ОРГАНІЗАЦІЙНО ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ...
TRANSCRIPT
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ»
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
БАРИЛЮК МАРІЯ-МАР’ЯНА РОМАНІВНА
УДК 336.71:351.863](477)(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ КОМЕРЦІЙНОГО
БАНКУ
Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Дисертація містить результати власних наукових досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на
відповідне джерело
________________М.-М. Р. Барилюк
(підпис, ініціали та прізвище аспіранта)
Науковий керівник: Барановський О.І.,
доктор економічних наук, професор
Київ – 2018
2
АНОТАЦІЯ
Барилюк М.-М. Р. Організаційно-економічний механізм забезпечення
фінансової безпеки комерційного банку. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі
спеціальності: 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – ДВНЗ «Університет
банківської справи». – Київ, 2018
У дисертаційній роботі здійснене теоретичне узагальнення та
запропоновано новий підхід до вирішення наукового завдання – удосконалення
організаційно-економічного механізму забезпечення фінансової безпеки
комерційного банку. Визначено взаємозв’язок між фінансовою безпекою
комерційного банку та економічною безпекою держави. Проаналізовано підходи
до визначення сутності поняття «фінансова безпека комерційного банку» за
захисним, ресурсно-функціональним, конкурентним та системним підходами.
Обґрунтовано підходи до визначення понять «безпека», «виклик», «ризик»,
«загроза», «небезпека», «шкода», які виступають категоріальним
інструментарієм формування змістовного наповнення поняття «фінансова
безпека банку». Запропоновано концепційну схему реалізації небезпек у
фінансово-економічній діяльності банку. Вдосконалено класифікацію загроз
фінансовій безпеці банку. Сформульовано авторське визначення понять
«фінансова безпека комерційного банку», «загроза фінансовій безпеці
комерційного банку» та «ризик». Визначено основні компоненти системи
забезпечення фінансової безпеки комерційного банку як сукупності структурних
елементів (мети, принципів, орієнтирів забезпечення фінансової безпеки
комерційного банку та відповідного організаційно-економічного механізму),
спрямованих на запобігання та нейтралізацію екзогенних та ендогенних загроз
його фінансовій безпеці. Доповнено перелік принципів забезпечення фінансової
безпеки комерційного банку. Обґрунтовано теоретичний підхід до розроблення
3
організаційно-економічного механізму забезпечення фінансової безпеки
комерційного банку та визначено його роль в системі її забезпечення.
Виокремлено проблемні аспекти компонентів забезпечення фінансової
безпеки комерційного банку як структурного елементу її організаційно-
економічного механізму. Виявлено проблеми забезпечення фінансової безпеки
комерційних банків в Україні. Обґрунтовано методичний підхід до
рейтингування комерційних банків за рівнем фінансової безпеки на основі
розрахунку показників–стимуляторів/показників-дестимуляторів та їх
порівняння з «еталоном» – банком, який має найкращі результати по кожному
показнику – максимальні значення для стимуляторів і мінімальні – для
дестимуляторів. На основі застосування методу таксономії вдосконалено
науково-методичний підхід до оцінювання стану забезпечення фінансової
безпеки комерційного банку, що дозволило визначити ступінь наближення
показників-стимуляторів/показників-дестимуляторів фінансової безпеки
аналізованого комерційного банку до зазначених показників усередненого
«еталонного банку-банкрута» .
Розроблено методичний підхід до розрахунку інтегрального показника
рівня фінансової безпеки комерційного банку в розрізі її функціональних
складових; визначено три рівні оцінки її стану та обґрунтовано комплекс заходів
для підвищення її рівня. Запропоновано науковий підхід до декомпозиції загроз
фінансовій безпеці комерційного банку та інтересів суб’єктів системи її
забезпечення на основі ранжування негативного впливу окремих зовнішніх та
внутрішніх загроз та необхідності досягнення фінансових інтересів суб’єктів
зовнішнього та внутрішнього середовища. Доведено, з огляду на специфіку та
реалії функціонування комерційних банків в Україні, що забезпечення їх
фінансової безпеки повинне передбачати перманентне та систематичне
оцінювання тактичних й стратегічних втрат від зовнішніх та внутрішніх загроз.
Отримані результати є інформаційним підґрунтям для розроблення
організаційних та економічних змін в системі забезпечення фінансової безпеки
комерційного банку.
4
Ключові слова: фінансова безпека комерційного банку, чинники впливу
на фінансову безпеку комерційного банку, загрози фінансовій безпеці
комерційного банку, система забезпечення фінансової безпеки комерційного
банку, організаційно-економічний механізм забезпечення фінансової безпеки
комерційного банку, оцінка рівня фінансової безпеки комерційного банку,
інтегральний показник рівня фінансової безпеки комерційного банку.
SUMMARY
Baryliuk M-M.R. Organizational and economic mechanism of ensuring
financial security of commercial bank. – Manuscript.
The dissertation work for a PhD degree in economics, specialty 08.00.08 –
money, finance and credit. – SHEI «Banking University» Kyiv, 2018.
In the dissertation the theoretical generalization is conducted and a new solution
of the actual scientific problem is proposed, which consists in formation of an
organizational and economic mechanism of providing financial security of a
commercial bank. The relationship between financial security of a commercial bank
and economic security of the state is determined. Scientific approaches of determining
the essence of the definition «inancial security of a commercial bank» іn terms of
protective, resource-functional, competitive and systemic approaches are analyzed.
The approaches to the definition of the concepts of «security», «challenge», «risk»,
«threat», «danger», «harm» which act as a categorical toolkit of the formation the
essence of the definition «financial security of the bank» are substantiated. The
conceptual scheme of realization hazards in financial and economic activity of the
commercial bank is offered. The list of classification characteristics of threats to the
financial security of the commercial bank is supplemented. The essence of «financial
security of a commercial bank», «threat to the financial security of a commercial bank»
and «risk» is defined. The main components of the system of ensuring financial
security of commercial bank are determined as a set of structural elements (goals,
principles, guidelines for ensuring the financial security of the commercial bank and
5
organizational and economic mechanism), which are aimed to prevent and neutralize
exogenous and endogenous threats to its financial security. A list of principles for
ensuring the financial security of a commercial bank is supplemented.
The problematic aspects of the ensuring components of financial security of a
commercial bank as a structural element of its organizational and economic mechanism
are singled out. A number of problems in providing financial security of commercial
banks in Ukraine are identified. The methodical approach to rating commercial banks
on the level of their financial security based on the calculation of indicators-
stimulators/indicators-de-stimulators and the comparison of these indicators with the
«standard» – the commercial bank, which has the best results for each indicator – the
maximum values for stimulators and the minimum for de-stimulators - is substantiated.
Based on the application of the taxonomy method, a methodical approach to assessing
the state of providing financial security to a commercial bank is developed, which
allow to determine the degree of approaching indicators-stimulators/de-stimulators of
financial security of the analyzed commercial bank to the indicated indicators of the
average «standard bank-bankrupt».
The methodical approach for calculating the integral index of the level of
financial security of a commercial bank in the context of its functional components is
developed; three levels of assessment it’s state of ensuring is determined and a set of
measures for its increase in accordance with the existing situation is substantiated. The
scientific approach to the decomposition of threats to the financial security of the
commercial bank and the interests of the entities of its ensuring system are proposed
on the basis of the ranking of the negative impact of certain external and internal threats
to the financial security of the commercial bank and the necessity to achieve the
financial interests of the external and internal entities, which is an informative basis for
realization, in accordance with existing conditions of functioning of a commercial
bank, strategies for ensuring its financial security. In a view of the specifics and
realities of functioning commercial banks in Ukraine, it is proved that ensuring their
financial security should provide permanent and systematic assessment of tactical and
strategic losses from the realization external and internal threats. The obtained results
6
serve as an informational basis for the development of organizational and economic
changes in the system of ensuring financial security of the commercial bank.
Key words: financial security of the commercial bank, factors influencing to the
financial security of a commercial bank, threats to the financial security of the
commercial bank, the system of ensuring financial security of the commercial bank,
organizational and economic mechanism of ensuring the financial security of the
commercial bank, assessing the level of financial security of the commercial bank,
integral indicator of the level of financial security of a commercial bank.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ
ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії
1. Розвиток фінансових посередників у турбулентних умовах
функціонування національної економіки : колективна монографія / за заг. ред. В.
П. Ільчука. – Чернігів: ЧНТУ, 2017. – 200 с. (11,62 друк. арк.). Особистий внесок
автора: розроблено ОЕМЗ ФБКБ (п. 2.4, 0,71 друк. арк.)
Статті у фахових виданнях
2. Деревацька М.-М. Р. Іноземний капітал в банківській системі України:
сучасна проблематика та механізми регулювання / М.-М. Р. Деревацька,
Н. Г. Пайтра // Науковий вісник НЛТУ України. – 2013. – Вип. 23.12. –
С. 245- 251 (0,5 друк. арк.). – [Index Copernicus]. Oсобистий внесок автора:
проаналізовано діяльність банків з іноземним капіталом (0,5 друк. арк.)
3. Baryliuk M.-M. R. Diagnosis of financial security of commercial banks in
Ukraine / М.-М. Р. Барилюк // Вісник ОНУ. – 2015. – Том 20, Вип. 4. – С. 199-205.
(0,42 друк. арк.). – [Index Copernicus]
4. Барилюк М.-М. Р. Фінансова безпека комерційного банку: економіко-
правові засади забезпечення / М.-М. Р. Барилюк // Вісник ОНУ. – 2016. – Т. 21,
Вип. 11(53). – С. 70-78. (0,83 друк. арк.). – [Index Copernicus]
7
5. Барилюк М.-М.Р. Організаційно-економічний механізм забезпечення
фінансової безпеки комерційного банку / М.-М. Р. Барилюк // Бізнес Інформ. –
2016. – № 11. – С. 261-270. (0,75 друк. арк.). – [Index Copernicus]
6. Барилюк М.-М. Р. Аналіз чинників впливу на процес забезпечення
фінансової безпеки комерційного банку [Електроний ресурс] / М.-М. Р. Барилюк
// Фінансовий простір. – 2017. – № 1. – С. 8-17. – Режим доступу:
http://fp.cibs.ubs.edu.ua/files/ 1701/17bmrbkb.pdf. (0,79 друк. арк.)
7. Барилюк М.-М. Р. Аналіз категоріального апарату дослідження
фінансової безпеки комерційного банку / М.-М. Р.// Вісник Херсонського
державного університету. Серія «Економічні науки». – 2017. – Вип. 23. –
С. 48- 53. (0,71 друк. арк.). – [Index Copernicus]
8. Барилюк М.-М. Р. Теоретичні аспекти визначення сутності поняття
«фінансова безпека комерційного банку» / М.-М. Барилюк // Причорноморські
економічні студії. – 2017. – Вип. 15. – С. 176-182. (0,58 друк. арк.)
9. Барилюк М.-М. Р. Функціонування системи забезпечення фінансової
безпеки комерційного банку / М.-М. Р. Барилюк // Світ фінансів. – 2017. – № 2. –
С. 158-169. (0,75 друк. арк.). – [Index Copernicus]
10. Барилюк М.-М.Р. Методичний підхід до формування організаційно-
економічного забезпечення управління фінансовою безпекою комерційного
банку» / М.-М. Р. Барилюк // Бізнес Інформ. – 2017. – № 6. – С. 191-200.
(0,88 друк. арк.). – [Index Copernicus]
Статті у закордонних періодичних виданнях
11. Baryliuk M-M Methodological principles of choosing a strategy for ensuring
financial security of the bank / M.-M. Baryliuk // East European scientific journal. –
2017. – № 7. – Р. 116-126. (0,79 друк. арк.)
12. Baranovskyi A. Integral assessment of the financial security of commercial
banks / А. Baranovskyi, M.-M. Baryliuk // Scientific Light. – 2017. – № 7. –
Р. 34- 45.Особистий внесок автора: удосконалено методичний підхід до
інтегральної оцінки рівня фінансової безпеки комерційного банку. (0,88 друк.
арк.)
8
Статті у нефахових виданнях
13. Деревацька М.-М. Р. Світова валюта майбутнього у системі управління
фінансовою безпекою / М.-М. Р. Деревацька // ScienceRise. – 2015. – № 3(3). –
С. 45-56. (1,08 друк. арк.). – [Index Copernicus]
Наукові праці, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації
14. Деревацька М.-М. Р. Фінансова безпека банку: наукові підходи до
розкриття сутності / М.-М. Р. Деревацька // Фінансово-економічний
збалансований розвиток України: проблеми та шляхи його подолання: матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції, 12-13 вересня 2014 р. //
Національний гірничий університет. – Дніпропетровськ: видавничий дім
«Гельветика», 2014. – С. 132-135. (0,21 друк. арк.)
15. Деревацька М.-М. Р. Теоретичні аспекти фінансової безпеки
комерційного банку / М.-М. Р. Деревацька // Проблеми забезпечення
ефективного функціонування та стабільного розвитку банківської системи
України: тези доповідей учасників IV науково-практичної конференції
студентів, аспірантів та молодих вчених / УБС НБУ (м. Київ). – К., 2014. –
С. 174- 175. (0,08 друк. арк.)
16. Деревацька М-М. Р. Організаційні засади функціонування системи
забезпечення фінансової безпеки комерційних банків / М.-М. Р. Деревацька //
Національні моделі економічних систем: формування, управління,
трансформації. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції
(м. Херсон). – Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2014. – Ч 2. – С. 105-108.
(0,17 друк. арк.)
17. Барилюк М.– М. Р. Фінансова безпека комерційного банку: правові
засади її функціонування / М.-М. Р. Барилюк // Національні моделі економічних
систем: формування, управління, трансформації. Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції (м. Херсон, 15-16 жовтня 2015 р.) /. – Херсон:
Видавничий дім «Гельветика», 2015. – С. 132-134. (0,21 друк. арк.)
18. Барилюк М.-М. Р. Вплив рівня транспарентності діяльності банків на їх
витрати / М.-М. Р. Барилюк // Стан, проблеми та перспективи вдосконалення
9
економіки України: матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної
конференції (м. Ужгород, 2-3 жовтня 2015 р.). – У 2-х частинах. – Ужгород:
Видавничий дім «Гельветика», 2015. – Ч. 2. – С. 44-48. (0,21 друк. арк.)
19. Барилюк М.-М. Р. Розрахунок інтегрального показника фінансової
безпеки комерційних банків / М.-М. Р. Барилюк // Глобальні проблеми економіки
та фінансів: збірник тез наукових робіт ІІІ Міжнародної науково-практичної
конференції (Київ-Прага-Відень, 30 вересня 2015 року). – Фінансово-економічна
наукова рада, 2015. – С. 10-18. (0,38 друк. арк.)
20. Барилюк М.-М. Р. Функціонально-процесний механізм забезпечення
фінансової безпеки комерційного банку / М.-М. Р. Барилюк // Розвиток
соціально-економічних систем в сучасних умовах. Матеріали міжнародної
науково-практичної конференції (м. Харків, 16-17 грудня 2016 року). – Херсон:
Видавничий дім «Гельветика», 2016. – С. 130-133. – 0,21 друк. арк.
21. Барилюк М.-М. Р. Критичний аналіз методик визначення рівня
фінансової безпеки банку / М.-М. Р. Барилюк // Міжнародна науково-практична
конференції «Економіка, фінанси та управління: теорія та практика», (Полтава,
30 червня 2017 р.). – Полтава: ЦФЕНД, 2017. – С. 123-126. (0,21 друк. арк.)
22. Барилюк М.-М. Р. Механізм забезпечення фінансової безпеки банку /
М.-М. Р. Барилюк // Міжнародна науково-практична конференції «Сучасні
тенденції в економіці та управлінні», (Запоріжжя, 2017 р.). – Східноукраїнський
інститут економіки та управління. – Запоріжжя: ГО «СІЕУ», 2017. – Ч. 2. –
С. 37- 40. (0,21 друк. арк.)
23. Барилюк М.-М. Р. Оцінка організаційно-економічної ефективності
системи забезпечення фінансової безпеки комерційного банку /
М.- М. Р. Барилюк // «Економіка і менеджмент: сучасні трансформації в епоху
глобалізації» (Литва, 24 березня 2017 року). – Клайпеда: Видавництво Балтія. –
С. 112-114. (021 друк. арк.)
10
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………
ВСТУП…………………………………………………………………..
12
13
РОЗДІЛ 1 Теоретико-методологічні засади формування
організаційно-економічного механізму забезпечення фінансової
безпеки комерційного банку
1.1. Сутність фінансової безпеки комерційних банків…………….. 22
1.2. Система забезпечення фінансової безпеки комерційного банку.. 43
1.3. Роль організаційно-економічного механізму в системі
забезпечення фінансової безпеки комерційного банку…………
72
Висновки до розділу 1…………………………………………………… 95
РОЗДІЛ 2 Оцінка стану формування організаційно-економічного
механізму забезпечення фінансової безпеки комерційних банків в
Україні
2.1. Характеристика забезпечувальних компонент організаційно-
економічного механізму забезпечення фінансової безпеки
комерційного банку ………………………………………………..
98
2.2. Діагностика стану забезпечення фінансової безпеки
комерційних банків в Україні……………………………………..
120
2.3. Таксономічний метод оцінки рівня фінансової безпеки
комерційних банків……………………..…………………………
151
Висновки до розділу 2………………………………………………….… 164
РОЗДІЛ 3 Напрями вдосконалення формування організаційно-
економічного механізму забезпечення фінансової безпеки вітчизняних
комерційних банків в Україні
3.1. Методичний підхід до оцінки рівня фінансової безпеки
комерційного банку в розрізі її функціональних
складових……........................................................................................
168
11
3.2. Декомпозиція загроз фінансовій безпеці комерційного банку та
інтересів суб’єктів системи її забезпечення………………………
189
3.3. Вжиття організаційно-економічних захисних заходів у системі
забезпечення фінансової безпеки комерційних
банків………………………………………….…………………….
211
Висновки до розділу 3……………………………………………………. 229
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 233
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 237
ДОДАТКИ…………………………………………………………………
.
265
12
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ФБ - фінансова безпека
КБ – комерційний (-ні) банк (-и)
ФБКБ – фінансова безпека комерційного (-их) банку (-ів)
СЗ ФБКБ – система забезпечення фінансової безпеки комерційного банку
ОЕМЗ ФБКБ – організаційно-економічний механізм забезпечення фінансової
безпеки комерційного банку
ТНБ – транснаціональні банки
ЦП – цінні папери
ФГВФО – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
ОВДП – облігації внутрішньої державної позики
НБУ – Національний банк України
ЗМІ – засоби масової інформації
13
ВСТУП
Актуальність теми. Посилення глобалізаційних процесів, експансія
іноземного банківського капіталу, загострення фінансово-економічної кризи та
зростання рівня конкуренції між комерційними банками (КБ) істотно впливають
на їхню діяльність та фінансові результати і визначають перспективу
функціонування в довгостроковому періоді. Одним з визначальних аспектів
успішної та прибуткової діяльності комерційного банку є забезпечення його
фінансової безпеки (ФБ), що залежить від обсягу і джерел його ресурсної бази,
активності кредитно-інвестиційної та валютної діяльності, політики управління
доходами та витратами. Пріоритетність забезпечення фінансової безпеки
комерційного банку (ФБКБ) зумовлює необхідність комплексного підходу
шляхом розроблення відповідної системи її забезпечення (СЗ ФБКБ) та
визначення місця та ролі в ній організаційно-економічного механізму
забезпечення фінансової безпеки комерційного банку (ОЕМЗ ФБКБ) з
урахуванням впливу на неї загроз зовнішнього та внутрішнього середовища.
Необхідність розроблення ОЕМЗ ФБКБ зумовлена ще й тим, що протягом
2014-2016 рр. спостерігалося стрімке зростання кількості неплатоспроможних
КБ. Така негативна тенденція в банківській сфері генерує зростання проблем в
економіці, що супроводжується зниженням довіри до КБ з боку потенційних
вкладників, дефіцитом кредитних ресурсів для позичальників.
Отже, першочерговими є питання забезпечення ФБКБ, розвиток
теоретико-методологічних засад, методичних підходів та практичних
рекомендацій з формування ОЕМЗ ФБКБ.
Загальнотеоретичні проблеми забезпечення економічної та фінансової
безпеки банківського сектору загалом та КБ зокрема досліджували такі науковці:
Є. А. Андрєєва, Д. А. Артеменко, О. І. Барановський, Т. Г. Васильців,
Р. С. Вовченко, В. І. Гайдук, І. О. Губарєва, В. С. Домбровський,
М. М. Єрмошенко, А. О. Єпіфанов, М. І. Зубок, П. В. Каллаур, В. В. Коваленко,
О. М. Колодізєв, М. І. Копитко, О. А. Мартинюк, І. П. Мойсеєнко,
О. М. Підхомний, О. Л. Пластун, С. М. Побережний, О. І. Хитрін.
14
Методологія дослідження проблем ФБКБ відображена у працях
Т. М. Болгар, Р. Г. Сніщенка, Л. М. Перехрест, Н. Н. Наточаєвої, О. М. Штаєр.
Незважаючи на широке висвітлення проблематики забезпечення
економічної та ФБ банківського сектору і КБ, сьогодні виникає потреба
уточнення теоретико-методологічних основ розроблення ОЕМЗ ФБКБ. З огляду
на генерацію численних викликів та загроз зовнішнього та внутрішнього
середовища функціонування КБ виникає необхідність удосконалення науково-
методичного підходу до оцінки рівня ФБКБ, розроблення практичних
рекомендацій, що сприяли б забезпеченню її належного рівня відповідно до
сучасних реалій ведення банківського бізнесу.
Значущість зазначених питань, логічна незавершеність їх висвітлення та
нагальна потреба розробки концептуального підходу до формування ОЕМЗ
ФБКБ зумовили актуальність та вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень ДВНЗ
«Університет банківської справи» і Чернігівського національного
технологічного університету. Зокрема, в НДР кафедри банківської справи
Університету банківської справи «Місце та роль банківської системи в
забезпеченні фінансової безпеки України» (номер державної реєстрації
0117U004520) дисертантом обґрунтовано теоретичні засади забезпечення ФБКБ
та визначені структурні елементи СЗ ФБКБ. У НДР Чернігівського
національного технологічного університету «Фінансова стійкість економічних
систем у кризових умовах господарювання» (номер державної реєстрації
0115U001149) автором розроблений ОЕМЗ ФБКБ.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
поглиблення теоретико-методологічних засад та розробка методичних підходів і
практичних рекомендацій щодо формування ОЕМЗ ФБКБ в Україні.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- уточнити категоріальний апарат, що визначає економічний зміст ФБКБ;
- виокремити структурні компоненти СЗ ФБКБ;
15
- запропонувати підхід до формування ОЕМЗ ФБКБ;
- виявити проблеми забезпечення ФБКБ в розрізі її функціональних
складових;
- розвинути методологічний підхід до рейтингування КБ за рівнем ФБ;
- вдосконалити методичний підхід до оцінки стану забезпечення ФБКБ з
використанням інструментарію економіко-математичного
моделювання;
- розробити методичний підхід до інтегральної оцінки рівня ФБКБ в
розрізі її функціональних складових;
- обґрунтувати необхідність декомпозиції загроз ФБКБ та досягнення
інтересів суб’єктів банківського бізнесу при виборі стратегії
забезпечення ФБКБ;
- запропонувати науково-методичний підхід до мінімізації втрат від
реалізації внутрішніх та зовнішніх загроз ФБКБ на основі формування
організаційно-економічних захисних заходів у СЗ ФБКБ .
Об’єктом дослідження є формування організаційно-економічного
механізму забезпечення фінансової безпеки комерційного банку в Україні.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методологічні
засади, методичні підходи та практичні аспекти формування ОЕМЗ ФБКБ.
Методи дослідження. У процесі написання дисертації автором
використано низку методів, зокрема: загальнонаукові методи, а саме
теоретичного узагальнення та синтезу – при формуванні власного бачення
категоріального апарату у сфері ФБКБ, системний підхід – визначенні
структурних елементів системи її забезпечення та компонент ОЕМЗ ФБКБ,
логічного аналізу – діагностиці стану забезпечення ФБКБ в Україні, порівняння –
співставленні наявних підходів до оцінки рівня економічної та ФБКБ,
ситуаційний підхід – з’ясуванні сукупності зовнішніх та внутрішніх загроз,
метод компаративного аналізу – обчисленні коефіцієнтів у розробленій
методиці інтегральної оцінки рівня ФБКБ ; специфічні методи, зокрема:
статистичного аналізу – визначенні тенденцій в банківському секторі, що
16
характеризують стан забезпечення ФБКБ, експертних оцінок – ранжуванні їх
негативного впливу на ФБКБ, графічний – розробленні схеми пріоритетності
реалізації негативного впливу загроз на ФБКБ, таксономії – визначенні рівня
ФБКБ шляхом обчислення близькості (віддалі) між показниками діяльності, що
відображають рівень ФБ досліджуваного КБ та гіпотетичного «еталонного»
банку-банкрута, графів – ранжуванні негативного впливу загроз на ФБКБ,
матричного аналізу – визначенні інтегральної оцінки втрат від реалізації загроз
на основі парних порівнянь втрат від реалізації загроз.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є напрацювання
провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, сферою наукових інтересів яких є
проблематика забезпечення ФБКБ.
Інформаційну базу дослідження становлять матеріали фахових
періодичних видань, закони та підзаконні нормативно-правові акти органів
державної влади, до відання яких віднесено регулювання діяльності КБ в
Україні; дані Державної служби статистики України, Міністерства фінансів
України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, аналітичні та статистичні
матеріали Національного банку України, фінансова звітність КБ, офіційні
ресурси мережі Інтернет та власні розрахунки автора.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у такому:
удосконалено:
- класифікацію різновидів загроз ФБКБ завдяки виокремленню, таких
нових класифікаційних ознак, як: резидентність суб’єктів генерування загрози
ФБКБ; легальність загроз ФБКБ; сфера виникнення загроз; рівень генерування
загрози, етап життєвого циклу КБ, що дозволяє більш обґрунтовано
реалізовувати комплекс заходів з її забезпечення;
- методичний підхід до оцінювання рівня ФБКБ, який, на відміну від
існуючих, ґрунтується на проведенні трирівневої оцінки її стану відповідно до
принципів вимірності та керованості, врахування порогових значень індикаторів
та функціональної складової, що уможливлює оперативну, тактичну та
17
стратегічну оцінку інтегрального показника її рівня для прийняття адекватних
наявній ситуації заходів у сфері забезпечення ФБКБ;
- науковий підхід до декомпозиції загроз ФБКБ та інтересів суб’єктів
системи її забезпечення, що, на відміну від існуючих, базується на ранжуванні
негативного впливу зовнішніх та внутрішніх загроз ФБКБ і необхідності
врахування фінансових інтересів суб’єктів зовнішнього та внутрішнього
середовища завдяки реалізації стратегії, спрямованої на протидію та/або
адаптацію до дії загроз, задоволення та/або узгодження зазначених інтересів. Це
уможливлює створення безпечних умов для сталого розвитку та ефективного
функціонування КБ;
- науково-методичний підхід до формування організаційно-економічних
захисних заходів у системі забезпечення ФБКБ, який, на відміну від існуючих,
передбачає перманентне та систематичне оцінювання тактичних й стратегічних
фінансових, кадрових, інформаційних та репутаційних втрат унаслідок реалізації
зовнішніх та внутрішніх загроз. Це дає змогу КБ використовувати результати
такого оцінювання як інформаційне підґрунтя для розроблення організаційних
та економічних змін в СЗ ФБКБ для реалізації захисних заходів з дотриманням
принципу економічності та довірчого партнерства;
набули подальшого розвитку:
- трактування сутності понять:
«ФБКБ», яке, на відміну від існуючих поглядів до тлумачення цього
поняття, акцентує увагу на досягненні інтересів учасників банківського бізнесу
та захисті від наявних і потенційно можливих зовнішніх і внутрішніх загроз;
«ризик», що на відміну від існуючих, розглядається як можливість
відхилення від мети, орієнтирів забезпечення ФБКБ, внаслідок прийняття
рішення в умовах невизначеності, що може призвести до непередбачуваних
результатів діяльності, ймовірність реалізації яких може бути кількісно та якісно
оцінена як потенційна небезпека;
18
«загроза ФБКБ», що, на відміну від існуючих поглядів, тлумачиться як
реалізована небезпека, результатом чого є завдання шкоди КБ у вигляді
фінансових, репутаційних, кадрових, інформаційних втрат.
Такий підхід уможливлює розробку заходів захисту від екзогенних та
ендогенних загроз та врахування інтересів суб’єктів зовнішнього і внутрішнього
середовищ;
- визначення засад забезпечення ФБКБ з огляду на виокремлення таких
його принципів, як: легальність, вимірність, керованість, довірче партнерство,
альтернативність та економічність, що уможливлює підвищення
обґрунтованості і комплексності заходів забезпечення ФБКБ;
- обґрунтування виокремлення структурних компонентів СЗ ФБКБ, що, на
відміну від існуючих, охоплюють мету, принципи, об’єкти, суб’єктів та
орієнтири забезпечення ФБКБ; чинники зовнішнього та внутрішнього
середовищ; ОЕМЗ ФБКБ, що дозволяє визначити ефективність СЗ ФБКБ в
умовах невизначеності зовнішнього середовища;
- теоретичні засади та методичні положення щодо формування ОЕМЗ
ФБКБ на підставі виокремлення компонент забезпечення та реалізації
управління ФБКБ, відповідного організаційного та економічного механізмів, з
метою запобігання та мінімізації впливу реалізації екзогенних та ендогенних
загроз ФБКБ. Такий підхід дозволяє забезпечити стабільне, рентабельне
функціонування КБ в довгостроковій перспективі;
- науковий підхід до обґрунтування причин недостатнього рівня
забезпечення ФБКБ у розрізі її функціональних складових (капітало-ресурсної,
кредитно-інвестиційної, валютної безпеки та безпечного рівня доходів та
витрат), що дало змогу конкретизувати напрями підвищення ФБКБ за видами
операцій КБ та результатами його функціонування;
- методичний підхід до рейтингування КБ за рівнем ФБ, відмінною рисою
якого є оцінка рівня ФБКБ відповідно до показників –
стимуляторів/дестимуляторів ФБКБ та порівняння з показниками банку–
еталона, який має максимальні значення показників-стимуляторів і мінімальні –
19
показників-дестимуляторів, що уможливлює виявлення проблем/загроз або
можливостей забезпечення ФБКБ відповідно до рівнів (високий, достатній,
низький, критичний);
- науково-методичний підхід до оцінки стану забезпечення ФБКБ, який, на
відміну від існуючих, передбачає визначення її рівня на основі економіко-
математичної моделі шляхом обчислення близькості/віддалі між показниками-
стимуляторами/дестимуляторами діяльності, що відображають рівень ФБ
аналізованого КБ та усередненого «еталонного» банку-банкрута. Практичне
застосування цієї моделі дозволить запобігти віднесенню КБ до категорії
неплатоспроможних.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
можливості використання розроблених методичних підходів і конкретних
пропозицій в забезпеченні ФБКБ в Україні, а саме: методичний підхід до
оцінювання і запропоновані дисертантом практичні рекомендації з підвищення
рівня ФБКБ використані у діяльності ПАТ «КРЕДОБАНК» (довідка № 14-
3371/17 від 02.08.2017 р.); запропонований дисертантом методичний підхід до
ранжування негативного впливу зовнішніх і внутрішніх загроз використаний у
Львівському обласному управлінні ПАТ «Державний Ощадний банк України» та
став орієнтиром для вибору стратегічних цілей для суб’єктів забезпечення його
ФБ (довідка № 6252 від 23.08.2017 р.); науково-методичний підхід до
формування організаційно-економічного забезпечення управління ФБКБ
використано у практичній діяльності регіональної дирекції ПАТ «Міжнародний
інвестиційний банк» (довідка № 1209/63 від 12.09.2017 р.).
Науково-методичні результати дисертаційного дослідження використано у
навчальному процесі ДВНЗ «Університет банківської справи» при викладанні
навчальних програм і підготовці методичного забезпечення з дисциплін:
«Фінансова безпека банку», «Банківська та комерційна таємниця», «Банківський
менеджмент», «Банківська система» (довідка №09-007/2146 від 20.12.2017 р.) та
навчальному процесі Львівського торговельно-економічного університету для
підготовки фахівців спеціальностей 072 «Фінанси, банківська справа та
20
страхування» й 073 «Менеджмент» спеціалізації «Управління фінансово-
економічною безпекою». Наукові розробки дисертанта використані при
підготовці методичного забезпечення та викладанні навчальних дисциплін:
«Фінансовий менеджмент у банку», «Комплексне забезпечення фінансово-
економічної безпеки», «Кредитний менеджмент» (довідка № 530/22 від
06.06.2017 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібною, завершеною
науковою працею. Наукові результати, висновки та пропозиції, що викладені у
дисертації та винесені на захист, отримані особисто автором. З праць, написаних
у співавторстві, у дисертації використано лише ідеї, пропозиції, що розроблені
автором. Внесок дисертанта у праці, написані у співавторстві, відображено у
списку використаних джерел.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження та
перспективи їхнього застосування на практиці обговорювалися та отримали
позитивний відгук на: IV науково-практичній конференції студентів, аспірантів
та молодих вчених «Проблеми забезпечення ефективного функціонування та
стабільного розвитку банківської системи України» (м. Київ, 2014 р.),
Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансово-економічний
збалансований розвиток України: проблеми та шляхи його подолання» (м.
Дніпропетровськ, 2014 р.), Міжнародній науково-практичній конференції
«Національні моделі економічних систем: формування, управління» (м. Херсон,
2014 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Глобальні проблеми
економіки та фінансів» (м. Київ-Прага-Відень, 2015 р.), Міжнародній науково-
практичній конференції «Стан, проблеми та перспективи вдосконалення
економіки України» (м. Ужгород, 2015 р.), Міжнародній науково-практичній
конференції «Національні моделі економічних систем: формування, управління»
(м. Херсон, 2015 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток
соціально-економічних систем в сучасних умовах» (м. Херсон, 2016 р.),
Міжнародній науковій конференції «Економіка та управління: сучасна
трансформація в епоху глобалізації» (м. Клайпеда, Литва, 2017), Міжнародній
21
науково-практичній конференції «Сучасні тенденції в економіці та управлінні»
(м. Запоріжжя, 2017 р.), Міжнародній науково-практичній конференції
«Економіка, фінанси та управління: теорія та практика» (м. Полтава, 2017 р.)
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження
опубліковано у 23 наукових працях, у т.ч. 1 колективній монографії, 9 статтях у
фахових виданнях, з них 6 – у виданнях, що входять до міжнародних
наукометричних баз), 2 статті – у періодичних зарубіжних виданнях, 1 стаття – у
нефаховому виданні, що входять до міжнародних наукометричних баз та 10 тез
міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій. Загальний
обсяг опублікованих робіт складає 22,68 друк. арк., з них особисто автору
належить 11,2 друк. арк.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з анотації,
переліку умовних позначень, вступу, трьох розділів, висновків, списку
використаних джерел і додатків. Робота містить 48 таблиць і 30 рисунків, із яких
15 на окремих сторінках, 18 додатків (на 99 сторінках). Список використаних
джерел налічує 242 найменування (на 28 сторінках). Повний обсяг роботи
становить 364 сторінки.
22
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-
ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ
БЕЗПЕКИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ
1.1. Сутність фінансової безпеки комерційних банків
В умовах фінансової кризи та загострення політичної нестабільності в
Україні, можна спостерігати тенденцію погіршення показників рентабельності,
платоспроможності та фінансового стану загалом низки вітчизняних КБ. Саме
від якості розроблених заходів забезпечення ФБ на рівні КБ залежить його
фінансовий стан та вектор розвитку банківського сектору в стратегічній
перспективі. Проте, формуванню науково-обґрунтованого механізму
забезпечення ФБКБ передує аналіз наукових підходів до визначення сутності
терміну «фінансова безпека комерційного банку».
Незважаючи на чималу кількість трактувань сутності ФБКБ, дане питання
в теоретико-методологічному плані повністю не опрацьоване, відсутній єдиний
підхід до визначення поняття «фінансова безпека комерційного банку», що
зумовлює необхідність дослідження та узагальнення понятійного апарату для
уточнення його змісту.
В безпекознавстві використовують такі поняття: «національна безпека
держави», «економічна безпека держави», «фінансова безпека держави»,
«економічна безпека банківського сектору», «фінансова безпека банківського
сектору», «економічна безпека комерційного банку», «фінансова безпека
комерційного банку». Їх вивчення слід розпочати з дослідження та аналізу
поняття «безпека», оскільки воно включає в себе всі перелічені терміни, які є
різновидами безпеки залежно від сфери застосування, а також основою їх
визначення. У Словнику суспільних наук UNESCO [232] подано таке
визначення: «безпека ідентична безпечності й означає відсутність фізичної
загрози або охорону від неї». Відповідно до Нового тлумачного словника
23
української мови [143, с. 115], безпеку визначено як стан, коли кому-небудь чи
чому-небудь ніщо не загрожує. Безпека у «The Oxford Dictionary» [233]
розглядається, як «стан або відчуття безпечності, а також засоби, що її
забезпечують». Отже, використовуючи метод дедукції, можна зазначити, що ФБ
– це стан, при якому фінансовій системі не загрожують небезпеки будь-чого (як
держави, так і окремого господарюючого суб’єкта).
Опрацювання та узагальнення економічної літератури дало змогу
визначити і схематично відтворити взаємозв’язок ФБКБ та економічної безпеки
держави (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Взаємозв’язок між фінансовою безпекою комерційного банку та економічною
безпекою держави
(систематизовано автором на основі: [11, c. 13-28; 14; 38, с. 7-11; 40; 158, c. 8])
Вітчизняні дослідники трактують ФБ переважно як стан захищеності
цінностей та (або) інтересів від загроз зовнішнього та внутрішнього характеру.
Проте, на нашу думку, для подальшого правильного змістовного наповнення
поняття «фінансова безпека комерційного банку», слід взяти до уваги
запропоновані В. А. Ліпканом [124] чотири підходи до трактування поняття
безпека: статичний (стан захищеності), діяльнісний (система заходів,
спрямованих на створення безпечних умов), пасивний (дотримання
Економічна безпека держави:
Сировинно-ресурсна;
Енергетична;
Продовольча;
Науково-технологічна;
Зовнішньоекономічна;
Фінансова.
Фінансова безпека держави:
Безпека фінансового сектору;
Безпека бюджетного сектору;
Безпека грошово-кредитного сектору;
Безпека валютного сектору;
Безпека інвестиційного сектору;
Безпека страхового сектору;
Безпека фондового сектору;
Безпека податкового сектору;
Безпека митно-тарифного сектору
Фінансова
Безпека банківського сектору;
Безпека комерційного банку:
Економічна безпека
комерційного банку;
Безпека банківського
сектору:
Економічна безпека
банківського сектору;
Фінансова безпека
банківського
сектору;
Фінансова безпека
комерційного банку;
24
встановлених норм та параметрів, що визначають рівень безпеки), апофатичний
(відсутність загроз та небезпек).
Узагальнюючи напрацювання вітчизняних дослідників з проблематики
економічної і фінансової безпеки держави, варто відзначити таке.
О. І. Барановський зазначає, що поняття «фінансова безпека» є настільки
широким, як і тлумачення фінансів як системи економічних відносин; при цьому
усі запропоновані трактування поняття «фінансова безпека» лише відображають
окремі аспекти цієї всеосяжної категорії та не можуть претендувати на її
однозначне трактування», з чим не можемо не погодитись [11, c. 25-27].
Більшість вітчизняних науковців розглядають ФБ держави як підсистему
економічної безпеки держави.
Зокрема, О. І. Барановський вважає, що ФБ держави – це стан фінансової,
валютної, грошово-кредитної, бюджетної, банківської, розрахункової,
податкової, митно-тарифної, інвестиційної, фондової системи та системи
ціноутворення, що характеризується стійкістю та збалансованістю до зовнішніх
і внутрішніх негативних впливів, спроможністю протистояти зовнішній
фінансовій експансії, при цьому, забезпечуючи фінансову стійкість
(стабільність), економічне зростання та ефективне функціонування національної
економічної системи, з чим не можемо не погодитись [11, c. 26].
На наш погляд, виділення безпеки КБ, як складової ФБ держави, є цілком
обґрунтованим, оскільки, по-перше, банківські установи володіють важелями
прямого впливу на ефективність функціонування інвестиційної, фінансової,
виробничої та інших сфер національної економіки, по-друге, від ефективності
функціонування банківського сектору залежить обсяг грошової маси, що в свою
чергу прямо впливає на функціонування реального сектору економіки. Отже,
можемо стверджувати, що саме стан банківського сектору вагомо впливає на
рівень ФБ держави.
На думку С. Букіна [42], питанням забезпечення безпеки КБ, в першу
чергу, опікуються власники, акціонери КБ. Також, на думку вченого, дана
проблема є актуальною як для партнерів по бізнесу, так і для фізичних чи
25
юридичних осіб, які виступають позичальниками чи розміщують грошові кошти
на депозитах в КБ. Автор виділяє три основні складові безпеки банківської
діяльності: безпека КБ з позиції організації; безпека проведення банківських
операцій та безпека персоналу КБ. Запропонований дослідником підхід акцентує
увагу на дослідженні проблеми безпеки КБ з позиції менеджменту.
М. І. Зубок [92, c. 31-33] підкреслює, що «безпека банку – стан стійкої
життєдіяльності, за якого забезпечується реалізація основних інтересів і
пріоритетних цілей КБ, захист від зовнішніх і внутрішніх факторів, незалежно
від умов функціонування». Дещо уточнюють визначення безпеки КБ, наведене
М. І. Зубком, С. В. Васильчак та С. Ф. Вінтоняк [45, c. 154], наголошуючи, що
«безпека банку – це такий стан, за якого створені умови для забезпечення стійкої
життєдіяльності, при цьому відбувається реалізація головних інтересів та
пріоритетних цілей КБ, за умов захисту від зовнішніх і внутрішніх
дестабілізуючих чинників, незалежно від умов функціонування». Думка, що
пріоритетним об’єктом убезпечення виступають інтереси, досить поширена, з
чим не можемо не погодитися, оскільки загалом інтерес виступає основним
мотивом, вираженим у певних діях суб’єкта, спрямованим на задоволення
потреб. Враховуючи специфіку діяльності КБ, важливо наголосити, що
основним об’єктом убезпечення виступають саме фінансові інтереси. Проте, з
вищенаведених визначень незрозумілим є, яким чином досягається захищеність
фінансових інтересів КБ і які суб’єкти безпосередньо впливають на їх захист.
Загалом, слід зазначити, що проблематиці забезпечення ФБКБ присвячена
порівняно незначна кількість наукових праць, однак, узагальнивши погляди
українських вчених, проаналізувавши різноманітні підходи до трактування
феномену ФБКБ, слід зазначити, що одні науковці інтерпретують ФБКБ, як
функціональну складову економічної безпеки КБ, заперечуючи при цьому
необхідність виділення ФБКБ в особливу сферу наукового дослідження, інша
частина дослідників – досліджують ФБКБ як самостійний предмет наукового
пізнання [67].
26
Важливо відзначити, що безпека окремого КБ прямо впливає на безпеку
банківського сектору, оскільки КБ є фінансово-кредитними центрами, які,
здійснюючи операції із залучення та розміщення тимчасово вільних коштів,
впливають на стан національної економіки. При цьому структурні зрушення в
діяльності окремого КБ, недовіра з боку населення, масове вилучення депозитів
спричиняють негативні загальносистемні наслідки. До того ж важливо
усвідомити, що неможливо досягнути належного рівня ФБ окремого КБ без
досягнення відповідного її показника на загальносистемному рівні. На наш
погляд, необхідно, з одного боку, наголосити, що між фінансовою та
економічною складовою діяльності КБ існує логічний взаємозв’язок, а з іншого
– підкреслити важливість розгляду ФБКБ як необхідної та самостійної складової
забезпечення ефективної діяльності КБ.
М. І. Зубок та Л. Ніколаєв [92] виділяють такі види безпеки банківської
діяльності: особисту, колективну, економічну та інформаційну. При цьому
питанням забезпечення ФБКБ увага не приділяється.
Д. А. Артеменко [7] зазначає, що функціональними складовими
економічної безпеки КБ є: фінансова, правова, технічна, інформаційно-
технологічна, соціально психологічна та організаційна. При цьому він
наголошує, що фінансова складова є пріоритетною в системі економічної
безпеки банківської системи і передбачає комплекс заходів для досягнення
максимально можливої платоспроможності КБ, його стійкості та ліквідності
балансу, ефективної структури капіталу та найбільш прибуткових напрямів його
вкладень шляхом чіткого тактичного та стратегічного планування, аналізу загроз
фінансового характеру та запобігання їм. На наш погляд, таке трактування ФБКБ
не є влучним, оскільки, безпека трактується не як стан, а як діяльність,
спрямована на досягнення певного результату, однак результатом діяльності КБ
може бути як прибуток, так і збиток. У результаті неефективної діяльності КБ –
отримання збитку, тобто, виходячи з визначення Д. Артеменка, ФБ забезпечити
неможливо.
27
У контексті проведеного дослідження феномена ФБКБ можна виділити
такі підходи до трактування змісту цього поняття: захисний, ресурсно-
функціональний, конкурентний, системний (Додаток А) [25, c. 178-180; 66].
Так, відповідно до захисного підходу, ФБКБ розглядають як стан
захищеності фінансових інтересів від загроз (внутрішніх і зовнішніх), реальних
чи потенційних джерел небезпек.
Фінансова безпека прихильниками даного підходу розглядається також
крізь призму збереження інформації. В свою чергу, ступінь надійності захисту
системи збереження інформації вимірюється на основі рівня безпеки найслабшої
ланки – персоналу КБ. Слід зазначити, що наявність інформації і її захист є
однією з умов ФБ, лише групування всіх суттєво-важливих факторів створить
передумови для безпечного функціонування КБ, зокрема, для забезпечення його
ФБ [66].
Основою даного підходу є визначення ФБКБ крізь призму забезпечення
стійкості, ліквідності, платоспроможності, можливості саморозвитку в умовах
дії зовнішніх та внутрішніх загроз, а основним критерієм ФБ є фінансова
стійкість КБ.
Водночас, ФБКБ можна визначити як динамічний стан, пов’язаний як зі
змінами в самому КБ, так і в зовнішньому середовищі, зокрема, змінами,
зумовленими глобалізаційними, інноваційними процесами. Тому ФБ не може
бути статичним поняттям.
Перевагою даного підходу є забезпечення спрямованості діяльності КБ на
ключовий аспект стратегії – забезпечення стійкості, захист фінансових інтересів
та можливості генерувати фінансові ресурси в умовах впливу внутрішніх та
зовнішніх загроз. Серед недоліків виділяють: часткове розкриття сутності ФБ,
ототожнення її зі стійкістю [66].
Заслуговують на увагу трактування ФБКБ з позиції захисного підходу,
наведені такими вченими, як О. І. Барановський, Т. Г. Болгар.
На думку О. І. Барановського [11, c. 439], ФБКБ – це захист фінансових
інтересів КБ, його фінансової стійкості і середовища, в якому функціонує, а
28
також сукупність умов, за яких потенційно небезпечні для фінансового стану КБ
дії чи обставини попереджені чи зведені до такого рівня, за якого вони не здатні
завдати шкоди встановленому порядку функціонування КБ, збереженню й
відтворенню його майна та інфраструктури, а також перешкодити досягненню
КБ статутних цілей.
Як зазначає А. О. Єпіфанов, Т. Г. Болгар [78, с. 150], ФБКБ – це стан
банківської установи, що характеризується збалансованістю і стійкістю до
впливу зовнішніх і внутрішніх загроз, її здатністю досягати поставлених цілей і
генерувати достатній обсяг фінансових ресурсів для забезпечення стійкого
розвитку.
Варто відзначити, що вищезгадані науковці підходять до трактування
ФБКБ через дієво-функціональну активність суб’єктів, спрямовану на
попередження, запобігання і нейтралізацію небезпек і загроз. Так, в
посткризовий період функціонування КБ здійснюється в умовах великої
кількості ризиків, загроз та небезпек, що, в свою чергу, негативно впливає на
фінансову стабільність як окремого КБ, так і, враховуючи загальносистемний
характер прояву загроз – на весь банківський сектор. Таким чином, у сучасних
умовах розвитку банківської системи пріоритетним є попередження, запобігання
генерації внутрішніх і зовнішніх загроз з метою убезпечення фінансових
інтересів КБ [66].
Ресурсно-функціональний підхід до розкриття сутності ФБКБ передбачає
ефективне використання його ресурсів або потенціалу.
ФБКБ, на думку Є. Олейнікова [150], слід розглядати як стан
найефективнішого використання корпоративних ресурсів КБ, який
відображається через найкращі значення показників прибутковості та
рентабельності, якості управління та використання основних та обігових коштів
КБ, структури його капіталу, норми дивідендних виплат за цінними паперами
КБ, а також курсової вартості його цінних паперів як синтетичного індикатора
поточного фінансового стану КБ і перспектив його технологічного та
фінансового розвитку.
29
Визначення ФБКБ з позиції використання корпоративних ресурсів є, на
наш погляд, неповним, оскільки найвагомішою і ключовою характеристикою
даної категорії виступають фінансові інтереси, які при несвоєчасній, недостатній
або при повній відсутності реалізації можуть стати загрозами, небезпеками чи
ризиками діяльності КБ, перешкодою для забезпечення його ФБ.
Необхідно зазначити, що в основу даного підходу покладено принцип
підтримки важливих параметрів діяльності КБ для збереження системи ФБКБ в
допустимих межах [66].
Згідно з конкурентним підходом, рівень ФБКБ визначається на основі
оцінки його конкурентних переваг на ринку порівняно з іншими фінансовими
посередниками, банківськими установами за рахунок відповідності його
ресурсної забезпеченості стратегічним цілям та завданням [66].
В. Я. Вовк [53, с. 202] зазначає, що ключовою метою ФБКБ є забезпечення
конкурентоспроможності як окремого КБ, так і банківської системи загалом на
ринку банківських послуг та недопущення можливості отримання збитків або
втрати частини прибутків внаслідок реалізації внутрішніх та зовнішніх загроз.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що ФБКБ з погляду наявності
конкурентних переваг ґрунтується на незалежності, ефективності використання
фінансів КБ, його рентабельності та прибутковості, що досягається відповідно
до розробленої стратегії ФБКБ за умов нейтралізації загроз зовнішнього і
внутрішнього характеру. Позитивними ознаками конкурентного підходу є
ефективне залучення і використання фінансових ресурсів КБ, що в кінцевому
підсумку вплине на прибутковість КБ. Однак, розгляд ФБКБ виключно через
призму конкурентних переваг, виключаючи при цьому системність дослідження
на основі побудови єдності принципів, цілей, орієнтирів, критеріїв ФБ при
одночасному врахуванні генерації та впливу загроз зовнішнього та внутрішнього
характеру є неповним та не дозволяє всебічно оцінити ФБКБ, оскільки виступає
лише одним з критеріїв даного поняття [66].
Сутність системного підходу полягає у тому, що при вирішенні питання
щодо забезпечення ФБКБ, функціонування КБ, діяльність працівників, а також
30
вплив як внутрішніх, так і зовнішніх загроз розглядаються як динамічна система
у комплексі її зв’язків з точки зору забезпечення стійкості та саморозвитку.
На думку Н. Євченко і О. Криклій[76, с. 46], «фінансова безпека
комерційного банку – це такий його фінансовий стан, який характеризується
збалансованістю системи фінансових показників, стійкістю до внутрішніх і
зовнішніх загроз, що дозволяє своєчасно та в повному обсязі виконувати взяті на
себе зобов’язання, забезпечує ефективний розвиток КБ в поточному та
наступних періодах».
Функціональні характеристики ФБКБ в даному трактуванні відображені
досить змістовно, однак ототожнення ФБКБ з показниками його фінансового
стану є дещо невірним. На нашу думку, дані показники доцільно
використовувати для характеристики фінансової діяльності КБ, в свою чергу
ФБКБ може бути визначена за допомогою комплексу даних – системи кількісних
та якісних показників, що детально та всебічно характеризують фінансово-
господарський стан КБ, зокрема, фінансову, інвестиційну та господарську
діяльність КБ, його становища на ринку тощо.
На основі узагальнення поглядів учених, визначивши основні переваги і
недоліки підходів до розкриття сутності ФБКБ, можемо стверджувати, що
найбільш науково виваженим та обґрунтованим, таким, що часто
використовується в сучасних умовах функціонування КБ, є захисний підхід,
відповідно до якого ФБКБ визначається, по-перше, як стан КБ, за якого
фінансова стійкість та фінансові інтереси КБ захищені від деструктивних
чинників як зовнішнього, так і внутрішнього середовища; по-друге, КБ формує
таку поведінку на ринку, яка б дозволила йому ефективно функціонувати і
досягати поставлених статутних цілей в умовах постійної дії внутрішніх і
зовнішніх загроз [66].
Враховуючи вищевикладене, не можемо поза увагою залишити визначення
ФБКБ, яке запропонував О. Хитрін. Так, автор [206, c. 122] підкреслює, що ФБКБ
– динамічний стан банку, при якому він: юридично і технічно здатний
виконувати і реально виконує властиві йому функції; забезпечує стійкий захист
31
життєво-важливих соціально-економічних інтересів громадян, господарюючих
суб’єктів, суспільства та держави від негативного впливу внутрішніх і зовнішніх
загроз; володіє потенціалом як для кількісного, так і для якісного зростання і має
в своєму розпорядженні механізми для реалізації даного потенціалу.
Дійсно, ФБКБ є динамічним поняттям, оскільки, з одного боку активне
розміщення як юридичними, так і фізичними особами депозитів сприятиме
зростанню залишків коштів на рахунках КБ, що, в свою чергу, впливатиме на
ліквідність банківської установи, з іншого боку – масове вилучення депозитів,
неповернення кредитів, може негативно вплинути на стійкість КБ, в результаті і
на його ФБ. Однак, наведене визначення характеризує достатньо широкий
погляд дослідника на проблему ФБКБ, і, на нашу думку, його більш доцільно
використовувати, характеризуючи ФБ банківського сектору, оскільки воно, по-
перше, включає заходи як технічного, так і правового характеру, а, по-друге,
спрямоване на забезпечення соціально-економічних, а не фінансових інтересів,
що стосовно КБ є некоректним. Також незрозуміло, про який саме потенціал
йдеться у згаданому визначенні і як він забезпечує ФБКБ.
Діяльність КБ піддається впливу численних деструктивних факторів, а
більшості банківських операцій притаманні ризики. Саме правильне розуміння
та розмежування ризиків, загроз та небезпек банківським персоналом є основою
прийняття стратегічних управлінських рішень при розробці ефективної стратегії
забезпечення ФБКБ. Для подальшого дослідження ФБКБ слід проаналізувати її
основні функціональні складові та класифікацію за різними ознаками, а також
визначити роль і місце цих функціональних складових в її забезпеченні. Окрім
того, диференціація видів ФБКБ має важливе значення як для теорії, так і для
практики.
Важливе практичне значення розробки класифікаційних характеристик
функціональних складових ФБКБ полягає такому. Враховуючи особливості
забезпечення належного рівня кожної із функціональних складових ФБКБ,
наявність відповідних встановлених критеріальних вимог до них вимагає вжиття
власниками КБ та їх топ-менеджерами заходів як оперативного, тактичного, так
32
і стратегічного характеру для поліпшення або ж закріплення статус-кво у всіх
функціональних складових ФБКБ.
На думку Л. М. Перехрест, функціональними складовими ФБКБ є:
операційна фінансово-економічна безпека (блок 1) та безпека фінансово-
економічної інформації (блок 2). Складовими елементами першого блоку є:
ресурсна безпека, кредитна безпека, інвестиційна безпека, валютна безпека,
розрахунково-платіжна безпека; другого – комерційна таємниця, клієнтська база
даних, несанкціонований доступ до електронної мережі [154].
Перший блок характеризується нестабільністю через наявність ризиків, а
підсистема елементів другого блоку перебуває під впливом специфічних загроз,
до яких Л. М. Перехрест відносить: розголошення комерційної таємниці та
інформації про клієнтську базу даних, мережеве шахрайство внаслідок
викрадення та зміни інформації в комп’ютерних системах, комп’ютерне
блокування і ушкодження електронними засобами банківських систем,
викрадення і підробку інформації, підробку платіжних документів з
використанням ЕОТ, пошкодження програмного забезпечення, піратське
копіювання програмних продуктів [154].
Н. Н. Наточаєва класифікує ФБКБ залежно від рівня їх розвитку і загальних
характеристик на: індивідуальну, регіональну, державну. При цьому вона
виділяє такі функціональні складові ФБКБ як системи: кредитно-фінансова
безпека та безпека економічної інформації [141].
К. С. Горячева акцентує увагу на структурі ФБ підприємства,
функціональними структурними елементами якої є: бюджетна, валютна,
грошово-кредитна, інвестиційна, банківська, фондова та страхова [60, с. 5].
На думку О. І. Барановського, ФБКБ слід класифікувати за такими
ознаками: стан банківської системи, мета, спосіб та засоби підтримання, ступінь
міцності, ступінь повноти, соціальні наслідки, характер розповсюдження, стан
безпеки, тривалість періоду дії, стабільність, гарантування, мотивація, вид
фінансових інструментів, економічний зміст, система забезпечення управління,
33
рівень фінансування, рівень достатності, охоплення, реальність, відособленість,
національні особливості, рівень досягнення, ступінь забезпечення [11, c. 438; 15].
В результаті проведеного дослідження сутнісних характеристик поняття
«ФБКБ» вважаємо за доцільне визначити такі функціональні складові ФБКБ:
капітало-ресурсна безпека; кредитно-інвестиційна безпека; валютна безпека та
безпечний рівень доходів та витрат.
Важливим кроком у дослідженні сутності поняття «ФБКБ» є аналіз понять
«безпека», «небезпека», «ризик», «загроза», «виклик», «шкода» крізь призму їх
взаємозв’язку з фундаментальною категорією «фінансова безпека». У фаховій
економічній літературі ці поняття використовуються в різних контекстах та
надзвичайно широко.
Поняття «безпека» поєднують діалектично з поняттям «небезпека»,
визначаючи безпеку як стан, при якому чому-небудь або кому-небудь нічого не
загрожує.
А. А. Ткачова та А. В. Косторов зазначають, що безпека є крайнім
значенням небезпеки, коли остання абсолютно відсутня [113]. Однак, як свідчить
історичний досвід, це ідеальний стан, якого повною мірою в процесі еволюції не
вдалося досягнути не тільки індивідууму, державі чи будь-якій з форм
соціальних утворень.
Діалектичний взаємозв’язок між безпекою та небезпекою аналізує
Г. П. Ситник, який запропонував розглядати безпеку через певну систему
умовних величин та показників. На думку дослідника, безпека є умовною
величиною, що відповідає 0, а небезпека – 1. Так, між абсолютно полярними за
своїм змістом величинами (безпека (0)- небезпека (1)) є проміжні величини від
0,1 до 0,9, які характеризують появу ризику, виклику, загрози. Мінімальні
відхилення на проміжку від 0-1 сигналізують про появу ризику. Г. П. Ситник
зазначає, що ризик проходить такі стадії [189, c.120]:
1. На стадії переходу з ймовірності у дійсність ризик переходить у стадію
виклику та загрози.
34
2. Неспроможність суб’єкта безпеки своєчасно вплинути на виклики та
загрози породжує небезпеки.
З огляду на вищевикладене, вважаємо за доцільне визначити змістовне
наповнення поняття «виклик». Так, О. О. Сергуніна трактує виклик як
«сукупність обставин не обов’язково загрожуючого характеру, але, безумовно,
таких, що вимагають реагування на них» [188, c. 127]. Іншими словами виклик –
це така точка небезпеки, яка потребує реагування з метою запобігання прояву
можливої шкоди. Оскільки в межах нашого дослідження мова йде про виклики
безпеці КБ, слід уточнити значення поняття «шкода».
Д. Д. Кузьмін запропонував загальновживане трактування терміну
«шкода», як негативного наслідку (результату) реалізації певної дії, що
проявляється у зменшенні або втраті (знищенні) певних благ (майнових чи
немайнових), порівняно з тією ситуацією, коли б таких дій, що спричинили
зменшення (втрату), взагалі не було» [117, с. 112].
Інший підхід до розмежування понять «загроза», «ризик», «виклик» та
«небезпека» в межах дослідження ФБКБ запропонував О. І. Барановський. Так,
на думку дослідника, ризик і виклик слід віднести до потенційної небезпеки, а
загроза є реальною небезпекою, яка несе несприятливі наслідки для банківської
установи, якщо не будуть вжиті заходи для запобігання їй[11, с. 394].
Зважаючи на відсутність єдності поглядів та плутанину при розмежуванні
взаємозв’язку понять «небезпека», «загроза» та «ризик», необхідно навести
найбільш прийнятні їх визначення в межах нашого дослідження трактування
«ФБКБ».
Сьогодні відсутній єдиний підхід до трактування поняття «ризик». Так, на
основі аналізу літературних джерел нами з’ясовані основні підходи до
визначення сутності поняття «ризик»: процесний та об’єктний.
Прихильники процесного підходу трактують ризик як діяльність,
спрямовану на подолання невизначеності в ситуації вибору, при цьому
ймовірність досягнення очікуваного результату чи відхилень від цілей можуть
бути як кількісно, так і якісно оцінені.
35
В розрізі об’єктного підходу ризик розглядають:
1) як можливість втрат та ймовірність настання несприятливих подій. На
думку М. В. Куркіна, «ризик – це ступінь вірогідності певної негативної події,
яка може наступити в певний час або за певних обставин на території об’єктів
економічної діяльності» [118];
2) як невизначеність щодо майбутнього результату. Є. М. Рудніченко
зазначає, що «ризик – це суб’єктивно-об’єктивна категорія, що пов’язана з
певною мірою невизначеності результату внаслідок прийнятого рішення (дії
і/або обставин)» [181, с. 192]. У цьому визначенні науковець наголошує, що
ризик це суб’єктивно-oб’єктивна категорія, з чим не можна не погодитись,
оскільки суб’єктивна сторона ризику спонукає приймати рішення, а об’єктивна
– величина ризику може бути оцінена. На нашу думку, трактування ризику,
запропоноване Є. М. Рудніченко, відображає лише один з аспектів цієї категорії.
Більш вдалим, на наш погляд, є визначення ризику, запропоноване
Н. А. Цікановською: «ризик – ситуація невизначеності кінцевого результату
вибору серед існуючих альтернатив, яка може призвести як до позитивних, так і
негативних наслідків, ймовірність яких може бути оцінена» [208, с. 113].
Н. А. Цікановська наводить суб’єктивно-об’єктивну характеристику ризику,
крім того, вона зазначає, що реалізація ризику може призвести як до позитивних,
так і до негативних наслідків. Однак незрозумілим з контексту визначення є,
яким чином можна оцінити ризик.
В контексті дослідження категорії «ризик» слід розмежовувати поняття
«ризик» і «невизначеність». Представник неокласичної школи Ф. Найт в своїй
праці «Ризик, невизначеність, прибуток» (1921) вперше розмежував ці поняття,
припустивши, що ризик є вимірюваним, тобто за допомогою числових величин
може бути об’єктивно оціненим, а невизначеність – це не вимірюваний ризик,
головною рисою якого є неможливість заздалегідь визначити і врахувати його
[139, с. 195].
Ризик та невизначеність присутні в діяльності будь-якого КБ, включаючи
протиріччя між фактичним і запланованим показниками його діяльності. На
36
нашу думку, невизначеність є негативним фактором не завжди, оскільки
усвідомлення власниками чи топ-менеджерами КБ факту існування
невизначеності мотивує прийняття нестандартних управлінських рішень,
творчий пошук та ініціативність з метою забезпечення належного рівня ФБКБ.
Таким чином, огляд економічної літератури показав, що одні вчені
трактують ризик як ймовірність настання негативних наслідків, інші –
можливість досягнення суб’єктом підприємницької діяльності як позитивних,
так і негативних результатів діяльності.
З огляду на викладене, на нашу думку, поняття «ризик» в контексті
дослідження ФБКБ слід розглядати як можливість відхилення від цілей та
орієнтирів забезпечення ФБКБ, внаслідок прийняття рішення в умовах
невизначеності, що може призвести до непередбачуваних результатів діяльності,
ймовірність реалізації яких може бути кількісно та якісно оцінена як потенційна
небезпека. Під непередбачуваними результатами діяльності розуміємо позитивні
наслідки (отримання додаткового прибутку) та негативні наслідки (отримання
збитків, відхилення фактичних результатів діяльності від запланованих) [25].
На думку М. С. Клапків, ключовою причиною невизначеності та
плутанини понять «небезпека», «загроза» та «ризик» є етимологія поняття
«ризик», оскільки в різних мовах ризик пов’язують з поняттями непевності або
небезпеки, а тому дослідники цього терміну також пов’язують його з загальним
розумінням небезпеки, загрози, збитку чи знищення [101, c. 12-15].
Ототожнення ризику і загрози виходить з розуміння ризику як події з
негативними наслідками для фінансової діяльності КБ або як загрози відхилення
результатів прийнятих рішень, або дій від очікуваних.
Так, в результаті аналізу думок як вітчизняних, так і зарубіжних учених,
щодо сутності поняття «ризик», нами було визначено, що обов’язковим
елементом ризику є неминучість вибору в умовах невизначеності. Як результат
– прийняття альтернативного рішення, наслідком реалізації якого є досягнення
очікуваного результату чи відхилення від запланованих цілей з урахуванням
загрози впливу як контрольованих, так і неконтрольованих чинників. При такому
37
розумінні ризику очевидним є той факт, що пон яття «ризик» і «загроза» є
відмінними, проте взаємозумовленими і взаємопов’язаними поняттями. Як було
визначено раніше, поняття «фінансова безпека комерційного банку» передбачає
захищеність від загроз. В свою чергу при прийнятті управлінських рішень існує
загроза впливу як контрольованих, так і неконтрольованих чинників, тому при
прийнятті рішень персоналом чи керівництвом КБ виникає ризик відхилення
очікуваних результатів від запланованих. Відтак, розглядаючи ФБКБ як
захищеність від загроз, слід ураховувати й захищеність від ризиків.
Загроза – це небезпека на стадії переходу з можливості у дійсність,
зазначає В. І. Ярочкін [221, с. 16]. На наш погляд, найбільш прийнятним в
контексті розмежування загрози і небезпеки є трактування загрози,
запропоноване А. А. Прохожевою, яка зазначає, що визначення загрози через
небезпеку є абсолютно універсальним для будь-яких видів безпеки. Загрози
безпеці мають об’єктивний характер та виникають в результаті зіткнення
інтересів індивідів, верств суспільства, регіонів, держав при їх взаємодії в
процесі суспільного розвитку [176, c. 12]. Отже, під загрозою ФБКБ
розумітимемо реалізовану небезпеку, результатом чого є завдання шкоди КБ у
вигляді фінансових, репутаційних, кадрових, інформаційних втрат.
Враховуюче викладене, на рис. 1.2. зображена концептуальна схема
реалізації небезпеки у фінансово-економічній діяльності КБ.
Рис. 1.2. Концептуальна схема реалізації небезпеки у фінансово-економічній діяльності
КБ (розроблено автором) [25, c. 50]
Виклик Невизначеність Ризик
(потенційна небезпека)
Реалізована небезпека
Загроза
Шкода комерційному банку( втілена загроза) у вигляді втрат:
1. Фінансові
2. Репутаційні
3. Кадрові
4. Інформаційні
38
Підсумовуючи викладене, більш детально розглянемо класифікації загроз
ФБ, запропоновані як вітчизняними, так і зарубіжними вченими, оскільки саме
загрози є тими дестабілізуючими і деструктивними чинниками зовнішнього та
внутрішнього середовищ, які постійно видозмінюються. Лише за умови
формування високого рівня стійкості КБ до впливу загроз можна забезпечити
належний рівень його ФБ.
Слід наголосити, що сьогодні відсутні єдині підходи до розмежування
загроз ФБКБ. Так, аналіз праць вчених показав, що найчастіше класифікують
загрози за джерелом походження (внутрішні та зовнішні), з чим не можемо не
погодитись, оскільки, перш за все, потрібно знати, де вони виникають, з метою
запобігання загрозі ще на початковому етапі її зародження.
А. С. Вінников вважає, що «загроза – це нереалізована, але реально
існуюча, з певною ймовірністю можливість нанесення КБ будь-якого збитку. На
думку науковця, слід розмежовувати антропогенні, техногенні, стихійні загрози»
[51].
В. В. Коваленко, досліджує ФБКБ через призму організації, акцентує увагу
на необхідності класифікації загроз його безпеці відповідно до суб’єктів
внутрішнього банківського середовища (власників, адміністрації КБ, менеджерів
підрозділів та спеціалістів КБ та неформальних груп) та суб’єктів зовнішнього
середовища (клієнтів, партнерів, конкурентів, кримінальних угрупувань,
держави та її громадян) [105, с. 107].
Н. Н. Наточаєва до найсуттєвіших загроз ФБКБ в кризовий період
відносить загрози: фінансових втрат, що пов’язані з кредитуванням; втрати
ліквідності; негативної переоцінки цінних паперів та валютних втрат [140, c. 117-
118].
О. М. Штаєр розмежовує зовнішні та внутрішні загрози ФБКБ. Так, на її
думку, зовнішніми загрозами є: недостатність інвестиційних коштів,
непрогнозований відтік грошових коштів з рахунків КБ, різкі коливання
валютних курсів та/або процентних ставок, шахрайство з цінними паперами,
використання підроблених платіжних документів та карток, надання
39
неправдивої інформації клієнтам КБ, грабіж. До внутрішніх загроз автор
відносить: відсутність системи страхування вкладів населення і депозитів
підприємства у КБ, збільшення рівня кредитних та інших ризиків за відсутності
стабільності фінансової політики, збільшення простроченої заборгованості та
незбалансована кредитна політика, завищений рівень ризикованості активів,
шахрайство працівників КБ з рахунками та вкладами, неповернення кредитних
ресурсів, халатність співробітників КБ, зловживання співробітників КБ,
непрофесійні дії персоналу, розтрата коштів банківськими працівниками [217].
Так, за результатами аналізу пріоритетності загроз, проведеного О. М. Штаєр,
для фінансової складової економічної безпеки КБ були визначені такі
найзначущі загрози: недостатність інвестиційних коштів, неповернення
кредитних ресурсів, збільшення кредитних та інших фінансових ризиків та
відсутність стабільності фінансової політики, низький рівень капіталізації КБ,
завищений рівень ризикових активів.
Схожу з попередніми авторами думку має Л. М. Перехрест, котра під
загрозою ФБКБ розуміє значний вплив зовнішніх і внутрішніх деструктивних
факторів, які призводить до дестабілізації КБ[153]. Автором розроблено
ієрархічну модель загроз ФБКБ, в основу якої закладено не лише розподіл загроз
залежно від класифікаційних ознак, але й ранжирування загроз за їх негативним
впливом, що, на думку дослідниці, має велике практичне значення для
забезпечення ФБКБ з позиції виявлення та усунення найбільш небезпечних
загроз. З позиції запропонованого підходу, ступінь небезпеки джерела загрози
може бути кількісно оцінений на основі їх ранжирування [153, с. 275-276].
При класифікації загроз безпеці КБ А. Р. Авалердов використовує такі
класифікаційні ознаки: цільова спрямованість загрози (загроза розголошення
конфіденційної інформації, загроза майну і персоналу КБ), джерело загрози
(суб’єкт агресії: з боку конкурентів, кримінальних структур, окремих
зловмисників та нелояльних співробітників КБ), економічний характер загрози
(загрози майнового та немайнового характеру), ймовірності практичної
реалізації загрози (потенційні; такі, що реалізуються; реалізовані) [3].
40
Т. Г. Болгар до зовнішніх загроз зараховує: нормативне регулювання
банківської діяльності, грошово-кредитну політику центробанку, нестабільність
зовнішнього середовища, довіру до банківської системи, конкурентне
середовище, злочинну діяльність, негативні макроекономічні умови, діяльність
держави, а ключовими внутрішніми загрозами, на її думку, є: якість кредитного
портфеля КБ, рівень та компетенція менеджменту, залежність від інсайдерів,
структура активів і пасивів, злочинна діяльність персоналу та неефективна
робота останнього [38].
Таким чином, у результаті аналізу та синтезу поглядів як вітчизняних, так
і зарубіжних учених щодо загроз ФБ, систематизовано та доповнено перелік
загроз фінансовій безпеці КБ за критеріями, наведеними у табл.1.1:
Таблиця 1.1
Класифікація загроз фінансовій безпеці КБ
Класифікаційна група Вид загрози
1. За джерелом виникнення 1.1. зовнішні
1.2. внутрішні
2. За об’єктом посягання 2.1. загрози фінансовим ресурсам
2.2. загрози трудовим ресурсам (керівництву і
персоналу)
2.3. загрози матеріальним ресурсам
2.4. загрози інформаційним ресурсам (економічна
інформація, ділова репутація)
2.5. загрози техніко-технологічній складовій
функціонування КБ
3. За суб’єктами загроз 3.1. загрози від суб’єктів зовнішнього середовища
(клієнти, конкуренти, партнери, кримінальні
угрупування, держава)
3.2. загрози від суб’єктів внутрішнього середовища
(власники, керівництво і персонал КБ та неформальні
групи)
4. За вірогідністю виникнення
загрози
4.1. реальні
4.2. ймовірні
4.3. потенційні
4.4. малоймовірні
5. За можливістю прогнозування
(передбачення)
5.1. передбачувані
5.2. частково передбачувані,
5.3. непередбачувані
41
Закінчення Табл. 1.1
6. За видами фінансової
діяльності
6.1. загрози в сфері розрахунково-касового
обслуговування
6.2. загрози в сфері депозитної діяльності
6.3. загрози операціям з цінними паперами
6.4. загрози в сфері кредитної діяльності
6.5. загрози в сфері валютних операцій
6.6. загрози в сфері інвестиційної діяльності
7. Кількістю об’єктів
посягання
7.1. багатооб’єктні
7.2. малооб’єктнi
8. Тривалістю існування 8.1 поточні
8.2. довготермінові
9. Масштаб прояву
(розповсюдження)
9.1. на рівні КБ
9.2. філії
9.3. відділення
10. Можливість управління 10.1. керовані
10.2. некеровані
11. Форма прояву 11.1. явні
11.2. латентні (приховані)
12. Розмір збитків 12.1 помірні
12.2. значні
12.3. катастрофічні
13. За формою збитку 13.1. загрози, реалізація яких призводить до прямих
(реальних) збитків
13.2. загрози, реалізація яких призводить до втраченої
вигоди
14. За резидентністю
суб’єктів генерування загрози
ФБКБ
1.1. загрози резидентів
1.2. загрози нерезидентів
15. За легальністю джерел
загроз ФБКБ
2.1. загрози ФБКБ, які формуються у правовому полі
2.2. загрози ФБКБ, які формуються поза правовим
полем
16. За сферою виникнення
загрози
3.1. загрози у технологічній сфері
3.2. загрози в інформаційній сфері
3.3. загрози у кадровій сфері
3.4. загрози у фінансовій сфері
3.5. загрози у комерційній сфері
3.6. у сфері державного регулювання банківської
діяльності
17. За рівнем генерування
загрози в межах світової
економіки
4.1. національні
4.2. міжнародні
4.3. світові
18. За етапом життєвого
циклу КБ:
5.1. загрози, що виникають на етапі створення КБ
5.2. загрози на етапі зростання
5.3. загрози на етапі піку (зрілості) КБ
5.4. загрози, що виникають на етапі занепаду та санації
чи ліквідації КБ
Джерело: складено на основі [10, с. 17; 38; 140; 153, с. 275-276; 156; 217, с. 99-103] та власних
напрацювань (курсивом) автора [25, c. 52]
42
З огляду на проведене дослідження, розроблена нами класифікаційна
характеристика загроз ФБКБ комплексно розкриває багатоаспектність
можливостей їх прояву, що створює передумови для своєчасного виявлення та
запобігання реалізації загроз, а у разі генерації загроз – аналізу впливу загроз на
фінансову діяльність КБ в процесі забезпечення ФБ останнього.
Виникнення загроз зовнішнього та внутрішнього середовища зумовлюють
численні чинники – умови, вплив яких спричиняє невизначеність результатів при
здійсненні фінансово-господарської діяльності КБ.
Теоретичний аналіз окремих структурних елементів ФБКБ, на наш погляд,
не лише збагачує теоретичну базу дослідження ФБКБ, а й спрямований на
вдосконалення процесу забезпечення його ФБ та підвищення його якості.
Враховуючи, що КБ провадять свою діяльність в умовах динамічного,
непередбачуваного та мінливого ринкового середовища, пріоритетним
завданням при забезпечені їх ФБ є ідентифікація зовнішніх і внутрішніх загроз з
метою послаблення чи запобігання впливу деструктивних чинників зовнішнього
і внутрішнього середовищ. Окрім того, спрямованість, структура та динаміка
загроз ФБКБ визначається значною кількістю чинників як зовнішнього, так і
внутрішнього характеру. З іншого боку, необхідно врахувати, що діяльність КБ
спрямовується на досягнення інтересів клієнтів шляхом освоєння нових програм
кредитування, в тому числі і вдосконалення програм кредитування, збільшення
ресурсної бази, шляхом розширення і вдосконалення спектра банківських послуг
в умовах зростання конкуренції на ринку банківських послуг; досягнення
інтересів власників, шляхом максимізації прибутку; держави – забезпечення
діяльності КБ як фінансово-кредитного центру.
Таким чином, на основі проведеного дослідження під ФБКБ розуміємо
такий стан КБ, за якого його фінансово-економічна діяльність орієнтована на
задоволення інтересів держави, власників, топ-менеджерів і персоналу
банківської установи, її клієнтів і контрагентів і захищена від наявних і
потенційно можливих зовнішніх і внутрішніх загроз [25, c. 180].
43
1.2. Система забезпечення фінансової безпеки комерційного банку
Анексія АР Крим та ескалація конфлікту на Сході, прояви недобросовісної
конкуренції, офшоризація банківського бізнесу, неефективна діяльність органів
державної влади, першочерговим завданням яких є створення сприятливих умов
для ведення бізнесу (в тому числі банківського), та прогалини у законодавстві
зумовлюють такі умови, за яких КБ змушені приділяти значну увагу питанням
забезпечення власної ФБ, з метою забезпечення рентабельного функціонування
в сучасних ринкових умовах. Виходячи із зазначеного, на наш погляд, для
ефективного забезпечення ФБКБ необхідно використати системний та
комплексний підходи. При цьому системний підхід до забезпечення ФБКБ
передбачає розроблення відповідної системи такого забезпечення, а
комплексний підхід – комплексу заходів організаційного та економічного
характеру для забезпечення стабільного і безпечного функціонування КБ за умов
нейтралізації та ліквідації зовнішніх та внутрішніх загроз.
Термін «система» словник Webster’s Revised Unabridged Dictionary
визначає як «сукупність об’єктів, підпорядкованих чітко або за якимось
особливим порядком, як правило, логічним або науковим; єдине ціле об’єктів,
пов’язаних якимось спільним законом, принципом, або метою; постійне
об’єднання принципів або елементів, які становлять єдине ціле» [242]. Таким
чином, зміст системи визначається наявністю логічних, структурних
взаємозв’язків між її елементами.
В економічній літературі поняття «система забезпечення» вживається
досить часто. В межах нашого дослідження більш детально зупинимося на
аналізі трактування системи забезпечення ФБКБ.
На думку М. І. Зубка, система забезпечення безпеки банківської діяльності
– це сукупність заходів, технологій, сил і засобів безпеки КБ, спрямованих на
формування його здатності протистояти різноманітним загрозам його
діяльності[91, с. 500]. На наш погляд, характеризувати систему забезпечення
44
безпеки банківської діяльності лише як здатність, тобто спроможність суб’єкта
виконувати поставлені завдання, є дещо звуженим, оскільки за певних обставин
таку можливість можна і не реалізувати, а відтак і ФБ забезпеченою не
вважатиметься.
Р. Г. Сніщенко акцентує увагу на визначенні системи ФБКБ як форми
упорядкування завдань та функцій, які відповідно до принципів ФБ пов’язані у
процесі взаємодії, спрямованої на своєчасне виявлення, відбиття або ліквідацію
зовнішніх і внутрішніх загроз, досягнення ФБКБ [191, с. 136], не враховуючи при
цьому діяльнісний аспект. Однак, на наш погляд, таке визначення не є
коректним, оскільки форма – це зовнішній спосіб вираження предмета, а аналіз
терміну «система» показав, що науковці здебільшого визначають систему як
сукупність, єдине ціле. Таким чином, в даному визначенні відсутнє посилання на
ключову характеристику системи – наявність логічних, структурних
взаємозв’язків між її елементами.
Відсутній акцент на меті розроблення системи фінансової безпеки і в
працях Л. М. Перехрест та Є. М. Газанфорова. Так, на думку Л. М. Перехрест,
ФБКБ являє собою складну систему, тому методологічно дуже важливо мати
чітке уявлення про її складові елементи та інструментарій, за допомогою якого
можна виявити найбільш складні та вразливі із них. Дослідниця запропонувала
структуру елементів системи забезпечення ФБКБ розглядати за двома блоками.
Перший блок характеризує економічні відносини, які виникають у процесі руху
фінансових потоків і грошово-кредитних інструментів. Елементами першого
блоку є: ресурсна, кредитна, інвестиційна, валютна та розрахунково-платіжна
безпека. Другий – пов’язаний із попередженням витоку банківської фінансово-
економічної інформації та захистом від несанкціонованого доступу до
електронної мережі КБ [155]. Так, в банківській практиці розмежовують операції
формування та операції використання ресурсної бази КБ. Операції формування
ресурсної бази включають депозитні, інвестиційні, валютні та розрахунково-
платіжні операції, при цьому однією з операцій використання ресурсної бази є
кредитування. Отже, ресурсна безпека повинна забезпечуватися при проведенні
45
кожної з вищеперелічених операцій. Таким чином, вважаємо недоцільним
виділення блоку ресурсна безпека, натомість доречним є виокремлення блоку
депозитна безпека.
Система ФБКБ – це сукупність фінансових важелів і методів діагностики,
а також нейтралізації кризових явищ для забезпечення стабільної і ефективної
діяльності банківської установи, зазначає Є. М. Газанфаров [54]. Тобто, в даному
трактуванні робиться акцент лише на нейтралізацію кризових явищ. Так, кризове
явище – це так звана межа між стабільними умовами діяльності підприємства та
умовами, в яких його існування може ставитися під загрозу [147, с. 119].
Запропоноване визначення є дещо звуженим, оскільки ФБ передбачає захист від,
насамперед, загроз, а не лише кризових явищ. На основі теоретико-
методологічного аналізу наукових поглядів на трактування системи
забезпечення та системи ФБКБ нами запропоновано власне бачення такої
системи.
Схематичне зображення авторського підходу до трактування системи
забезпечення ФБКБ наведено на рис 1.3.
Систему забезпечення ФБКБ визначено як сукупність структурних
елементів (мети, принципів, орієнтирів, об’єктів забезпечення ФБКБ та
відповідного організаційно-економічного механізму), які у взаємодії із
зовнішнім та в межах внутрішнього середовищ функціонування КБ,
забезпечують реалізацію суб’єктами забезпечення ФБ комплексної стратегії
досягнення високого рівня його ФБ [28, c. 169].
Так, нами визначено, що система забезпечення ФБКБ базується,
насамперед, на функціонуванні ОЕМЗ ФБКБ.
У свою чергу, структурними елементами ОЕМЗ ФБКБ є компоненти
забезпечення управління ФБ та компоненти реалізації управління ФБКБ,
організаційна та економічна складові [28, c. 160].
Компонентами забезпечення управління ФБКБ є: нормативно-правове,
інформаційно-аналітичне, методичне, кадрове, фінансове та техніко-
технологічне забезпечення.
46
Рис. 1.3. Структурні компоненти СЗ ФБКБ (розроблено автором) [28, c. 161]
Система забезпечення фінансової безпеки комерційного
банку
Мета забезпечення ФБКБ – досягнення необхідного рівня його надійності,
реалізація стратегічних та тактичних цілей, а також створення передумов для
подальшого зростання за наявності ймовірності впливу загроз зовнішнього і
внутрішнього середовища функціонування КБ.
Принципи забезпечення ФБКБ: легальність; вимірність; керованість; довірче
партнерство з іншими суб’єктами ринку; альтернативність; економічність.
Орієнтири забезпечення ФБКБ:
соціально-економічні орієнтири забезпечення ФБКБ; фінансові орієнтири
ФБКБ; конкурентні орієнтири ФБКБ;
виявлення і нейтралізація ризиків і загроз функціонування КБ;
відповідність функціонування КБ регулятивним вимогам центробанку
ОЕМЗ ФБКБ
Суб’єкти забезпечення ФБКБ:
зовнішні: (органи державної влади,
саморегулівні організації, клієнти,
контрагенти); внутрішні: (власники,
топ-менеджери, банківський персонал).
Об’єкти забезпечення ФБКБ:
фінансові ресурси, грошові потоки, доходи і
витрати, фінансовий потенціал, валютні
цінності.
Зо
вн
ішн
і ч
ин
ни
ки
вп
ли
ву
на
ФБ
КБ
На
ціо
на
ль
не
сер
едо
ви
ще
Між
на
ро
дн
е се
ред
ов
ищ
е
Ри
зики
, за
гро
зи,
мож
ли
во
сті
заб
езп
ечен
ня Ф
БК
Б
Тех
нік
о-т
ехн
оло
гіч
ні
Соц
іальн
о-е
ко
но
міч
ні
По
літ
ико
-пр
аво
ві
Вн
утр
ішн
і чи
нн
ик
и в
пл
ив
у н
а Ф
БК
Б
Ри
зики
, загро
зи, м
ож
ли
во
сті забезп
ечен
ня Ф
БК
Б
Ф
інан
сово
-
еко
но
міч
ні
Ко
мер
цій
ні
Інф
ор
мац
ійн
о-
техн
оло
гічн
і О
рган
ізацій
но
-
кад
ро
ві
Визначення необхідності та
реалізація організаційно-
економічних змін в СЗ ФБКБ
Оцінка досягнення ефективності
СЗ ФБКБ
Інтегральна оцінка рівня
ФБКБ
47
Компонентами реалізації управління ФБКБ, на наш погляд, є
інструментарій фінансового менеджменту [28, c. 160].
Одним з ключових компонентів ФБКБ є визначення суб’єктів, об’єктів
забезпечення ФБКБ, мети, орієнтирів, як основи формування системи її
забезпечення.
На думку фахівців [13, с. 18-19; 98, с. 174; 63, с. 43; 156], об’єктами
забезпечення ФБ є фінансові ресурси, з чим не можемо не погодитись. На наш
погляд, перелік об’єктів забезпечення ФБКБ необхідно доповнити такими, як:
грошові потоки, доходи і витрати, фінансовий потенціал, валютні цінності.
В свою чергу градацію суб’єктів забезпечення ФБКБ доцільно, на наш
погляд, провести за двома рівнями: зовнішні суб’єкти створюють безпосереднє
інституційне середовище. Так, держава створює відповідне правове поле для
реалізації можливостей розроблення СЗ ФБКБ та формує відповідне
інституційне забезпечення (центробанк, інститути гарантування/страхування
банківських вкладів). Центробанк виступає зовнішнім суб’єктом забезпечення
ФБКБ шляхом реалізації функцій регулювання, нагляду та контролю за
діяльністю КБ; фонд гарантування вкладів фізичних осіб – виводить
неплатоспроможні КБ з ринку, надає компенсацію вкладникам збанкрутілих КБ.
В свою чергу, саморегулівні організації забезпечують ринкову дисципліну, де
учасники ринку банківських послуг, уникаючи загрози втрати іміджу КБ, ділової
репутації, прагнутимуть дотримуватися стандартів, правил, що встановлені
самими КБ. Внутрішні суб’єкти забезпечення ФБКБ: власники КБ, топ-
менеджери та банківський персонал безпосередньо реалізують заходи
забезпечення ФБ на рівні КБ відповідно до розробленої ним стратегії [28, c. 162].
На основі аналізу наукової літератури[63, c. 36; 58, с. 331; 238, c. 14]
визначено, що головною метою забезпечення ФБКБ є досягнення необхідного
рівня надійності КБ, реалізація його стратегічних та тактичних цілей, а також
створення передумов для подальшого зростання за наявності ймовірності впливу
загроз зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування КБ. В свою
48
чергу, під надійністю КБ розуміють його своєрідну сталість і захищеність від
змін, що можуть виникнути у разі погіршення ринкової кон’юнктури [112].
Таким чином, надійність ототожнюється зі здатністю протистояти та долати
вплив дестабілізуючих чинників зовнішнього і внутрішнього середовища.
Дещо уточнює визначення надійності О. А. Кириченко та трактує її «як
спроможність забезпечувати безумовне збереження коштів клієнтів і повне
виконання взятих зобов’язань» [100]. Однак, в даному визначенні акцент
робиться лише на захист інтересів вкладників та клієнтів. Недоліком цього
визначення є його вузькість, оскільки воно представляє надійність КБ лише для
клієнтів та вкладників. Натомість, О. В. Дзюблюк при визначенні поняття
надійності характеризує КБ як грошово-кредитний інститут, спроможний
ефективно реалізовувати покладені на нього функції, виконувати свою
економічну роль та всі зобов’язання перед акціонерами і клієнтами [69, c. 28].
Таке визначення надійності КБ вважаємо найбільш прийнятним в контексті
дослідження ФБКБ, оскільки передбачає здатність КБ ефективно функціонувати
в умовах впливу дестабілізуючих факторів, виконуючи при цьому в повному
обсязі покладені на нього зобов’язання.
Ефективність системи забезпечення ФБКБ ґрунтується на принципах, які є
«висхідними положеннями, правилами, покладеними в основу діяльності» [48,
с. 1125].
В. В. Коваленко виділяє принципи комплексності, своєчасності,
безперервності, активності, законності, обґрунтованості, економічної
доцільності, взаємодії та координації, удосконалення, централізації управління,
що, на думку вченого, є однією з концептуальних основ формування системи
безпеки діяльності КБ [104, с. 57]
В свою чергу Ж. С. Костюк акцентує увагу на принципах: обґрунтованості
та науковості, економічності, системності, достатності, оперативності
(своєчасності), гнучкості, безперервності, плановості, поєднання гласності та
конфіденційності, компетентності [114]. І. В. Карбівничий, Н. В. Дудченко
49
звертають увагу, зокрема, на принципи: цілісності, своєчасності, безперервності,
взаємозв’язку гласності та конфіденційності, компетентності [97]. М. І. Зубок
розмежовує принципи та вимоги до забезпечення безпеки банківської діяльності.
Так, ключовими принципами, на думку науковця, є: законність, компетентність,
самостійність і відповідальність, економічна доцільність, цілеспрямованість і
конфіденційність, а вимогами – безперервність, плановість, конкретність,
активність і комплексність [90, c. 9].
На думку А. С. Ліннікова, стратегія досягнення ФБ кредитної організації
базується на принципах: підтримання конкурентоспроможності, оцінки
ресурсного потенціалу, диверсифікації, стратегічного планування, інноваційної
превенції, комплексності, адаптивності кадрової політики, аналізу розумних
альтернатив та довгострокових наслідків дії ризиків [122, с. 175 ]. На наш погляд,
такий підхід до виокремлення і систематизації принципів забезпечення ФБ
кредитної організації більше характеризує перелік завдань, які слід виконати з
метою забезпечення належного рівня ФБ, оскільки етимологічно термін
«завдання» – це те, що потрібно виконати для досягнення мети, а «принцип» –
це ті суттєві характеристики, що безпосередньо зумовлюють дотримання ФБКБ,
без яких система (включаючи ОЕМЗ ФБКБ) її забезпечення не може виконувати
свого призначення.
Проведений аналіз наукової літератури дозволив систематизувати та
узагальнити принципи забезпечення ФБКБ, запропоновані науковцями [91,
с. 158; 104, с. 56-59; 97, с. 285-289; 68]. Так, СЗ ФБКБ повинна розроблятися з
урахуванням таких принципів: системність, цілісність, своєчасність,
безперервність, оптимальність, взаємозв’язок гласності та конфіденційності,
відповідальність [28, c. 162].
Принцип системності передбачає повну взаємоузгодженість діяльності
всіх структурних підрозділів КБ в процесі забезпечення його ФБ. Принцип
цілісності означає, що ФБКБ вважатиметься забезпеченою за умови наявності і
50
дотримання належного рівня всіх елементів чи підсистем системи її
забезпечення.
Своєчасне попередження, виявлення та ліквідація загроз з метою
нейтралізації їхнього негативного впливу на ФБКБ є основою принципу
своєчасності.
Процес забезпечення ФБКБ є безперервним з метою уникнення та
попередження впливу непередбачуваних загроз як зовнішнього, так і
внутрішнього середовищ функціонування КБ.
В основі принципу оптимальності закладена теза, що витрати пов’язані з
забезпеченням ФБ, повинні бути економічно обґрунтованими.
Взаємозв’язок гласності та конфіденційності передбачає, що працівники
КБ виконують свої повноваження в межах відповідних посадових інструкцій,
вони повинні бути ознайомленими з нормативними документами та
дотримуватися спеціального режиму доступу до інформації, що є банківською
таємницею.
Принцип відповідальності – це кримінальна, адміністративна та
дисциплінарна відповідальність за порушення вимог законодавства та
внутрішніх положень КБ, спрямованих на забезпечення ФБКБ, що є правовою
гарантією забезпечення таких вимог і спонукає банківських працівників до їх
безумовного виконання.
На наш погляд, даний перелік необхідно доповнити такими принципами:
легальності, вимірності, керованості, довірчого партнерства, альтернативності та
економічності.
Відповідно до принципу легальності СЗ ФБКБ повинна базуватися на
нормах чинного законодавства та відповідати міжнародним вимогам до
банківської діяльності, оскільки використання нелегальних методів виведення
банківського капіталу в податкові гавані (офшоризація банківської діяльності) з
метою оптимізації податкових платежів, легалізації коштів, отриманих
злочинним шляхом, приховування операцій клієнтів негативно впливає не лише
51
на банківську систему, а й економіку загалом. Відповідальність за дотримання
принципу легальності, насамперед, має лежати на менеджменті КБ, а
регуляторними органами повинні передбачатися санкції за здійснення КБ
заборонених законодавством операцій.
Відповідно до принципу вимірності ФБКБ може бути визначена на трьох
рівнях: оперативний, тактичний, стратегічний. Таким чином, запропонована
градація рівнів оцінки ФБКБ дозволить здійснювати тактичний та стратегічний
контроль за її рівнем та реалізовувати оперативні управлінські рішення у процесі
її комплексного забезпечення.
Принцип керованості передбачає здійснення управлінського впливу на
показник, обраний індикативним, а не лише його моніторинг. Таким чином
виникає можливість оперативного коригування стану КБ в разі погіршення
індикативного показника його ФБ.
Принцип довірчого партнерства з іншими суб’єктами ринку. Так, КБ
провадять діяльність в ринковому, конкурентному середовищі під впливом
низки загроз зовнішнього середовища, з метою забезпечення діяльності та
проведення банківських операцій вступають у взаємодію з іншими КБ,
комерційними, фінансовими установами, урядом. Таким чином, за критерієм
максимального значення функції корисності альтернатив передбачено
розроблення механізму, який би забезпечував протидію зовнішнім та внутрішнім
загрозам, з метою досягнення інтересів власників, клієнтів, уряду та інших
суб’єктів, з якими КБ взаємодіють в процесі діяльності.
Принцип альтернативності передбачає прийняття рішення щодо
забезпечення ФБКБ на основі ситуаційного аналізу при розробці сценаріїв
розвитку КБ, альтернативного аналізу ситуації, що дозволяє сформувати цілісне
бачення фінансового стану об’єкта управління, з урахуванням основних
чинників, що передує розробленню стратегії забезпечення ФБКБ.
У свою чергу, принцип економічності передбачає вибір оптимального
рішення щодо забезпечення ФБКБ на основі співставлення відповідних витрат
52
та доходів. Тобто, економічний ефект від прийнятого рішення при забезпеченні
ФБКБ повинен перевищувати витрати на його впровадження.
Стратегічні орієнтири забезпечення ФБКБ є симбіозом пріоритетів його
діяльності, які виражені в стратегічно важливих цілях організації роботи КБ за
певних умов функціонування, а також послідовності реалізації таких цілей. Як
показує досвід, стратегічними орієнтирами КБ є: соціально-економічні,
фінансові, конкурентні, управлінські та технічні орієнтири.
Високий рівень довіри до КБ, як соціально-економічний орієнтир
забезпечення його ФБ, сприятиме формуванню його депозитних ресурсів та
зростанню його іміджу в суспільстві. Державою функція захисту інтересів
вкладників КБ покладена на інститути гарантування вкладів фізичних осіб. У
свою чергу, КБ сплачують регулярний збір у формі диференційованих
відрахувань до таких інститутів.
Репутація КБ є узагальнюючою оцінкою суспільства його діяльності та дій
його власників. Так, позитивна історія поведінки КБ на ринку банківських послуг
виступає основою для формування позитивної ділової репутації та іміджу КБ, які
є ключовими факторами забезпечення довіри до нього. Забезпечення позитивної
ділової репутації та іміджу КБ сприяє забезпеченню його ФБ, в свою чергу їх
погіршення може спровокувати масове вилучення депозитів, як наслідок
підірвати його стійкість та привернути увагу регулятора, аж до введення в КБ
тимчасової адміністрації, що в кінцевому підсумку негативно вплине на його ФБ.
Наступним соціально-економічним орієнтиром, на наш погляд, є
ефективна система корпоративного управління в КБ, що являє собою систему
організації та контролю його діяльності, яка визначає розподіл прав і обов’язків
між різними учасниками корпорації, а також правила та процедури прийняття
рішень щодо справ КБ [131]. Отже, сутність корпоративного управління в КБ
визначається специфікою функціонування останнього як корпорації, діяльність
якого спрямована як на отримання та максимізацію прибутку, так і на
53
збереження коштів вкладників шляхом узгодження інтересів та обов’язків усіх
стейкхолдерів в забезпеченні ФБКБ для реалізації вищеперелічених цілей.
Під інноваційними орієнтирами забезпечення ФБКБ розумітимемо
впровадження передових банківських технологій, які забезпечуватимуть
«стратегічний ефект» нарощення його клієнтської бази, зменшення витрат на
здійснення банківських операцій за умов дотримання оптимального рівня
операційного ризику та операційних витрат.
Фінансові орієнтири забезпечення ФБКБ визначаємо як систему заходів,
спрямованих на розробку її цільових показників та відповідного інтегрального
показника.
Загалом, фінансовими орієнтирами забезпечення ФБКБ є підвищення
прибутковості КБ, ділової активності, ліквідності та стійкості, які водночас
виступають її індикаторами. Так, діяльність, спрямована на досягнення
фінансових орієнтирів, передбачає визначення ключових показників фінансової
діяльності КБ та розроблення методології досягнення оптимальних значень
визначених показників з позиції забезпечення його ФБ за допомогою
інструментарію аналізу, планування, прогнозування та контролю.
Ще однією групою орієнтирів забезпечення ФБКБ є конкурентні, які
виступають стимулом його постійного вдосконалення за синхронного
врахування вимог зовнішнього середовища. Серед першочергових завдань КБ,
як суб’єкта конкурентної боротьби, забезпечення конкурентних переваг на ринку
банківських послуг шляхом впровадження передових банківських технологій,
розширення спектра банківських послуг, підвищення якості обслуговування
клієнтів. Однак, не можемо нівелювати вплив банків з іноземним капіталом на
конкурентоспроможність КБ з вітчизняним капіталом та банківської системи
загалом. Наявність у банків з іноземним капіталом конкурентних переваг полягає
у можливості здійснювати кредитування економіки, надавати ширший спектр
банківських послуг за умов розвитку кризових явищ в економіці, оскільки у разі
54
необхідності вони отримують фінансову підтримку з боку материнських
структур, при цьому витісняючи слабші КБ з ринку банківських послуг.
Наступним орієнтиром забезпечення ФБКБ є своєчасне виявлення і
нейтралізація ризиків і загроз функціонування КБ. Групування загроз за
критерієм загрози фінансового та нефінансового характеру створить передумови
для більш ефективного, оперативного їх виявлення та недопущення реалізації їх
негативного впливу на ФБКБ.
Стійкий фінансовий стан та рівень ФБКБ, насамперед, залежить від
розробленої системи управління фінансовими ресурсами КБ. Таким чином,
загрозами фінансового характеру, які впливають на ФБКБ, на наш погляд, є:
неспроможність КБ виконати встановлені економічні нормативи банківської
діяльності, низькі рівні його рентабельності та ліквідності, неспроможність
виконувати власні зобов’язання, збиткова діяльність КБ, необґрунтована
інвестиційна політика та низький рівень його інвестиційної активності.
Проаналізувавши загрози фінансового характеру, зупинимося більш
детально на загрозах нефінансового характеру та наслідках їх реалізації в
забезпеченні ФБКБ. Так, до ризиків, загроз нефінансового характеру, на нашу
думку, доцільно віднести: добір некомпетентного банківського персоналу,
зниження рівня корпоративної культури, втрату репутації КБ, негативне
публічне сприйняття його іміджу.
Ключовим чинником забезпечення належного рівня ФБКБ можна вважати
висококваліфікований, правильно підібраний та надійний персонал банківської
установи. Таким чином, погоджуючись з Т. В. Білорус [35, с. 8], під кадровим
потенціалом розумітимемо складну систему характеристик, що включає
можливості працівників, якість їх професійно-кваліфікаційної підготовки,
трудові, особистісні, психологічні і фізіологічні якості та творчі здібності.
Метою цього виду менеджменту в контексті забезпечення ФБКБ є формування
колективу зацікавлених та компетентних працівників, які результативно та
ефективно реалізовуватимуть цілі й орієнтири її забезпечення.
55
Таким чином, визначивши кадровий потенціал КБ, як один із факторів
досягнення належного рівня його ФБ, на основі аналізу літературних джерел
визначено основні чинники, які впливають на реалізацію загрози найму
недобросовісного та некомпетентного банківського персоналу та їх можливі
прояви (табл. 1.3)
Таблиця 1.3
Загрози найму некомпетентного банківського персоналу
Чинник Прояв загроз
Робота на
конкурента
(нелояльність
персоналу)
Свідомі дії банківських працівників з корисливих мотивів, внаслідок
реалізації яких банк зазнає певної шкоди чи збитку. Проявом таких дій
є: продаж конфіденційної банківської інформації конкурентам,
внесення свідомих дисбалансів в роботу КБ.
Відсутність
корпоративної
культури
Відсутність єдиної орієнтації всіх працівників та підрозділів КБ на
реалізацію загальної стратегії та місії КБ з забезпечення ФБ.
Недотримання банківськими працівниками відповідних посадових
інструкцій.
Низький рівень
стресостійкості
Неспроможність виконувати покладені на банківського працівника
обов’язки через негативні психічні стани, спричинені нерівномірною
завантаженістю впродовж дня та неможливістю адаптуватися в
стресових ситуаціях.
Низький рівень
відповідальності і
дисциплінованості
Проведення банківських операцій несвоєчасно та не в повному обсязі,
допущення помилок при їх здійсненні.
Недостатня
кваліфікація
Неможливість співпрацювати з клієнтами та колегами через
відсутність відповідних навичок.
Адаптивність і
гнучкість
КБ здійснюють діяльність в умовах мінливого ринкового середовища.
Так, не завжди банківський працівник здатен пристосуватися до змін
в характері виконуваної ним роботи, нормативно-правового поля,
освоїти спеціальне програмне забезпечення, а як наслідок –
неспроможність виконання посадових обов’язків з забезпечення
ФБКБ.
Шахрайські дії
Несвоєчасне відображення касових операцій в бухгалтерському
обліку; шахрайські дії з готівкою в іноземній та національній валютах;
незаконне списання коштів з рахунків клієнтів на іншу фірму;
маніпуляції та фальсифікація з банківськими документами, як
наслідок – незаконне привласнення активів чи їх незаконне
використання у власних цілях.
Джерело: систематизовано автором на основі [130, c. 160-161] та власних напрацювань
В умовах жорсткої конкурентної боротьби, пропонуючи своїм клієнтам все
ширший спектр банківських послуг, КБ позиціонують себе як компанії,
«орієнтовані на клієнта». За обирання орієнтації на клієнта зниження рівня
56
корпоративної культури є загрозою втрати надходжень через несприятливе
сприйняття іміджу КБ клієнтами.
Ключовими факторами, які, на наш погляд, впливають на рівень
корпоративної культури КБ загалом, є: система комунікації між працівником та
клієнтом КБ; зовнішній вигляд персоналу КБ; відносини в трудовому колективі
КБ; мотивація персоналу.
Як показує практика останніх років, КБ приділяють значну увагу розвитку
корпоративної культури, шляхом прийняття відповідного регламентного
документа. Однак прийняття відповідного положення ще не означає, що загроза
втрати корпоративного управління відведена. На наше переконання, ядром
реалізації даної загрози є неналежним чином умотивований банківський
персонал. Таким чином, КБ слід приділяти більше уваги створенню
сприятливого психологічного клімату в колективі, забезпечувати можливість
кар’єрного зростання, мотивувати працівників, збільшуючи заробітну плату.
Наступною загрозою нефінансового характеру вважаємо загрозу втрати
репутації КБ. Ключовими характеристиками репутації КБ є: якість ведення
бізнесу, морально-етичні властивості, якість надання банківських послуг та їх
номенклатура. Репутація КБ залежить не лише від поведінки банківських
працівників, якості наданих банківських послуг, дотримання КБ законодавства,
але й від результату відображення цих дій в суспільній думці потенційних
клієнтів, яку спрогнозувати вкрай важко, а інколи неможливо. На наш погляд,
під загрозою втрати репутації КБ варто розуміти ризик втрат або недоотримання
надходжень фінансових ресурсів КБ внаслідок несприятливого сприйняття
іміджу КБ зацікавленими суб’єктами (органами державного регулювання,
акціонерами, контрагентами та клієнтами).
Щодо реалізації загрози негативного публічного сприйняття іміджу КБ, то
необхідно зазначити, що публічне сприйняття іміджу КБ залежить від низки
чинників: відносин з клієнтами, зовнішнього вигляду працівників КБ, наявності
позитивної ділової репутації керівників КБ, джерел формування капіталу КБ
57
(банк з національним капіталом, банк з іноземним капіталом), інформації про КБ
в ЗМІ та Інтернеті. Ефективне формування іміджу КБ вимагає наявності у нього
розгалуженої мережі філій і відділень, широкого асортименту банківських
послуг, високого рівня обслуговування клієнтів, виконання економічних
нормативів, зростання його рейтингів.
Виконання регулятивних вимог центрального банку/іншого регулятора, як
орієнтира забезпечення ФБКБ передбачає дотримання економічних нормативів
банківської діяльності, як індикативних показників ФБКБ, що здійснюється КБ
шляхом контролю та управління ризиками банківської діяльності.
Система управління ФБКБ не буде ефективною без врахування впливу
чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ, які, у свою чергу, є цільовими
орієнтирами для її розвитку та вдосконалення [18].
Реалії сьогодення генерують різноманітні нові загрози як внутрішнього,
так і зовнішнього характеру, нівелювати вплив яких дуже важко. Своєчасне
виявлення загроз та попередження їх реалізації дозволить вберегти КБ від
негативних наслідків їх впливу на фінансові результати його діяльності. Тому,
на наш погляд, особливої актуальності набуває питання аналізу прояву чинників
впливу на ФБКБ.
На основі проведеного аналізу, чинники ФБКБ, запропоновані
О. І. Барановським [10, c.13-14], нами було систематизовано в дві групи. Так,
чинниками внутрішнього середовища є: рівень підтримання ліквідності, охорона
інформації, впровадження фінансових інновацій, збереження активів,
забезпечення прибутковості; частка прострочених відсотків і пролонгованих
кредитів у кредитних портфелях КБ; частка коштів КБ, інвестована в
неефективні та амбіційні проекти; необачна політика, пов’язана з недостатньо
прорахованою підпискою на ЦП; укладання угод із сумнівними структурами;
перенесення існуючих збитків на новий фінансовий рік; організаційна структура
та рівень заробітної плати; система розрахунків, що застосовується;
некваліфіковане управління керівниками окремих КБ структурою їх активів і
58
пасивів; витік внутрішньої банківської інформації поза межі КБ. В свою чергу,
до зовнішніх слід віднести: пікові виплати із державних боргових зобов’язань у
певний період; наявність економічних нормативів, що регламентують діяльність
КБ, їх обґрунтованість та безумовне дотримання; рівень обов’язкового
резервування; обсяг рефінансування КБ центробанком; конкурентне середовище
та методи, що застосовуються в конкурентній боротьбі; надійність, пов’язану з
довірою до банківської та грошової систем та купівельною спроможністю
національної валюти; присутність в банківському секторі іноземного
банківського капіталу; рівень банківського нагляду за діяльністю КБ з боку
центробанку; локальні і глобальні фінансові кризи.
О. М. Штаєр та І. О. Губарєва [63, с. 149] розглядають проблематику
забезпечення економічної безпеки комплексно, виокремлюють, зокрема, і
зовнішні та внутрішні чинники фінансової складової економічної безпеки КБ.
Так, до зовнішніх чинників дослідники відносять: законодавчу і нормативну
базу, що регулює господарську діяльність; платоспроможність дебіторів;
діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування; активність
кредиторів на вимогу боргів; ефективні ділові відносини з фінансово-
банківською системою; здатність або можливість залучати кредитні ресурси за
мінімально можливою ціною; надійність партнерів і контрагентів. Внутрішніми
чинниками є: кваліфікація облікового і фінансово-економічного персоналу,
керівництва КБ, включаючи його навички; юридичне забезпечення та експертиза
договорів і контактів КБ; ефективність системи внутрішнього контролю; касова,
податкова та платіжна дисципліни; збутова маркетингова стратегія КБ.
Н. Н. Наточаєва [140] визначає такі основні чинники зовнішнього
середовища, які впливають на ФБКБ: нерозвиненість національного фінансового
ринку, низька економічна спроможність клієнтів КБ, відставання національної
банківської системи від міжнародних стандартів, диспропорції в регіональному
розвитку КБ, економічна ситуація в країні з низьким рівнем розвитку, ресурсна
спеціалізація, не завжди ефективна державна політика надання допомоги в
59
вирішенні проблем КБ; низький рівень конкуренції в окремих банківських
системах. До внутрішніх чинників, на її думку, слід віднести: низький рівень
достатності власного капіталу КБ; незадовільну якість залучених ресурсів;
низьку якість активів КБ; низький рівень банківської ліквідності; непрозорість
банківської діяльності; низькі конкурентні переваги, неефективний банківський
менеджмент, недостатній рівень кваліфікації персоналу. Ця дослідниця
пропонує чинники ФБКБ доповнити ще однією групою: фактори зовнішнього
середовища, які впливають на КБ в міжнародному масштабі: рецесія в багатьох
країнах світової економіки, низький рівень інтеграції національної економіки в
світову економічну систему, високий рівень експансії іноземного банківського
капіталу в національну банківську систему.
Зауважимо, що загалом на процес забезпечення ФБКБ впливає ситуація в
міжнародному, національному та внутрішньому середовищах функціонування
КБ. Чинники впливу на ФБКБ, генеровані міжнародним та національним
середовищами функціонування КБ, на наш погляд, доцільно розглядати через
призму соціально-економічних, політико-правових та технологічних факторів. У
табл. 1.4 наведено чинники впливу на ФБКБ, генеровані міжнародним
середовищем [18].
Таблиця 1.4
Чинники впливу на ФБКБ, генеровані міжнародним середовищем
Можливості для забезпечення ФБКБ Ризики, загрози ФБКБ
Соц
іальн
о-е
кон
ом
ічн
і
- Фаза розвитку світової економіки
сприятлива для залучення фінансових
ресурсів на міжнародних ринках
капіталу;
- глобалізація економік світу, що
передбачає лібералізацію, посилення
концентрації банківських активів та
капіталів;
- позитивне сприйняття іміджу КБ
країни на закордонних ринках
капіталу;
- стимулювання конкуренції через
входження в національний банківський
сектор ТНБ
- Функціонування світової економіки в
умовах спаду та кризи;
- надмірна експансія іноземного
банківського капіталу;
- розвиток віртуальних валют;
- нераціональне використання кредитів,
залучених за кордоном;
- реалізація ТНБ стратегії експансії
світового економічного простору
60
Закінчення Табл 1.4 П
оліт
ико
-прав
ові
- Стабільна політична ситуація в світі
та ліберальне законодавство в країні
залучення банківського капіталу;
- розроблення нових принципів
банківського нагляду Базельським
комітетом;
- відсутність законодавчих обмежень
для КБ країни для виходу на
міжнародні ринки капіталу
- Загострення воєнних конфліктів та анексія
території країни;
- потенційна неспроможність КБ виконати
вимоги Базельського комітету;
- посилення протекціоністських заходів в
країнах-реципієнтах щодо експансії
національного банківського капіталу
Тех
нологі
чн
і
- Доступ до інформації про
закордонних емітентів цінних паперів,
можливості залучення фінансових
ресурсів за кордоном;
- використання передових банківських
технологій, розроблених за кордоном
- Неможливість диверсифікувати пакет ЦП
КБ в умовах обмеження доступу до
інформації про закордонних емітентів;
- низький рівень розвитку інформаційних
технологій в країні;
- отримання банками з іноземним капіталом
технологічних переваг
Джерело: систематизовано автором на основі [10, с. 7-25; 38; 153, с. 271-279; 140; 148, с. 52-53; 224,
c. 96] та власних напрацювань автора [18; 65]
Так, враховуючи відкритість національних економік, вплив процесів
глобалізації та інтернаціоналізації економік різних країн, фаза розвитку світової
економіки впливає на можливість забезпечення КБ своєї ФБ. Найсприятливішим
періодом для забезпечення ФБКБ є фаза піднесення та пожвавлення в світовій
економіці, оскільки саме в цей час для КБ є сприятливі умови для мобілізації
фінансових ресурсів на закордонних ринках капіталу для розширення їх
ресурсної бази.
Водночас можливості забезпечення ФБКБ зменшуються в умовах
циклічності економіки. Так, циклічність в економіці О. В. Алейнікова [4]
визначає як періодичні порушення рівноваги в економічній системі, які
повторюються та ведуть до згортання господарської діяльності, спаду та кризи,
з чим не можемо не погодитись. Зауважимо, що кризи стають поштовхом для
спаду національних економік загалом та банківських секторів зокрема.
Внаслідок впливу кризи на економіку країни ймовірність девальвації
національної валюти, спад виробництва, вилучення вкладів з КБ та відтік
іноземних інвестицій зростають. В результаті – проблеми з ліквідністю КБ.
Таким чином, в умовах кризи можливості забезпечення ФБКБ обмежуються.
61
Відповіддю на виклики глобальної фінансово-економічної кризи стало
розроблення у 2010 р. нових принципів банківського регулювання та нагляду
Базель ІІІ [229], який є ключовим нормативним документом, положення якого
спрямовані на підвищення якості управління ризиками і капіталом банківських
установ. Таким чином, удосконалені законодавчі передумови для забезпечення
належного рівня ФБКБ відповідно до умов функціонування світової економіки.
З іншого боку, нові вимоги Базельського комітету можуть стати загрозами
ФБКБ, оскільки можливе зростання витрат, пов’язаних з підтриманням рівня
достатності капіталу і ліквідності, відповідно до принципів Базель ІІІ. Однак,
необхідно враховувати, що ступінь впливу нових вимог Базельського комітету
на можливість забезпечувати ФБ конкретним КБ залежить від таких факторів:
бізнес-моделі та стратегії діяльності КБ, структури його капіталу та ліквідних
активів, поточних показників достатності власного капіталу та ліквідності,
ступеня надійності позичальників та обсягу позабалансових операцій.
В умовах розвитку інтеграційних процесів відбувається
взаємопроникнення світових економік, наслідком таких процесів є притік
іноземного капіталу в національний банківський сектор, тому проблематика
функціонування банків з іноземним капіталом на теренах України, вплив
останніх на ФБ українських КБ та прибутковість банківського сектору України
загалом набуває особливої актуальності в сучасних умовах розвитку економіки.
В період кризи присутність банків з іноземним капіталом може стати джерелом
міцності банківських систем країн-реципієнтів банківського капіталу, оскільки
материнські структури можуть здійснювати рекапіталізацію своїх дочірніх КБ.
Отже, можливості рекапіталізованих банків з іноземним капіталом здійснювати
кредитування економіки в період кризи та підтримувати достатній рівень ФБ
значно ширші порівняно з банками з національним капіталом. Однак, з іншого
боку, філії банків з іноземним капіталом більш вразливі до зовнішніх умов.
Зауважимо, що внаслідок несприятливих політичних й економічних чинників в
країні-донорі банківського капіталу материнські структури можуть втрачати
62
свою капіталізацію. Враховуючи залежність банків з іноземним капіталом від
зовнішнього фінансування, його обмеження робить їх
неконкурентоспроможними на ринку та змушує знижувати кредитну активність.
Таким чином, реалізація загрози обмеження зовнішнього фінансування банків з
іноземним капіталом впливає на можливість забезпечення останніми належного
рівня ФБ.
Крім того, для визначення можливостей забезпечення ФБКБ слід
враховувати, що конкурентні переваги мають ТНБ, які можуть гарантувати своїм
філіям міжнародний підхід до інформаційно-аналітичного забезпечення,
розробити внутрішньобанківську систему страхування ризиків на основі
міжнародного досвіду, використовувати передові світові технології в банківській
справі, що дозволяє зменшити операційні витрати та захистити КБ від
несанкціонованого доступу зловмисників. З іншого боку, наявність таких
конкурентних переваг у ТНБ, обмежує можливості забезпечення ФБ банків з
національним капіталом, оскільки останні не можуть конкурувати з банками з
іноземним капіталом.
З позиції забезпечення ФБКБ розвиток віртуальних валют є загрозою для
них, оскільки відбувається перехід грошового обігу у позабанківський, так
званий віртуальний сектор. Проведення операцій з використанням віртуальних
грошей, не регулюється центробанком, оскільки в останнього відсутній
відповідний інструментарій для контролю таких операцій. Відсутнє й відповідне
законодавство, яке б регламентувало проведення операцій з використанням
віртуальних грошей [65].
Позитивне сприйняття іміджу національних КБ на закордонних ринках
капіталу відкриває ширші можливості для залучення фінансових ресурсів за
нижчими цінами та на вигідніших умовах загалом порівняно з конкурентами, що
виступатиме позитивним чинником впливу на процес забезпечення ФБКБ.
Стабільна політична ситуація в світі та ліберальне законодавство в країні
залучення банківського капіталу створює можливості для виходу національних
63
КБ на міжнародну арену та відкриває доступ до дешевших фінансових ресурсів,
таким чином можливості щодо забезпечення ФБКБ зростають.
Використання провідних банківських технологій КБ впливає на ФБ
останніх, оскільки наявність технологічних переваг у банківській практиці
сприяє розробленню та впровадженню надійніших систем захисту інформації,
нових банківських послуг та продуктів, отже і конкурентних переваг. Однак
потрібно враховувати той факт, що ширші можливості доступу до інноваційних
банківських технологій мають банки з іноземним капіталом, таким чином,
можлива реалізація загрози отримання технологічних переваг банками з
іноземним капіталом. У табл.1.5 згруповано чинники національного середовища,
що впливають на процес забезпечення ФБКБ, які об’єднано в такі групи:
соціально-економічні, політико-правові, технологічні [18].
Таблиця 1.5
Чинники впливу на ФБКБ, генеровані національним середовищем
Можливості для забезпечення ФБКБ
Ризики, загрози ФБКБ
Політ
ико
-прав
ові
- Конкурентне середовище та методи
конкурентної боротьби в банківському
бізнесі ;
- державне регулювання руху
фінансових потоків КБ;
- імплементація вимог Базельського
комітету в національне законодавство;
- стабільність політичної ситуації на
території країни;
- якісна та стабільна законодавча база
регулювання банківської діяльності
- Використання методів недобросовісної
конкуренції, підкуп державних службовців;
- виведення капіталу в офшорні зони;
обмеження державою виходу на міжнародні
ринки капіталу;
- використання банківських установ для
легалізації коштів, отриманих злочинним
шляхом;
- неспроможність виконання міжнародних
стандартів банківського нагляду та
регулювання;
- ескалація воєнних конфліктів;
- відсутність єдиного кодифікованого акту
регулювання банківської діяльності,
розпорошеність законодавчої бази;
- мінливість національного законодавства у
сфері банківництва
64
Закінчення табл. 1.5 Т
ехн
ологі
чн
і
- Високий рівень розвитку технологій
та розроблення власного технічного та
програмного забезпечення діяльності
КБ;
- достатній рівень надійності та
технічного захисту комп’ютерів,
програмного забезпечення КБ
- Втрата науково-технічного потенціалу,
позицій на ключових напрямах науково-
технічного прогресу щодо розроблення
передових банківських технологій,
програмного забезпечення діяльності КБ;
- розкрадання, шахрайські дії в банківській
діяльності з використанням комп’ютерних
мереж, Інтернет та ЕОМ конкурентами,
зловмисниками
Соц
іальн
о-е
кон
ом
ічн
і
- Сприятлива фаза розвитку
національної економіки для
збільшення доходів;
- великий обсяг ВВП/ ВВП на душу
населення;
- сприятливий інвестиційний клімат;
- великий обсяг прямих іноземних
інвестицій;
- високі наявні доходи населення;
- низький рівень інфляції;
- високий рівень довіри до
банківського сектору;
- стабільність грошово-кредитної та
податкової політики:
а) фінансова підтримка та
рефінансування КБ державою;
б) наявність податкових пільг;
в) сприятливий режим оподаткування
банківських операцій;
- високий ступінь економічної свободи;
- високий кредитний рейтинг країни;
- сприятлива кон’юнктура
міжбанківського кредитного ринку
- Збільшення розриву в доходах громадян
всередині країни, як наслідок:
а) нестача заощаджень для розміщення на
депозитах в КБ через низький рівень
доходів населення;
б) дострокове вилучення депозитів через
низький рівень доходів населення;
в) неможливість повернути виданий кредит;
- непередбачувана та нестабільна грошово-
кредитна політика держави:
а) часта зміна облікової ставки
центробанку;
б) скорочення обсягів рефінансування;
в) зміна норм обов’язкового резервування;
г) девальвація гривні;
д) мінливість обов’язкових економічних
нормативів центробанку;
е) надмірний податковий тиск;
зниження кредитного рейтингу країни
(кредитний рейтинг КБ не може бути
вищим від суверенного рейтингу країни)
Джерело: систематизовано автором на основі: [10, с. 13-21; 16, с. 177-192; 63, с. 121-122; 148,
с. 52-53; 223, c. 86-87; 241, c. 112] та власних напрацювань автора [18]
Зупинимось більш детально на ключових чинниках впливу на ФБКБ,
генерованих національним середовищем.
Визначальне місце серед макроекономічних показників належить ВВП, що
виступає узагальнюючим індикатором загального економічного розвитку країни
в певний період часу, відображає рівень розвитку виробництва в країні та
характеризує фінансовий потенціал домогосподарств з розміщення тимчасово
65
вільних ресурсів на банківські депозити. Отже, чим вищий рівень ВВП, тим
більші можливості КБ до розширення ресурсної бази та забезпечення своєї ФБ.
Інструменти грошово-кредитної політики, а саме: облікова відсоткова
ставка; операції на відкритому ринку цінних паперів; норми обов’язкового
резервування КБ, прямо впливають на вартість кредитних ресурсів. Операції
центробанку на відкритому ринку безпосередньо впливають на можливість КБ
забезпечувати свою ФБ, оскільки залежно від зміни обсягу грошової маси
змінюється обсяг резервів КБ.
В результаті підвищення норм резервування загальна ліквідність КБ та
рівень його ФБ знижується, оскільки він залучає додаткові кошти у центробанку,
реалізовує власні акції для забезпечення фінансової стійкості. І навпаки,
зниження обсягів відрахувань підвищує ліквідність КБ, оскільки вивільняються
фінансові ресурси для здійснення банківських операцій, погашення поточних
зобов’язань, що безумовно створює можливості для забезпечення його ФБ.
Центробанк надає короткострокові позики КБ, насамперед, з метою підтримки
на необхідному рівні їх обов’язкових резервів та підтримки ліквідності,
показників, які виступають індикативними при оцінці рівня їх ФБ.
Функціонування ринку міжбанківського кредитування спрямоване на
покращення ступеня ліквідності та платоспроможності банківських установ та
створює можливості для забезпечення їх ФБ. Важливість міжбанківського
кредитування зумовлена також тим, що в умовах розвитку кризових процесів та
фінансової нестабільності збільшується попит КБ на оперативні позикові
інструменти з метою виконання поточних зобов’язань. Оскільки кредитування
на міжбанківському ринку здійснюється без забезпечення, що для цього ринку
ризик є неодмінним явищем.
А. Л. Пастернак [152] визначив, що міжбанківському кредитному ринку
притаманні такі ризики, як: 1) зміна рівня облікової ставки; 2) зв’язок між зміною
норм обов’язкових резервів та динамікою частки міжбанківських кредитів у
коштах, залучених КБ; 3) коливання загального обсягу міжбанківських кредитів
66
та позиції окремих КБ, спричинені обмежувальними заходами центробанку, з
чим не можемо не погодитись, оскільки, збільшення рівня облікової ставки, норм
обов’язкових резервів сприятимуть зростанню ціни міжбанківського кредиту.
Таким чином, реалізується загроза неможливості використання цього
фінансового інструменту для отримання так званих «коротких» фінансових
ресурсів КБ для забезпечення належного рівня ФБ.
Недосконалість національного фондового ринку, а саме: його низька
капіталізація та ліквідність, дефіцит внутрішніх фінансових ресурсів для
інвестицій, недостатнє законодавче регулювання ціноутворення, кількість
інвестиційно привабливих та ліквідних фінансових інструментів обмежена,
відсутність ліцензій на здійснення біржової діяльності обмежує можливості КБ
здійснювати інвестиційну діяльність. З позиції забезпечення ФБ такий стан
розвитку фондового ринку унеможливлює диверсифікацію активних операцій
КБ, розширення сфери конкурентного впливу КБ та клієнтської бази шляхом
участі у портфелі цінних паперів підприємств. З іншого боку, невиконання
фондовою біржею своєї ключової функції – акумулювання фінансових ресурсів
та їх подальшого розміщення в реальному секторі економіки, створюють
завищений попит на банківські кредитні ресурси та прямо впливають на ціну
кредиту. Таким чином, за відсутності конкуренції, КБ надають кредити за
завищеними цінами, при цьому їх дохід збільшується, тобто можливості для
забезпечення ФБ розширюються.
Крім того, чинниками, генерованими національним середовищем
функціонування КБ, є: економічна та соціальна стабільність країни, що
виступають фундаментом стійкості банківської установи і як наслідок –
дотримання належного рівня її ФБ. Наприклад, кризи в економіці знижуватимуть
фінансову стійкість банківських клієнтів, як наслідок – відтік фінансових
ресурсів з КБ та зменшення обсягів кредитування останніми, що в кінцевому
підсумку спричиняє зниження рівня його ФБ. Реалізація такого сценарію
сприятиме зменшенню довіри як до банківської системи загалом, так і до
67
конкретного КБ, як наслідок – зниження рівня його ФБ. В свою чергу, соціально-
економічними загрозами вважатимемо масове вилучення депозитів, зниження
загального рівня життя, що зумовлює неспроможність позичальників повертати
отримані банківські кредити.
На можливість забезпечення ФБ безпосередньо впливає політична
ситуація в країні та правові чинники, зокрема, діяльність органів державної
влади. В свою чергу, політико-правовими загрозами ФБКБ, генерованими на
національному рівні, є використання методів недобросовісної конкуренції
шляхом підкупу державних службовців, неналежний рівень захисту фінансових
інтересів КБ, як суб’єкта господарювання. Усі перераховані вище чинники
загалом формують рівень довіри клієнтів до КБ, їх готовність здійснювати
банківські операції. Під внутрішніми факторами впливу на процес забезпечення
ФБ розумітимемо сукупність чинників, які генеруються самим КБ та
безпосередньо залежать від його діяльності. Таким чином, нами виділено такі
групи чинників впливу на ФБКБ: фінансово-економічні, комерційні,
інформаційно-технологічні, організаційно-кадрові (табл. 1.6).
Таблиця 1.6
Чинники впливу на ФБКБ, генеровані комерційним банком
Внутрішні чинники впливу на ФБКБ Можливість прояву
Ко
мер
цій
ні
Конкурентна позиція КБ на ринку;
відносини з банками-контрагентами та банками-
конкурентами;
частка ринку, освоєна КБ;
темп зростання дохідності активів КБ порівняно
з середнім темпом зростання активів КБ по
групі, до якої належить КБ
Неправильне ціноутворення на банківські
продукти та послуги;
недобросовісні дії контрагентів і партнерів в
процесі взаємодії та встановлення договірних
відносин;
недобросовісна конкуренція
Інф
ор
мац
ійн
о
-тех
но
логі
чн
і Наявність високотехнологічного програмного
забезпечення, надійної системи захисту
конфіденційної інформації та дотримання
банківської таємниці
Недостатність або викривлення інформаційно-
аналітичного забезпечення;
несанкціоноване використання банківських
технологій працівниками КБ в особистих
цілях
Ор
ган
ізац
ійн
о-
кад
ро
ві
Організаційна структура КБ, яка включає всі
підрозділи КБ та взаємозв’язки підрозділів між
собою;
рівень освіти та компетентності банківського
персоналу;
методи прийняття управлінських рішень з
забезпечення ФБ
Добір недобросовісного та некомпетентного
персоналу;
втрата корпоративного управління;
шахрайські дії і махінації з фінансовими
ресурсами КБ;
використання конфіденційної банківської
інформації працівниками в особистих цілях
68
Закінчення Табл. 1.6 Ф
інан
сово-е
кон
ом
ічн
і
Фінансово-економічні можливості в розрізі:
1. Кредитної діяльності:
1.1. Управління кредитним портфелем КБ на
основі репрезентативних даних аналізу поточної
ситуації в умовах нестабільності зовнішнього
середовища
1.2. Сегментарна диверсифікація активів КБ
1.3. Система об’єктивної оцінки
кредитоспроможності позичальника
1.4. Наявність високоліквідного заставного
майна
1.5. Дослідження структури кредитного
портфеля в розрізі груп ризику, ступеня
забезпеченості, форм власності позичальників,
галузевої спрямованості виданих кредитів.
1.6. Наявність та розвиненість клієнтської бази
2. Депозитної діяльності:
2.1. Співвідношення дорогих і дешевих
депозитних ресурсів підтримується на такому
рівні, щоб відповідна рентабельність
банківської установи та ліквідність балансу були
забезпечені
2.2. Використання засобів та шляхів зменшення
процентних витрат за депозитними ресурсами
2.3. Взаємоузгодженість та оптимізація
кредитних та депозитних операцій за сумами та
термінами розміщення та погашення зобов’язань
2.3. Наявність конкурентних переваг щодо
асортименту депозитних продуктів та їхньої
вартості
1.3. Інвестиційної діяльності:
3.1. Диверсифікація джерел інвестування
3.2. Оптимальне співвідношення ризику і
прибутковості інвестиційного портфеля
3.3. Гнучке управління інвестиційним
портфелем КБ
4. Розрахунково-касових операцій:
4.1. Своєчасне оприбуткування та видача готівки
з каси клієнтам та проведення безготівкових
операцій
4.2. Дотримання законодавчих вимог щодо
проведення РКО в КБ
4.3. Документарне оформлення касових операцій
відповідно до законодавче встановлених вимог
5. Операцій з валютою:
5.1. Збалансування активів та пасивів за видами
валют
5.2. Розроблення оптимальних тарифів з
обслуговування рахунків в іноземній валюті
5.3. Обґрунтування доцільності проведення
валютних операцій
Фінансово-економічні загрози, ризики в
розрізі:
1. Кредитної діяльності: 1.1. Необґрунтоване зростання кредитного
портфеля КБ, як наслідок зростання
обсягів резервів
1.2. Необґрунтована пролонгація
кредитної заборгованості позичальника
1.3. Надмірна концентрація кредитних
операцій в одному сегменті ринку
1.4. Низька якість оцінки
кредитоспроможності позичальника
1.5. Недостатній обсяг заставного майна
чи його низька вартість.
2. Депозитної діяльності:
2.1. Незбалансована ліквідність;
2.2. Низький рівень економічної
ефективності депозитної політики
2.3. Прорахунки при визначенні ціни
депозитних продуктів
3. Інвестиційної діяльності:
3.1.Неефективне управління
інвестиційним портфелем КБ
3.2. Інвестування в ЦП ненадійного
емітента
3.3. Купівля фіктивних ЦП
4. Розрахунково-касових операцій
4.1. Списання коштів з рахунку клієнта за
втраченими чи підробленими платіжними
інструментами
4.2. Несвоєчасне відображення касових
операцій в бухгалтерському обліку та
недотримання вимоги щодо термінів
проведення безготівкових операцій
4.3. Неповне або несвоєчасне
оприбуткування на рахунки клієнтів
готівки, яка надійшла до каси КБ
5. Валютних операцій
5.1. Загроза перевищення активами пасивів
в однорідних валютах (довга валютна
позиція)
5.2. Крадіжка валютних переказів
5.3. Махінації з перерахунком валютного
курсу в КБ
5.4. Купівля валюти на міжбанку під
фіктивні експортно-імпортні договори
Джерело: складено на основі [38, с. 10; 39; 153, с. 271-279; 86, с. 74-78; 10] та власних
напрацювань автора [18]
69
Елементом розробленої нами системи забезпечення ФБКБ є методика
визначення рівня ФБКБ та результативності її забезпечення, що базується на
фінансових показниках діяльності КБ та моделі оцінки інтегрального показника
його ФБ. Таким чином, діагностика рівня ФБКБ на основі розрахунку
відповідного інтегрального показника дозволить оцінити ефективність заходів,
розроблених з метою забезпечення ФБКБ, та визначити його стратегічне
позиціонування у зовнішньому середовищі (рис. 1.4.).
Рис. 1.4. Схема оцінки ефективності СЗ ФБКБ (розроблено автором) [23; 28, c. 167]
1 етап: Стратегічний аналіз ринкового та внутрішнього середовищ КБ:
аналіз макросередовища та середовища функціонування КБ, визначення
конкурентної позиції КБ у зовнішньому середовищі;
вибір чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ, що істотно впливають та
фінансову безпеку КБ;
оцінювання чинників впливу на фінансову безпеку КБ, генерованих його внутрішнім
та зовнішнім середовищами, та можливостей їх прояву;
формування завдань забезпечення фінансової безпеки КБ на основі перманентного
відстеження впливу загроз зовнішнього і внутрішнього середовищ на неї;
розроблення інтегрального показника оцінки рівня фінансової безпеки КБ
оцінка стратегічного позиціонування КБ у зовнішньому середовищі
2 етап: Встановлення допустимих критеріїв забезпечення ФБКБ:
аналіз інформаційних потоків;
визначення критеріїв оцінки рівня фінансової безпеки банку, аналіз її поточного стану;
ідентифікація «проблемних ділянок» забезпечення фінансової безпеки банку;
оцінка індикаторів зниження та підвищення рівня фінансової безпеки банку;
3 етап: Розроблення та вибір стратегії забезпечення ФБКБ:
формування комплексу заходів з забезпечення фінансової безпеки КБ;
розроблення стратегії забезпечення фінансової безпеки КБ, забезпечення її виконання,
визначення адекватності розробленої стратегії середовищу функціонування банку,
контроль та оцінка якості обраної стратегії
4 етап. Реалізація визначених організаційно-економічних захисних заходів та
оцінка рівня та елементів СЗ ФБКБ:
зростання надійності банківської установи й оцінка її рівня;
підвищення якості банківського обслуговування та її оцінка;
утримання ризикованості активних операцій на допустимому рівні й оцінка ризик-
менеджменту КБ;
можливість розробки та надання новітніх банківських послуг;
посилення конкурентоспроможності КБ на ринку;
дотримання вимог центрального банку та оцінка їх урахування КБ
Мон
ітор
ин
г т
а к
ор
игу
ван
ня
стр
атег
ії забезп
ечен
ня
ФБ
КБ
Оц
інк
а еф
екти
вн
ост
і СЗ
ФБ
КБ
70
Е. Райс та Дж. Траут запропонували концепцію позиціонування та
визначили її як дії з розробки торгової пропозиції компанії й її іміджу,
спрямовані на те, щоб зайняти виокремлене сприятливе місце у свідомості
цільової групи споживачів. У цьому сенсі компанія, враховуючи оцінки потреби
споживачів на ринку певного продукту, обиратиме саме ті його параметри і
елементи комплексу маркетингу, які забезпечать його переваги в очах
споживачів [199, с. 157]. Враховуючи вищевикладене, позиціонування КБ у
зовнішньому середовищі ототожнюватимемо з іміджем останнього. Імідж КБ
характеристика, яка відображає результати його діяльності, що становить
безпосередній інтерес зовнішніх користувачів. Позиція КБ у зовнішньому
середовищі та сформований імідж є основою стабільної роботи КБ та сталості
траєкторії його діяльності, виступає основою для формування як загальної
стратегії КБ, так і стратегії забезпечення ФБ останнього.
Етимологічно стратегічне позиціонування походить від поняття стратегія.
Так, стратегія, на думку Г. Мінцберга – це принцип поведінки або дотримання
певної поведінки [132]. За визначенням І. Ансоффа, стратегія – це набір правил
для прийняття рішень, якими підприємство керується у своїй діяльності [5].
Оскільки наше дослідження зосереджене на визначенні стратегічної позиції КБ
при розробленні комплексу заходів щодо забезпечення його ФБ, детальніше
проаналізуємо підходи до визначення стратегічного управління. Так, І. Ансофф
розглядає стратегічне управління як діяльність, що пов’язана з постановкою
головних цілей і завдань організації та з підтримкою взаємин між організацією
та її оточенням, відповідно до її внутрішніх можливостей, що дозволять
організації залишатися прийнятною до зовнішніх вимог. Враховуючи
спрямування нашого дослідження, вважатимемо складовим елементом
стратегічного позиціонування КБ у зовнішньому середовищі розроблення
стратегії забезпечення ФБКБ та визначимо її як довгостроковий план заходів, в
основі якого є ідентифікація та використання сильних сторін КБ (репутація,
високий рівень капіталізації КБ, наявність новітніх банківських продуктів,
71
розвинена мережа філій та відділень) та можливостей зовнішнього середовища
(стабільна система оподаткування, сприятлива кон’юнктура фондового ринку,
низький рівень облікової ставки), а також нівелювання слабких сторін КБ та
нейтралізація впливу загроз зовнішнього середовища в процесі реалізації заходів
щодо забезпечення ФБКБ.
Стратегічне позиціонування підприємства, на думку Ю. С. Погорелова та
К. І. Бєлоусової, пов’язане як з його наявною або майбутньою конкурентною
позицією в зовнішньому середовищі, так і з конкурентним потенціалом
підприємства[159, с. 99]. Науковці визначили зв’язок між стратегічним
позиціонуванням та конкурентним потенціалом як двоспрямований причинно-
наслідковий. Таким чином, з одного боку, стратегічне позиціонування формує
імідж КБ у зовнішньому середовищі, що, в свою чергу, генерує широкий спектр
можливостей зовнішнього середовища щодо забезпечення
конкурентоспроможності, з іншого боку – наявність конкурентного потенціалу
дозволить сформувати стратегічну позицію в майбутньому.
Конкурентний статус КБ становить інтерес для банків-конкурентів та
інших зацікавлених осіб та, як і імідж КБ, відображає сприйняття результатів
його діяльності у зовнішньому середовищі. І. Ансофф визначив конкурентний
статус підприємства як рентабельність капітальних стратегічних вкладень,
відкориговану на ступінь оптимальності стратегії підприємства і відповідності
потенціалу підприємства цій оптимальній стратегії [5; 145].
Таким чином, нами визначено, що стратегічне позиціонування КБ
пов’язане з основними поняттями стратегічного менеджменту: стратегією
(стратегією забезпечення ФБКБ) та відповідними чинниками її формування,
конкурентною позицією, конкурентним потенціалом, конкурентним статусом та
іміджем КБ у зовнішньому середовищі. Саме поняття «стратегічне
позиціонування» об’єднує вищеперелічені поняття.
В результаті проведеного аналізу нами розроблено підхід до формування
СЗ ФБКБ та запропоновано алгоритм оцінки ефективності її реалізації на
72
практиці, що дозволить визначити стратегічну позицію КБ у зовнішньому
середовищі.
1.3. Роль організаційно-економічного механізму в системі
забезпечення фінансової безпеки комерційного банку
Посилення глобалізаційних процесів, експансія іноземного банківського
капіталу, загострення фінансово-економічної кризи та зростання рівня
конкуренції між КБ істотно впливає на їхню діяльність та фінансові результати
та визначає перспективи функціонування у довгостроковому періоді. З огляду на
вищевикладене, актуальними питаннями забезпечення розвитку вітчизняних КБ
є формування системи управління ФБКБ та побудова відповідного ОЕМЗ. Як
показує практика, саме ефективно діюча система забезпечення ФБКБ дає змогу
забезпечити фінансову стійкість, ліквідність та платоспроможність, своєчасно
виявляти та нейтралізувати екзогенні та ендогенні загрози його діяльності. В
свою чергу система забезпечення ФБ виступає середовищем для функціонування
відповідного ОЕМЗ ФБКБ.
Організаційно-економічний механізм (ОЕМ) є багатогранною та складною
категорією, а аналіз численних наукових праць показав, що відсутня єдність
підходів та поглядів щодо її трактування. Різноманітні тлумачення ОЕМ дають
змогу виокремити два основні підходи до його визначення:
ОЕМ з позиції системного підходу – складова системи управління, яка
приводить її в дію[74, c. 355];
ОЕМ з позиції процесного підходу – сукупність інструментів та методів з
метою реалізації управлінської діяльності на досягнення конкретних цілей
механізму.
Так, на наш погляд, представниками системного підходу є : І. П. Біла [32,
с.8], В. Кушнірук [119, с. 9], С. В. Сазонова [184, с. 103], О. Єрьоменко-
73
Григоренко [81], В. О. Федорович [201], О. В. Василик та О. А. Грішнова [61,
с. 22] .
Під час дослідження теоретичних аспектів ОЕМ, В. О. Федорович трактує
його як системно структуровану сукупність норм правового, організаційного й
економічного характеру, яка дозволяє елементам системи (учасникам)
раціонально взаємодіяти в межах внутрішнього, а також із зовнішнім
середовищами, але за умови наявності сформованої учасниками системи цілей і
ресурсних обмежень, системи показників економічної оцінки результативності й
інформаційного забезпечення [201]. Науковець розглядає категорію ОЕМ як
складну взаємозалежну сукупність елементів – економічно, організаційно,
технологічно пов’язаних між собою підсистем більш низького рівня. Однак, дане
трактування ОЕМ не конкретизує сутність та склад економічних та
організаційних елементів досліджуваного механізму. На наш погляд, даний
підхід є дещо звуженим, оскільки з такого трактування можливо визначити лише
умови (фактори) для реалізації такого механізму.
О. В. Василик та О. А. Грішова визначили ОЕМ як систему елементів
організаційного та економічного впливу на управлінський процес, в якій
відбувається цілеспрямоване перетворення впливу елементів управління на
об’єкт управління і яка має вхідні посилки та результуючу реакцію [61, с. 22]. В
такому трактуванні ОЕМ структура організаційної та економічної складової
досліджуваного механізму розглядаються як елемент впливу на управлінський
процес, з цього формулювання незрозуміло, за допомогою яких методів,
інструментів реалізується вплив на управлінський процес.
Інша група авторів[210, с. 30; 178; 211, с. 24] розглядають ОЕМ з позиції
процесного підходу.
Трактування поняття ОЕМ міститься в Сучасному економічному
словнику: «ОЕМ – це сукупність організаційних структур і конкретних форм і
методів управління, а також правових форм, за допомогою яких реалізуються
діючі в конкретних умовах економічні закони, процес відтворення» [178]. Тут
74
розмежовуються поняття системи управління та механізму управління, а як
складові механізму розглядаються види, методи, форми та функції управління, а
елементами системи, крім вищеперелічених, є ще й апарат управління. Це вказує
на те, що розгляд і побудова ОЕМ неможливі без розгляду відповідної системи.
Оскільки наше дослідження зосереджене на розробці ОЕМЗ ФБКБ, більш
детально розглянемо визначення сутності ОЕМ, спрямованого на забезпечення
ФБ господарюючого суб’єкта.
С. О. Черкасова розглядає ОЕМ в аспекті управління процесом зміцнення
економічної безпеки, при цьому надає його власне визначення: «…сукупність
взаємозалежних організаційних, економічних і адміністративно-правових
важелів і методів цілеспрямованого впливу на об’єкт управління, які у взаємодії
забезпечують реалізацію комплексних цільових програм і планів досягнення
певного рівня його економічної безпеки [211, с. 24].
Проаналізовані праці із питань фінансів та банківської справи свідчать, що
загалом у вітчизняній економічній науці поки що відсутні фундаментальні
дослідження економічної природи, сутнісних характеристик, складових
елементів, специфіки побудови та особливостей функціонування ОЕМЗ ФБКБ.
Зважаючи на розходження поглядів на визначення системи забезпечення
ФБКБ та механізму її забезпечення, наведемо найбільш прийнятні підходи до
визначення системи ФБ суб’єкта господарювання, в яких відображена роль
механізму забезпечення його ФБ.
Так, О. В. Локотецька трактує систему економічної безпеки підприємства
як комплекс пов’язаних між собою заходів, які за допомогою спеціальних
підрозділів та органів, забезпечують захист всіх функціональних складових
підприємства від впливу зовнішніх та внутрішніх загроз, що можуть нести
економічні втрати для підприємства [125, c. 199]. Отже, на думку дослідниці, в
системі економічної безпеки, крім розроблених заходів, необхідний
організаційний механізм їхньої реалізації. Уточнення ролі організаційного
забезпечення в системі наведене у праці [73], де систему безпеки організації
75
визначено, як сукупність суб’єктів та об’єктів безпеки, відповідного механізму її
забезпечення, об’єднаних спільною метою та завданнями, спрямованими на
протидію впливу загроз та сприяння реалізації інтересів організації на ринку.
Отже, таке відображення елементів системи, в нашому випадку системи
забезпечення ФБКБ, є цілком об’єктивним, оскільки такий підхід передбачає
комплексне вирішення питання забезпечення ФБКБ, адже враховано те, на що
спрямовуються дії по забезпеченню ФБ (об’єкти ФБКБ), ким спрямовується
(суб’єкти забезпечення ФБКБ), для чого (мета забезпечення ФБКБ) та визначено,
яким чином забезпечити ФБКБ (механізм забезпечення).
Отже, ОЕМЗ ФБКБ є пріоритетним елементом СЗ ФБКБ, оскільки
розроблення механізму передбачає вирішення проблеми, яким чином
забезпечити ФБКБ. Розроблення ОЕМЗ ФБКБ включає побудову системи
гармонійно взаємопов’язаних елементів, які забезпечать його ефективне
функціонування для забезпечення необхідного рівня ФБКБ, незважаючи на
реалізацію екзогенних та ендогенних загроз [180, c. 103].
На наш погляд, у структурі ОЕМЗ ФБКБ доцільно виділити організаційну
складову, економічну складову, компоненти забезпечення управління ФБ та
компоненти реалізації управління ФБКБ (рис. 1.5) [30, c. 262].
В свою чергу, компонентами забезпечення управління ФБКБ є:
нормативно-правове, інформаційно-аналітичне, методичне, кадрове, фінансове
та техніко-технологічне забезпечення.
Зауважимо, що основою нормативно-правового забезпечення управління
ФБКБ є вимоги Базельського комітету, конституція країни, чинні закони та інші
нормативно-правові документи, що регламентують порядок здійснення
банківської діяльності, а також положення та інструкції, нормативи
регуляторних органів [30, c. 262].
76
Рис. 1.5. Компоненти організаційно-економічного механізму забезпечення ФБКБ (розроблено автором)
[30, c. 263; 180, c. 104]
Інформаційно-аналітичне
забезпечення:
звітність КБ, дані бухгалтерського та
управлінського обліку,
регулятора, статистичного відомства, дані оцінки рейтингових агентств,
аналітичні звіти внутрішніх служб і
підрозділів КБ
Нормативно-
правове
забезпечення:
конституція країни,
чинні закони та нормативно-правові
документи
регулятора ринку банківських послуг
Методичне
забезпечення:
методичні рекомендації
регулятора та
менеджменту банку з підвищення рівня ФБКБ,
стратегія забезпечення
ФБКБ
Техніко-технологічне
забезпечення:
комп’ютерна техніка та
технології, які
застосовуються в банківській діяльності для роботи з
клієнтами, регулятором,
іншими КБ та закордонними партнерами КБ
Компоненти забезпечення
управління ФБКБ
Організаційно-економічний механізм забезпечення
фінансової безпеки комерційного банку
Компоненти
реалізації
управління
ФБКБ
Організаційна складова
ОЕМЗ ФБКБ Економічна складова ОЕМЗ
ФБКБ
Інструментальний апарат забезпечення
ФБКБ
Організаційні структури управління
діяльністю КБ з забезпечення ФБКБ
Інструментарій
формування ресурсної
бази КБ:
1. В національній еко-
номіці:
- формування статутного
капіталу, внески заснов-
ників;
- субординований борг
- додаткова емісія і розмі-
щення цінних паперів на
національному фінансо-
вому ринку;
- залучення депозитів
- міжбанківські кредити,
- синдиковані кредити,
залучені в країні;
- кредити центробанку,
- кредити, отримані від
партнерів-учасників фі-
нансових та банківських
груп;
- державна фінансова
підтримка.
2. На міжнародному
фінансовому ринку:
- додаткова емісія і розмі-
щення цінних паперів на
міжнародному фінансо-
вому ринку (ІРО та євроо-
блігаційні позики);
- кредити, залучені за ко-
рдоном( индиковані).
Інструментарій
використання
фінансових
ресурсів КБ:
1. В національній
економіці:
- кредитування юри-
дичних та фізичних
осіб;
- міжбанківське кре-
дитування;
- синдиковане кре-
дитування;
- кредитування учасни-
ків банківських та фі-
нансових груп;
- інвестування у цінні
папери вітчизняних
емітентів.
2. За кордоном:
- кредити, надані фі-
зичним особам за ко-
рдоном;
- кредити, надані юри-
дичним особам, зок-
рема, синдиковані та
кредити, надані транс-
національним компа-
ніям;
- інвестування у цінні
папери зарубіжних емі-
тентів.
Інструментарій
фінансового
менеджменту:
- планування;
- прогнозування;
- організація;
- мотивація;
стимулювання
персоналу;
- аналіз (діагностика);
- регулювання;
- контроль;
- контролінг.
Центри витрат:
1. Управлінські
структури:
- правління КБ;
- спостережна рада
банку;
- ревізійна комісія;
- фінансовий відділ;
- відділ внутрішнього
аудиту;
- відділ валютного
контролю;
- відділ роботи з про-
блемними активами.
2. Забезпечуючі та об-
слуговуючі структури
(відділи та департа-
менти):
- відділ безпеки КБ;
- відділ роботи з пер-
соналом;
- юридичний відділ;
- відділ інформаційно-
технологічного забез-
печення;
- відділ бухгалтер-
ського обліку і звіт-
ності.
Центри прибутку:
Структурні підрозділии
(відділи та департаме-
нти):
- кредитних операцій; -
розрахунково-касового
обслуговування;
- лізингу і факторингу;
- депозитних операцій
- цінних паперів;
- обслуговування кар-
ток;
- інкасації;
- валютних операцій;
- операцій з банківськими
металами;
- обслуговування VIP-
клієнтів.
Кадрове забезпечення: добір
компетентного банківського
персоналу, його навчання та
підвищення кваліфікації
Фінансове забезпечення: фонд
оплати праці працівників КБ;
фінансові ресурсі на оновлення
програмного забезпечення.
77
Методичним забезпеченням процесу управління ФБКБ виступають
методичні рекомендації регулятора та менеджменту КБ з підвищення рівня
ФБКБ, розроблена на рівні КБ стратегія забезпечення ФБ [30, c. 262].
Інформаційно-аналітичне забезпечення включає звітність КБ, дані
бухгалтерського та управлінського обліку, аналітичну інформацію регулятора,
статистичного відомства, дані оцінки рейтингових агентств, аналітичні звіти
внутрішніх служб і підрозділів КБ [30, c. 262].
Наступна компонента управління ФБ – техніко-технологічне забезпечення.
Технічне забезпечення ФБКБ є сукупністю технічних засобів збору, обробки,
реєстрації, передачі та відображення інформації, необхідної для забезпечення
ФБКБ; відповідного обладнання банківських приміщень, а під технологією
управління ФБ розумітимемо сукупність інформаційно та функціонально
взаємопов’язаних дій, робіт, заходів з відповідним ресурсним забезпеченням
(матеріальним, фінансовим, програмно-технічним), реалізованих з
використанням технічних систем і спрямованих на забезпечення ФБКБ [30].
Щодо кадрового забезпечення управління ФБКБ, то воно включає добір
компететного персоналу; збереження професійних кадрів, забезпечення
підвищення рівня кваліфікації; використання передових методів роботи з
банківським персоналом; аналіз моральних та ділових якостей персоналу,
відповідального за забезпечення ФБКБ.
Фінансове забезпечення управління ФБКБ передбачає створення
достатнього та необхідного фонду фінансових ресурсів для реалізації усіх
заходів в межах забезпечення ФБКБ (фонд оплати праці, грошові кошти для
підвищення кваліфікації працівників їх навчання, ресурси для купівлі передового
програмного забезпечення для підвищення рівня ФБКБ, витрати для залучення
аутсорсингових компаній).
Зупинимось більш детально на аналізі економічної складової ОЕМЗ ФБКБ,
що розглядається крізь призму формування та використання ресурсної бази КБ з
позиції забезпечення ФБКБ. Діяльність КБ в основному є посередницькою і
78
полягає в залученні тимчасово вільних грошових ресурсів населення та суб’єктів
господарювання та подальшого розміщення цих ресурсів на кредитному,
валютному і фондовому ринках. Від обсягів операцій з акумулювання та
розміщення таких коштів залежать обсяги ресурсної бази КБ та рівень
забезпечення ФБ останнього. Так, ресурси КБ А. М. Мороз та М. І. Савлук
визначають як сукупність грошових коштів, що перебувають у його
розпорядженні і використовуються ним для виконання активних операцій, з чим
не можемо не погодитись [136, c. 30]. Отже, на основі вищевикладеного, нами
виділено інструментарій формування та інструментарій використання
фінансових ресурсів КБ як складової компоненти реалізації управління ФБКБ.
Одним з ключових об’єктів як внутрішньобанківського менеджменту, так
і регулювання на рівні центробанку є формування статутного капіталу КБ.
Встановлення на законодавчому рівні мінімальних вимог до розміру статутного
капіталу КБ спонукає КБ постійно підтримувати його на законодавчо
встановленому рівні. Виконуючи стабілізуючу функцію, статутний капітал КБ
прямо впливає на ФБКБ під час розрахунку нормативів максимального розміру
кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру, наданих всім
інсайдерам, нормативів інвестування в ЦП окремо за кожною установою та
загальної суми інвестування.
Так, чим більший розмір власного капіталу КБ, тим більший обсяг
банківських операцій він може здійснити, як наслідок зростають можливості до
отримання прибутку. Одним з найпопулярніших інструментів поповнення
статутного капіталу КБ є емісія звичайних та привілейованих акцій.
Однак, нарощення ресурсної бази КБ за рахунок випуску та розміщення на
ринку його акцій може як позитивно, так і негативно впливати на його ФБ. Так,
з погляду вартості – це досить дорогий спосіб нарощення капіталу та
супроводжується можливістю зниження прибутковості однієї акції КБ. Така
процедура також може нести загрозу втрати мажоритарними акціонерами
контролю КБ. Якщо обсяг емісії є значним, і акціонери не мають можливості
79
викупити всі емітовані акції, зростає загроза втрати власниками КБ контрольного
пакета його акцій. Як наслідок, акції концентруються в руках сторонніх
інвесторів, дії яких можуть бути спрямовані на дестабілізацію роботи КБ,
шляхом сприяння у рейдерській атаці на нього, розголошення комерційної
інформації, спроби ініціювати банкрутство КБ з подальшою його ліквідацією,
що негативним чином вплине на його ФБ. З іншого боку, збільшення капіталу
КБ за рахунок додаткової емісії акцій сприяє збільшенню обсягів його активних
операцій, забезпечує покриття непередбачуваних збитків, сприяє формуванню
довіри кредиторів та клієнтів КБ, що в свою чергу виступає істотним
індикатором його ФБ [180, c. 105].
Використання можливостей міжбанківського ринку ресурсів, на якому
відбувається продаж тимчасово вільних грошових коштів, акумульованих
іншими кредитними інституціями, сприяє оперативному залученню банківською
установою необхідних додаткових ресурсів. Так, залучені міжбанківські кредити
дозволяють оперативно коригувати поточну ліквідність КБ та забезпечити
виконання окремих економічних нормативів регулювання банківської
діяльності, що безпосередньо впливає на рівень ФБКБ. Як і процесу
кредитування загалом, міжбанківському кредитуванню притаманний певний
ризик, який несе в собі загрозу зниження ФБ банківської установи. Так,
В. В. Іванов визначає кредитний ризик при міжбанківському кредитуванні як
ситуативну ймовірність погіршення фінансового стану банку-контрагента, що
виявляється у неспроможності останнього відповідати за своїми зобов’язаннями
перед банком-кредитором на ринку міжбанківського кредитування, а також
системний̆ ризик як ризик, що випливає внаслідок діяльності саме на цьому
ринку [93, с. 41-45].
Погоджуємося з М. О. Бутрин [43], що міжбанківському кредитуванню
притаманні недоліки, а саме: доступ до міжбанківських кредитних ресурсів може
бути обмеженим для КБ, які не входять до складу відповідних груп, як наслідок
КБ не може своєчасно підтримати ліквідність; плата за міжбанківський кредит
80
може відрізнятися від ринкової – завищені витрати на залучення такого кредиту;
банки-кредитори можуть впливати на діяльність банків-позичальників;
знижується оперативність залучення необхідних ресурсів, обсяги яких можуть
також не відповідати потребам банків-позичальників; такій формі кредитування
притаманний системний ризик. Визначені недоліки можуть істотно вплинути на
рівень ФБКБ, який виступає позичальником на міжбанківському ринку [43]
Як правило, вищеперелічені недоліки може компенсувати центробанк.
Міра участі центробанку у формуванні ресурсної бази КБ залежить напряму від
цілей грошово-кредитної політики центробанку в конкретний момент часу, а
також інструментів рефінансування ним КБ. Так, центробанк, реалізуючи
законодавчо закріплені повноваження в сфері грошово-кредитної політики,
виступає кредитором останньої інстанції.
Рефінансування є основним непрямим інструментом грошово-кредитного
регулювання, а з іншого боку, виступає засобом регулювання банківської
ліквідності, джерелом поповнення ресурсної бази для проведення активних
операцій. Основними особливостями рефінансування є те, що, по-перше,
центробанк має право, однак не зобов’язаний його здійснювати, тому отримання
у такий спосіб кредиту скоріше привілей, а не право, а, по-друге, його ціну
визначає центробанк на основі облікової ставки.
До проблем рефінансування, вважаємо на основі аналізу наукових праць,
варто віднести такі [77, c. 251-254]: недосконалий механізм рефінансування КБ,
недостатній контроль за цільовим використанням коштів (отримані фінансові
ресурси можуть використовуватися для спекуляцій на валютному ринку), не
розроблений порядок надання звіту про використання коштів в результаті
рефінансування. З іншого боку, здійснюючи підтримку ліквідності, як одного з
індикаторів ФБКБ, центробанк через механізм рефінансування сприяє
своєчасному виконанню КБ зобов’язань, збільшенню залишків на їх
кореспондентських рахунках [30, c. 264].
Для збереження конкурентних позицій на ринку банківських послуг, КБ
81
об’єднуються в банківські групи. В межах банківської групи можливе
міжбанківське кредитування за нижчими відсотковими ставками, що з позиції
вартості та впливу на ФБКБ є привабливим інструментом формування ресурсної
бази КБ.
Наступним інструментом залучення капіталу КБ є субординований борг,
який на законодавчому рівні визначено, як звичайні незабезпечені боргові
капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які не можуть бути
вилучені з КБ раніше п’яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації
повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.
Вважаємо за доцільне виділити основні переваги залучення ресурсів на умовах
субординованого боргу, які в свою чергу позитивно вплинуть на рівень ФБКБ:
показник прибутковості на одну акцію може підвищуватися за умови
перевищення дохідності такого капіталу над процентними виплатами за
залучення субординованого боргу; створює ресурсну базу для виконання
нормативів адекватності капіталу; відсутня загроза втрати контролю власників
над банківською установою [180, c. 106-107]
Водночас, скористатися таким інструментом нарощення власного
капіталу, здебільшого, можуть лише великі КБ, які мають бездоганну репутацію
позичальника на ринку. Також, потрібно врахувати двоїсту економічну природу
субординованого боргу, оскільки, з одного боку, правила банківського обліку
передбачають включення операцій такого типу до зобов’язань, а з іншого –
капіталу КБ. Як наслідок, при розрахунку нормативів капіталу виникають
труднощі при аналізі фінансового стану КБ та рівня його ФБ.
З метою залучення зовнішнього фінансування КБ здебільшого
використовують такі апробовані інструменти: додаткова емісія та розміщення
цінних паперів на міжнародному фінансовому ринку (ІРО та єврооблігаційні
позики), кредити, залучені за кордоном, зокрема, синдиковані.
Додаткова емісія та публічне розміщення цінних паперів на міжнародному
фінансовому ринку (ІРО) є перспективним напрямом нарощення капітальної
82
бази КБ. Проведення ІРО емітентами на закордонних фондових ринках надає
низку переваг КБ порівняно з іншими національними КБ, що позитивно впливає
на ФБКБ: збільшує ринкову вартість КБ, надає можливість отримати позики на
міжнародних фінансових ринках на вигідніших умовах, порівняно з
конкурентами, регулярно оцінює вартість КБ, забезпечує його прискорене
зростання, підвищує популярність КБ серед іноземних інвесторів. Здійснення
ІРО підтверджує відповідність звітності КБ міжнародним стандартам, наявність
належного корпоративного управління, а вимога повного розкриття інформації
сприяє його прозорій діяльності та гарантує відсутність в ньому тіньових схем
[30, c. 264].
Крім вищеперелічених чинників, які сприяють використанню ІРО як
інструментарію формування ресурсної бази на міжнародному фінансовому
ринку, існують обмеження, які існують не лише на зовнішньому, але і на
внутрішньому ринку, стримують при цьому процес ІРО КБ. Так, серед
стримуючих факторів нами виділено такі: високі витрати на проведення ІРО
(визначаються як відсоток від розміру залученого капіталу та залежать від біржі
розміщення акцій та витрат на оплату послуг зовнішніх консультантів та
андерайтерів), витрати на виплату дивідендів, проведення незалежного аудиту
КБ з подальшим оприлюдненням його результатів, неготовність до публічного
розкриття банківської інформації, зокрема, надання інвесторам прозорої
звітності відповідно до міжнародних вимог, а також даних про реальних
бенефіціарів, пов’язаних та афілійованих осіб для прийняття обґрунтованих
інвестиційних рішень закордонними інвесторами.
Таким чином, зіставивши переваги та стримуючі фактори процедури ІРО,
можна стверджувати, що воно є перспективним джерелом поповнення ресурсної
бази та може позитивно впливати на рівень ФБКБ.
В умовах фінансово-економічної кризи особливої актуальності набуває
перспективний напрям залучення іноземних фінансових ресурсів КБ – випуск
ними єврооблігацій.
83
Привабливість єврооблігацій як зовнішнього інструменту залучення
фінансових ресурсів зумовлена таким: можливість використання різних схем
випуску боргових зобов’язань (кредитні ноти – CLN, ноти участі в кредиті –
LPN), порівняно низька вартість залучених ресурсів, сприяння формуванню
позитивного іміджу банку-емітенту єврооблігацій, тривалість запозичень.
Негативно впливає на динаміку продажу єврооблігацій зниження рейтингу
країни, що може спонукати інвесторів продавати розміщені єврооблігації, тим
самим спричинити їхню високу дохідність на вторинному ринку, враховуючи
підвищений ризик цього інструменту, що, в свою чергу, негативно вплине на ФБ
банків-емітентів єврооблігацій, оскільки витрати останніх суттєво збільшаться.
З іншого боку, зовнішні позичальники, крім рейтингу КБ, також беруть до
уваги його спеціалізацію та кредитну історію, оцінюючи його як позичальника.
Так, КБ, що обслуговує суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, має в
розпорядженні зовнішні позикові ресурси, а додаткові ризики виникають в
результаті нераціонального використання короткострокових зовнішніх
позикових коштів в іноземній валюті на нерентабельні чи довгострокові
інвестиційні проекти, що в кінцевому підсумку негативно позначиться на рівні
ФБКБ [180, c.107; 30, c. 265] .
Таким чином, приймаючи рішення про здійснення зовнішніх запозичень,
при цьому оцінюючи економічну ефективність таких запозичень з позиції
забезпечення певного рівня ФБКБ, топ-менеджери повинні взяти до уваги такі
співвідношення: «зовнішні запозичення/загальна база фондування» – з метою
характеристики ступеня залежності КБ від зовнішнього фондування та
структурних змін бази фондування; «зовнішні запозичення/власний капітал» –
виявлення резерву власного капіталу, яким гарантуються виплати за зовнішніми
зобов’язаннями; «зовнішні запозичення/інші джерела фондування» – порівняння
обсягу внутрішніх та зовнішніх джерел фондування за співставлення вартості
ресурсів із різних джерел [6].
84
Розглянемо інструментарій використання фінансових ресурсів КБ. У
ринковому середовищі розміщення КБ ресурсів відбувається шляхом надання
кредитів юридичним та фізичним особам, здійснення міжбанківського і
синдикованого кредитування, кредитування учасників банківських та
фінансових груп, інвестування у ЦП національних та зарубіжних емітентів [30;
180].
Кредити становлять близько 60% всіх активів КБ і забезпечують 2/3 усіх
доходів. Вони є найбільш прибутковою, але й найбільш ризикованою частиною
банківських активів [103, с. 4]. Необхідно наголосити, що зростання обсягів
проблемних кредитів знижує рівень ФБКБ, оскільки КБ втрачає високодохідні
активи. Крім цього, для забезпечення виконання економічних нормативів КБ
змушені здійснювати значні витрати на формування резервів за сумнівними та
безнадійними кредитами. Таким чином, низька якість активів КБ негативно
впливає на його рентабельність, знижує кредитну активність, а також впливає на
ліквідність КБ, обтяженого проблемною заборгованістю. Водночас, більшість
банків з іноземним капіталом мають високий рівень фінансової підтримки з боку
материнських структур, можуть сформувати достатній обсяг резервів під
безнадійну заборгованість, а також підтримувати достатню ліквідність.
КБ може виступати кредитором на міжбанківському ринку, розміщуючи
тимчасово вільні кошти, отримувати додатковий дохід, маючи при цьому нижчі
ризики, оскільки КБ виступають більш надійними позичальниками порівняно з
фізичними чи іншими юридичними особами, що в кінцевому підсумку
позитивно впливає на ФБКБ. Для забезпечення ФБ в частині кредитних операцій
банку-кредитору, здійснюючи міжбанківське кредитування, необхідно
проаналізувати такі показники фінансової діяльності банку-позичальника:
інформацію про виконання ним економічних нормативів і норм обов’язкового
резервування; склад активів і пасивів та прибутків і збитків; інформацію про
виконання зобов’язань таким КБ щодо отриманих в минулому міжбанківських
кредитів [30, c. 265; 180, c. 108].
85
Серед факторів, які сприятимуть підвищенню ФБ банків-учасників
банківської групи, нами виділено такі: концентрація активів учасниками
банківської групи, що дозволить здійснювати довгострокове кредитування
виробничої сфери при диверсифікації кредитного ризику; організація та
проведення взаєморозрахунків; можливість венчурного фінансування
інноваційної діяльності; підтримка центробанком шляхом зниження норм
обов’язкового резервування та інших нормативів для учасників банківської
групи з метою активізації їхньої інвестиційної активності [30; 180].
КБ, прагнучи досягти найбільшої дохідності при одночасній підтримці
платоспроможності і ФБ, розширити клієнтську базу, зміцнити конкурентну
позицію на ринку банківських послуг, здійснюють інвестиційну діяльність. З
позиції забезпечення ФБ інвестиційна діяльність спрямована на досягнення
таких цілей: одержання прибутку у формі дивідендів, можливість швидкої
реалізації ЦП у разі необхідності для підтримки ліквідності, мінімізація
банківських ризиків шляхом диверсифікації банківських операцій, розширення
клієнтської бази. Однак, активізація інвестування в ЦП національних емітентів
неможлива без активізації розвитку фондового ринку, зниження податкового
тиску, перегляду законодавства в частині захисту прав власників бізнесу. На
рівні КБ проблема забезпечення ФБ в процесі формування інвестиційного
портфеля КБ зумовлена характером та обсягом сформованих банківських
ресурсів. На сьогодні в розпорядженні КБ немає достатніх обсягів
довгострокових фінансових ресурсів, що гальмує інвестиційну діяльність КБ.
Наступним фінансовим інструментом використання ресурсної бази КБ є
синдиковане кредитування. Головною ознакою синдикованого кредитування є
можливість диверсифікувати ризики між учасниками синдикату, що безумовно
виступає позитивним фактором при аналізі такого інструменту з позиції
забезпечення ФБКБ. В свою чергу, на національному рівні існує ряд факторів,
які обмежують можливості КБ використовувати синдиковане кредитування:
відсутність на державному рівні закріплених правил і методичних рекомендацій
86
щодо проведення синдикованого кредитування, стандартизації документарних
складових процесу організації надання позик такого типу. Серед переваг
міжнародного синдикованого кредитування в частині забезпечення ФБ –
можливість диверсифікації ризиків, що особливо актуально в умовах
загострення світової фінансово-економічної кризи, отримання комісійних
винагород, наявність конкурентних переваг у частині поглиблення співпраці з
ТНБ, освоєння міжнародних ринків позикового капіталу, а у разі потреби –
можливість вторинного перепродажу на міжнародному ринку капіталу частки у
синдикованому кредиті [30, c. 265; 180, c. 109].
З позиції забезпечення ФБ інвестування в ЦП зарубіжних емітентів
передбачає можливість диверсифікувати портфель ЦП КБ з метою зниження
ризику інвестування. Однак, з іншого боку, національні КБ та ТНБ інвестують в
корпоративні права іноземних компаній, місцем базування яких є «податкові
гавані», з метою виведення капіталу за кордон (офшоризація бізнесу),
оптимізація оподаткування (приховування прибутку з використанням офшорних
КБ), проведення анонімних банківських операцій, уникнення обмежень
валютного контролю. Таким чином, така інвестиційна діяльність не лише
негативно впливає на ФБКБ, оскільки не відповідає принципу легальності, але й
на економічні показники держави загалом, оскільки банківська система
мультиплікаторно впливає на економіку країни.
Рух грошових потоків КБ напряму залежить від механізму формування
його фінансових ресурсів, обсяг яких визначає потенційні можливості розвитку
КБ та забезпечення його ФБ. Так, вибір шляхів залучення та використання
фінансових ресурсів КБ залежить від співвідношення ризиків при здійсненні
відповідних операцій та очікуваної прибутковості. Головним завданням
виділення інструментального апарату забезпечення ФБКБ як основи економічної
складової ОЕМЗ ФБКБ є оптимізація шляхів залучення та використання
фінансових його ресурсів як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках з
метою забезпечення ФБКБ.
87
Компонентами реалізації управління ФБКБ є інструментарій фінансового
менеджменту, а саме функції управління, реалізація яких створює передумови
для формування та використання ресурсної бази КБ (економічна складова ОЕМЗ
ФБКБ) суб’єктами безпеки (організаційна складова ОЕМЗ ФБКБ) таким чином,
щоб рівень ФБКБ був високим.
На думку Н. А. Цікановської, основними функціями механізму
забезпечення ФБ є: діагностична, превентивна, захисна, регулююча,
контрольна.[209, с. 29]
В свою чергу О. І. Судакова запропонувала такий перелік функцій
механізму забезпечення ФБ: планування (в тому числі і програмування та
прогнозування), організації, регулювання, стимулювання та контролю,
складовими елементами якого є облік, аналіз та аудит [195, с. 143].
Керуючись ключовими положеннями теорії управління, О. М. Штаєр та
І. О. Губарєва віднесли до основних функцій управління економічною безпекою,
включаючи ФБ, такі функції: планування, організації і регулювання, контролю,
стимулювання або мотивації та аналізу [63, c. 36].
А. М. Єрмошенко запропонувала визначати такі функції управління:
планування, прогнозування, програмування, організація роботи, регулювання,
мотивація, контроль, аналіз, облік та аудит, реалізація яких, на думку дослідниці,
є основою самого процесу забезпечення ФБ [80, с. 164-165].
Т. Г. Болгар до основних функцій управління ФБКБ віднесла: фінансове
планування, фінансовий аналіз, фінансове регулювання, фінансовий контроль
[38, с. 7].
Таким чином, забезпечення ФБКБ повинно ґрунтуватися на ключових
постулатах теорії управління, на комплексному аналізі і дослідженні функцій
управління, узгоджене виконання яких забезпечить досягнення стратегічних та
тактичних цілей ФБКБ.
Проаналізувавши та систематизувавши наукові розробки, вважаємо за
доцільне функції управління ФБКБ розділити на дві групи: функції, що
88
дозволять забезпечити розробку заходів з забезпечення ФБКБ (аналіз
(діагностика), планування (прогнозування), організування), та функції,
спрямовані на реалізацію заходів забезпечення ФБКБ (мотивація
(стимулювання) регулювання, контроль та контролінг) [27].
Для розробки стратегії ФБКБ та оцінки можливості її реалізації
необхідний аналіз рівня ФБКБ.
Таким чином, першою функцією управління ФБКБ є аналіз або
діагностика ФБКБ, під якою ми розуміємо проведення дій, спрямованих на
оцінку відповідності рівня ФБКБ встановленим критеріям. Критерієм ФБКБ є
міра оцінки, показник, на основі якого можна зробити висновок про кількісний
та якісний рівень забезпечення ФБКБ [27].
Основними завданнями аналізу в процесі забезпечення ФБКБ є: аналіз
зовнішнього та внутрішнього середовища функціонування КБ з метою
визначення загроз його фінансовим інтересам, оцінка загроз за ймовірністю їх
реалізації, аналіз фінансового стану КБ та дотримання основних економічних
нормативів; здійснення аналізу загального рівня ФБКБ на основі її визначених
критеріїв; аналіз сильних та слабких сторін КБ в умовах невизначеності та
постійної зміни зовнішніх та внутрішніх загроз ФБКБ.
Аналіз, як логічно пов’язана сукупність емпіричних та теоретичних
положень в галузі математики та прикладних наук, дає можливість реалізувати
ефективну стратегію, що сприятиме збалансуванню відносин між КБ її
підсистемами та зовнішнім середовищем з метою досягнення належного рівня
ФБКБ [27].
Планування, як функція управління на основі проведеного аналізу,
передбачає прогнозування, постановку цілей та завдань і розробку стратегії їх
реалізації в контексті забезпечення ФБКБ [239, c. 154-155].
Процес планування в контексті забезпечення ФБКБ передбачає такі
заходи: планування комплексу заходів (тактичного та стратегічного
спрямування) з забезпечення ФБКБ та розробку рекомендацій щодо їх реалізації;
89
планування необхідного обсягу ресурсів для забезпечення реалізації
запланованих заходів.
Стратегію забезпечення ФБКБ, на наш погляд, доцільно розглядати, як
довгостроковий план заходів, в основі якого є ідентифікація та використання
сильних сторін КБ (репутація, високий рівень капіталізації, наявність новітніх
банківських продуктів, розвинена мережа філій та відділень) та можливостей
зовнішнього середовища (стабільна система оподаткування, сприятлива
кон’юнктура фондового ринку, низький рівень облікової ставки), а також
нівелювання слабких сторін КБ та мінімізація впливу загроз зовнішнього
середовища в процесі реалізації заходів щодо забезпечення ФБКБ [27].
Наступною функцією управління ФБКБ є організація заходів
забезпечення ФБКБ, що, на нашу думку, включає функцію стимулювання або
мотивації, яка сприятиме ефективній реалізації організаційних заходів на
кожному етапі забезпечення ФБКБ. Завданнями організації в контексті
забезпечення ФБКБ є: побудова організаційної структури забезпечення ФБКБ
та виконання заходів щодо забезпечення її ефективності, визначення
повноважень та обов’язків працівників залежно від цілей та завдань стосовно
забезпечення ФБКБ та відповідальності персоналу при виконанні делегованих
повноважень; організація заходів реалізації стратегії забезпечення ФБКБ. В
свою чергу реалізація завдань організації, як функції управління, передбачає
використання спонукальних методів стимулювання або мотивації праці
персоналу КБ шляхом матеріального і морального заохочення, створення умов
для професійного зростання, що виступає ключовим психологічним чинником,
пояснює поведінку та активність працівника та спонукає його на ефективне
досягнення поставлених цілей [27].
Так, О. М. Штаєр та І. О. Губарєва [63, с. 41-42], Г. В. Козаченко [107],
І. П. Мойсенкo [135, с. 78-80], Т. Г. Васильців [44, с. 25] серед методів
управління залежно від специфіки відносин на кожному етапі процесу
90
організації забезпечення ФБКБ виділяють організаційні, адміністративні,
економічні та соціально-психологічні та правові.
На основі аналізу та синтезу наукових праць, нами виділено такі методи
управління в процесі організації заходів забезпечення ФБКБ: метод
департаменталізації (створення відокремленого спеціалізованого департаменту
забезпечення ФБКБ); метод розподілу праці (посадова особа вищого органу
управління делегує повноваження підлеглим з реалізації заходів забезпечення
ФБКБ); встановлення механізмів координації (гармонізація організації
забезпечення ФБКБ з метою запобігання дублюванню посадових обов’язків та
підвищення ефективності процесу розподілу функціональних обов’язків);
метод мотивування (використання стимулів) [27].
Наступною групою функцій управління, спрямованих на реалізацію
заходів забезпечення ФБКБ, є регулювання, контроль та контролінг. Як
зазначає О. І. Мармаза [127, с. 464], «регулювання – це функція управління,
сутність якої полягає в коригуванні за наслідками контролю для усунення
відхилень від заданих параметрів (планів, графіків, встановлених норм та
нормативів)». З огляду на це фінансове регулювання можна визначити як
підсистему фінансового механізму, що включає цілий набір фінансових
інструментів, використання яких забезпечує вплив на різні сфери діяльності КБ,
зокрема, і на процес забезпечення ФБКБ, шляхом коригування рівня ФБ залежно
від умов функціонування КБ у межах заданих кількісно-якісних параметрів.
Враховуючи специфіку забезпечення ФБКБ, А. О. Єпіфанов,
О. Л. Пластун, В. С. Домбровський виділяють такі функції регулювання, як
оперативне управління: прибутковістю КБ; фінансовими ризиками КБ;
грошовими коштами з метою підтримання необхідного рівня ліквідності [78,
с. 177]. На наш погляд, такий перелік функцій слід доповнити такими, як:
оперативна адаптація діяльності КБ до деструктивного впливу загроз
зовнішнього і внутрішнього середовища шляхом коригування на етапі
планування; постійний моніторинг та своєчасний перегляд нормативів, цільових
91
показників залежно від впливу та генерації екзогенних та ендогенних факторів
загрозливого характеру; на етапі організування – перерозподіл повноважень,
завдань, функцій та відповідальності з метою усунення дублювання
функціональних обов’язків; на етапі контролю – перегляд методів, форм, засобів
контролю.
Контроль передбачає застосування комплексу заходів управління ФБКБ за
допомогою критеріїв оцінки ефективності досягнення КБ цілей забезпечення ФБ.
Основними завданнями контролю в реалізації заходів забезпечення ФБКБ
є: порівняння фактичних показників ФБ з нормативними, виявлення причин
відхилення, що виступає основою для прийняття управлінських рішень щодо
коригування завдань забезпечення ФБКБ; контроль результатів забезпечення
ФБКБ і витрачених ресурсів на його організацію; контроль за ефективністю
реалізації прийнятих рішень та визначених заходів забезпечення ФБКБ.
Отже, функція контролю спрямована на підвищення ефективності і
результативності інших функцій управління, а на основі достовірної оцінки їх
ефективності та результативності через механізм регулювання контроль впливає
на функції планування, аналізу та організації [27].
Однак, на наш погляд, для ефективного функціонування ОЕМЗ ФБКБ,
якісної реалізації усіх вищеперелічених функцій менеджменту необхідним є
використання альтернативних інструментів забезпечення прийняття
управлінських рішень, а саме, контролінгу. Контролінг – це саморегулююча,
відокремлена підсистема менеджменту, спрямована на координацію функцій
аналізу, обліку, планування, мотивування, контролю та регулювання в межах
забезпечення ФБКБ та надання відповідних рекомендацій щодо її забезпечення.
Організаційну складову ОЕМЗ ФБКБ, вважаємо, доцільно розглядати в
розрізі організаційних структур управління за діяльністю КБ з забезпечення ФБ:
центрів прибутку та витрат КБ. Центри прибутку – це структурні підрозділи КБ,
діяльність яких спрямована на проведення операцій акумулювання доходів КБ.
92
Напрями роботи цих центрів з урахуванням необхідності забезпечення
необхідного рівня ФБКБ наведено у табл. 1.7.
Таблиця 1.7
Напрями діяльності центрів прибутку у забезпеченні ФБКБ
Відділ/
департа-
мент
Напрям забезпечення ФБКБ
Кредитних
операцій
Для забезпечення ФБ при здійсненні кредитних операцій необхідно: перевірити достовірність
інформації, наданої позичальником; оцінити характер діяльності позичальника-юридичної
особи, його конкурентоспроможність на ринку; здійснювати постійний моніторинг та
контроль за дотриманням позичальником умов кредитування. Зауважимо, що забезпечення
ФБ при здійсненні кредитних операцій має включати комплекс заходів із аналізу джерел
загроз усіх суб’єктів кредитних відносин (учасників кредитної угоди) та запобігання їх
негативному впливу .
Розрахунково-
касового обс-
луговування
Обладнання приміщень КБ, де проводять РКО, та робочих місць працівників, а також
дотримання працівниками відповідних внутрішньобанківських правил проведення РКО є
ключовими факторами недопущення генерації загроз РКО та забезпечення ФБКБ.
Лізингу і
факторингу
Забезпечення ФБКБ при проведенні факторингових та лізингових операцій вимагає від
менеджменту КБ врахування таких факторів: 1) в розрізі факторингових операцій: при
безрегресному договорі боржник має бути повідомлений належним чином про передачу
кредитних вимог КБ; 2) в розрізі лізингових операцій: оскільки проведення лізингових
операцій вимагає значного обсягу фінансових ресурсів, менеджери КБ повинні моніторити
розмір лізингового кредиту, виданого одному позичальнику, який не може перевищувати 25
% від власного капіталу КБ.
Депозитних
операцій
Робота депозитного відділу перш за все спрямована на формування ресурсної бази за рахунок
акумуляції тимчасово вільних коштів населення та підприємств. Серед заходів залучення
депозитних ресурсів виділяють такі: розроблення, з одного боку, привабливої депозитної
політики для клієнтів, а з іншого – такої, що генерує прибуток для КБ; формування довіри з
боку позичальника до КБ; розроблення КБ адекватної процентної політики; використання
нецінових методів залучення ресурсів (розширення спектра депозитних послуг, залучення
менеджерів, які володіють навиками продажів депозитних банківських продуктів).
Цінних
паперів
Інвестиційний відділ відповідає за максимізацію прибутку від інвестованих коштів у ЦП та
інвестиційно-інноваційні проекти, наданих інвестиційних кредитів. Центр інвестицій
забезпечує належну дохідність від інвестованих фінансових ресурсів при мінімальних
ризиках. Про зниження рівня ФБКБ свідчать зменшення прибутку за окремими напрямами
інвестування, зниження ліквідності, зростання кількості проблемних кредитів тощо.
Обслугову-
вання
карток
Випуск та обслуговування карток для КБ пов’язані з високим рівнем ризику отримання
збитків, що в свою чергу негативно впливає на рівень ФБКБ. Так, зростання обсягів емісії
пластикових карток супроводжує підвищення ризику незбереження грошових коштів на
картах, як результат зниження рівня ФБКБ. Проблеми картковому бізнесу КБ створюють, по-
перше, шахрайські дії з картками поза КБ, в результаті чого відбувається несанкціоноване
списання чи отримання грошових коштів з картки, по-друге, шахрайські дії з боку працівників
КБ (випуск паралельних карток на одного клієнта).
Інкасації Надаючи таку фінансову послугу, як інкасація грошових коштів, КБ отримує додатковий
дохід, збільшує обсяги готівкових коштів КБ та розширює клієнтську базу, що безперечно є
позитивними факторами впливу на ФБКБ. Однак, забезпечення безпеки надання такої послуги
передбачає виконання та дотримання переліку заходів, а саме: охорону грошових коштів та
цінностей при їх транспортуванні та зберіганні, недопущення отримання фальшивих
грошових коштів під час інкасації, оскільки невиконання вищеперелічених заходів може
призвести до втрати грошових коштів клієнтів, в результаті непередбачувані збитки для КБ та
послаблення ФБ останнього.
Валютних
операцій
Забезпечення ФБКБ під час проведення валютних операцій передбачає забезпечення
оптимального співвідношення вимог і зобов’язань КБ в іноземній валюті (між величиною
зобов’язань за проданою валютою і обсягом вимог, між обсягом вимог за купленою валютою
і обсягом зобов’язань).
93
Закінчення Табл. 1.7
Операцій з
банківськими
металами
Аналіз ефективності проведення операцій з банківськими металами з позиції впливу на
ФБКБ залежить від тарифних ставок, встановлених КБ на проведення таких операцій,
обсягів реалізованих послуг з купівлі-продажу банківських металів, розміру отриманих
процентних прибутків від залучення на депозит та надання банківських металів у кредит, а
також інших операцій з банківськими металами. Таким чином, встановлені тарифи за
операціями з банківськими металами повинні бути конкурентоспроможними на ринку
банківських послуг, що дасть змогу КБ здійснювати достатній обсяг операцій з
банківськими металами, генерувати прибуток та підтримувати відповідний рівень ФБКБ.
Обслуговуван
ня VIP-
клієнтів
В банківській практиці використовують правило Парето при віднесенні клієнтів до категорії
VIP: 80% доходу приносить 20% клієнтів. Використання такого підходу робить акцент на
обсягах здійснюваних операцій клієнтами. Таким чином, залучення VIP-клієнтів дозволить
генерувати більший обсяг прибутку в короткостроковому періоді, однак існує ймовірність
погіршення обслуговування дрібних клієнтів, що негативно впливатиме на імідж КБ. Таким
чином, залежно від обраної політики щодо роботи з VIP-клієнтами, ФБКБ може
підвищитися або знизитися відповідно.
Джерело: складено автором на основі [33, с. 58-60; 41; 137, с. 349; 216] та власних напрацювань
автора [30; 180].
Структурні підрозділи КБ, діяльність яких спрямована на надання
внутрішньобанківських послуг та які відповідають лише за понесені витрати,
визначаємо, як центр витрат. Центри витрат, на наш погляд, можна поділити на
управлінські та забезпечуючі й обслуговуючі структури (табл. 1.8).
Таблиця 1.8
Напрями діяльності центрів прибутку у забезпеченні ФБКБ
Управлінські
структури
Напрями забезпечення ФБКБ
Правління КБ
Правління КБ виконує функції його виконавчого органу й безпосередньо
відповідальне за організацію та реалізацію процесу виявлення, оцінки та
контролю ризиків банківської діяльності відповідно до цілей, орієнтирів та
стратегії забезпечення ФБКБ. Таким чином, з метою реалізації
вищеперелічених заходів правління КБ забезпечує розроблення та
затвердження внутрішньобанківських документів управління ризиками,
положень з кількісної і якісної оцінки ризиків, визначає процедуру контролю
за процесом управління ризиками. Спостережна
рада КБ Спостережна рада КБ представляє інтереси власників, в частині управління
витратами з позиції забезпечення ФБКБ бере участь у розробці політики
управління капіталом та формуванні політики управління ризиками
банківської діяльності. Ревізійна
комісія
Ревізійна комісія здійснює контроль за дотриманням КБ НПА в процесі
управління ФБКБ, а також виконанням заходів з ліквідації недоліків
забезпечення ФБ, виявлених в ході проведеної ревізії. Фінансовий
відділ Фінансовий відділ забезпечує оперативний аналіз дотримання ключових
показників ФБКБ. Фінансовий аналіз передбачає розрахунок поточного
рівня ФБКБ, причин його покращення або погіршення та розробку
конкретних рекомендацій, спрямованих на подальше підвищення рівня
ФБКБ.
94
Закінчення Табл. 1.8
Відділ
внутрішнього
аудиту
Внутрішній аудит діяльності КБ спрямований на незалежну перевірку й
оцінку його фінансового стану, ефективності процесів управління ризиками
в частині забезпечення ФБКБ. Відділ
валютного
контролю
Валютний контроль в частині забезпечення ФБКБ здійснюється за такими
напрямами: контроль за поточними валютними операціями передбачає
виявлення їх неправомірного приховування; контроль за обґрунтованістю
платежів в іноземній валюті – недопущення переказу валютних коштів на
рахунки за кордон під фіктивні імпортні контракти, ввезення товарів за
якими в країну фактично не здійснене. Відділ роботи з
проблемними
активами
Діяльність відділу роботи з проблемними активами КБ спрямована на
визначення реальної вартості проблемної заборгованості, а також аспектів
співпраці з колекторськими компаніями з управління проблемною
заборгованістю, оскільки з позиції забезпечення ФБКБ проблемні активи
впливають на показник достатності регулятивного капіталу КБ,
ускладнюють процес управління фінансовими потоками, знижують
ліквідність КБ, скорочують можливості фінансування економіки та підрив
довіри до КБ. Забезпечуючі та
обслуговуючі
відділи/
департаменти
Напрями забезпечення ФБКБ
Безпеки КБ Відділ безпеки розробляє заходи з забезпечення фізичної безпеки КБ,
встановлює повноваження дотримання банківськими працівниками
встановленого режиму охорони банківської таємниці та конфіденційної
інформації КБ. Роботи з
персоналом Діяльність відділу роботи з персоналом спрямована на мінімізацію ризиків,
які пов’язані з шахрайськими діями банківського персоналу, збір, аналіз
інформації при прийомі банківського персоналу на роботу. Юридичний Юридичний супровід та експертиза цивільно-правових договорів,
документальний аналіз надійності контрагентів КБ, управління правовими
ризиками та ризиком втрати ділової репутації забезпечується юридичним
відділом. Інформаційно-
технологічного
забезпечення
Основні механізми управління інформаційно-технологічним забезпеченням
полягають в такому. В КБ створюється відповідне методологічне та
технологічне забезпечення безперебійної роботи його інформаційних систем
на випадок пошкодження, втрати баз даних. З метою унеможливлення
несанкціонованого доступу до банківської інформації в КБ
використовуються сучасні системи шифрування даних. Бухгалтерсько-
го обліку і
звітності
Відділ бухгалтерського обліку і звітності здійснює своєчасне відображення
всіх операцій КБ та надає топ-менеджерам, власникам інформацію про стан
активів і зобов’язань, власний капітал та результати його фінансової
діяльності, які виступають висхідними даними для оцінки рівня ФБКБ.
Джерело: складено автором на основі [82, с. 177; 144, с. 16] та власних напрацювань автора
[30; 180].
Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що ОЕМЗ ФБКБ виступає
невід’ємним елементом СЗ ФБКБ, оскільки є сукупністю компонент, які
реалізують забезпечення ФБКБ та враховує ключові аспекти цього процесу: яким
95
чином забезпечити ФБКБ. Таким чином, на нашу думку, ОЕМЗ ФБКБ – це
сукупність інтегрованих в систему забезпечення ФБКБ взаємопов’язаних та
взаємозалежних компонент реалізації управління ФБКБ, організаційної та
економічної складової механізму, функціонування яких реалізується на основі
нормативно-правового, інформаційно-аналітичного, методичного, техніко-
технологічного забезпечення управління ФБКБ з метою запобігання та
нівелювання впливу реалізації екзогенних та ендогенних загроз ФБКБ та
забезпечення стабільного, рентабельного функціонування КБ в довгостроковій
перспективі.
Висновки до розділу 1
Дослідження, проведені у розділі 1 дисертації, дають змогу зробити такі
висновки:
1. Під ФБКБ слід розуміти такий стан КБ, за якого його фінансово-
економічна діяльність захищена від можливостей реалізації зовнішніх і
внутрішніх загроз з орієнтацією на задоволення інтересів учасників банківського
бізнесу. Поняття ризик розглядається як можливість відхилення від цілей,
орієнтирів забезпечення ФБКБ, внаслідок прийняття рішення в умовах
невизначеності, що може призвести до непередбачуваних результатів діяльності,
ймовірність реалізації яких може бути кількісно та якісно оцінена як потенційна
небезпека. Загроза тлумачиться як реалізована небезпека, результатом чого є
завдання шкоди КБ у вигляді фінансових, репутаційних, кадрових,
інформаційних втрат.
2. Перелік класифікаційних ознак загроз ФБКБ буде неповним без
врахування таких класифікаційних ознак, як: 1) резидентність суб’єктів
генерування загрози фінансовій безпеці КБ; 2) легальність джерел загроз
96
фінансовій безпеці; 3) сфера виникнення загрози; 4) рівень генерування загрози;
5) етап життєвого циклу КБ.
3. СЗ ФБКБ – сукупність структурних елементів (мети, принципів,
орієнтирів, об’єктів забезпечення ФБКБ та відповідного організаційно-
економічного механізму), які у взаємодії із зовнішнім та в межах внутрішнього
середовищ функціонування КБ, забезпечують реалізацію суб’єктами
забезпечення ФБ комплексної стратегії досягнення високого рівня його ФБ.
4. Чинниками впливу на ФБКБ, генерованими міжнародним та
національним середовищами функціонування КБ, є: соціально-економічні,
політико-правові та технологічні. ФБКБ зумовлюється такими чинниками,
генерованими внутрішнім середовищем КБ: фінансово-економічними,
комерційними, інформаційно-технологічними, організаційно-кадровими.
Залежно від позиціонування КБ чинники міжнародного, національного та
внутрішнього середовищ його функціонування генерують можливості або
ризики, загрози ФБКБ.
5. Ефективне функціонування СЗ ФБКБ зумовлюється принципами,
перелік яких доповнено такими, як: легальність, вимірність, керованість, довірче
партнерство, альтернативність та економічність
6. Невід’ємним елементом СЗ ФБКБ є ОЕМЗ ФБКБ, структурними
елементами якого є: організаційна складова, економічна складова, компоненти
забезпечення управління ФБКБ та компоненти реалізації управління ФБКБ.
Своєю чергою, компонентами забезпечення управління ФБКБ є: нормативно-
правове, інформаційно-аналітичне, методичне, кадрове, фінансове та техніко-
технологічне забезпечення. Компонентою реалізації управління ФБКБ є
інструментарій фінансового менеджменту.
7. В основу організаційної складової ОЕМЗ ФБКБ покладено підхід, за
яким ФБКБ забезпечується відповідними організаційними структурами
управління діяльністю КБ з забезпечення ФБ (центри прибутку та центри
витрат). Економічна складова ОЕМЗ ФБКБ розглядається з позиції переваг та
97
недоліків використання інструментарію формування та використання
фінансових ресурсів КБ для забезпечення та досягнення належного рівня ФБКБ.
8. ОЕМЗ ФБКБ визначено, як сукупність інтегрованих в систему
забезпечення ФБКБ взаємопов’язаних та взаємозалежних компонент реалізації
управління ФБКБ (інструментарій фінансового менеджменту) організаційної та
економічної складової механізму, функціонування яких реалізується на основі (з
урахуванням) нормативно-правового, інформаційно-аналітичного, методичного,
кадрового, фінансового та техніко-технологічного забезпечення ФБКБ з метою
запобігання та нівелювання впливу реалізації екзогенних та ендогенних загроз
ФБКБ та забезпечення стабільного, рентабельного функціонування КБ в
довгостроковій перспективі.
Основні висновки, пропозиції та рекомендації, запропоновані у розділі 1,
опубліковано в наукових працях автора: [18; 19; 23; 25; 27; 28; 30; 65; 66; 67; 68;
180 ]
98
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СТАНУ ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-
ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ
БЕЗПЕКИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ В УКРАЇНІ
2.1. Характеристика забезпечувальних компонент організаційно-
економічного механізму забезпечення фінансової безпеки комерційних
банків
Як було визначено в підрозділі 1.3, одним з компонентів забезпечення
ФБКБ, як структурного елементу ОЕМЗ ФБКБ, є нормативно-правове
забезпечення. Розробка ефективного ОЕМЗ ФБКБ неможлива без вивчення
правового поля функціонування КБ. З іншого боку, особлива увага приділяється
такій вимозі до СЗ ФБКБ, як законність її функціонування, яка, в свою чергу,
повинна ґрунтуватися на нормативно-правових актах, що регламентують
діяльність в банківській сфері [17].
В сучасних умовах розвитку кредитно-фінансової системи правове
регулювання діяльності КБ є одним із пріоритетних напрямів економічної
політики держави, оскільки саме в банківських установах акумулюється значний
обсяг фінансових ресурсів, необхідних для розширеного відтворення економіки.
Відповідно до законів України «Про Національний банк України» [168] та
«Про банки і банківську діяльність» [161] повноваження щодо регулювання та
нагляду за діяльністю КБ та покладено на Національний банк України (далі
НБУ).
В Україні державне регулювання банківської діяльності є сукупністю
правових методів (законодавчі, нормативні акти органів державної влади, в тому
числі нормативно-правові акти НБУ, прийняті у формі постанов Правління НБУ,
якими затверджуються положення, правила, інструкції, вимоги, норми, з питань,
віднесених до відання НБУ, щодо регулювання діяльності КБ); адміністративних
99
(ліцензування) та економічних методів (індикативне регулювання,
оподаткування, валютне регулювання, забезпечення сприятливого
інвестиційного клімату в країні, рефінансування КБ, контроль імпорту
іноземного банківського капіталу та експорту капіталу) [85].
Враховуючи розроблені законодавчі підвалини для забезпечення та
досягнення належного рівня ФБКБ, необхідно наголосити, що на сьогодні
практика забезпечення ФБКБ (як засвідчив проведений нами аналіз)
супроводжується низкою проблем у сфері правого забезпечення діяльності КБ і
має такі недоліки, які, на наш погляд, негативно впливають на ФБКБ, зокрема
[26, c. 70-72]:
Постановою НБУ №615 [167] скорочено термін надання кредитів
рефінансування на тендерній основі. Відповідно до внесених змін, термін
надання такого кредиту становитиме не один рік, а 90 днів. Таким чином,
регулятор обмежив термін використання такого інструментарію формування
ресурсної бази для забезпечення ФБКБ;
особливої актуальності, враховуючи значну девальвацію національної
валюти впродовж останніх років та значний попит на іноземну валюту, набуває
також питання регулювання процедури кредитування в іноземній валюті КБ,
незалежно від джерела походження капіталу та здійснення КБ валютних
операцій. Так, потрібно зазначити, що валютна структура кредитів КБ з
іноземним та приватним капіталом в Україні практично не регламентована, як
наслідок відбулося перенасичення споживчого ринку валютними кредитами та
обмежене кредитування підприємств. Вважаємо, доцільним заборонити
видавати кредити в іноземній валюті як для фізичних осіб, так і юридичних осіб,
крім тих, які отримують дохід в іноземній валюті, що знизить ризик
неповернення валютних кредитів за умов впливу девальваційних процесів, що, в
свою чергу, створить сприятливі передумови для забезпечення рівня ФБКБ;
законодавче не врегульованим, на наш погляд, є присутність на
вітчизняному банківському ринку банків з державним іноземним капіталом. Як
100
показали події останніх років, а саме загострення конфлікту на Сході та анексія
АР Крим, банки з державним російським капіталом були використані для
політичного шантажу та підриву національної безпеки країни. В законодавстві
відсутні превентивні заходи для попередження можливості реалізації такого
негативного впливу, а санкції застосовуються постфактум, коли загроза вже
реалізована (Постанова НБУ № 466 від 06.08.2014 р. «Про призупинення
здійснення фінансових операцій» [170]). Таким чином, такі дії породжують
недобросовісну конкуренцію в банківському секторі, що негативно впливає на
можливість забезпечувати ФБКБ;
враховуючи діяльність так званих офшорних КБ чи псевдоіноземних КБ,
вважаємо за доцільне заборонити на законодавчому рівні присутність таких КБ
на території України. Оскільки такі КБ використовують для виведення капіталу
в офшорні зони, проведення незаконних операцій (легалізація коштів, отриманих
злочинним шляхом, спекуляцій з валютою для подальшого виведення її за
кордон), як зазначалося в підрозділі 1.2, така діяльність не відповідає принципу
законності забезпечення ФБКБ;
законодавчі прогалини в організації проведення стрес-тестування КБ.
Відповідно до Методичних рекомендацій організації та функціонування систем
ризик-менеджменту в банках України [174] «стрес-тестування – метод кількісної
оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка
наражає КБ на ризик та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього
фактору – валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає
уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає КБ, якщо події
розвиватимуться за закладеними припущеннями. Стрес-тестування широко
використовується для оцінки кредитного і валютного ризиків та ризику зміни
процентної ставки». Так, фінансова криза 2008 р. підірвала довіру до
вітчизняних КБ, як наслідок масове вилучення депозитів, тому, на наш погляд,
перелік ризиків, які враховуються законодавцем при проведенні стрес-