - було друге запитання, на яке літня жінка на смертному ліжку відповіла: «Ні». Для того священика, за словами Папи, це був жахливий досвід. «Якщо нам важко простити, - наголосив Папа, - ми повинні просити в Бога сили, взиваючи: Господи, допоможи мені прощати!» Якщо ми не прощаємо - не будемо прощені Святіший Отець нагадав євангельську притчу про слугу, який був винен своєму цареві багато грошей. Після того, як цар змилосердився над ним і простив йому борг, слуга з гнівом накинувся на свого боржника, який був йому винен набагато менше грошей. Тому цар, дізнавшись про це, виносить слузі вирок. «Якщо ти не намагаєшся прощати, - зазначив Папа, - не будеш прощений; якщо не намагаєшся любити, не будеш люблений». Не справедливість, а прощення «Христос впровадив у людські стосунки силу прощення», - наголосив Вселенський Архієрей, пояснюючи, що у житті не все можна вирішити справедливістю. І насамперед там, де потрібно зупинити зло, хтось повинен любити більше, ніж потрібно, щоб відкрити дорогу благодаті. Папа додав, що давній принцип «око за око» Христос замінив принципом любові: те, що Бог дав мені, я віддаю іншим. Він закликав кожного замислитися над тим, чи ми здатні прощати, і якщо ні, то просити Бога про благодать прощення. «Бог дарує можливість кожному християнинові написати історію добра в житті своїх братів, - наголосив на завершення Папа Франциск, - а особливо тих, хто вчинив щось неприємне чи помилився. Словом, обіймами, чи усмішкою ми можемо передати іншим те найцінніше, що самі отримали - прощення».

CREDO

14


Чого боїться диявол? Виходячи на передову під час бою - наприклад, служачи молитвою звільнення та зцілення, - наражаєшся на постріли ворога. Але якщо зосередишся на них, то вгрузнеш в окопах у страхові перед атакою… Отож як провадити духовну боротьбу так, аби то диявол боявся, а не ми? Деякі люди присвячують більше часу молитві про захист від зла, ніж прикликанню Святого Духа. Це такий ухил у поганську молитву, де молільник «примушує» свого бога до чогось, так як ми хочемо примусити Господа нас охороняти. Натомість християнська молитва — згідно з Ігнетієм Лойолою — це роздуми над misterium Christi, тобто над таємницями життя Христа. Така молитва є і розмовою, і стосунками. У ній я набуваю досвіду того, що Бог мене любить, і щодня знаходжу прояви Його любові у подіях мого життя. А тоді маю в серці певність: «Татусь мене любить і не дасть мене скривдити!» У справжній любові немає страху Головна мета диявола — знеохотити нас, залякати і змучити, аби ми відвернулися від Христа і не прийняли від Нього раду спасіння. Коли ми починаємо входити у живий зв’язок із Христом, у стосунки любові, — вчимося дивитися на різні ситуації нашого життя крізь призму цієї любові. Це вибиває у сатани всілякі аргументи з рук, оскільки в любові немає місця для страху, який становить нагоду «кусати» нас. Тому велику мудрість сказав св. Йоан, що «у справжній любові немає страху» (див. 1 Йн 4, 18). А як захищався Ісус під час свого служіння звільнень і зцілень? Розмовляв з Отцем, постійно тривав у єдності з Ним через Духа Святого. У цьому ми теж маємо Його наслідувати. Якщо перебуваємо в єдності з Богом, у силі Святого Духа, — Божа опіка над нами є неустанно, хоча й особливе приготування до служіння також потрібне. Турбота про захист тоді виражається в нашому житті, наприклад, через дбання про те, щоб тривати в освячувальній благодаті, забезпечити собі «молитовний тил». Але я б особисто більше запрошував своїх заступників просити про зішестя

слави Божої, ніж до молитви про мій захист. Де є Божа присутність — там немає місця ні для кого іншого. Хоча варто пам’ятати, що в історії Ізраїля був такий час, коли Ковчег Завіту стояв разом із Гидотою — і Бог це допустив, бо любив свій народ; натомість через пророків пробуджував його свідомість. Цей образ — сигнал для нас, щоб ми почали очищувати свій внутрішній храм. Слово Боже Це один з елементів прояву в нас присутності сили Божої. Тому ми повинні проголошувати тільки добро і боротися Словом Божим так, як це робив Ісус. Шкода, що на щодень — замість посилатися на Божі обітниці — ми постійно говоримо про свої страхи, самі себе цим ослаблюючи. Коли людина починає проголошувати Слово Боже, цитувати його фрагменти щодо себе — вона тим самим проголошує волю Бога щодо свого життя. У Святому Письмі можна знайти протиотруту від усякого страху, оскільки вони визнаємо Божі обітниці щодо нас, то страхи мусять відступити. А то ж саме страх є одним зі способів «відчинення дверей» для зла. Зло нас лякає, викликаючи таку реакцію, яка дає йому право нас мучити. Якщо ми під час свого служіння боїмося, що сатана з помсти вдарить по наших дітях, чоловікові/дружині, по майну — то даємо йому шлях до цих людей. А коли починаємо проголошувати таким чином силу злого у нашому житті, то даємо йому право діяти. Як це змінити? Проголошенням Божих обітниць. Визнаваймо їх словами Псалму 121: «Господь від усього злого тебе стерегтиме, Він стерегтиме твою душу. Господь вихід і вхід твій стерегтиме» (Пс 121 (120), 7 8). Коли ми щоденно це проголошуємо, наша життєва позиція змінюється. Ми віримо, що Бог нас оберігатиме, і саме з цим словом виходимо на служіння. Ми віримо міцно: зло не зробить мені нічого поганого, бо «Господь стереже мій вхід і вихід», і «Господь — моє світло, кого маю боятись?» (Пс 27, 1). Цими Божими обітницями ми замінюємо людські побоювання: «Будь обережний, бо зло може завдати тобі кривди». Якщо боїмося, що диявол могутній, то краще не берімося за служіння звільнення.

15


Ревнителі Ісуса Христа У нашій Церкві бракує ревних людей, гаряче захоплених Ісусом Христом, і ми маємо ними стати! А для цього нам потрібні близькі стосунки з Ним. Тому варто виховувати людей до близьких стосунків з Ісусом: любов — єдине, що не дасть їм ніколи відлучитися від Нього. Також у Церкві стають дійсністю слова : «А Дух і Невіста кажуть: Прийди!» (Одкр 22, 17). Що ж робить Святий Дух, коли приходить? Навчає нас казати: «Абба» — «Татусю», — так ніжно, оскільки сам Бог говорить до мене ніжно. У таких стосунках я навіть можу дозволити собі помилитися, бо знаю, що є Той, хто мене любить. Тому ті, хто служить молитвою звільнення, не мусять падати навколішки перед Ісусом Євхаристійним у благанні: «Господи, захисти мене, захисти мене!» Вони можуть кликати: «Ісусе, люблю Тебе, об’яви свою потугу і міць!» Ми ж не йдемо на Євхаристію тільки для того, щоб Господь Бог дав нам зброю — ми йдемо для того, щоб Він дав нам себе! Найкоротший екзорцизм Цікаво, що ми в Церкві частіше використовуємо освячену воду чи екзорцизмовану сіль, аніж могутнє ім’я Ісуса. Ми вбезпечуємося, зосереджуємося на ділах злого духа… даючи йому тим самим більше нагод діяти. Бо диявол сам із себе не має сили — Ісус його вже роззброїв. Потуга диявола то тільки сатанинський «туман», а ми дозволяємо себе обдурити. Забуваємо, що ми маємо могутню зброю — Кров Христову. Аби добре зрозуміти її значення, варто сягнути до Старого Завіту. У Старому Завіті кров означала завіт Бога із Його народом (див. Вих 24, 3 8; Євр 9, 16 22): половину крові виливалося на вівтар, а другою половиною покроплювалося народ. Це виливання крові на вівтар є алюзією Пасхи, тобто захисту домівок ізраїльтян від десятої кари, коли ангел-руйнівник убивав уночі всіх первородних у Єгипті. У літургії воздаяння священик складав жертву за свої гріхи та за гріхи народу. Кров цих жертв на ублагання за гріхи виливалася на плиту, що прикривала Ковчег Завіту. Таким чином вона «прикривала» гріхи люду і ставала перепрошенням за них. Також вона була прообразом досконалої жертви і Крові Агнця у Новому Завіті. Кров Христа очищує нас від

усілякого гріха (пор. 1 Йн 1, 7), і робить нас царським священством. Священики Старого Завіту мусили свої жертви постійно поновлювати; натомість Ісус, оскільки Він Бог, склав цю жертву тільки раз. Його смерть на хресті стала Новим Завітом замість Завіту на Синаї. Його Кров установила новий і вічний Завіт — саме нею ми виправдані й відкуплені, набуті на власність Божу (див. Рим 5, 9; Діян 20, 28). Кров Ісуса — це присутність Бога. Коли я молюся: «Кров Ісуса на мені й на моїй сім’ї» — то визнаю Божу обітницю, що наші гріхи нам прощені. Скільки разів я приймаю Ісуса Євхристійного, стільки Він обмиває мене своєю Кров’ю і дає доступ до Неба. Його Кров була пролита на відпущення людських гріхів — тому диявол її боїться. Коли ми покликаємося на Кров Ісуса, тим самим кажемо дияволові: «Не маєш на мене права». Вона становить міць мого примирення з Богом, тому молитва «Кров Ісуса» — це найкоротший екзорцизм! Варто пам’ятати, що наше зцілення та звільнення залежить не від нашого доброго його звершення, а від того, чи віримо ми в Ісуса та міць Його Крові. Бог дав нам усілякі дари Неба тільки завдяки жертві Ісуса Христа, а не завдяки нашим добрим учинкам. Отож коли я підходжу до Божого трону і кажу: «Кров Ісуса» — у мені зроджується відвага, бо я вкриваюся Його праведністю… й тоді диявол мене не бачить. Кому належить сила? Існує ще один важливий аспект нашої участі в Церкві. Якщо я зосереджуся на тому, що я хтось винятковий, бо маю якесь особливе служіння і мушу охоронятися, — вся моя бібліотечка стосуватиметься екзорцизмів та молитви зцілення. Натомість якщо я вірю, що слава Божа долає все і я беруся до свого служіння міццю Христа, — моя бібліотечка стосуватиметься того, як будувати Царство Боже на землі. При нагоді, варто згадати: чим живимося — те потім нам у житті відлунює. А на завершення — важлива таємниця духовного життя: чого боїшся — тому даєш міць. Тому страх Божий є початком усілякої мудрості, а не боязнь перед сатаною. Коли маєш у собі боязнь Божу, то Богові даєш міць діяти у твоєму житті.

о. Радослав Рафал MSF, Deon.pl Джерело: CREDO

16


НАЙВАЖЛИВІША ІСТИНА ХРИСТИЯНСТВА

Кожного разу, коли воскреслий Христос з’являвся апостолам, то переконував їх у тому, що Він - не привид. Ісус їв із ними, супроводжував у дорозі, дозволяв доторкнутися до Його ран… Господь хотів, щоб учні переконалися, що Він реально воскрес із мертвих у своєму Тілі. Із Євангелія від Луки (Лк 24,35-48): І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони Його пізнали при ламанні хліба. Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: «Мир вам!» Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. Та Він сказав їм:

«Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших? Гляньте на Мої руки та на мої ноги: це ж Я сам. Доторкніться до Мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що Я їх маю». Сказавши це, Він показав їм руки й ноги. А як вони з радощів не йняли Йому ще віри й чудувались, Він сказав: «Чи маєте ви тут що їсти?» Вони подали Йому кусень печеної риби. Він узяв його й спожив перед ними. Потім Ісус до них промовив: «Це власне ті слова, що Я, бувши ще з вами, сказав вам: треба, щоб сповнилось усе написане про Мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах». Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, і до них мовив: «Так написано, що треба було, щоб Христос

страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у Його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви - свідки того (всього)». Ісус, воскресаючи в тілі, показує нам, яким важливим є наше тіло, а також - якими будемо ми, коли Він воскресить нас із мертвих наприкінці часів. Істина про наше воскресіння в тілі дуже важлива. За словами апостола Павла, без неї християнство не мало би сенсу: «Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес. А як Христос не воскрес, то марна віра ваша» (1Кор 15,16-17). Істина про воскресіння тіла, яку ми сповідуємо в Символі віри, говорить, що наші тіла - недосконалі, немічні, піддані хворобам - дорогі та цінні в очах Бога. Божий Син зціляв хворих, воскрешав мертвих, годував голодних, цим самим піклуючись про наші тілесні потреби. Бог створив нас здатними бачити, чути, сприймати на дотик, відчувати смак і запах, щоб ми могли оцінити красу створеного ним світу і насолоджуватися нею. Він дав нам здатність перемагати всі тілесні обмеження і використовувати свій досвід для кращого пізнання себе і нашого Творця. Але це стає можливим лише завдяки вірі у воскресіння. Тому Ісус, даючи нам самого себе у відчутному знаку Євхаристії, зміцнює наші душі і тіла. Підкреслює важливість і першого, і другого, навчає нас піклуватися не лише про духовне, а й про тілесне. У Святому Причасті ми можем доторкнутися до Нього, як це зробили апостоли після воскресіння. Нехай цей дотик перемінює нас за Його образом і подобою. «Господи Ісусе Христе, дякую Тобі за те, що прийняв тлінне тіло і освятив його. Допоможи мені довіряти, що Ти піклуєшся про мої тілесні потреби.» Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

CREDO

17


18


СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИДРУГА ЗБІРКА В НЕДІЛІ І СВЯТА5-5 Школа св. Миколая 5-12 Ремонт і Розбудова Парафії5-19 Цвинтар св. Миколая 5-26 Вісник6-2 Школа св. Миколая6-9 Ремонт і Розбудова Парафії6-16 Інститут Мит. Шептицького 6-23 Монастир у Словіті 6-30 Вісник

ПАРАФІЯЛЬНИЙ КАЛЕНДАР 2019 5-го травня Парафіяльне “Свячене”18-го травня Перша Свята Сповідь19-го травня Перше Врочисте Причастя 24-го травня Концерт Камерного Хору з Києва у нашому Храмі 2-го червня Річний Попис Школи Балету та Українського Народного Танку 7 і 8-го вересня Парафіяльний Фестин

Підготовка до Першої Сповіді/ Врочистого Причастя. 5-го травня Остання наука Підготовки на Першу Сповідь/ Врочисте Причастя о год 10-ій рано

“Свята Євхаристія – це пребагате джерело всяких Божих благодатей, тож черпайте з нього для себе, батьків, рідні, свого села й батьківщини.”

Митрополит Андрей Шептицький, до української молоді

Сердечно вітаємо усіх діточок які приступили до Першої Святої Сповіді та Першого Врочистого Святого Причастя. Рівнож вітаємо їхніх батьків та родин.

Складаємо особливу щиру подяку пані добродійці Людмилі Кривокульській та пані Марії Щербюк, які перевели підготовку діточок.

Дякуємо Батьківському Комітетові якого очолили Андрія Валага і Юлія Васьків

Просимо заздалегідь зголошуватися про вінчання та хрещення в канцелярії Парафії.

У “діточій кімнаті” в Храмі вставлено телевізор. Запрошуємо батьків із немовлятками та маленькими дітьми користуватись цією кімнатою. Малі діти матимуть можливість в повні бачити відправу Святої Літургії.

Запрошуємо загостити до Крамнички “Джерело” при вході до Храму в якій знаходиться обширний склад духовної літератури для дорослих та дітей. Крамничка відкрита в неділі поміж Святими Літургіями. НОВЕ ! – можна закупити книжку “Діялог Лікує Рани” – Блаженніший Святослав Шевчук у розмові з Кшиштофом Томасиком.

Заохочуємо Вас заходити на веб-сайт “Живе Телебачення” УГКЦ – www.zhyve.tv

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

19

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ТРАВЕНЬ 2019С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

СТОРІН

КА П

АРАФ

ІЯЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТОРІН

КА П

АРАФ

ІЯЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТОРІН

КА П

АРАФ

ІЯЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТОРІН

КА П

АРАФ

ІЯЛЬН

ОЇ РА

ДИ

СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИРІК 2019

* 135-річчя з дня народження та 70 років з часу смерті священика УГКЦ,капелана УГА, блаженного священомученика о. Омеляна Ковча

* 75 років з дня смерті слуги Божого митрополита Андрея Шептицького

“Хай теперішнє лихоліття нашого народу не знеохочує Вас, а навпаки – хай додасть Вам нової наснаги і сили до праці для народу і його світлого майбутнього. Ми певні, що Всевишній Господь винагородить його за минулі терпіння”

- Патріярх Йосиф Сліпий(том IX, стор. 310)

З нагоди Дня Матері сердечно вітаємо усіх матерей і бабусь, та всіх пань які прикладають іншим свої “материнські” руки в особистому житті та на добро Парафії. Складаємо Вам китицю побажань безмежних Божих ласк !

КАМЕРНИЙ ХОР “КИЇВ” загостить із концертом до нашого храму у п’ятницю, 24-го травня (год. 7:30 веч.) Квитки на концерт ($45) можна закупити в парафіяльній канцелярії. Концертний тур “Звуки України – 2019” включає виступи у 10-ох містах.Запрошуємо всіх на концерт всесвітньо-відомого хору під диригентурою Миколи Гобдича.

Щиро дякуємо Таїсі Бровар, пані Олі Карабінович, Світлані Квет, Наталці Коваль, Марті Козбур, Юлії Коханчук, Лесі Пітчук, Стефанії Собчук, Любі Телятинській, Христі Сютрик та Марії Щерб’юк, за підготовку та переведення традиційного писання писанок для дітей і молоді 17-го березня та 14-го квітня ц.р.

У канцелярії можна придбати перевиданий диск котрий описує тематику та розміщення іконографії в українських церквах. На диску іконографія нашого собору св. Володимира і Ольги. Диск англійською або українською мовою. Ціна $20.00. Диск цікавий та науковий. Гарний дарунок дітям та приятелям.

На столиках в церкві та в канцелярії є “Анкети-опитування” яких приготовила Комісія у Справах Мирян Епархії св. Миколая. Просимо парафіян виповнити карточку та вложити в скриньки біля карточок опитування.

20


ПРОЩА З НАГОДИ ЮВІЛЕЙНОГО 50 ЛІТТЯ ПОСВЯЧЕННЯ СОБОРУ СВЯТОЇ СОФІЇ

Відразу після повернення зі сибірської каторги у лютому 1963 року Блаженніший Йосиф Сліпий почав старання та збір коштів на побудову української прилюдної церкви в Римі. Італійський архітектор Лючіо ді Стефано розробив план будівництва храму на основі планів первісної будівлі Київської Софії - п’ятибанної тринавної церкви в українському нео-візантійському стилі. У червні 1967 року було розпочато будову, а 27-28 вересня 1969 року Блаженніший Йосиф та сімнадцять Владик в присутності Папи Павла VІ, який переніс сюди із базиліки св. Климента частину молей св. Климента Папи і поклав під головний

престіл, довершили посвячення собору Святої Софії і запрестольної мозаїки - спроєктованої видатним українським митцем Святославом Гординським. На запрошення Святішого Патріярха Святослава, з нагоди ювілейного 50 ліття посвячення собору Святої Софії, у вічному місті Рим відбудеться проща з 22 серпня по 2 вересня 2019 року Божого. Хто бажає їхати на прощу до Італії просимо зголоситися до отця пароха Олег Кривокульського за телефоном 312-375-3484. Наша проща відвідає міста Мілан, Венецію, Флоренцію, Пізу, місто Сан-Джованні-Ротондо де похований Отець Піо, стародавнє місто Помпеї, та вічне місто Рим.

21


Грицак ІГ, Доцяк М, Єндик ТО, Жук МІ, Зелений ОР, Ільчишин БО, Ільчишин ВА, Капеняк РЗ, Капеняк ТЛ, Карабінович О і Н, Клиш М, Конопка ТН, Косач Х, Костишак МГ, Костриба ТІ, Кривдик ІМ, о. Кривокульський ОЛ, Крицун ІВ, Кузьмик Г, Кукуруза ВО, Кулій АН, Куляс ЮЛ, Кухар ІН, Лехняк АЛ, Мариневич ЛО, Мартинюк ЄЛ, Марцінковський ЄР, Назаревич ОМ, Осика ММ, Подьо БІ, Скрупський МГ, Сохань БН, Тефледжук ЮГ, Тех Д, Тхорик Ольга, Фіщук ОЛ, Шепта ЯЗ, Шкробут О, Шняк ВН, Щерб’юк ВМ, Чепинець ІІ; 5.00 – Андерсон ТН, Андрущак ВІ, Атаманюк СМ, Бавдис Є, Бобель РВ, Божик ЮА, Висоцький ВО, Власенко ПД, Гриневич К, Гудима ЛС, Дармограй О, Дзірин ОЛ, Дунайська О, Заяць Л, Зварич К, Какапіч ВІ, Кліш І, Костриба ВТ, Курило ОВ, Лабазевич РР, Малинка ЯГ, Мацьків ІГ, Мисак ІН, Мицак БД, Могильчак АВ, Наконечна І, Огаренко ІН, Паробок МЛ, Савчук ЮО, Семеряк МГ, Сем’янів Л, Сенчишак МЄ, Сетрас І, Скоморох ПМ, Смаль РО, Сотніков ОГ, Терлецький ІО, Турчманович ВІ, Шургот МЛ, Чабан МО, Чех РА, Чиж І, Чижик М, Яримович АГ, Ярмола ГЛ, Яцків ІА; 28.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії (зібрано в канцелярії до 24.IV.2019)

1,000.00 – Витанович Ю; 175.00 – Козлов Е; 140.00 – Рущицька Х; 100.00 – Гриневич ОМ, Левицький Ю і А; 50.00 – Гурмак Л, СУА Відділ 140 ім. Л. Українка; 20.00 – Зарична А, Намака Р; 15.00 – Добрянська М; 5.00 – Косач Р.

Семінарійний Фонд 30.00 – Козлов Е; 15.00 – Витанович Ю, Гриневич ОМ.

Допомога Україні 500.00 – Витанович Ю.

Патріярший Собор в Києві 100.00 – Безклубий В, Коломиєць Л;

ПОЖЕРТВИНедільна збірка

24.III.2019 $ 1,835.00 конвертами $ 1,263.00 без конверт $ 3,098.00 разом

31.III.2019 $ 1,650.00 конвертами $ 1,159.00 без конверт $ 2,809.00 разом

7.IV.2019 $ 2,355.00 конвертами $ 1,774.00 без конверт $ 4,109.00 разом

14.IV.2019 $ 1,311.00 конвертами $ 1,012.00 без конверт $ 2,323.00 разом

На Ремонт та Розбудову Парафії(збірка в церкві 21.IV.2019)

150.00 – Бень Я;100.00 – Вруський БІ, Григорчук Н, Дрозд ТМ, Хринівська В; 50.00 – Баган МГ, Барановський ВІ, Белецький Ю, Боднар БЛ, Верещак ЯХ, Куликівський ГТ, Мурська Х, Смик Р-Ю, Ястрембська Є; 30.00 – Березецька М, Караван ОІ, Сендунь АМ; 25.00 – Попель-Базилевич ЗБ, Браєн ДА, Василик ТД, Гончаров ВМ, Канафоцька Л, Качор О, Коверко ОЛ, Крутяк ПА, М’якуш ІІ, Ожґа М. Скрупський МН, Федай ІО, Флейтліх МЮ, Ярошевич Д; 20.00 – Біндас АЛ, Бітківська Н, Бугай ІО, Василик ВГ, Вовчук ВР, Возняк ІМ, Городиська Д, Гонтар БА, Горшко ВЖ, Дахнівська Р, Доманчук ПЛ, Єжевський РЛ, Запаранюк МЛ, Медвідь Х і Іванишин В, Кліщ БС, Коломиєць Л, Кульматицький ВЛ, Лемішка ІІ, Лісовський ЕЛ, Лотоцький ЮН, Медвідь ІО, Мельник БУ, Митрофанюк РІ, Мурська О, Романюк СЛ, Скрупський ВМ, Скрупський ПЛ, Смик РМ, Твердохліб ЯО, Телятинський АЛ, Трач ОМ, Федус МГ, Хомин МХ, Хом’як АР; 15.00 – Кіналь ЄО, Слободян ІС; 10.00 – Антонюк АЛ і О, Арчер ШІ, Бабій ОН, Багрій ЄЛ, Біланич С, Винниченко М, Вовк МД, Городечний ЯІ, Григораш МЮ,

22


Опалюхів (П)АХ Петриків за бл. пам. Марію Скоморох (П)

Середа, 8 травня ВТ Триндяк за бл. пам. Ольгу Ярославу Триндяк та Марію і Йосифа Кузьмиків (П)ЯХ Верещак за бл. пам. Ольгу Остапчук (П)

Четвер, 9 травняДіти за бл. пам. Анну Буду (32 річн) (П)

П’ятниця, 10 травняМ Бойко за бл. пам. Павла (3 річн) (П)Род Абрамюк за бл. пам. Михайла Ґурського (П)

Субота, 11 травня 8:00 рано Д Дикий за бл. пам. Тетяну Рейнарович, Дарію Маркусь, Марію Білинську, Оксану Ванджуру, Емілію Вишницьку, Марію Боднарук і Марію Волинець (П) 9:00 рано Л Головата і Н майкел за бл. пам. Івана Лоско (3 річн) (П) Діти за бл. пам. Стефанію Березецьку (31 річн) (П) Род Єжевський і Флейтліх за бл. пам. о. Мирона Панчука (П) Л Вислоцька за бл. пам. Марію (П) Є Лущак за бл. пам. Мирона (П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію, Зою, Віктора, Євгенію, Тамару і Мирослава (П) РВ Кавка за бл. пам. Пилипа Кульчицького (П) Д Ярошевич за бл. пам. Осипа, Катерину і Євгена (П)

На тиждень від 13 травня до 18 травняПонеділок, 13 травняПарафія за бл. пам. Григорія Хомляка (П)

Вівторок, 14 травня Парафія за бл. пам. Марію Чорняк (П)

Середа, 15 травняГ Сабір за бл. пам. Дарію Жолдак (40 день) (П)О Дзюк за бл. пам. Романа, Михайла, Юстину, Софію, Івана, Марію і прочих (П)*АІ Субота в подяку Господеві за отриманні ласки

- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 24)

20.00 – Кліш І.

Сироти в Бережанах 60.00 – Горб Н.

Фонд Патріярха Святослава 100.00 – Коломиєць Л.

Цвинтар св. о. Миколая 60.00 – Гриневич ОМ.

Місія 200.00 – Яхторович Р; 20.00 – Степаняк М і Салдан С.

З нагоди….Фонд Патріярха Святослава

1,000.00 – Яхторович Р з нагоди 10-ої річниці архиєрейських свячень Блаженнішого Патріярха Святослава. 1 00.00 – Савин О з нагоди уродини і іменини Блаженнішого Патріярха Святослава. 100.00 – Товариство Сеньйорів з нагоди уродини і іменини Блаженнішого Патріярха Святослава. 100.00 –Крамничка “Сумління” з нагоди уродини і іменини Блаженнішого Патріярха Святослава.

В пам’ять…Сироти в Україні

50.00 – Винниченко М в пам. о. Мирона Панчука.

Квіти 100.00 – Городечний ЯІ в пам. Омеляна, Павла, Богдана і Ярослава. 50.00 – Горб Н в пам. мами Стефанії Березецької. 30.00 – Доманчук Н в пам. батьків Кирила і Агафії, Федора і Варвари, чоловіка Антона та доньки Валентини 30.00 – ОЖОЧСУ ім. О. Мешко в пам. Ольги Остапчук. 20.00 – Федак О в пам. Ольги Остапчук. 20.00 – Яримович АГ в пам. померлих з родини. 20.00 – Кліш І в пам. батьків Андрія і Вікторії. 20.00 – Чопко К в пам. мами Софії і прочих з родини.

23


Четвер, 16 травня Род за бл. пам. Ірину, Йосифа, Семена, Марію і Павла Запухляків (П)

П’ятниця, 17 травняC Куцан і А Д’Аґостіно за бл. пам. Софію (П)

Субота, 18 травня8:00 рано О Покорна за бл. пам. Павла, Воїслава, Катерину і Драґана Покорних та Ольгу, Григорія, Євгена Данилків і Ярославу Сенюту (П) М Винниченко за бл. пам. Нестора, Петра, Анастазію, Івана, Василя, Михайла, Романа, Ігора і прочих (П)9:00 рано Род за бл. пам. Ярослава Василишина (40 день) (П) Род за бл. пам. Павла Дзвіника (25 річн) (П) М Клиш за бл. пам. о. Мирона Панчука (П) М Гарасовська за бл. пам. Орисю Гарасовську і Ірену Камінську (П) Є Лущак за бл. пам. Мирона (П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію, Зою, Віктора, Євгенію, Тамару і Мирослава (П) МІ Ващур забл. пам. Ольгу, Івана, Марію, Лілю і Стефанію Остапчуків (П) ЯХ Верещак за бл. пам. Мирослава Кривокульського (П)

На тиждень від 20 травня до 25 травняПонеділок, 20 травняН Асеведо з бл. пам. Марію Стасюк (8 річн) (П)

Вівторок, 21 травняАС Гриневич за бл. пам. Броніславу Кучер (П)

Середа, 22 травняРод Войтихів за бл. пам. Василя Вишиванюка (П)ВМ Войтихів за бл. пам. Зоріяну Городиловську-Смородську (П)

Четвер, 23 травня Род за бл. пам. Петра Куліша, Петра і Марію Баран (П)

П’ятниця, 24 травняРод Абрамюк за бл. пам. Євгена Васюнця (П)Х Косач за бл. пам. Софію (П)

Субота, 25 травня 8:00 рано ВМ Скрупський за бл. пам. Софію (18 річн), Казимира, Анну, Михайла і

Євгена (П) *Парафія в наміренні о. Степана Костюка 9:00 рано Род за бл. пам. Мирона Мандзія (40 день) (П) Род за бл. пам. Софію Яросевич (8 річн) (П) ЮТ Кузич за бл. пам. о. Мирона Панчука (П) Є Лущак за бл. пам. Мирона (П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію, Зою, Віктора, Євгенію, Тамару і Мирослава (П) Парафія за бл. пам. Михайла Піганюка (П)

На тиждень від 27 травня до 1 червня Понеділок, 27 травня Парафія за бл. пам. померлих ветеранів (П)

Вівторок, 28 травняАІ Субота за бл. пам. Магдалину Барабаш (П)

Середа, 29 травня Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

Четвер, 30 травняРод Косач за бл. пам. Софію (5 річн) (П)Род Абрамюк за бл. пам. Николу (П)

П’ятниця, 31 травняПарафія за бл. пам. Блаженнішого Любомира Гузара (2 річн) (П)*Б Заліска за здоров’я Маріяни, Софії, Нелі і Броніслави

Субота, 1 червня 8:00 рано Р Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)9:00 рано Т Ясінська за бл. пам. о. Мирона Панчука (П) М Фішер за бл. пам. Миколу, Анну, Андрія, Михайла, Марію, Михайла (П) М Фішер за бл. пам. Параскевію, Павліну, Івана, Ірену, Софію і Івана (П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію, Зою, Віктора, Євгенію, Тамару і Мирослава (П) Є Лущак за бл. пам. Мирона (П) О Садова за бл. пам. Ярослава Василишина (П)

24


(Закінчення на стор. 22 )

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)

На тиждень від 29 квітня до 4 травня СВІТЛИЙ ПОНЕДІЛОК, 29 квітня 9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано Парафія за бл. пам. Марусю Слободян6:30 веч. *Парафія за мир в Україні

СВІТЛИЙ ВІВТОРОК, 30 квітня9:00 рано Воскресна Утреня 10:00 рано *Б Заліска за здоров’я Маріяни, Софії, Нелі і Броніслави 6:30 веч. *Парафія за мир в Україні

СВІТЛА СЕРЕДА, 1 травня ВМ Скрупський за бл. пам. Казимира (16 річн), Софію, Анну, Михайла і Євгена (П)Р Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛИЙ ЧЕТВЕР, 2 травняПарафія за бл. пам. о. протодиякона Миколу (32 річн) і Христину Орищук (П)6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА П’ЯТНИЦЯ, 3 травня6:30 веч. Пасхальний Молебень

СВІТЛА СУБОТА, 4 травня8:00 рано ТД Василик за бл. пам. Івана і Юлію (10 річн) Добровольську-Василиків та Івана і Зеновію Харуків (П) Х Пазник за бл. пам. Павла, Меланію і Раїсу Сеницю (П) Парафія за бл. пам. Др. Романа Смика (П)9:00 рано Род за бл. пам. Івана Дрозда (12 річн) (П) М Клиш за бл. пам. Мирослава Кривокульського (П) Род Мулик і Салдан за бл. пам. о. Мирона Панчука (П) Є Лущак за бл. пам. Мирона (П) ВТ Бойчук за бл. пам. Наталю, Елену, Олександра, Надію, Марію, Зою, Віктора, Євгенію, Мирослава і Тамару (П)

На тиждень від 6 травня до 11 травняПонеділок, 6 травняМ Бородайко за бл. пам. Мирослава Кривокульського (П)

Вівторок, 7 травня РН Бараболяк за бл. пам. Михайла, Софію і Ґеню

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ СОБОРСВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ В ЧІКАҐО

ДУШПАСТИРІ

о. Крилошанин Олег КривокульськийVery Rev. Oleh Kryvokulsky – Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

о. Архимандрит Іван А. КротецьRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec – Pastor Emeritus

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612Cell phone: (312) 933-3820

о. Степан КостюкRev. Stepan Kostiuk

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (708) 583-9875email: [email protected]

о. Роман АртимовичRev. Roman Artymovych

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (773) 634-0604email: [email protected]

ПАРАФІЯЛЬНИЙ УРЯДSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-5209Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Парафіяльний Уряд відкритийвід понеділка до п’ятниці - від год. 9 ранку до 5 по пол.

в суботу – від год. 9 ранку до 12 в пол.в неділю – від год. 9 ранку до 1 по пол.

У Парафіяльному Уряді можна полагодити справи реєстрації, вплати на різні потреби й ін.

СВЯТІ ЛІТУРГІЇв неділі: 8:00, 9:30 i 11:30 ранку

у свята: 8:00 і 10:00 ранку та 6:30 вечорав понеділок - п’ятниці: 8:00 вранці; в суботу: 8 і 9 вранці

СОБОР СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Tel. (773) 384-6400

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ МІСЯЧНИК- ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК -

Видає парафія Святих Володимира і Ольги в Чікаґо

Printing: PROCON GS, Inc.Chicago, IL

Ч. 5 (1020), Рік xlix no. 5 (1020), vol xlix - stsvoСьогодні небо і земля,...

Documents