(jlvc - joint live virtual constructive) · Дроздов. Командування...

СЕКЦІЯ 3

ПІДГОТОВКА, БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТИН (ПІДРОЗДІЛІВ) АВІАЦІЇ ТА ЛЬОТНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

Керівники секції: генерал-майор А.М. Ярецький; д.т н. проф. С.А. Калкаманов

Секретар секції: к.т н. підполковник А.О. Новіков

ВПРОВАДЖЕННЯ В ПОВІТРЯНИХ СИЛАХ РОЗПОДІЛЕНИХ ТРЕНАЖНО-МОДЕЛЮЮЧИХ СИСТЕМ

А.М. Ярецький; С.С. Дроздов Командування Повітряних Сил Збройних Сил України

На даний час в Збройних Силах провідних країн світу одним із пріоритетних напрямків розвитку системи підготовки військ є впровадження розподілених тренажно-моделюючих систем для створення багаторівневої, багатофункціональної, модульної та інтегрованої системи (JLVC - Joint Live Virtual Constructive) засобів моделювання в єдиному інформаційному просторі, які дозволяють значно підвищити ефективність комплексної підготовки міжвидових та різнорідних угруповань військ (сил) із значно меншими витратами ресурсів.

Комплексна підготовка частин (підрозділів) Повітряних Сил Збройних Сил України потребує великої кількості ресурсів тому провадження в процес навчання подібних систем є вкрай необхідним.

Інтегрована система JLVC має можливість проводити заходи спільної підготовки угруповань військ (сил) чисельністю до 40 тис. осіб і об'єднувати в віртуальному середовищі більш ніж 1200 географічно віддалених один від одного об'єктів.

Впровадження в Повітряних Силах Збройних Сил України розподілених тренажно-моделюючих систем дозволить забезпечити підвищення ефективності та інтенсивності підготовки, максимальне наближення умов навчання до обстановки реальних бойових дій та досягненню оперативних (бойових) спроможностей частин та підрозділів Повітряних Сил Збройних Сил України для забезпечення взаємосумісності з частинами підрозділами НАТО.

77

Тринадцята наукова конференція ХНУ ПС ім. І.Кожедуба, 12 – 13 квітня 2017

ПРОЕКТ ЛА СКОРОЧЕНОГО ЗЛЬОТУ ТА ПОСАДКИ З РОТОРНИМИ ГВИНТАМИ

А.М. Ярецький1; С.А. Калкаманов2, д.т.н. проф.; В.Г. Лебедь2, к.т.н., доц.;

С.І. Пчельников2

1Командування Повітряних Сил Збройних Сил України 2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Досвід останніх локальних війн сучасності та антитерористичної операції

на сході країни свідчить про підвищення вимог до часових і просторових показників бойових можливостей армійської авіації. Так, максимальна швидкість польоту вертольота типу Ми-24 обмежена величиною 335 км/год, що суттєво зменшує бойові можливості Ми-24 при порівнянні з літаками тактичної авіації.

Аналіз перспектив розвитку літальних апаратів скороченого зльоту та посадки свідчить про тенденцію до збільшення горизонтальної швидкості польоту. Для вирішення даної задачі розроблено багато проектів та аеродинамічних схем. Однією з перспективних компонувальних схем вказаних ЛА є схема, де в якості рушія пропонується використання окремого штовхаючого і традиційного несучого гвинта.

В роботі запропоновано проект ЛА - ротоплана скороченого зльоту та посадки з горизонтальною швидкістю польоту до 700 км/год, де в якості рушія використовуються роторні гвинти з ротаційною віссю, яка паралельна повздовжній вісі ЛА.

Наведені результати досліджень аеродинамічних та льотно-технічних характеристик ротоплана. Показано, що ЛА з роторними гвинтами мають низьку аеродинамічну ефективність при малих швидкостях польоту. В роботі розроблені рекомендації щодо удосконалення аеродинамічних характеристик роторних гвинтів за рахунок встановлення на лопатях роторних гвинтів кінцевих аеродинамічних поверхонь.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ

ПОЛЬОТІВ АВІАЦІЇ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВИЙ ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ

АВІАЦІЇ УКРАЇНИ

С.М. Жидков1, О.В. Нікіфоров2; І.О. Красота3

1Командування Повітряних Сил Збройних Сил України 2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

3Оперативне командування «Північ»

Безпека польотів повітряних суден представляє з себе такий стан авіаційної транспортної системи, при якому ризик спричинення шкоди людині або завдання шкоди майну знижений до придатного рівню і підтримується на 78

Новітні технології – для захисту повітряного простору

цьому або більш низькому рівні завдяки безперервному процесу виявлення джерел небезпеки та контролювання факторів ризику.

В останні роки значні зусилля були спрямовані на вивчення причин авіаційних подій та аварій. Виявлено, що більшість подій обумовлено помилками людини, яка є останньою ланкою у ланцюгу факторів, які приводять до льотної події. Авіаційні події частіше за все викликані організаційними факторами, які піддаються контролю.

Міжнародна організація цивільної авіації дійшла до висновку, що найбільш ефективним способом підвищення безпеки польотів є впровадження системного підходу до управління безпекою польотів. Було внесено суттєві зміни до міжнародних стандартів щодо організації та проведення польотів авіації, які є обов’язковими для виконання при експлуатації повітряних суден, обслуговуванні повітряного руху та експлуатації аеродромів, а також сформульовано вимоги щодо прийняття державної програми забезпечення безпеки польотів з метою забезпечення визначеного рівня безпеки польотів.

В межах реалізації такої програми забезпечення безпеки польотів держави повинні встановлювати до авіапідприємств, аеропортів, організацій з технічного обслуговування повітряних суден та організацій з обслуговування повітряного руху вимоги стосовно введення відповідних систем управління безпекою польотів. Метою розробки та впровадження таких систем є:

- визначення ризику щодо безпеки польотів; - забезпечення вжиття управлінських дій, які необхідні для підтримання

необхідного рівня безпеки польотів та компенсування виявлених ризиків; - проведення постійного моніторингу і регулярної оцінки рівня безпеки

польотів, що забезпечується; - постійне підвищення загального рівня безпеки польотів. Інформаційно-довідкова система моніторингу фактичного рівня підготовки

авіаційних фахівців Повітряних Сил Збройних Сил України, яка розроблюється у межах виконання НДР «Ластівка» фахівцями Командування Повітряних Сил, Центру бойової підготовки, м. Миколаїв, Харківського національного університету Повітряних Сил, дозволяє досягти основних цілей, що сформульовані у Програмі забезпечення безпеки польотів авіації стосовно фактору людини.

Система дозволяє, на підставі постійного моніторингу рівня підготовки авіаційних фахівців, ходу виконання планів льотної підготовки авіаційних частин та підрозділів, своєчасно виявляти та застосовувати організаційні заходи щодо компенсування:

- випадків порушення норм з організації проведення польотів; - випадків виникнення загрози безпеці польотів внаслідок недостатнього

рівня готовності авіаційних фахівців до виконання запланованих завдань; - випадків зриву завдань льотної підготовки внаслідок відхилень при

реалізації плану льотної підготовки.

79


МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ НАВЧАЛЬНО-БОЙОВОГО ЛІТАКА НА ПРИДАТНІСТЬ ЩОДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ОСНОВНОЇ ЛЬОТНОЇ ПІДГОТОВКИ

КУРСАНТІВ

А.М. Алімпієв, к.т.н.; В.П. Єрошенко, І.Б. Ковтонюк, д.т.н. проф.; О.Б. Леонтьєв, д.т.н. проф.

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Потреба в оновленні парку авіаційної техніки в навчальних частинах вищого військового навчального закладу потребує вирішення задачі ретельного аналізу альтернативних варіантів перспективних навчально тренувальних або навчально-бойових літаків.

Як свідчить проведений аналіз методичних підходів до вирішення такого роду задачі, на цей час не існує узагальненого показника, який би характеризував би ступінь придатності навчально-бойового або навчально-тренувального літака до вирішення задач навчальної підготовки курсантів. Порівняльний аналіз альтернативних варіантів здійснюється за рахунок порівняння окремих тактико-технічних характеристик літаків названого класу. Але, практично для всіх відомих новітніх літаків, таке порівняння призводить до ситуації, коли окремо взятий варіант перевищує інші за одним або декількома показниками, при програшу за іншими важливими показниками властивостей навчально-бойового (навчально-тренувального) літака. Це фактично зводить нанівець можливість здійснення ґрунтовного вибору та визначення пріоритетного варіанту.

Розглядаються результати розробки узагальненого показника ступеню придатності навчально-бойового літака до вирішення завдань основної навчальної льотної підготовки курсантів є актуальною та важливою для практики задачею.

Для побудови такого роду узагальненого показника на основі аналізу програм і вправ Курсу навчальної льотної підготовки курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил було побудовано ієрархічну систему кінцевого набору ТТХ навчально-бойового літака, визначені групи властивостей та їх відносний внесок.

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ЛЬОТНОГО СКЛАДУ В ХАРКІВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

ПОВІТРЯНИХ СИЛ

А.М. Алімпієв, к.т.н. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І.Кожедуба

Розвиток системи льотної підготовки у Збройних Силах Україні здійснюється на базі використання традицій вітчизняної школи та передового досвіду світової практиці. Україна входить до числа країн, що мають у своєму розпорядженні сформовану систему підготовки фахівців із багатим досвідом і традиціями навчання, потужним науково-педагогічним потенціалом і розвинутою навчально-матеріальною базою.

80


Харківський національний університет Повітряних Сил (ХНУ ПС) – єдиний вищий військовий навчальний заклад, що готує військових льотчиків для Збройних Сил України.

Для досягнення цілей удосконалення льотної підготовки та з метою забезпечення рівня льотної підготовки випускника - льотчика (штурмана), достатнього для льотної експлуатації та бойового застосування бойового (транспортного) літака (вертольоту) за призначенням без додаткової допідготовки після випуску та оптимізації витрат на льотну підготовку в ХНУПС впроваджена трьохступенева система льотної підготовки курсантів.

Також триває активна робота з вдосконалення підготовки та приведення її до сучасних вимог у тому числі і до вимог стандартів НАТО. Розглядаються результати роботи в даному напрямку, що спрямовані на формування пропозицій щодо зміни програм підготовки курсантів з метою забезпечення підготовки в сертифікованих фахівців та приведення рівня їх підготовки до вимог стандартів НАТО.

ВИМОГИ ЄВРОКОНТРОЛЮ ЩОДО КООРДИНАЦІЇ ОПЕРАЦІЙНОГО (OAT) ТА ЗАГАЛЬНОГО (GAT) ПОВІТРЯНОГО РУХУ

А.М. Алімпієв, к.т.н.; В.О. Григорецький, к.т.н., доц.; А.В. Дубнюк, к.т.н., доц.; О.К. Шейгас, к.т.н., доц.


Використання повітряного простору у сучасних умовах характеризується взаємодією та інтеграцією держав Європи у галузі аеронавігації особливо з урахуванням дій цивільних та військових користувачів.

Автори розглянули низку питань щодо діяльності Євроконтролю: задачі та структура Євроконтролю; регуляторні вимоги Євроконтролю у сфері безпеки аеронавігації; взаємодія Євроконтролю з органами управління держав; концепція гнучкого використання повітряного простору; публікація інформації щодо використання повітряного простору; впровадження та випробування концепції гнучкого використання

повітряного простору, планування повітряного простору. Особливої уваги заслуговує розгляд питання щодо потреб військових

користувачів у повітряному просторі Європи. Це дає змогу внести зміни у освітянський процес з погляду взаємодії операційного (OAT) та загального повітряного (GAT) руху.

У доповіді висвітлені загальні питання діяльності Євроконтролю, особливості координації цивільної та державної авіації при використанні повітряного простору, функції управління використання повітряного простору на першому, другому та третьому рівнях, визначені показники ефективності використання повітряного простору, які застосовуються у Євроконтролі.

81


Потреби військових користувачів залежать від різних параметрів. Іі таким чином, є більш складними для визначення . ніж потреби цивільних користувачів.

Щоб відповідати потребам безпеки та оборони необхідно забезпечити відповідний повітряний простір для використання військовими користувачами. Це призведе до наступних потреб:

- щоб виконати свої завдання, військові літаки повинні мати можливість діяти без обмежень у повітряному просторі всіх класів в будь – який час відповідно завданням;

- в більшості випадків, військова діяльність повинна бути відділена від іншого повітряного руху у відокремленому повітряному просторі;

- проектування зон TSA/TRA повинно відображати регіональний(національний) характер та завдання збройних сил, та імовірно, його необхідно буде пристосовувати, коли вводитимуться нові повітряні судна та зброя.;

Загальною метою всіх зусиль є задоволення потреб усіх користувачів повітряного простору в максимально можливій мірі. Початком повинні бути спільні розуміння та дотримання окремих обмежень різних користувачів повітряного простору. Як правило, прийнятна рівновага в пристосуванні аспектів економіки та комерції, а також безпеки та оборони, повинна бути результатом.

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПОЛЬОТІВ АВІАЦІЇ ВИДІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

І.В. Богушев1; Є.І. Жилін2, к.т.н., с.н.с.; О.О. Лихой2 1Центр управління пошуково-рятувальним забезпеченням

польотів авіації Збройних Сил України 2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Досвід сучасних збройних конфліктів свідчить, що на сьогоднішній день,

безпека операції є одним з основних факторів оцінки її ефективності. Це обумовлено трансформаційними процесами в формах ведення війни та в першу чергу змішенням центру тяжіння в соціально-політичне поле. В даному контексті, ПРЗ польотів авіації є одним з механізмів досягнення необхідного рівня безпеки операції.

Проте, як свідчить досвід проведення антитерористичної операції на сході України, проведення пошуково-рятувальних операцій (робіт) часто виходить за межі компетентності штатних пошуково-рятувальних підрозділів Повітряних Сил та потребує організації чіткої міжвидової взаємодії, а також залучення сил та засобів інших міністерств сектору безпеки та оборони України.

82

В доповіді розглянуто питання вдосконалення системи пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації видів Збройних Сил України за


напрямками: - набуття підрозділами ПРЗ необхідних спроможностей для

проведення пошуково-рятувальних робіт, як в мирний час так і в умовах ведення бойових дій;

- організації ефективної міжвидової (міжвідомчої) взаємодії під час проведення пошуково-рятувальних операцій (робіт).

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В СИСТЕМІ ПОШУКУ ТА РЯТУВАННЯ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НАТО

М.С. Косенко1; О.С. Петренко2, к.т.н., с.н.с.; І.Є. Кужель2, к.т.н., с.н.с.

1Центр управління пошуково-рятувальним забезпеченням польотів авіації Збройних Сил України

2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба Пошуково-рятувальні операції проводилися ще під час І світової війни.

Згодом у деяких країнах військово-повітряні сили впровадили систему пошуку й рятування пілотів. Були створені спеціалізовані групи пілотів, що проводили пошук своїх льотчиків.

Подальшого розвитку бойові пошуково-рятувальні операції набули під час війни у В'єтнамі. Американські фахівці здійснювали операції з рятування вночі на великій відстані від лінії зіткнення сторін. За час війни американські бойові рятівники врятували життя 3883 членам екіпажів збитих літальних апаратів, ціною загибелі 71 рятівника й 45 літаків (вертольотів). Великі втрати були понесені під час проведення пошуково-рятувальних операцій в Афганістані.

З початком бойових дій у Іраку підхід до проведення пошуково-рятувальних дій зазнав змін. Відтепер такі операції можуть бути дипломатичними, цивільними або бойовими. У тому числі для евакуації та переховування особового складу на ворожій території застосовується внутрішня агентурна мережа.

Своє впровадження знайшла система підготовки особового складу до виживання в умовах автономного існування, до ухилення від зустрічі з противником та до дій у полоні.

Таким чином, на теперішній час приділяється більша увага підготовці особового складу, що приймає участь у бойових діях та у діях з пошуку та евакуації з метою підвищення ефективності таких операцій та мінімізації втрат своїх військ.

83


ПІДГОТОВКА ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ДО ДІЙ У РАЗІ ПОТРАПЛЯННЯ В ПОЛОН

Р.В. Король1; Ю.М. Широбоков2, к.психол.н., Л.В.Павлій2;

П.В. Потелещенко3, к.т.н., с.н.с. 1Центр управління пошуково-рятувальним забезпеченням польотів авіації

Збройних Сил України 2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

3Військова частина А0785 Проблема підготовки льотного складу до дій в обставинах захоплення у

полон в умовах АТО на сході України є актуальною та потребує комплексного підходу щодо її вирішення.

Заходи загальної психологічної підготовки льотного складу у разі потрапляння у полон повинні містити роз’яснення способів допиту військовополонених, моделювання соціальних ситуацій (використання маніпулювання гордістю і особистою гідністю та ін.).

Психологічна підготовка до дій на випадок захоплення у полон повинна спрямовуватися на формування спеціальних вмінь пошуку оптимальних шляхів поведінки під час утримання в полоні, формування навичок вольового протистояння вимотуванню полоненого, недопущення втрати орієнтації та збереження почуття духовної захищеності, на перенесення приниження.

Для проведення заходів цільової психологічної підготовки необхідно створювати спеціальні табори та містечка психологічної підготовки які б містили підготовлені ями, клітки, затемнені кімнати, які значно підвищують ефективність підготовки льотного складу за напрямками: “Техніка ухилення під час допитів”, “Боротьба з втомою”, “Нацьковування людей одне на одного”, “Харчування під час втечі”, “Контакти з охоронцями” і т. д.

Таким чином, підготовка льотного складу до дій в обставинах захоплення у полон містить комплекс заходів, який включає заходи загальної, спеціальної та цільової психологічної підготовки.

ПРОБЛЕМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АВІАЦІЙНИХ СТАНЦІЙ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРО РАКЕТНУ АТАКУ

Д.М. Терпій1, к.фіз-мат.н.; М.І. Гарбуз1; Д.О. Камак1;

П.В. Зелений1; С.А. Безверхий2 1Державний науково випробувальний центр Збройних Сил Украйни

2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Узагальнення досвіду збройних конфліктів, які сталися у світі останніми роками, переконливо свідчить про те, що найбільших втрат парк бойових та допоміжних літальних апаратів (ЛА) – літаків та вертольотів зазнав через застосування керованих ракет класів «повітря – повітря» та «земля – повітря».

У зв’язку з цим, задача захисту ЛА від ураження такими видами зброї стала однією із актуальних та складних для авіації. Вирішення її складається із

84


декількох етапів. Перший, – визначення та фіксація моменту пуску ракети. Труднощі цього етапу пов’язані, в першу чергу, із необхідністю розпізнавання випромінення саме ракети серед інших джерел схожого випромінювання (найбільшої складності ця проблема набуває у випадку спостереження за нижньою напівсферою та ділянками поблизу обрію). Другий етап полягає у необхідності переконатись, що виявлена ракета прямує безпосередньо до об’єкту захисту. Третій етап – прийняття рішення про застосування найбільш ефективної системи протидії. Його дієвість залежить від швидкості обробки інформації та наявних засобів захисту.

Успішне вирішення перших двох етапів задачі може бути забезпечено двома сумісними заходами – задіянням більш вибіркової системи спостереження заснованої на використанні ультрафіолетових датчиків, замість традиційних радіолокаційних або інфрачервоних, а також сучасними методами обробки інформації, наприклад, застосуванням алгоритмів ATS (Attractor trajectory surrogates) на основі технології SDТ (Surrogate date technology). ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЕВАКУАЦІЇ ТИХ,

ХТО ЗАЗНАВ ЛИХА НА БОРТ ПОШУКОВО-РЯТУВАЛЬНОГО ВЕРТОЛЬОТА

О.О. Ліхой; Д.В. Сіненко, к.педаг.н., доц.; В.П. Єрошенко;

В.В. Атрашонок; О.С. Петриченко Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Під час виконання бойових завдань на окремі авіаційні підрозділи (окремі

пошуково-рятувальні повітряні судна) покладається виконання завдань з пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації, безпека виконання яких залежить від часу знаходження пошуково-рятувального повітряного судна над територією противника. Час проведення роботи з пошуку та евакуації, це час знаходження над потенційно небезпечною територією, тому для зменшення ризику потрапляння під вогонь противника, збільшення ефективності роботи та у підсумку збільшення ймовірності успішного виконання завдання екіпажем пошуково-рятувального повітряного судна необхідно підійти до вирішення питання скорочення часу необхідного на проведення пошуку та евакуації на борт повітряного судна тих, хто зазнав лиха.

Аналіз проведення пошуково-рятувальних операцій екіпажів повітряних суден, які здійснили приземлення на парашутах або вимушену посадку на території противника у зоні проведення антитерористичної операції на сході України, свідчить про те, що існуючі методи евакуації з використанням існуючих технічних засобів евакуації не відповідають сучасним вимогам.

В доповіді розглянуто необхідність: поліпшення технічних та експлуатаційних характеристик технічних засобів

евакуації пошуково-рятувальними вертольотами;

85


підвищення ефективності проведення евакуації членів екіпажів повітряних суден на території противника як з суші так і з водної поверхні за рахунок використання нових засобів евакуації.

ПРОБЛЕМИ ТА ПІДХОДИ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ У ВІЙСЬКОВІЙ АВІАЦІЇ

УКРАЇНИ

А.В. Приймак, к.т.н., с.н.с.; К.В. Сюлєв; В.О. Хрістов; К.А. Гальчинський

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І.Кожедуба

Суспільно-політична обстановка, що склалась в останні декілька років в Україні ще більше загострила проблему безпеки польотів (БзП) вивівши її на якісно новий рівень. Уведення до строю техніки, яка перебувала на тривалому зберіганні, суттєве підвищення нальоту для забезпечення навченості екіпажів, зміна способів застосування повітряних суден у відповідності із набутим досвідом участі військової авіації в антитерористичній операції, стало необхідною умовою підвищення бойового потенціалу та бойових можливостей авіації Збройних Сил України. З іншого ж боку впровадження вказаних заходів проявило ряд прихованих проблем, які сьогодні не можуть бути вирішенні із застосуванням традиційних підходів.

Згідно із наявною статистикою в період масового відновлення справності рівень БзП знизився із 144,6 год по показнику нальоту на один інцидент (Тінц) для літаків, які залучаються на бойову підготовку, до 105,8 год. В наступні роки, цей показник ще зменшився й на даний момент знаходиться на рівні 80-83 години (рекомендовано 50 год), що свідчить про можливість виходу ситуації з БзП із під контролю.

У доповіді визначаються основні причини та проблеми, що виявлені в ході аналізу стану БзП авіації ПС ЗС України. На думку авторів, головною проблемою різкого зниження рівня БзП є не готовність існуючої системи забезпечення БзП до ефективного функціонування в умовах діючих ризиків. Ця неготовність проявляється у вичерпані адаптивних можливостей системи, й свідчить про необхідність її суттєвої модернізації. В доповіді названі основні шляхи, цієї модернізації. До основних із них відносяться: підготовка відповідної нормативно-правової бази, яка має забезпечити формування принципово нового відношення до проблеми БзП на усіх рівнях авіаційної системи; розширення повноважень офіцерів БзП при інспектуванні стану безпеки польотів у відповідних структурних підрозділах; розробка сучасної системи управління та контролю факторів ризику; впровадження системи добровільного й конфіденційного надання відомостей про проблеми та недоліки із забезпечення БзП у всіх структурних підрозділах авіаційної системи.

86


ПЕДАГОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ ВІЙСЬКОВОГО

ЛЬОТЧИКА

Р.В. Невзоров; Г.В. Дубовик; А.О. Новіков, к.т.н.; В.М. Ушань, к.т.н.; Ю.М. Корнусь


Існуюча теоретична підготовка курсантів-льотчиків побудована по стандартній схемі політехнічної освіти та має наступні недоліки:

1. У період вивчення загальних дисциплін, теоретичної підготовки, відсутнє цілісне моделювання діяльності. Інформація, на основі якої протікає професійне мислення льотчика, розподілена по спеціальним дисциплінам та не забезпечує формування необхідних якостей мислення, тому що одиницею діяльності льотчика є не порція інформації, а ситуація в її цілісності, неоднозначності та протиріччі.

2. Основна частина навчального часу витрачається на засвоєння курсантами абстрактного, понятійного та інформаційного матеріалу спеціальних дисциплін, який не пов’язується з тими знаннями що необхідні для виконання функціональних обовязків по спеціальності. При цьому не відбувається розвиток якостей професійного мислення, що забезпечують його оперативність.

3. У сукупності спеціальних дисциплін, призначених науково описати функціонування системи “льотчик-літак-середовище”, недостатньо розглядається: людина, як суб’єкт та об’єкт управління; зв’язки на рівні “льотчик-літак”. Викладання технічних дисціплин ведеться без урахування джерел надходження інформації про стан літака до льотчика.У зв’язку з цим курсанти не повязують вивченя цих дисциплін з характером своєї майбутньої діяльності та не отримують фундаменту для роботи над вдосконаленням своїх професійно важливих якостей.

4. Оперативний характер мислення льотчика передбачає оперування інформацією, представленою у різних видах, у той час як традиційна методика вивчення теоретичних дисциплін побудована практично виключно на символьно-операторній мові, не розвиваючи образних компонентів мислення.

З метою вирішення перерахованих вище проблем традиційної системи теоретичної підготовки військового льотчика доцільно у період, передуючий безпосередньому формуванню професійних дій, створити педагогічне забезпечення передумов їх формування, які складаються з наступного:

- виділення та організація матеріалу загальних теоретичних дисциплін, практично значимого для майбутнього формування професійних дій;

- інтегрування практично значимої інформації, розподіленої по різним дисциплінам, до умов майбутніх дій;

87

- організація структури та змісту навчальних дій, адекватних розвитку інтелектуальних здібностей військового льотчика;


- здійснення максимально можливого у навчальних аудиторіях (наземних умовах) переведення теоретичної інформації, що вивчається на символьно-операторну мову, мову образних компонентів професійного мислення військового льотчика;

- забезпечення індивідуалізації формуючих дій; - формування розуміння закономірностей функціонування військового

льотчика у системі “льотчик-літак-середовище”. Запропоновані підходи до навчання, для розвитку професійних якостей,

підготовлюють курсанта до польотів, дають можливість адаптуватись до цієї діяльності за менший проміжок часу.

ОПТИМІЗАЦІЯ МАРШРУТА ПОДОЛАННЯ

ППО ПРОТИВНИКА ПІДРОЗДІЛАМИ ТАКТИЧНОЇ АВІАЦІЇ

О.М. Полуйко, к.військ.н., доц.; П.М .Онипченко, к.пед.н., доц.; О.В. Тимошенко; Ю.І. Полонський


З огляду на досвід локальних війн і АТО, усе більше уваги приділяється посиленню військовій ППО, як основного засобу боротьби з авіацією противника особливо, на малих і гранично-малих висотах. Це викликає необхідність удосконалення способів і тактичних прийомів подолання сучасної ППО противника.

Одним із шляхів вирішення даного завдання є автоматизація розрахунку і вибору найвигіднішого маршруту подолання ППО. Що дозволить із урахуванням багатьох факторів що впливають, на ефективність подолання ППО противника в короткий термін знайти такий варіант польоту ЛА по маршруту, при якому протидія наземних ЗРК (ЗСК) буде мінімальною. Дана функція виконується рішенням оперативно-тактичного завдання по оптимізації маршруту подолання ППО противника на ЕОМ.

Оперативно-тактичне завдання по вибору оптимального маршруту польоту вирішується методом випадкового пошуку з лінійною тактикою. При цьому здійснюється пошук оптимального, за критерієм мінімуму успішних пусків (вражаючих пострілів) маршруту польоту в умовах відомого угруповання засобів ППО противника.

Сутність рішення завдання полягає в тім, що на підстав вихідної інформації ЕОМ здійснює пошук маршруту, представленого прямолінійними ділянками шляхом послідовного переходу від опорної (початкової) траєкторії до оптимального за кінцеве число кроків.

Як критерій узята сумарна кількість успішних пусків (вражаючих пострілів) які в процесі пошуку мінімізується.

88

Положення кожного поворотного пункту маршруту (ППМ) випадково варіюється. І для кожного випадку обчислюється кількість літаків, що уражаються, від кожного ЗРК. Аналогічна процедура відбувається для цього ж


ППМ, але для іншої випадкової висоти. Коли всі положення ППМ випробувані, відбувається перехід до вибору такого напрямку, що приводить до зменшення функції якості спочатку за мінімальною поразкою в горизонтальній площині, а потім для різної висоти ППМ.

У кінцевому результаті виходять оптимальні координати ППМ і висота польоту по маршруті з погляду ефективного подолання ППО противника. Після перегляду всіх ППМ відбувається повернення до початкового ППМ і процес оптимізації відновляється. ДОСЛІДЖЕННЯ ШЛЯХІВ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГРУП

ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

В.В. Афанасьєв, к.т.н., доц.; О.М.Сітков; В.П. Невзоров; В.О. Федоряк Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Аналіз сучасних збройних конфліктів у світі, досвід виконання завдань

військовими частинами (підрозділами) в антитерористичній операції свідчить про активне залучення безпілотних літальних апаратів (БПЛА) до виконання різноманітних завдань. Наявність БПЛА різного класу забезпечує розподіл між ними задач в залежності від тактико-технічних характеристик.

Визначено, що під час забезпечення бойових дій, виникають специфічні завдання, які необхідно виконувати в інтересах дій військ, наприклад ведення комплексної розвідки, ведення радіотехнічної розвідки та ін. Ефективність виконання таких задач залежить від умов польоту, характеру дій противника. Дослідження наукових розробок свідчить про те, що одним з варіантів підвищення ефективності застосування БПЛА є виконання ними завдань у складі груп.

Проаналізовано проблемні питання комплексного застосування БПЛА при виконання групових польотів. Розглянуто особливості сумісного виконання польоту у складі групи літаків, що пілотуються, та БПЛА. Однією з технічних проблем є забезпечення автоматичного управління літальними апаратами в групі, що представляє одну з найбільш складних задач. Нестаціонарність параметрів польоту ускладнює управління, що вимагає наявність у складі пілотажно-навігаційного комплексу засобів вимірювання відносного положення. Проведений аналіз показує, що для забезпечення сумісного польоту потрібна не тільки інформація про взаємні координати, а також дані про кутове положення. Запропоновано вирішувати дане питання за рахунок комплексної обробки даних системи приймачів супутникових радіонавігаційних сигналів, інерціальної навігаційної системи на кожному літальному апараті. Взаємний обмін інформацією дозволяє забезпечити корекцію координат в навігаційному комплексі та в подальшому можливість забезпечення автономного маневреного польоту у складі групи, що дозволяє розширити перелік завдань, які можуть бути вирішені.

89


ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ БОЙОВОГО ЛІТАКА У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

В.Г. Ленець; О.В. Вовк, к.військ.н.; С.М. Рудаков; Ю.О. Шамарін


Наслідки військових конфліктів є підґрунтям висновків як для сторін конфлікту так і інших країн. У зв’язку з цім аналіз цих конфліктів, критичний підхід до результатів бойових дій, достовірність висновків, повинні мати головний вплив на зміцнення обороноздатності та військову політику держави.

Визначити вірогідні напрямки застосування авіації у можливих майбутніх конфліктах можливо лише на базі поглибленого та всебічного вивчення досвіду та тенденцій розвитку авіації в минулому та в теперішній час.

Підготовка офіцерських кадрів для Повітряних Сил з урахуванням бойового застосування авіації в локальних війнах і збройних конфліктах була однією з головних і деякою мірою була вирішеною, як нам здавалось, до 2014 року. Однак сьогодні в організації навчання курсантів необхідна чітка система узагальнення досвіду АТО і його впровадження в навчальну роботу, тому що правильно підібрані та уміло піднесені бойові приклади, висновки з досвіду бойових дій значно підвищують ступінь засвоєння тактичних, тактико-спеціальних дисциплін, підвищують рівень повітряної виучки, морально-бойової і психологічної підготовки, зміцнюють упевненість у нашій зброї і техніці.

Підготовка авіаційних кадрів залежить від педагога, рівня його професійної підготовки і моральних якостей. Інакше кажучи, якість вивчення досвіду АТО, локальних війн характеризується: по-перше, змістом навчання, тобто сукупністю знань, які курсант повинен одержати в процесі навчання; по-друге, методичною стороною навчання, що передбачає пошук і впровадження в освітній процес таких форм і методів навчання, які б максимально активізували творчу, розумову діяльність курсанта.

90

Підвищення якості вивчення досвіду АТО, локальних війн, збройних конфліктів викладачами, курсантами, пов'язане з рядом умов, у тому числі й з науковою організацією їх розумової діяльності. Наприклад, інтенсифікація розумової діяльності вимагає перегляду змісту навчання, впровадження різних методів (методик) викладання. До основних напрямків інтенсифікації навчально-виховного процесу можна віднести: якісний відбір необхідної інформації з кожної спеціальності (спеціалізації); розробку підручників, навчальних посібників, лекцій, пам'яток з урахуванням досвіду бойових дій; вибір форм і методів показу бойових прикладів у різних видах занять, що сприяють кращому запам'ятовуванню курсантами навчального матеріалу, творчому пошуку інших, більш ефективних способів бойових дій; вивчення педагогами, різнопланової літератури (мемуарної, перекладеної, журнальних статей, інформаційних збірників) у період самостійної роботи; узагальненні досвіду бойових дій та ін.


ИНТЕРАКТИВНЫЕ МЕТОДЫ И 3D МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОМ ОБУЧЕНИИ АВИАЦИОННЫХ

СПЕЦИАЛИСТОВ

А.А. Кащенко, к.т.н., доц. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Развитие всех областей человеческой деятельности, в том числе и в

области образования, неразрывно связаны с возрастающей ролью техники. Обучение всегда было связано с применением технических средств обучения (ТСО), которые расширяли возможности изучения того или иного предмета. Совершенствование системы обучения на основе широкого применения ТСО представляет собой сложную комплексную проблему, решение которой является весьма актуальной. Современную образовательную систему характеризуют: сжатые сроки обучения; большой объем систематизированной информации; высокие требования к уровню знаний, навыков и умений студента. Проблема передачи информации и формирования знаний приобретает для современного преподавателя новые формы. Кроме того, всё более усиливающаяся систематизация (сопряжённость) научных дисциплин приводит к очевидной необходимости системного подхода к построению учебного процесса. В связи с этим особую актуальность и интерес представляет изучение возможности применения в учебном процессе интерактивных методов обучения и 3D моделирования в профессиональной подготовке будущих авиационных специалистов.

На примере подготовки специалистов лётного профиля рассматриваются вопросы изменения организационных форм учебного процесса и функций педагога, который, подобно своим ученикам, теперь выступает в новых для себя ролях: исследователь, организатор, консультант. ШТУЧНИЙ ЗСУВ ПОВІТРЯНИХ МАС І ЙОГО ВПЛИВ НА ДИНАМІКУ

РУХУ ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТУ

О.І. Колодяжний Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Актуальність розгляду такого явища, як зсув вітру, і небезпечний його

вплив на динаміку руху літального апарату дає усі підстави вважати, що цей небезпечний для авіації феномен може застосовуватись і в військовій справі. Тим більш, що значно потужніші зсуви повітряних мас можливо викликати штучно, наприклад, за рахунок потужних вибухів у повітрі.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з даної тематики свідчить, що штучний зсув повітряних мас (ШЗПМ) може мати значний вплив на стійкість та керованість та зміну маневрових можливостей і траєкторії літального апарату. Проведені дослідження про обтікання тіл різної форми нестаціонарним потоком газу за ударною хвилею. Також є роботи в яких проводилися дослідження впливу двомірного поля тиску за ударною хвилею

91


на конструкцію літака. На сучасному етапі досліджень в даному напрямку було виділено ШЗПМ з ударної хвилі і обґрунтоване це явище.

Розроблена математична модель „льотчик - літальний апарат - навколишнє середовище – ШЗПМ”. За допомогою якої можливо буде розрахувати і зробити аналіз кількісно-якісних характеристик впливу ШЗПМ на динаміку руху літального апарату. А також визначення областей небезпечного впливу потужних зсувів повітряних мас на літальні апарати у повітрі та їх залежність від різних факторів.

При розробці математичної моделі „льотчик - літальний апарат – штучний зсув повітряних мас ”, за допомогою якої було розраховано і зроблено аналіз кількісно-якісних характеристик впливу ШЗПМ на динаміку руху літального апарату, проведені розрахунки залежності степені нестаціонарності від відстані розповсюдження ШЗПМ та потужності вибуху для літака, що дозволяють для даного типу літака проводити моделювання обтікання потоком повітря по квазістаціонарній теорії. Враховано степінь нестаціонарності обтікання тіла ударною хвилею. Отримані результати у вигляді графічних залежностей швидкості переміщення ШЗПМ від потужності вибуху та відстані від центру вибуху та часу знаходження літального апарату в ньому. Отримані результати досліджень дають можливість для виконання математичного моделювання та проведення чисельного експерименту, бо проведення досліджень в натуральних умовах неможливе із-за великих витрат.

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ НАД РАЙОНАМИ ЗБРОЙНИХ

КОНФЛІКТІВ

А.А. Бабич, к.юрид.н.; В.М. Агеєв; А.С.Ковальчук Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Постійне зростання інтенсивності використання повітряного простору Європи показало неспроможність системи обслуговування повітряного руху забезпечити його ефективне використання за принципом резервування повітряного простору на постійній основі.

У 1990 році Європейська конференція цивільної авіації прийняла „Програму упорядкування й інтеграції керування повітряним рухом у Європі, яка базувалася на впровадженні концепції гнучкого використання повітряного простору. Основний принцип такої концепції полягав у тому, що повітряний простір не повинен більше визначатися, як тільки військовий або тільки як цивільний повітряний простір, а повинен розглядатися, як єдине ціле та гнучко використовуватися щоденно. Отже, будь-яке необхідне відокремлення повітряного простору повинно бути лише тимчасовим.

В Повітряному Кодексі України та в Положенні про використання повітряного простору України також наголошується, що гнучке використання повітряного простору – це використання повітряного простору для військових 92


і цивільних потреб та його щоденний розподіл на тимчасовій основі між користувачами повітряного простору, а також визначається, що управління використанням повітряного простору здійснюють Мінінфраструктури, Міноборони та відповідні органи об'єднаноїцивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до інструкції з управління використанням повітряного простору, яка розробляється і затверджується Мінінфраструктури разом з Міноборони.

Для більш ефективного спільного, раціонального використання повітряного простору цивільними й військовими користувачами в Україні визначена та реалізується система об'єднаного цивільне - військового стратегічного планування і перед тактичного розподілу повітряного простору.

На нашу думку, важливою правовою «прогалиною» щодо розподілу і використання повітряного простору є відсутність серед елементів структури повітряного простору, які призначені для тимчасового використання, частин повітряного простору над районами збройних конфліктів. Досить узагальнені поняття, такі як «небезпечні зони», «зарезервовані зони», що наведені в Положенні як елементи повітряного простору тимчасового використання, не визначають тих ризиків, які може нести повітряний простір над територіями збройних конфліктів. Це підтверджує катастрофа літака Боїнг 777 Малайзійських авіаліній в небі над Донбасом 17 липня 2015 року.

Якщо правовий аналіз цієї трагедії починати з визначеного на міжнародному рівні поняття «збройний конфлікт», то Женевська конвенція 1949 року визначає, що збройний конфлікт – це збройна боротьба між державами (міжнародний), або між державою та антиурядовими військовими формуваннями (не міжнародний.). Під час збройного конфлікту політична мета більш обмежена ніж під час війни, і він не супроводжується докорінною зміною всього державного механізму на військовий лад. Міжнародний збройний конфлікт, на відміну від війни, не завжди супроводжується припиненням дипломатичних та консульських відносин, згортанням торговельних та фінансових відносин юридичних і фізичних осіб, скасуванням усіх двосторонніх договорів між воюючими країнами, і головне, в плані використання повітряного простору - ведення воєнних дій при збройних конфліктах не повинно порушувати принцип свободи відкритого моря і повітряного простору над ним, а також права нейтральних чи невоюючих держав. Тобто, за умов збройного конфлікту, воююча держава, практично, не має юридичного права ввести обмеження щодо використання повітряного простору на постійно виділених міжнародних повітряних коридорах, що і стало основною причиною трагедії з малайзійським Боїнгом.

Післявоєнний досвід засвідчує, що чимало великих держав, які "de jure" проголосили принципи демократії та поваги норм міжнародного права, не раз розпочинали великі війни чи збройні конфлікти, не оголошуючи про їх початок. Пояснення таких фактів не становить особливих труднощів, оскільки застосування терміна "війна" вимагає формального її оголошення. А це, свою чергу, тягне за собою відповідні міжнародно-правові наслідки, серед іншого - притягнення до міжнародно-правової відповідальності (ст. 5 визначення агресії, яке прийняте Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня 1974 p.). Така ситуація і є реальним сигналом до правового охоплення сфери використання повітряного простору над районами збройних конфліктів.

93


ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВРАХУВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПОЛЬОТНИХ

ЗАВДАНЬ В НАЙКОРОТШИЙ ЧАС

С.В. Назаренко; А.А. Мсуя; Є.С. Єлісєєв; В.А. Кокорін Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

В сучасних умовах, коли необхідно приймати рішення для виконання

поставленого завдання в обмежених умовах за часом, простором, льотним ресурсом та ін. необхідно застосовувати системи підтримки прийняття рішення. Враховуючи те, що авіація виконує завдання в різноманітних умовах метеорологічної, навігаційної, тактичної обстановки, необхідно максимально враховувати всі фактори, що впливають на виконання завдання. Одним з таких факторів є вплив вітру, що суттєво впливає на час виконання завдання, вибір маршруту польоту. Покращення часових показників можливе за рахунок вибору оптимального маршруту, профілю і режиму польоту в залежності від параметрів вітру.

Існуючі підходи, щодо побудови оптимального маршруту за часом виконання, побудовані на основі аналітичних обчислень та графічної побудови маршруту на карті.

Наявність можливості отримувати фактичні карти погоди (карти баричної топографії, карти вітру) в електронному вигляді дозволяє розглядати можливість автоматизованого розрахунку польоту з урахуванням вимог до термінів виконання, визначених обмежень на використання повітряного простору (обхід заборонених зон та ін.).

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ НА ПОДОЛАННЯ

ЗАСОБІВ ППО ПРОТИВНИКА ЕКІПАЖАМИ ТАКТИЧНОЇ АВІАЦІЇ

Д.Ю. Спицький; В.Р. Фролов; О.І Лагузов Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Аналіз досвіду застосування тактична авіація в локальних конфліктах, під

час виконання завдань в анти терористичній операції показав актуальність питань подолання засобів протиповітряної оборони (ППО) противника. Вирішення цієї задачі досягається виконанням комплексу заходів, які залежать від тактико-технічних характеристик літальних апаратів та засобів ППО, а також від рівня підготовленості екіпажів діяти в складних динамічних умовах.

В роботі розглянуто методику розрахунку даних для подолання засобів ППО на основі отриманої інформації бортового комплексу оборони (БКО), маневрених характеристик літальних апаратів. Отримано граничні параметри маневрування, які забезпечують обхід зон поразки засобів ППО, в залежності від швидкості польоту, напрямку польоту відносно.

94


На основі отриманих даних проведено дослідження особливостей подолання засобів ППО для умов: розташування засобів ППО відоме, невідоме розташування засобів ППО. Розглянуто вплив зміни швидкості, висоти, курсу польоту на ефективність засобів ППО. Порівняння отриманих результатів з матеріалами досвіду застосування авіації в антитерористичній операції підтвердило високу ефективність протидії засобам ППО за рахунок ретельної підготовки екіпажів до польоту та використання цих знань на практиці. АВТОМАТИЗАЦІЯ ПОПЕРЕДНІХ ШТУРМАНСЬКИХ РОЗРАХУНКІВ З

ВИЗНАЧЕННЯ БОЙОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИНИЩУВАЛЬНОЇ АВІАЦІЇ

В.Г. Чернов, к.т.н.; О.І. Тимочко, д.т.н. проф.; І.П. Мажара;

І.О. Рожньов; В.І. Сауляк Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Прикриття особливо важливих об’єктів держави та угрупувань військ

Збройних Сил України є одним із основних бойових завдань, які виконує авіація Повітряних Сил Збройних Сил України.

При підготовці та в ході ведення бойових дій посадові особи бойової обслуги командного пункту (КП) повинні виконати низку штурманських розрахунків з визначення бойових можливостей винищувальної авіації щодо виконання бойового завдання з прикриття особливо важливих об’єктів держави та угрупувань військ, необхідних командиру для прийняття рішення. Основу цих розрахунків становлять визначення навігаційно-тактичних рубежів.

Приймаючи рішення на бойові дії, командир повинен оцінити можливості підрозділів винищувальної авіації щодо знищення засобів повітряного нападу на заданих рубежах. Суть оцінки полягає в тому, щоб визначити і порівняти віддалення наявних і заданих рубежів введення у бій. На основі розрахунків обираються способи бойових дій, місце розташування зон чергування в повітрі, вирішуються питання перебазування підрозділів авіації на передові (оперативні) аеродроми, дислокація підрозділів РТВ, які забезпечують збір, обробку та видачу радіолокаційної інформації про повітряну обстановку.

Існуюча методика виконання попередніх штурманських розрахунків посадовими особами бойової обслуги не дозволяє в повній мірі врахувати стан та конфігурацію радіолокаційного поля у залежності від рельєфу місцевості та висот польоту засобів повітряного нападу, зон виявлення та ураження зенітних ракетних комплексів, а також оперативно та з гарантійною точністю виконати всі необхідні розрахунки.

95

Таким чином, діяльність посадових осіб бойової обслуги КП потребує високої відповідальності за правильність та точність виконаних розрахунків. В процесі їх виконання виникають помилки, які пов’язані з неврахуванням вищезазначених особливостей, що в кінцевому випадку можуть привести до


зменшення ймовірності виконання бойового завдання з прикриття особливо важливих об’єктів держави та угрупувань своїх військ, а в деяких випадках взагалі до його невиконання.

Впровадження автоматизованої системи проведення оперативно-тактичних розрахунків та моделювання бойових дій дозволить підвищити оперативність виконання вищезазначених розрахунків, якість та ефективність прийнятих рішень командиром на виконання бойового завдання та в кінцевому випадку до його успішного виконання.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ АВІАЦІЇ ПРИ

ВИКОНАННЯ РІЗНОРІДНИХ ЗАВДАНЬ

С.В. Федюк; А.А. Шликов; В.П. Приймак; О.О. Сухінін Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Транспортна авіація залучається для рішення задач перевезення особового

складу, озброєння та військової техніки та для їх десантування посадочним і парашутним способами під час забезпечення дій високомобільних військ. Враховуючи те, що транспортна авіація виконує завдання в умовах ведення бойових дій, протидії противника, неможливо однозначно визначити початкові умови. Завдання командира полягає у прийнятті грамотного рішення в умовах невизначеності початкових умов виконання задачі. Наявність обмежень за окремими вихідними даними потребує пошуку оптимального варіанту. Великий обсяг часу, що потрібен на дослідження можливого розвитку бойових дій при визначенні варіантів може бути зменшений за рахунок використання спеціалізованих програмних пакетів в системі підтримки прийняття рішення.

Особливістю застосування транспортної авіації є вирішення різнорідних за характером завдань: перевезення військ, евакуація та ін., які необхідно вирішувати в умовах обмеження за часом, кількістю літаків, рівня підготовленості екіпажів, віддалення оперативних аеродромів, на яких знаходяться літаки від аеродромів завантаження та доставки. В роботі досліджено пошук оптимального розподілу екіпажів за завданнями з поетапною зміною початкових умов на момент постановки завдання. Визначено, що забезпечення успішного виконання поставлених бойових завдань транспортною авіацією можливе за умови ретельного аналізу умов виконання польоту, можливості їх змін та їх врахування на етапах підготовки та виконання завдань.

96


ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ВИКОНАННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО БОЙОВОГО ПОЛЬОТУ ЕКІПАЖАМИ ТРАНСПОРТНОЇ АВІАЦІЇ З

УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ АТО

О.М. Шевченко; П.М. Шевчишин; О.Ю. Оберемко; О.В .Сікорський Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Аналіз застосування транспортної авіації (ТрА) під час забезпечення дій

військових частин, підрозділів, які виконували завдання в антитерористичній операції (АТО) показав, що основними задачами, які виконували екіпажі, були: доставка військам, діючим в тилу противника, боєприпасів, озброєння та інших матеріальних засобів; повітряна розвідка та фотографування; евакуація поранених та хворих; перевезення військ, озброєння боєприпасів та інших матеріальних засобів; забезпечення маневру та бойових дій військ і авіації; забезпечення управління військами та зв’язку.

В залежності від умов виконання поставленого завдання: характеру місцевості в районі дій військ, наявності підготовлених аеродромів (майданчиків), очікуваної протидії засобів протиповітряної оборони противника, доставка вантажу, особового складу здійснюється шляхом перевезення або десантування парашутним, посадочним, парашутно-посадочним чи без парашутним способами.

В доповіді досліджено питання порядку та особливостей застосування різних способів десантування. Сутність парашутного способу полягає у десантуванні особового складу, бойової техніки та матеріальних засобів з транспортних літаків з парашутами та парашутно-десантними системами. Посадочний спосіб застосовується за умови наявності підготовленого аеродрому та характеру виконання завдання.

Бойові можливості частин (підрозділів) ТрА для десантування повітряних десантів залежать від типу транспортних літаків, кількості та складу десантних підрозділів. Найбільш характерними способами десантування та перевезення військ літаками ТрА, які застосовувались в зоні проведення АТО, були парашутний та посадочний, які мали свої переваги й недоліки при їх застосуванні, що було обумовлено невизначеністю початкових умов виконання завдання.

З метою забезпечення прийняття обґрунтованого рішення на десантування повітряного десанту виконано дослідження оперативно-тактичних показників транспортної авіації, визначено їх залежність від початкових умов при підготовці до польоту та можливої їх зміни в процесі виконання спеціального бойового польоту. Отримані результати дозволяють здійснювати моделювання дій транспортної авіації, обґрунтовано визначати раціональний варіант виконання спеціального бойового польоту.

97


ПІДГОТОВКА ПЕРЕДОВИХ АВІАЦІЙНИХ НАВІДНИКІВ

В.Ф. Бойко Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Аналіз локальних війн починаючи з Афганської війни закінчуючи війною у

Сирії та досвід проведення АТО на сході України показує необхідність чіткої та постійної взаємодії на передовій між підрозділами сухопутних військ та авіацією. Таку взаємодію безпосередньо на передньому краї забезпечує передовий авіаційний навідник (ПАН).

Для якісної підготовки передових авіаційних навідників в сучасних умовах доцільно використовувати технічні засоби навчання, одним з яких є процедурний тренажер передового авіанавідника.

Процедурний тренажер передового авіанавідника є елементом комплексу технічних засобів, що застосовується для відпрацювання взаємодії командирів сухопутних військ з авіацією для наведення та коригування вогневого удару по наземним цілям. Тренажер призначений для навчання, тренування та оцінки рівня підготовки передового авіаційного навідника у відповідності з документами, що регламентують бойову підготовку.

Робоче місце передового авіаційного навідника забезпечує можливість: - вести візуальне спостереження в районі бойових дій, у тому числі з

оптичними приладами; - визначати своє місце розташування на карті великого масштабу; - «переміщатися» по місцевості і вибирати позиції для управління

вертольотами та літаками; - застосовувати засоби зв'язку та візуальної сигналізації для цілевказівки,

позначення своїх військ і переднього краю. Робоче місце льотчика включає монітори відображення приладової дошки і

візуалізації льотчика, а також 4-канальний джойстик імітації органів управління літальним апаратом.

Особливістю комплексу є те, що в якості робочого місця льотчика можуть використовуватися процедурні або комплексні тренажери різних літальних апаратів, що дозволить радикально розширити можливості навчання як екіпажів літаків і вертольотів, так і передових авіаційних навідників за рахунок можливості опрацювання їх тактичного взаємодії.

Зокрема в Збройних силах Росії реалізований варіант комплексу для спільного навчання завданнями тактичного взаємодії передового авіаційного навідника і екіпажу вертольота Мі-24, що є основним типом вертольоту, який провадить авіаційну підтримку сухопутних військ, а у Республіці Білорусь варіант комплексу для спільного навчання взаємодії передового авіаційного навідника і екіпажу штурмовика Су-25.

Використання процедурного тренажера передового авіанавідника для навчання дозволить підвищити якість підготовки курсантів профілю ОБУ у

98


якості ПАНов та дозволить відпрацьовувати деякі аспекти роботи ПАНов які зараз можливо зробити тільки на реальних польотах.

ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ ЛЮДИНА-ОПЕРАТОР НА КОМПЛЕКСНОМУ ТРЕНАЖЕРІ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ-

ШТУРМАНІВ

В.В. Афанасьєв, к.т.н., доц.; Т.В. Іванова; С.М. Москаленко; Ю.В. Шлеюк Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Розглянуто модель роботи штурмана на комплексному тренажері

підготовки курсантів-штурманів з урахуванням стану розвитку вітчизняних технічних засобів навчання, сучасних теоретичних розробок з питань методики підготовки льотного складу та умов ведення сучасних збройних конфліктів.

Сучасні погляди на систему підготовки фахівців свідчать про актуальність комплексного застосування тренажерів різного класу: процедурні тренажери, комплексні тренажери, тренажно-моделюючі комплекси.

Проведено дослідження по виконанню різних польотних завдань на різних етапах. До проведення експерименту на тренажно-моделюючому комплексі „Віраж-РД” – „Робоче місце штурмана літака Ан-26” було залучено курсантів-штурманів, які мають різний рівень теоретичних знань та практичних навичок. Визначено особливості впливу індивідуальних якостей на підготовку до виконання польотних завдань. Обґрунтовано можливість своєчасного корегування засвоєння теоретичного матеріалу курсантами в залежності від індивідуального психофізіологічного портрету.

Показано, що автоматизовані системи навчання повинні формуватись на основі сучасних досліджень з урахуванням особливостей діяльності тих хто навчається та забезпечувати високу ефективність формування фахових якостей з урахуванням їх індивідуальних властивостей.

АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКІПІРУВАННЯ

ВІЙСЬКОВИХ ЛЬОТЧИКІВ

І.М. Клюшников, к.т.н., с.н.с.; А.Г. Єрилкін, к.військ.н., доц.; О.М. Марченко, н.с.


Аналіз застосування військової авіації в локальних війнах показав, що на ефективність виконання бойових завдань льотчиками та ймовірність їхнього виживання при ураженні літаків противником або відмовах авіаційної техніки значно впливає їхнє екіпірування.

99

Тому екіпірування льотного складу має постійно удосконалюватись і в Повітряних Силах (ПС) Збройних Сил України важливо відстежувати


відповідні зміни й приймати рішення про доцільність їхньої реалізації в військах. Проведені 63наукові дослідження дозволили зробити висновки про те, що тенденціями удосконалення екіпірування військових льотчиків у провідних країнах світу є:

- застосування захисних шоломів льотчиків з мініатюрними дисплеями, які підвищують можливості з надання інформації, що потрібна льотчику для пілотування і застосування засобів ураження;

- виготовлення льотного одягу з вогнезахисної тканини, яка підвищує працездатність льотчика й ймовірність його виживання при пожежі.

Для прийняття рішення щодо реалізації цих тенденцій в ПС України необхідно вивчити їх економічну складову та можливість вироблення на підприємствах держави.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ НОСИМОГО АВАРІЙНОГО ЗАПАСУ І ОСОБИСТОЇ ЗБРОЇ ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ

УКРАЇНИ

І.М. Клюшников, к.т.н., с.н.с.; А.Г. Єрилкін, к.військ.н., доц.; О.М. Марченко, н.с.


На підставі проведених наукових досліджень щодо аналізу комплекту бойового екіпірування, складу носимого аварійного запасу (НАЗ) та особистої зброї льотного складу Збройних Сил України визначено низку недоліків. Для підвищення спроможностей льотного складу щодо виживання в несприятливих умовах запропоновано удосконалення наявного НАЗ шляхом його укомплектування:

- монокуляром Іnfratechit-331; - засобом супутникового зв’язку і GPS навігації типу Garmin eTrax 20; - наручним годинником Garmin eTrax, - інфрачервоним маяком типу «Фенікс»; - літій - іонними акумуляторними батареями ємністю не менш ніж 1 - 1,5

Ампергод; - інженерними засобами (лагерним спорядженням), що відповідає

кліматичним та географічним умовам України; - висококалорійними продуктами тривалого зберігання, з малою питомою

вагою та об'ємом; - сучасними медичними засобами; - портативним фільтром для води Aquamira Frontier Pro. При виконанні польтів в районах ведення бойових дій до НАЗ доцільно

внести автомат-пістолет типу АПС, пістолетом - кулеметом типу Heckler & Koch MP5k та гранатами.

100


ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ОБЛІКУ ЛЬОТНОЇ ПІДГОТОВКИ

І.М. Олійник

Військова частина А2488

Використання досягнень інформаційних технологій в інтересах льотної діяльності авіації Збройних Сил України передбачає підвищення її ефективності та покращення рівня безпеки польотів, у тому числі за рахунок автоматизації рутинних операцій.

Оснащення авіаційних військових частин та органів управління авіації усіх рівнів електронною обчислювальною технікою (далі – ЕОТ) поруч зі стандартизацією та покращенням умов ведення обліку льотної підготовки призвели до значного збільшення кількості форм та об’єму змісту звітних та інформаційно-аналітичних матеріалів. Це призвело, до того що на сьогодні відповідальні особи за ведення облікової та звітної документації щодо льотної підготовки витрачають набагато більше часу ніж це було у минулі роки коли ЕОТ не мали широкого розповсюдження.

На теперішній час практично усі курсанти та переважна кількість льотного складу мають планшети та інші електронні прилади та вільно ними користуються. Вони самостійно вивчили та користуються програмами по повітряній навігації Navigation, ProNebo, НЛ-10м та іншими спеціалізованими програмами, які отримали з відкритих Інтернет-ресурсів.

На сьогодні тривають заходи щодо створення системи контролю рівня підготовленості авіаційного персоналу для підвищення ефективності заходів із забезпечення безпеки польотів.

Запропоновано розробити спеціальне програмне забезпечення для ведення авіаційним персоналом (льотним складом, особами груп керівництва польотами та офіцерами бойового управління) електронних книжок льотчика (штурмана, керівника польотів, офіцера бойового управління тощо).

Надані пропозиції щодо впровадження в систему обліку та контролю льотної підготовки електронних книжок авіаційного персоналу.

ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУРМОВОЇ АВІАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ БОЙОВИХ

ПОТЕНЦІАЛІВ

О.М. Горський, к.т.н.; Ю.К. Мірошніченко Національний університет оборони України ім. І. Черняховського

Досвід антитерористичної операції (АТО) показує, що роль та місце

штурмової авіації (ША) у вирішенні завдань ураження наземних цілей на полі бою суттєво зростає. Це вимагає підвищення ефективності застосування літаків штурмової авіації як бойових авіаційних комплексів (БАК).

На цей час для оцінки ефективності БАК найбільш широко використовується методики оцінки повноти реалізації бойових потенціалів БАК.

101


Бойовий потенціал (БП) БАК — це чисельний еквівалент максимально можливого результату, що може бути досягнутим одним БАК при нанесенні ураження противнику в одному вильоті. Він залежить від ряду факторів, таких як: рівень підготовки екіпажу; льотно-тактичні характеристики й озброєння літака; якість всебічного забезпечення; характеристики об’єкту дій; час доби, метеоумови, місцевість; характеристика системи ППО та ін.

Досвід сучасних бойових дій показує, що реалізація БП БАК суттєво залежить від наявності валідної бойової інформації та здатності БАК до повного та адекватного її використання.

Крім того, проведені дослідження показують, що БП БАК є не статичною, а динамічною величиною, що доводить потребу в уточненні існуючих методик моделювання бойових дій ША.

Тому вважається доцільним проводити дослідження щодо підвищення ефективності застосування ША шляхом удосконалення методу бойових потенціалів за рахунок урахування інформаційної складової реалізації БП.

МЕТОДИКА ОЦІНКИ РІВНІВ ПІДГОТОВКИ ЛЬОТНИХ ЕКІПАЖІВ

М.В. Гудков, к.т.н.

Спеціалізований центр бойової підготовки авіаційних фахівців Збройних Сил України

В останні часи спостерігається суттєве зростання різноманітності, обсягу і

динаміки зміни інформації, що значно ускладнює процес прийняття рішення на організацію та проведення заходів льотної підготовки. Стан інформаційного простору, в якому змушені діяти авіаційні командири, значно перебільшує психофізіологічні можливості людини по обробці інформації, що є основною причиною низької ефективності управлінських рішень з підготовки льотних екіпажів (ЛЕ).

У доповіді запропонована методика, яка дозволяє кількісно оцінювати підготовку льотних екіпажів, за визначеним видом польотів, що приводить до підвищення ступеню уявлення рівнів підготовки льотного складу при формуванні управляючих дій в системах підтримки прийняття рішення.

XКількісна оцінка якості рівнів підготовки ЛЕ авіаційної бригади в цілому на момент часу t може бути отримана з виразу:

( )iN t

i

( ) ( ) ( )∑∑∑N

1=n

R

1=rinrr

N

1=nini

N tx=tX=tX γ *i t∈t Δ, , , , R...1=rN...1=n

I...0=i

Наявність кількісної оцінки стану рівнів підготовки ЛЕ авіаційної бригади надає змогу оцінити ефективність ( )*

ПТП tE Δ управляючої дії ( )itu

it в момент

часу , яка обрана авіаційним командиром у вигляді планової таблиці польотів в процесі виконання плану ЛП.

102


Застосування запропонованого підходу до якісної та кількісної оцінки стану рівнів підготовки льотних екіпажів і ефективності управляючих дій процесу льотної підготовки створює теоретичне підґрунтя для автоматизації процесів управління льотною підготовкою в цілому. АВТОМАТИЗАЦІЯ МОНІТОРИНГУ РІВНІВ ЛЬОТНОЇ ПІДГОТОВКИ

А.В. Воронін; М.В. Гудков, к.т.н.

Спеціалізований центр бойової підготовки авіаційних фахівців Збройних Сил України.

У доповіді викладені теоретичні основи автоматизації управління

процесами льотної підготовки, на базі яких у запропонована методика оцінки рівнів підготовки льотних екіпажів. Розроблено та описано алгоритм формування управляючої дії ( )it

(tU t

itX

u авіаційним командиром в процесі

виконання плану льотної підготовки ) в момент часу . iПроведений аналіз досвіду складання планових таблиць польотів в

авіаційних бригадах показав, що помилки ОПР пов’язані з низьким досвідом авіаційних командирів та прорахунками при проведенні моніторингу стану

рівнів підготовки льотних екіпажів ( )N

. Такі прорахунки становили до

78% загального обсягу причин висування не оптимальних завдань ( ){ }il

i

ir ttΔ

tm

льотної зміни в момент часу t . Однією з основних причин прорахунків ОПР становили технічні помилки у

визначенні величини залишку часу ( )n

дії допуску відповідного рівня підготовки льотних екіпажів.

Сучасний стан розвитку інформаційних технологій дозволяє звести до мінімуму кількість технічних помилок при проведенні розрахунків залишку часу дії допуску відповідного рівня підготовки льотних екіпажів шляхом їх автоматизованого виконання інформаційною системою підтримки прийняття рішення, щодо планування заходів льотної підготовки.

Запропоновано варіант побудови системи автоматизованого моніторингу рівнів підготовки льотних екіпажів авіаційних бригад Повітряних Сил Збройних Сил України.

103


МОЖЛИВІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ТА ЕФЕКТИВНОГО ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) В УМОВАХ

ПРОТИДІЇ

А.О. Ткач; А.В. Родіонов; Д.А. Іщенко, к.т.н., доц. Житомирський військовий інститут ім. С.П. Корольова “ЖВІ”

За досвідом застосування безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) при

виконанні завдань інформаційного забезпечення військ (сил), що приймають участь в Антитерористичній операції (АТО) визначена потреба підвищення живучості технічних засобів та стійкості комплексів до впливів різноманітних сил та засобів протидії противника.

За результатами аналізу застосування сил та засобів протидії противника, серед них визначено найбільш небезпечні для БпАК.

Обґрунтовано напрямки розвитку та запропоновано організаційно-технічні заходи, спрямовані на ефективне застосування БпАК в інтересах інформаційного забезпечення військ (сил) в умовах протидії, зокрема:

- використання на БпЛА додаткових супутникових каналів комерційного зв'язку для дублювання (резервування) командно-телеметричного каналу;

- розвиток навігаційних систем, що використовують для роботи оптичне зображення рельєфу місцевості (об’єктів на місцевості); радіонавігаційних систем, які використовують потужні незалежні джерела радіосигналів та інших систем, що не залежать від наявності сигналів навігаційних супутників;

- відпрацювання порядку дій екіпажу (розрахунку) БпАК при виконанні завдань в умовах протидії противника;

- вдосконалення планування застосування БпАК з обов'язковим врахуванням об’єктивно існуючої проблеми негативного перешкоджаючого впливу противника на якість інформаційного забезпечення військ.

ЗБІР, АНАЛІЗ, ЗАХИСТ, СУМІСНЕ ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ І ІНФОРМАЦІЇ ПРО БЕЗПЕКУ ПОЛЬОТІВ ТА ОБМІН НИМИ

В.В. Помогайло; Ю.М. Грєвцев

Спеціалізований центр бойової підготовки авіаційних фахівців Збройних Сил України

Реформування Збройних Сил України і орієнтація переважно на якісні

показники вимагає пошуку нових шляхів підтримання обороноздатності країни. Одним із таких шляхів є інформатизація ЗС України і, як їх складової – Повітряних Сил.

Під інформатизацією Повітряних Сил ЗС України розуміється процес створення, впровадження і застосування у різних галузях діяльності у мирний і воєнний час сучасних методів і засобів одержання, передачі, збору, переробки, зберігання і використання інформації.

Основною метою інформатизації є підвищення оперативності і якості управління військами, їх бойової і мобілізаційної готовності, безпеки польотів

104


за рахунок досягнення необхідного інформаційного забезпечення вирішення завдань у різних галузях діяльності Повітряних Сил.

Найважливішою складовою частиною інформатизації є автоматизація процесів управління військами під якою розуміється обладнання органів і пунктів управління системами і засобами автоматизації з необхідним математичним, програмним, інформаційним і лінгвістичним забезпеченням.

Для успішного досягнення основної мети інформатизації необхідно: виявити у кожній галузі діяльності об’єкти і процеси, що вимагають

удосконалення інформаційного забезпечення; визначити пріоритетні напрямки інформатизації; створити дійовий механізм керівництва і управління інформацією; сформувати необхідну інфраструктуру для інформатизації різних галузей

діяльності Повітряних Сил; забезпечити захист інформації. Актуальність розробки концепції інформатизації обумовлена, з одного

боку об’єктивним характером процесу інформатизації у різних напрямках діяльності, а з іншого – відставанням у розвитку засобів інформатизації і нових інформаційних технологій у Повітряних Силах від державного рівня і рівня провідних держав світу.

Для оцінки рівня безпеки польотів, ефективності заходів щодо забезпечення БзП, а також виявлення його залежності від властивостей авіаційної системи використовуються якісні та кількісні критерії.

Критерії застосовуються з метою оцінки потенційно небезпечних груп факторів відносно системи "екіпаж - ПС", причин їх виникнення та можливих наслідків.

У результаті оцінюється ступінь потенційної небезпеки наслідків різних НФ, подій та надалі намічається ряд заходів щодо підвищення рівня безпеки польотів.

Відносні статистичні критерії дозволяють оцінити рівень безпеки польотів. Вони відображають рівень стану АТ, організації польотів, професійної підготовки льотного та інженерно-технічного складу, організації забезпечення польотів. родів авіації, підрозділів, частин, з'єднань та об'єднань.

Кожний критерій БзП, який має конкретне числове значення є показником безпеки польотів.

Використання якісних і кількісних критеріїв безпеки польотів дає можливість, об'єктивно визначити рівень БзП, а також у подальшому планувати ефективні заходи, виконання котрих дозволить здійснювати польоти без авіаційних подій

Пропаганда знань в галузі безпеки польотів пов'язана з розповсюдженням інформації з метою певних змін у ставленні до БзП, а також для усунення факторів, які можуть викликати події. Інформація - основа такої пропаганди. Авіаційні події трапляються не тільки в результаті відсутності інформації, скільки через невірне ставлення або невірну поведінку людини. Це, в свою чергу, може поступово привести до втрати здібності приймати адекватне судження, на якому ґрунтується рішення.

Досвід розповсюдження інформації доказує: для того, щоб адресат сприйняв повідомлення та зберіг його в пам'яті, його слід спочатку зацікавити. Якщо цього не зроблено - зусилля, витрачені на пропаганду, в значній мірі,

105


залишаться марними. Будь-які методи розповсюдження інформації у вигляді усних та письмових

повідомлень, плакатів, фотографій, кінофільмів, тощо, для досягнення мети пропаганди, потребують таланту, вмінь та досвіду. Невміле розповсюдження інформації шкодить справі.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ “ОБРАЗНОГО СПРИЙНЯТТЯ ДИНАМІКИ

РУХУ ЛІТАКА ЧЕРЕЗ ФІЗІОЛОГІЧНІ ВІДЧУТТЯ КУРСАНТА ЛЬОТЧИКА” З ВИКОРИСТАННЯМ ЛЬОТНОГО ТРЕНАЖЕРУ

ЛІТАКА Л-39 (НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ВІДЧУТТЯ)

В.М. Тарасенко, к.т.н., с.н.с. Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

В сучасних умовах підготовка льотчика вкрай вимагає покращення відбору

абітурієнтів, підвищення загальноосвітнього рівня курсантів 1-го курсу, поетапного формування розумових здібностей курсанта-льотчика.

В основі підготовки льотчиків повинно бути особистістно орієнтоване навчання. Розвиток операційної, мотиваційної, інтелектуальної та емоційно-вольової сфер діяльності курсанта повинен здійснюватися в системі малих груп з використанням методів активного навчання. Одним із таких методів є метод образного сприйняття динаміки руху ЛА через фізіологічні відчуття курсанта, “навчання через відчуття”.

Сутність методу полягає у використанні льотного тренажеру при проведенні практичних занять з дисципліни “Аеродинаміка, динаміка польоту та практична аеродинаміка” для підвищення ефективності навчання курсантів-льотчиків. Проведені дослідження дозволили сформулювати основні принципи навчання льотчиків при вивченні аеродинаміки і динаміки польоту: від простого до складного, з використанням «методу аналогій», через фізіологічні відчуття льотчика.

Запропонований метод, ще на етапі наземної теоретичної підготовки до польотів, формує у курсанта образ польоту, стимулює і підвищує інтерес до занять, активізує та загострює сприйняття навчального матеріалу.

ПРИКЛАДНІ́ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ЗАСОБІВ ВІДОБРАЖЕННЯ ПОВІТРЯНОЇ ОБСТАНОВКИ В ІНТЕРЕСАХ УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ

БОЙОВОГО УПРАВЛІННЯ

І.М. Олійник Військова частина А2488

Існують певні протиріччя між рівнем впровадження сучасних технічних

засобів на пунктах управління авіації (далі – ПУА) та рівнем їх опанування бойовими обслугами для забезпечення процесу управління екіпажами

106


повітряних суден, особливо під час наведення екіпажів літаків та вертольотів на повітряні цілі.

Виносні індикатори кругового огляду (далі – ІКО) “ПІКЕТ” використовуються в аналогових радіолокаційних станціях (далі – РЛС) для відображення первинної та вторинної радіолокаційної інформації про повітряну обстановку. Водночас на сучасних цифрових РЛС для відображення вторинної радіолокаційної інформації про повітряну обстановку використовуються монітори. Також монітори використовуються на автоматизованих робочих місцях (далі – АРМ) та комплексах засобів автоматизації (далі – КЗА), на яких відображається вторинна та/або третинна радіолокаційна інформація про повітряну обстановку.

З 2008 року введена в постійну експлуатацію автоматизована система збору, обробки та відображення радіолокаційної інформації “Аеротехніка” (далі – АС ЗОІ) на ПУА та організовано обмін інформацією з цивільною системою управління повітряним рухом. Обладнання АС ЗОІ виконано на основі стандартів ІКАО/НАТО та з урахуванням європейської моделі управління бойовими діями авіації і протиповітряної оборони “АССS” і крім відображення радіолокаційної інформації дозволяє здійснювати управління та наведення екіпажів літаків (груп) винищувальної авіації з пультів управління АРМ. Крім цього ПУА поступово обладнуються більш сучасними АРМ та КЗА.

Водночас на сьогодні, як правило, переважна кількість офіцерів бойового управління (далі – ОБУ) для управління та наведення екіпажів продовжують використання морально та фізично застарілих ІКО “ПІКЕТ”. При цьому АС ЗОІ використовується лише в якості додаткової системи інформації.

Запропоновано розгорнути на базі другого навчального ПУА військової частини А2488 сучасні та експериментальні АРМ (КЗА), які будуть технологічно та організаційно об’єднанні з першим ПУА та цифровими авіаційними тренажерами в єдиний розподілений тренажно-моделюючий комплекс. Це дозволить окрім тренування бойових обслуг ПУА проводити прикладні дослідження використання сучасних та експериментальних АРМ в інтересах удосконалення системи підготовки ОБУ та підвищення можливостей ПУА.

СИСТЕМА ДОСТАВКИ АВТОМАТИЗОВАНИХ ПРИСТРОЇВ КОНТРОЛЮ БЕЗПІЛОТНИМИ ЛІТАЛЬНИМИ АПАРАТАМИ,

ЯК СКЛАДОВА КОМПЛЕКСІВ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ

В.В. Тютюник, д.т.н., с.н.с.; В.Д. Калугін, д.хім.н. проф. Національний університет цивільного захисту України

Розроблено науково-технічні основи створення комплексної

функціональної схеми системи моніторингу за зміною меж зон НС природного, техногенного, соціального та воєнного характеру, рівнем небезпеки в ній та прогнозування виникнення нових ризиків, яка є складовою комплексів озброєння та військової техніки та характеризується тим, що для

107


підвищення оперативності моніторингу та прогнозування виникнення нових ризиків сумісно застосовуються безпілотні автоматизовані повітряні засоби та наземні пристрої контролю небезпечних факторів НС [1]. Розроблена система моніторингу дозволяє проводити доставку в зону НС наземних автоматизованих пристроїв контролю безпілотними літальними апаратами (БПЛА). Запропонована система моніторингу передбачає розташування диспетчерського пункту отримання й обробки інформації та обладнання для старту БПЛА на наземній рухомій платформі (штабний автомобіль; пожежно-рятувальний автомобіль; автомобіль радіаційної, хімічної та біологічної розвідки; бронетранспортер; машина військової розвідки; тягач тощо).

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНЮВАННЯ НАДІЙНОСТІ ПАРАШУТНИХ СИСТЕМ ДЛЯ СТРИБКІВ З ВЕЛИКИХ ВИСОТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ

ПРИСКОРЕНИХ ВИПРОБУВАНЬ

В.О. Кузнецов; А.Г. Павленко, к.т.н. Державний науково-випробувальний центр Збройних Сил України

У зв’язку з високою вартістю дослідних зразків парашутних систем (ПС), а

також проведення льотних експериментів з ними, завдання скорочення обсягів випробувань ПС зі збереженням інформативності та достовірності їх результатів залишається вкрай актуальним. Відомим способом вирішення цього завдання є оцінювання характеристик ПС за результатами прискорених випробувань.

Одним з факторів, що обумовлюють особливості оцінювання надійності ПС для висотних стрибків за результатами прискорених випробувань, є різниця між умовами застосування ПС двома різними способами (спосіб HALO – при відкритті парашута через тривалий час на малій висоті, та спосіб НАНО – при відкритті парашуту на великій висоті).

Основним шляхом прискорення випробувань ПС є посилення жорсткості умов випробувань дослідного зразка у порівнянні з випробуваннями у штатних умовах. При цьому оцінка надійності ПС проводиться по міцності, функціонуванню та наповнюваності.

У доповіді подано алгоритм визначення ймовірності безвідмовної роботи ПС як функції коефіцієнту запасу по досліджуваному параметру та характеристик випробувань в умовах посиленої жорсткості.

108


ДЕТАЛЬНА МЕТОДИКА РОЗРОБЛЕННЯ ТА СКЛАДАННЯ НОРМАТИВІВ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Д.А. Новак

Науково-дослідний центр ракетних військ і артилерії

В результаті прийняття на озброєння (постачання) нового та модернізованого ОВТ, крім усього, виникає необхідність оновлення нормативних документів для практичного навчання військ у системі бойової підготовки.

Існуюча методика розроблення та складання нормативів бойової підготовки (НБП) не надає однозначного розуміння щодо послідовності та змісту необхідних дій. З метою удосконалення та спрощення існуючої методики, у Науково-дослідному центрі ракетних військ і артилерії була відпрацьована детальна методика розроблення та складання НБП.

У ході розроблення детальної методики було вирішено ряд часткових завдань, а саме:

1. Визначено порядок та покрокову послідовність дій щодо розроблення та складання НБП, у тому числі:

порядок визначення переліку необхідних нормативів для складання збірників нормативів бойової підготовки;

порядок визначення якісних та кількісних показників оцінки нормативів, а також критеріїв їх оцінки.

2. Складено структурну схему зазначеної методики. 3. Визначено мету та порядок застосування поправочних коефіцієнтів. 4. Наведено приклади розроблення та складання одиночних і групових

нормативів з роз’ясненням розрахунків і складних моментів.

ПЕРСПЕТИВИ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНИХ ЛІТАКІВ В УКРАЇНІ

П.І. Нор, к.т.н., с.н.с.

Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

В процесі розвитку навчально-тренувальних літаків (НТЛ) для підготовки

військових льотчиків на даний час сформувались три основні типи спеціалізованих літальних апаратів, які різняться в першу чергу типом силової установки. Це навчально-тренувальні літаки з сучасними ТРД (ТРДД), відносно новий клас – літаки, що оснащені ТГД, та найбільш старі з історичної точки зору, НТЛ з поршневими двигунами (ПД). Згідно сучасним поглядам, перший тип літаків даного класу, як найбільш складний та коштовний, використовуються на етапах підвищеної та основної льотної підготовки. Другий тип НТЛ, найбільш поширений на етапах основної льотної підготовки, рідше застосовується для підвищеної та початкової льотної підготовки. Третій тип, літаки з ПД, застосовуються на етапах початкової, рідше і для основної льотної підготовки.

109


Так склалось історично, що діюча в ХНУПС система підготовка льотного складу не використовує НТЛ, оснащені ТГД. Забезпеченість вказаного ВВНЗу основними типами літаків даного класу, з урахуванням модернізації наявного парку літаків Л-39, є достатньою на даний час та найближчі приблизно 8-10 років. Але враховуючи строки створення нових літальних апаратів, необхідні для цього фінансові ресурси та наявність відповідного науково-технічний потенціалу вже зараз бачиться актуальним створення вітчизняних НТЛ для майбутньої заміни в ЗС України наявного парку літаків даного класу.

У доповіді приведені результати аналізу основних льотно-технічних характеристик сучасних НТЛ з газотурбінною силовою установкою (ТГД та ТРД) та можливості їх використання в процесі основних етапів льотної підготовки. Показано перспективність, наявність набутку та економічну доцільність створення в Україні НТЛ для основного етапу льотної підготовки на базі нового багатоцільового літака з турбогвинтовою силовою установкою.

ПРОБЛЕМА ЗАМІНИ ПАРКУ БОЙОВИХ ЛІТАКІВ В УКРАЇНІ

С.В. Жданов, к.т.н., с.н.с. Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки

Збройних Сил

Актуальність дослідження проблеми заміни парку бойових літаків в Україні, пов'язана з завершенням термінів служби літаків типу Су-27, МиГ-29, Су-25 у період 2025-2030 років (світова практика продовження термінів служби літаків тактичної авіації – до 40 років; 2030 рік – граничний термін перебування літаків у складі Повітряних Сил Збройних Сил України).

З урахуванням виникнення можливих проблем з забезпеченням ремонту літаків (через закінчення запасів агрегатів, блоків, застарілості елементної бази та ін.), а також через зниження технічного рівня (бойового потенціалу) літаків парку у порівнянні з парками бойових літаків суміжних з Україною країн, потреба у заміні парку може наступити раніше, у 2020-2025 роках.

Програмно-цільовий метод планування розвитку озброєння та військової техніки, передбачає, що заходи з заміни парку бойових літаків в Україні, повинні бути завчасно сплановані. При цьому, повинні плануватися конкретні цілі: наприклад, переозброєння однієї авіаційної ескадрильї (12 літаків), з отриманням нових підвищених можливостей підрозділу щодо ведення бойових дій та фінансовий ресурс для їх досягнення.

Розглянутий один з можливих підходів до вирішення проблеми заміни парку бойових літаків в Україні на рубежі 2025 року, який базується на отриманні прогнозованих показників фінансового ресурсу та ітераційного пошуку варіанту щодо вибору класу літака: багатофункціональний винищувач, учбово-бойовий літак з турбореактивною силовою установкою, учбово-бойовий літак з турбогвинтовою силовою установкою. При цьому за економічним критерієм оптимальним вважається вибір для заміни парку бойових літаків літака класу учбово-бойовий літак з турбореактивною силовою установкою.

Практична реалізація запропонованого підходу може розглядатися, як у контексті створення окремої захищеної бюджетної статті для акумулювання

110


фінансового ресурсу на вирішення проблеми, наприклад, “Контракт на закупівлю літаків “назва типу літака” для заміни парку бойових літаків Повітряних Сил ЗС України”, або в контексті розробки окремої Державної цільової оборонної програми, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 106 “Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм”.

111

СЕКЦІЯ 4

СТВОРЕННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА РЕМОНТ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ З УРАХУВАННЯМ ДОСВІДУ АТО

Керівники секції: генерал-майор П.Е. Скоренький; д.т н. проф. підполковник Є.О. Українець

Секретар секції: підполковник К.А. Гальчинський

ОБГРУНТУВАННЯ ЕТАПІВ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ЗРАЗКІВ АВІАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ

П.Е. Скоренький1; В.В. Логінов2, д.т.н., с.н.с.; В.В. Войтенко2

1Командування Повітряних Сил Збройний Сил України 2Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Показано, що теоретичні дослідження і експериментальні розробки, що ведуться в рамках науково-технічних програм розвитку авіації, спрямовані на створення нових технологій. Зокрема, в області бойових літаків ці роботи пов'язані з удосконаленням конструкції та аеродинаміки планера, силових установок, літакового обладнання і конструкційних матеріалів. При цьому особлива увага приділяється зниженню помітності літака, а також впровадження нових засобів ремонту, техобслуговування і неруйнівного контролю конструкції планера і двигунів в інтересах продовження ресурсу і зниження загальних витрат на їх експлуатацію.

Обґрунтування та управління етапами життєвого циклу дозволить синхронізувати роботу всіх суб'єктів, що працюють в кооперації, націлити зусилля на досягнення головного результату ‒ створення виробу, що задовольняє вимогам замовника. Вироби в даному випадку набувають такі конкурентні переваги: обґрунтована вартість продукції; досягнення оптимального балансу між вартістю придбання і вартістю володіння продукцією; оптимізація технології проведення технічного обслуговування і ремонту продукції; гнучка і обґрунтована система “післяпродажного” обслуговування.

Дослідження вартості життєвого циклу бойової авіаційної техніки дозволяє отримати перевагу перед конкурентами за рахунок оптимізації витрат на придбання і володіння виробами.

112

(jlvc - joint live virtual constructive) · Дроздов. Командування...

Documents