ЗАТВЕРДЖЕНОmar.gov.ua/wp-content/uploads/2016/06/skhema-sanitarnogo...Розділ 2....

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

«ЕКО ІНВЕСТ ГРУП»

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Голова Дачненської сільської ради

Маріїнського району Донецької області

___________________Сербін І. В.

СХЕМА САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ З УРАХУВАННЯМ

ВПРОВАДЖЕННЯ РОЗДІЛЬНОГО ЗБОРУ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ

ВІДХОДІВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ДАЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

МАР'ЇНСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Пояснювальна записка

008-2019-ПЗ

Директор Лігачов Д.С.

Київ-2019

2

ЛИСТ ПОГОДЖЕННЯ

(згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-

комунального господарства України від 23.03.2017 № 57)

СХЕМА САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ З УРАХУВАННЯМ ВПРОВАДЖЕННЯ

РОЗДІЛЬНОГО ЗБОРУ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ

ДАЧНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ МАР'ЇНСЬКОГО РАЙОНУ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОГОДЖЕНО:

Начальник Головного управління

Держпродспоживслужби

у Донецькій області

________________ Тузов О.В.

"_____"______________ 2019 р. м.п.

ПОГОДЖЕНО:

В.о. начальника Державної обласної

екологічної інспекції

________________ Євтухов О.С.

"_____"______________ 2019 р. м.п.

РОЗРОБНИК:

Директор

ТОВ «ЕКО ІНВЕСТ ГРУП»

________________ Лігачов Д.С.

"_____"______________ 2019 р. м.п.

ПОГОДЖЕНО:

Начальник головного управління Державної

служби України з надзвичайних ситуацій

у Донецькій області

полковник служби цивільного захисту

__________________ Мігрін О.С.

"_____"______________ 2019 р. м.п.

3

ЛИСТ ПОГОДЖЕННЯ (згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-

комунального господарства України від 23.03.2017 № 57)

ПОГОДЖЕНО:

Землевпорядник Дачненської

сільської ради

________________ Латуринська Т.В.

"_____"______________ 2019 р.

Головний бухгалтер Дачненської

сільської ради

__________________ Корнєєва О.М.

"_____"______________ 2019 р.

4

ЗМІСТ

стор.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 6

ПІДСТАВИ ДЛЯ РОЗРОБКИ СХЕМИ САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ 7

Розділ 1. Характеристика території населеного пункту як об’єкта санітарного

очищення 10

1.1. Природно-кліматичні умови 10

1.2. Існуючий стан і перспективи розвитку населених пунктів 12

1.3. Техніко-економічна оцінка існуючого стану санітарного очищення 18

Розділ 2. Заходи з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів 19

2.1. Пропозиції щодо поводження з побутовими відходами 19

2.2. Характеристика побутових відходів, норми надання послуг з вивезення

побутових відходів 22

2.3. Методи збирання і зберігання побутових відходів 28

2.3.1. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення побутових відходів 28

2.3.1.1. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення твердих побутових відходів 28

2.3.1.2. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення великогабаритних відходів 32

2.3.1.3. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення ремонтних відходів 33

2.3.1.4. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення рідких відходів 34

2.3.1.5. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення небезпечних відходів 35

2.3.2. Розрахунки необхідної кількості контейнерів для роздільного збирання

побутових відходів та окремих компонентів що є у складі ТПВ 36

2.3.3. Поводження з небезпечними відходами що є у складі ТПВ 43

2.3.4. Основні принципи розміщення контейнерів для зберігання побутових

відходів 45

2.3.5. Встановлення можливих споживачів вторинної сировини, та обґрунтування

необхідності будівництва підприємств із сортування та перероблення відходів 46

2.3.6. Розрахунки потреб в урнах для збирання побутових відходів з територій

об’єктів благоустрою населених пунктів 47

2.4. Перевезення побутових відходів 48

2.4.1. Визначення транспортної схеми перевезення побутових відходів та потреби

у спеціально обладнаних транспортних засобах кожного типу 48

2.4.2. Розрахунки обсягів перевезень за районами санітарного очищення 67

2.4.3. Розгляд можливості розміщення перевантажувальних/сортувальних станцій 68

2.5. Сортування, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення

побутових відходів 68

Розділ 3. Заходи із збирання, перевезення, перероблення, знешкодження та

захоронення промислових відходів ІІІ-ІV класів небезпеки 69

Розділ 4. Заходи з прибирання об’єктів благоустрою 69

4.1. Заходи щодо механізованого прибирання об’єктів благоустрою 69

4.2. Зимове прибирання об’єктів благоустрою 70

4.3. Літне прибирання об’єктів благоустрою 75

4.4. Визначення необхідної кількості транспортних засобів, спеціальних машин і

механізмів для прибирання об’єктів благоустрою 77

5

4.5. Зведені результати розрахунків загальної кількості прибиральних машин і

механізмів 89

Розділ 5. Інші заходи санітарного очищення 90

5.1. Поводження з безпритульними тваринами 93

5.2. Визначення кількості громадських вбиралень 94

Розділ 6. Вплив на навколишнє середовище 96

6.1. Питання ліквідації шкідливих викидів при поводженні з побутовими

відходами 96

6.2. Характеристики основних інгредієнтів забруднення, джерелом яких є об’єкти

поводження з побутовими відходами 97

Розділ 7. Техніко-економічні показники та розрахунок обсягів фінансування 98

7.1. Розрахунки обсягів фінансування санітарного очищення 98

7.2. Розрахунки річних експлуатаційних витрат на поводження з побутовими

відходами 102

7.3. Пропозиції по реалізації Схеми санітарного очищення 104

ДОДАТКИ 110

А Рішення Дачненської сільської ради № VΙΙ/33-4 від 19.10.2018 р.

Б Технічне завдання до договору надання послуг, укладеному між Дачненською

сільської радою та ТОВ «ЕКО ІНВЕСТ ГРУП» № 008-2019 від 22.05.2019 р.

В Лист 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС

України у Донецькій області від 09.10.2018 № 7/046048

Г Схема санітарного очищення населених пунктів. Існуючий стан 2019 рік

Д Схема санітарного очищення населених пунктів. І-етап до 2024 року

Е Схема санітарного очищення населених пунктів. ІІ-етап до 2039 року

6

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Очищення територій населених пунктів – один з найважливіших заходів, спрямованих

на забезпечення екологічного та санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та

охорону навколишнього середовища.

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами,

визначеними Законом України “Про відходи”, є пріоритетний захист навколишнього

природного середовища і здоров’я людини від негативного впливу відходів, забезпечення

ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів, науково

обґрунтованого узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства щодо

утворення та використання відходів з метою забезпечення його сталого розвитку.

Побутові відходи вносять вагомий внесок у забруднення навколишнього природного

середовища.

Вони утворюються в процесі життя і діяльності людини всюди, де вона знаходиться: у

житлових будинках, організаціях, установах, лікувальних, торговельних та інших закладах. Це

найбільша за обсягами накопичення група відходів споживання, яка відрізняється від усіх

інших відходів за своїм походженням та складом. Специфічною відмінністю ТПВ є велика

різноманітність і непередбаченість їх складу. Через присутність в ТПВ органічних компонентів

(особливо харчових відходів) з високою вологістю вони є джерелом антисанітарії та

екологічного забруднення оточуючого природного середовища. ТПВ створюють санітарно-

гігієнічну та епідеміологічну небезпеку внаслідок неприємних запахів та шкідливих хімічних

сполучень, які можуть бути присутні або утворюються в них при біологічному розпаді

органічних компонентів відходів, а також внаслідок присутності в них збудників інфекційних

та паразитарних захворювань та внаслідок високої бактеріальної і гельмінтологічної

забрудненості.

Згідно з внесеними змінами до Закону України «Про відходи» від 21.01.2010 р., кожен

населений пункт України повинен мати діючу схему санітарного очищення.

Даною Схемою передбачається санітарне очищення території населених пунктів

Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області: с. Дачне, с. Дальнє, с.

Гігант, с. Зеленівка, с. Костянтинопольске, с. Сухі Яли та с. Янтарне.

На території даних населених пунктів збір та вивезення побутових відходів не

здійснюється, що призводить до утворення несанкціонованих стихійних звалищ, створення

несприятливої санітарно-епідеміологічної обстановки і негативного впливу на довкілля.

Мета Схеми санітарного очищення (дале Схема) – розробка комплексу заходів,

направлених на охорону навколишнього природного середовища (повітря, ґрунту, води) і

здоров’я населення від негативного впливу твердих побутових відходів.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80

7

Схема санітарного очищення населених пунктів Дачненської сільської ради безпосередньо

пов'язана з «Програмою поводження з відходами в Донецькій області на 2016 - 2020 роки», яка

затверджена розпорядженням голови Донецької ОДА № 885 від 02.08.2017.

Схема визначає черговість здійснення заходів, обсяги робіт з усіх видів очищення і

прибирання, системи і методи збирання, зберігання, видалення, знешкодження, перероблення,

утилізації та захоронення, необхідну кількість збиральних машин, механізмів, устаткування й

інвентарю, доцільність проектування, будівництва чи реконструкції розширення об'єктів

системи санітарного очищення, їх основні параметри і розміщення, орієнтовані

капіталовкладення на будівництво і придбання технічних засобів.

Схема розробляється на розрахунковий період 20 років з виділенням першочергових (5

років) та довгострокових заходів. Завдання Схеми полягають у виборі найбільш ефективних в

санітарному і технічному відношеннях заходів щодо збирання, видалення та знешкодження

твердих і рідких побутових відходів, використання сучасних методів прибирання території,

раціонального розміщення об’єктів санітарної очистки та прибирання.

ПІДСТАВИ ДЛЯ РОЗРОБКИ СХЕМИ САНІТАРНОГО ОЧИЩЕННЯ

Схема санітарного очищення населених пунктів Дачненської сільської ради розроблена

на підставі:

- рішення Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області від

19.10.2018 р. № VΙΙ/33-4 (Додаток А);

- технічне завдання до договору надання послуг, укладеному між Дачненської сільської

радою та ТОВ «ЕКО ІНВЕСТ ГРУП» № 008-2019 від 22.05.2019 р. (Додаток Б);

- генплан с. Дачне Марʼїнського району Донецької області, розроблений АТЗТ ТПІ

«Донбасцивільпроект» м. Донецьк, 1975 р.;

- генплан с. Дальнє Марʼїнського району Донецької області, розроблений АТЗТ ТПІ


- генплан с. Костянтинопольське (колишнє Островського) Марʼїнського району

Донецької області, АТЗТ ТПІ «Донбасцивільпроект» м. Донецьк, 1977 р.;

- генплан с. Сухі Яли Марʼїнського району Донецької області, розроблений, АТЗТ ТПІ


- генплан с. Янтарне Марʼїнського району Донецької області, розроблений АТЗТ ТПІ

«Донбасцивільпроект» м. Донецьк, 1977 р.

- вихідних даних Замовника.

Схема санітарного очищення населених пунктів Дачненської сільської ради розроблена

згідно ДБН Б.2.2-6:2013 «Склад та зміст схеми санітарного очищення населеного пункту».

8

В основу розробки схеми санітарного очищення покладено такі законодавчі та

нормативні документи:

1. Закон України «Про відходи»;

2. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища»;

3. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя

населення";

4. Національний стандарт України «Настанова з улаштування контейнерних

майданчиків» ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013;

5. Постанова КМУ від 10.12.2008 р № 1070 «Про затвердження правил вивезення

побутових відходів»;

6. Постанова КМУ від 03.08.1998 р. №1217 «Про затвердження Порядку виявлення та

обліку безхазяйних відходів»;

7. Постанова КМУ від 01.11.99 р. № 2034 (Редакція від 30.10.2013) «Про затвердження

Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів»;

8. Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць ДСанПіН

№ 145 від 17.03.2011 р.;

9.Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів ДСП 173-96 від

19.06.96 р.

10. Наказ Мінекобезпеки України № 164 від 16.10.2000 «Про затвердження переліків

відходів і їх небезпечних властивостей та інструкцій щодо контролю за транскордонним

перевезенням відходів і їх утилізацією/видаленням»;

11. Наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 06.10.2000 р. за № 268

«Правила охорони праці під час збирання, вивезення та знешкодження побутових відходів»;

12. Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від

01.08.2011 №133 «Методика роздільного збирання побутових відходів»;

13. Наказ Міністерства з питань ЖКГ України від 07.06.2010 р. №176 «Методичні

рекомендації з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації побутових

відходів»;

14. Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними

відходами ДСанПіН № 325 від 08.06.2015 р.;

15. «Правила утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України»

затверджених Держжитлокомунгоспом України, Мінагропромом України, МОЗ України від

17.06.1980 р.

Розробка схеми санітарної очистки населених пунктів Дачненської сільської ради

базується на сучасних технологіях поводження з міськими відходами і задовольняє вимогам

чинного законодавства з питань охорони довкілля та здоров'я населення.

9

Перспективними напрямками поводження з ТПВ є стратегія запобігання утворенню

відходів шляхом впровадження відповідних технологій і продукції, роздільне збирання,

сортування і використання цінних компонентів відходів в якості вторинної сировини,

оптимізація кінцевого розміщення несортованого залишку відходів.

10

Розділ 1. Характеристика території населеного пункту як об’єкта санітарного очищення

1.1 Природно-кліматичні умови

Дачненська сільська рада – адміністративно-територіальне утворення в північно-західній

частині Марʼїнського району Донецької області.

Територія Дачненської сільської ради розташована в межах південної синкліналі великої

Кальміус-Торецької западини, яка пересічена балками і долинами малих річок.

В геологічній будові району беруть участь породи кам'яновугільного, юрського,

крейдяного, третинного і четвертинного віку.

Кам'яновугільні відкладення представлені пісковиками, піщано-глинистими і глинистими

сланцями, вапняками і вугіллям.

Юрські відкладення літологічно виражені темними глинами, алевролітами, пісковиками з

малопотужними прошарками вугілля, кварциту і кремнію.

Крейдяні відкладення представлені сірим мергелем і крейдою з прошарками пісковиків.

Третинні відкладення представлені різнозернистими пісками з прошарками глин і кварців.

Піски обводнені і частково набувають характер пливунів.

Четвертинні відкладення вододільних територій представлені елювіально-делювіальними

суглинками світло-жовтого кольору, супісками, червонувато-бурими глинами з лінзами жовто-

червоних глинистих пісків.

Водоносні горизонти приурочені за всіма геологічними комплексами.

В гідрогеологічному відношенні територія сільської ради характеризується відсутністю

рясних водоносних горизонтів, які не представляють інтересу для водопостачання.

Водовміщуючими породами служать ґрунти крейдяних відкладень. Ґрунтові води залягають на

глибині від 8-ми до 10 м та більше.

Клімат району – помірно-континентальний, якому притаманне спекотне сухе літо і

помірна холодна з опадами зима.

Тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря вище 0° С складає 245 днів.

Абсолютний річний максимум температури повітря 38° С, мінімум – мінус 34° С

Середньорічна температура повітря становить 7,8° С.

Найтеплішими місяцями є липень і серпень (+ 20°С, + 22°С), а найхолоднішими – січень

та лютий (мінус -5,8°С, -6,3°С).

Середньорічна кількість опадів складає 422 мм. Найбільша кількість опадів випадає у

літні місяці, переважно у вигляді злив. На ряду з цим, протягом літа нерідко трапляються

тривалі бездощові періоди. У холодний період кількість опадів складає 126 мм.

11

Тривалість періоду зі стійким сніговим покривом становить 75 днів. Середня висота

снігового покриву – 25-26 см. Максимальна глибина промерзання ґрунту 100 см.

На території сільської ради переважають вітри східного та південно-східного напрямків. У

літній період (липень –серпень), досить часто спостерігаються суховії.

Середня відносна вологість повітря 73 %, найнижча в липні-серпні – 59-54 %, найвища

вологість повітря спостерігається в зимові місяці грудень-січень 87%.

Природно-кліматичні умови даної території характеризуються, як сприятливі.

12

1.2 Існуючий стан і перспективи розвитку населених пунктів

До складу Дачненської сільської ради входять 7 населених пунктів: с. Дачне, с. Дальнє,

с. Гігант, с. Зеленівка, с. Костянтинопольске, с. Сухі Яли, с. Янтарне.

Загальна чисельність населення станом на 01.01.2019 складає 3128 жителів, у тому числі

271 тимчасово переміщена особа.

Село Дачне, центр Дачненської сільської ради, розташоване в західній частині

Марʼїнського району Донецької області на відстані 25 км від райцентру смт. Марʼїнка.

Найближча залізнична станція Роя знаходиться на відстані 12 км від села. Зв'язок з райцентром

здійснюється по автодорозі – Запоріжжя – Донецьк.

Загальна площа села – 206,1 га. Протяжність 14 вулиць села становить 9,25 км, з них

магістральні районного значення – 2,25 км, житлові з твердим покриттям – 7,0 км.

У селі розташована центральна садиба радгоспу ім. О. М. Горького — багатогалузевого

господарства, що спеціалізується на вирощуванні овочів, фруктів. Розвинуте також м’ясо-

молочне тваринництво.

Сучасне населення с. Дачне станом на 01.01.2019 р. становить 1617 осіб.

Існуючий житловий фонд с. Дачне представлений 707 житловими будинками, з яких 106

багатоповерхових багатоквартирних будинків, а решта – одноповерхові одноквартирні житлові

будинки з присадибними ділянками.

Житлова забудова в хорошому стані. Весь житловий фонд придатний для подальшого

використання.

До складу громадського центру входять: будівля сільської ради, клуб на 400 місць,

бібліотека, продовольчі магазини загальною торговою площею 560 м2; дитячий садок-ясла на

55 місць. Школа на 108 місць розташована на західній околиці села. Спортивні заклади

загальною площею 1,67 га.

На території села працюють: поштове відділення, радіовузол, побутова майстерня, їдальня

на 50 посадочних місць.

Амбулаторія на 2857 відвідувачів обслуговує усі села підпорядковані Дачненської

сільській раді.

Будівля школи та дитячий садок села Дачне опалюються за допомогою вбудованих

котельнь. В житлових будинках використовується індивідуальне опалення твердим паливом.

Водопостачання с. Дачне здійснюється централізовано, протяжність мереж

водопостачання складає 18,0 км. Село частково забезпечене централізованою каналізацією.

Відведення каналізаційних стоків здійснюється з багатоквартирної житлової забудови на очисні

споруди потужністю 1 тис. м3/добу. Протяжність каналізаційних мереж складає 1,50 км.

13

Структура зелених насаджень села формується наступними елементами:

• зелені насадження загального користування;

• зелені насадження присадибних садів.

Зелені насадження загального користування включають парк площею 3,5 га, новий сквер

«Сонечко» площею 0,84 га і зелені насадження вздовж вулиць і доріг.

Площа існуючого кладовища 0,40 га.

Громадські вбиральні на території села відсутні.

Зливова каналізація в сілі відсутня.

Село Дальнє розташоване в східній частині Дачненської сільської ради Марʼїнського

району Донецької області на відстані 8 км від с. Дачне , та на відстані 18 км від райцентру

смт. Марʼїнка.

Загальна площа села – 109,6 га та складається з 7 житлових вулиць з твердим покриттям

загальною протяжністю 5,0 км.

Чисельність населення на 01.01.2019 становить 359 осіб.

Село налічує 165 одноповерхових одноквартирних будинків.

Громадський центр не сформований. В селі працюють продовольчі магазини загальною

торгівельною площею 167,6 м2.

Населення села обслуговує амбулаторія, що розташована у селі Дачне.

Водопостачання централізоване з водорозбірних колонок. Джерелом водопостачання

служить свердловина, яка розташована в с. Успенівка, протяжність мережі водопостачання

складає 3,7 км.

Централізована каналізація відсутня.

Громадські будівлі та приватні житлові будинки користуються надвірними вбиральнями з

вигрібними ямами.

В індивідуальних житлових будинках використовується пічне опалення.

Зелені насадження представлені фруктовими деревами на присадибних ділянках.

Площа існуючого кладовища 0,80 га.

Село Костянтинопольське (колишнє Островське) розташоване в південній частині

Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області на відстані 24 км від

райцентру смт Марʼїнка, та на відстані 7,5 км від с. Дачне.

Село займає площу 98,1 га та складається з 4 житлових вулиць які мають тверде покриття,

загальною протяжністю 4,85 км.

Чисельність населення станом на 01.01.2019 становить 374 особи.

Житловий фонд налічує 169 одноповерхових одноквартирних будинків. Громадський

центр не сформований.

14

В селі діють дитячий садок на 30 місць, школа на 106 місць, яка розташована на південній

околиці села на спортивні майданчики загальною площею 12,5 тис м2. Також працюють

продовольчі магазини загальною торгівельною площею 408 м2.


Будівля школи та дитячий садок села Костянтинопольське опалюються за допомогою

вбудованих котельнь на твердому паливі. В індивідуальних житлових будинках

використовується пічне опалення.

Централізоване водопостачання відсутнє. Джерелом водопостачання служать

свердловини.

Централізована каналізація відсутня.

Громадські будівлі та приватні житлові будинки користуються надвірними вбиральнями з

вигрібними ямами.

Структура зелених насаджень села формується наступними елементами:

• зелені насадження загального користування;

• зелені насадження присадибних садів.

Зелені насадження загального користування включають вуличне озеленення загальною

площею 1,7 га.

Село Сухі Яли розташоване в західній частині Дачненської сільської ради Марʼїнського

району Донецької області на відстані 30 км від райцентру смт. Марʼїнка та займає площу

53,9 га.

З 9 вулиць загальною протяжністю 4,8 км тверде покриття мають 3,0 км, а решта – 1,8 км

– щебеневе покриття.

Чисельність населення станом на 01.01.2019 становить 339 осіб.

Село налічує 179 одноповерхових одноквартирних будинків .

Громадський центр не сформований.

В селі працюють продовольчі магазини загальною торгівельною площею 189 м2.


Водопостачання здійснюється з свердловин.

Централізована каналізація в селі відсутня. Населення користується надвірними

вбиральнями.

В індивідуальних житлових будинках використовується пічне опалення.

Зелені насадження представлені фруктовими деревами на присадибних ділянках.

Село Янтарне розташоване в південній частині Дачненської сільської ради Марʼїнського

району Донецької області на відстані 25 км від райцентру смт. Марʼїнка та займає площу

36,5 га. Протяжність вулично-дорожньої мережі з твердим покриттям складає 1,0 км.

15

Чисельність населення станом на 01.01.2019 становить 127 осіб.

Існуюча житлова забудова представлена 64 одноповерховими одноквартирними

індивідуальними будинками з пічним опаленням.

Громадський центр не сформований. Об'єкти соцкультпобуту відсутні.





Зелені насадження загального користування включають вуличне озеленення площею

1,2 га.

Село Зеленівка розташоване в західній частині Дачненської сільської ради Марʼїнського

району Донецької області на відстані 31 км від райцентру смт. Марʼїнка.

Загальна площа села складає 30,5 га. Протяжність вулично-дорожньої мережі з твердим

покриттям складає 1,35 км.

Чисельність населення станом на 01.01.2019 складає 41 особа.

Житлова забудова представлена 32 одноповерховими одноквартирними будинками

індивідуального типу з пічним опаленням.






Село Зеленівка вважається безперспективним.

Село Гігант розташовується в південній частині Дачненської сільської ради Марʼїнського

району Донецької області на відстані 7,4 км від с. Дачне, та на відстані 26 км від райцентру

смт. Марʼїнка.

Село займає площу 15,0 га та складається з однієї вулиці протяжністю 0,62 км, яка має

тверде покриття.

Станом на 01.01.2019 року, у селі Гігант не проживає жодної людини.

Житлова забудова представлена 8 одноповерховими одноквартирними будинками з

пічним опаленням.


Централізовані водопостачання та водовідведення в селі відсутні.

Село Гігант вважається безперспективним.

16

Населенні пункти Дачненської сільської ради відносяться до зони оперативної

відповідальності 73 державної пожежно-рятувальної частини 7-го державного пожежно-

рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій

у Донецькій області за адресою: м. Курахове, вул. Грушова, 50. (Додаток В)

В наявності 73 ДПРЧ три пожежні автоцистерні.

Заправка пожежної техніки здійснюється з пожежних гідрантів (ПГ) централізованої

системи водопостачання м. Курахове.

Найближче місце заправки водою пожежних машин від ПГ:

- с. Дачне відстань 10 км до ПГ, розташованого за адресою: проспект Запорізський,2

(будинок культури);

- с. Дальнє відстань 5 км до ПГ, розташованого за адресою: мк-н Южний;

- с. Гігант відстань 14 км до ПГ, розташованого за адресою: мк-н Южний;

- с. Зеленівка відстань 22 км до ПГ, розташованого за адресою: мк-н Южний;

- с. Костянтинопольське відстань 12 км до ПГ, розташованого за адресою: мк-н Южний;

- с. Сухі Яли відстань 19 км до ПГ, розташованого за адресою: мк-н Южний;

- Янтарне відстань 14 км до ПГ, розташованого за адресою: проспект Запорізський,2

(будинок культури).

Чисельність населення на території населених пунктів Дачненської сільської ради на

перспективу (2039 рік) приймається:

- с. Дачне - 1543 осіб;

- с. Дальнє - 305 осіб;

- с. Костянтинопольське - 310 осіб;

- с. Сухі Яли - 258 осіб;

- с. Янтарне - 104 осіб;

- с. Зеленівка - 27 осіб (безперспективне);

- с. Гігант - 0 осіб (безперспективне).

Спеціалізація господарської діяльності на протязі розрахункового періоду залишиться

незмінною.

Розвиток житлового будівництва обумовлюється чисельністю населення і підвищенням

забезпеченості житлом.

Оскільки чисельність населення має тенденцію до незначного збільшення, а

забезпеченість житловою площею вище нормативної, розвиток житлового будівництва не

очікується.

Джерела централізованого водопостачання населених пунктів на перспективу

залишаються незмінними.

17

Рис 1. Розташування Дачненської сільської ради Мар'їнського району Донецької області М 1:10000

18

1.3 Техніко-економічна оцінка існуючого стану санітарного очищення

В даний час в селах збір і транспортування побутових відходів, а також літнє і зимове

прибирання вулиць, зелених насаджень загального користування та об'єктів благоустрою не

проводиться, що призводить до утворення стихійних звалищ і погіршує санітарно-

епідеміологічну обстановку в населених пунктах.

Станом на 01.01.2019 на території Дачненської сільської ради за межами населених

пунктів утворилися 4 несанкціоновані звалища, а саме:

- з північної сторони с. Костянтинопольське загальною площею, орієнтовно 1,5 га.

Орієнтований обсяг накопичених відходів 300 т;

- з південної сторони с. Дальнє загальною площею, орієнтовно 3,7 га. Орієнтований обсяг

накопичених відходів 400 т

- з південно-східної сторони с. Дачне загальною площею, орієнтовно 4,1 га. Орієнтований

обсяг накопичених відходів 1500 т

- з південної сторони с. Дачне та північної сторони с. Янтарне загальною площею,

орієнтовно 1,0 га. Орієнтований обсяг накопичених відходів 500 т

Контейнери для збору ТПВ в даний час не використовуються. Контейнерні майданчики

відсутні.

У місцях утворення побутових відходів харчові відходи використовуються на корм

худобі, макулатура і картон, ПЕТ-пляшки, текстиль та інші горючі матеріали спалюються;

відходи зеленого господарства накопичуються в компостних ямах.

Через відсутність асенізаційних машин не проводиться вивезення рідких відходів які

утворюються у приватних будинках.

Бази утримання спеціально обладнаних транспортних засобів для збирання та перевезення

побутових відходів, а також машин та механізмів з прибирання у Дачненської сільської ради

немає.

Норми надання послуг з вивезення побутових відходів від населення і підприємств

невиробничої сфери Дачненської сільської ради і тарифи по збору і вивозу твердих побутових

відходів відсутні.

19

Розділ 2. Заходи з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів

2.1. Пропозиції щодо поводження з побутовими відходами

Схема санітарного очищення повинна забезпечити функціонування комплексної системи

збирання, видалення, утилізації, знешкодження та захоронення ТПВ громади, при дотриманні

сучасних екологічних нормативів і мінімізації капітальних та експлуатаційних витрат.

Методи та засоби збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізації побутових

відходів рекомендується обирати з урахуванням складу та властивостей побутових відходів, їх

річного обсягу утворення, кліматичних умов регіону, потреби у вторинних енергетичних та

матеріальних ресурсах, економічних факторів та інших вимог.

Першою задачею в рішенні проблем санітарного очищення є розробка оптимальної

системи поводження з твердими побутовими відходами. Зволікання з видаленням відходів з

місць їх утворення неприпустимо, бо може призвести до серйозного забруднення території.

Роздільне збирання побутових відходів здійснюється з метою зменшення їх кількості, що

видаляється на полігонах побутових відходів, одержання вторинної сировини та вилучення

небезпечних відходів, що є у складі побутових відходів, поліпшення екологічного стану

довкілля.

Практичний досвід показує, що проводити видалення ресурсоцінних компонентів із ТПВ,

що пройшли ущільнення та перевезення в сміттєвозі, набагато менш доцільно, ніж при

розсортуванні на більш ранніх стадіях технологічного ланцюга. Найбільш ефективним способом

відведення частини потоку ТПВ від полігонів і переадресування їх на підприємства вторинних

ресурсів є роздільний збір ресурсоцінних компонентів на місцях їхнього утворення. Такий спосіб,

хоча і більш складний у плані організаційних заходів і, головним чином – у плані виховання

населення, однак має ряд незаперечних економічних, екологічних і гігієнічних переваг.

У Схемі розглядаються 3 варіанти методів збору і зберігання побутових відходів для

населення та підприємств невиробничої сфери.

Варіант №1:

Для населення і підприємств невиробничої сфери – ресурсоцінні відходи і залишки ТПВ

збираються в контейнери ємністю 0,120 м3 для можливості ручного завантаження в сміттєвоз.

Контейнери розміщуються на контейнерних майданчиках.


Для населення – контейнери для ресурсоцінних відходів і залишків ТПВ ємністю 0,020 м3

розміщуються на території кожного домоволодіння.

Для підприємств невиробничої сфери – контейнери для ресурсоцінних відходів і залишків

ТПВ ємністю 0,120 м3 розміщуються на контейнерних майданчиках.

20


Для населення – контейнери для ресурсоцінних відходів ємністю 1,100 м3 розміщуються

на контейнерних майданчиках; для залишків ТПВ – ємністю 0,045 м3 на території кожного

домоволодіння.

Для підприємств невиробничої сфери – контейнери для ресурсоцінних відходів і залишків

ТПВ ємністю 1,100 м3 розміщуються на контейнерних майданчиках.

Періодичність вивозу відходів з контейнерів для ресурсоцінних ТПВ і для залишків ТПВ –

3 доби для усіх варіантів.

При виборі остаточного варіанта технічних рішень враховувалося наступне:

- архітектурно-планувальна організація території сіл;

- характер житлової забудови для забезпечення планово-подвірного збору побутових

відходів;

- характеристика об'єктів невиробничої сфери;

- можливість зручного під'їзду і завантаження сміттєвозів.

За погодженням із Замовником в Схемі прийняті технічні рішення варіанту № 3 і всі

розрахунки виконані щодо прийнятого варіанта, а саме:

• роздільний збір ТПВ з житлової забудови та підприємств невиробничої сфери, з

вивезенням на Регіональний центр ТПВ Курахове;

• роздільний збір компонентів твердих побутових відходів планується здійснювати

шляхом розміщення на території кожного домоволодіння приватного сектору контейнерів для

залишків ТПВ, а для ресурсоцінних ТПВ передбачено встановлення контейнерів на спеціальних

майданчиках;

• для підприємств невиробничої сфери передбачено встановлення контейнерів для

роздільного збору на спеціальних майданчиках.

При розрахунках кількості контейнерів, необхідних для збирання, а також кількість

сміттєвозів для вивезення ТПВ, виходили з того, що ресурсоцінні компоненти ТПВ (скло, папір,

картон, пластик, метали) збираються окремо і практично не забруднюються харчовими

відходами, що дозволяє вивозити їх не щоденно, а два чи три рази на тиждень. Тому кількість

контейнерів обчислена із запасом на триденне зберігання вищезазначених компонентів ТПВ.

Щодо решти змішаних ТПВ, то під час їх зберігання у контейнерах повинна бути

виключена можливість їх загнивання, розкладання, розвіювання та розпилювання. Термін

зберігання в холодний період року (при середньодобовій температурі –5 С° і нижче) повинен

бути не більше ніж три доби, а в теплий період року (при середньодобовій температурі

більше ніж +5 С°) - не більше ніж одна доба (щоденне перевезення).

Тому кількість контейнерів обчислена із запасом на триденне зберігання решти змішаних

ТПВ.

21

Для виділення небезпечних відходів з побутових відходів необхідно організувати систему

збору даних відходів у населення з подальшою передачею їх на переробку чи утилізацію

спеціалізованим підприємством.

Будівельні та ремонтні відходи є, як правило, інертними відходами, іншими словами,

вважається, що вони не завдають шкоди довкіллю. Більша їх частина може бути використана в

якості вторинної сировини при виробництві бетону та блочних будматеріалів при прокладанні

та ремонтах доріг, в якості інертних матеріалів для пошарового пересипання ТПВ на полігонах,

та для засипки ярів, балок, при інженерній підготовці територій під нове будівництво і т. ін.

Великогабаритні побутові відходи як правило мають в своєму складі ресурсоцінні

компоненти, кількість яких в залежності від різних умов може досягати 50%, тому доцільно

перевозити їх на сміттєсортувальну станцію для вилучення цінних компонентів.

Для реалізації Схеми санітарного очищення необхідно інвестувати кошти у придбання

контейнерів для збирання ресурсоцінних компонентів та решти змішаних побутових відходів,

сучасних сміттєвозів, транспортних засобів, машин, механізмів та обладнання для утримання

території санітарного очищення в належному стані, витрати на будівництво громадських

вбиралень.

22

2.2. Характеристика побутових відходів, норми надання послуг з вивезення

побутових відходів

Вивчення складу і характеристик відходів пов'язане із значними складнощами через

велику кількість компонентів і зміни їх вмісту залежно від різних чинників.

Морфологічний склад ТПВ в значній мірі залежить від кліматичних умов, пори року, часу,

що пройшов з моменту їх утворення, ступеню впорядкування житла, наявності системи

роздільного збору ТПВ, у т.ч. харчових відходів, рівня добробуту мешканців і таке інше.

До того ж системні дослідження з його вивчення в цій місцевості не проводилися.

Сезонні зміни складу ТПВ характеризуються збільшенням харчових відходів з 5 – 10%

навесні до 20 – 40% восени, що пов’язано зі вживанням овочів та фруктів в раціоні харчування.

Взимку та восени скорочується вміст дрібного відсіву (вуличного сміття) з 30% до 10% .

Склад міських відходів в різних країнах принципово не відрізняється. ТПВ містять

макулатуру (в середньому 10 – 40 % мас.), чорні і кольорові метали (1 – 5 %), харчові відходи

(5 – 45 %), пластик (5 – 20 %), текстиль (1 – 6 %), скло (4 – 17 %) і інші складові в невеликих

кількостях. Приблизно 66 % від складу відходів має біологічне походження (папір, харчові і

тваринні відходи, рослинність).

Передпроектне пророблення з визначення норм надання послуг з вивезення ТПВ,

морфологічного, фізико-хімічного та фракційного складу ТПВ не проводилось, оскільки при

розробці Схеми були використані матеріали екологічної програми ТАСИС Україна щодо

усередненого морфологічного, фізико-хімічного та фракційного складу ТПВ населених пунктів

Донецької області.

Визначення норм надання послуг з вивезення ТПВ здійснено згідно «Правил визначення

норм надання послуг з вивезення побутових відходів» затверджених Наказом Міністерства з

питань житлово-комунального господарства України №259 від 30.07.2010 р., виходячи з

досвіду виконання аналогічних робіт та використання відкритих джерел інформації, що

задовольнило вимоги замовника.

В місті доцільно провести спеціальні роботи з визначення морфологічного складу ТПВ за

«Методичними рекомендаціями з визначення морфологічного складу твердих побутових

відходів» затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства

України №39 від 16.02.2010 р.

В таблицях 2.1, 2.2 наведені дані усередненого фізико-хімічного та морфологічного

складу ТПВ від різних об’єктів утворення ТПВ населених пунктів Дачненської сільської ради

Марʼїнського району Донецької області.

23

Таблиця 2.1. Усереднений фізико-хімічний склад ТПВ

№ з/п Показники % за масою

1 Органічна речовина 56,0…72,0

2 Зольність 28,0…44,0

3 Загальний азот 0,9…1,9

4 Кальцій 2,0…3,0

5 Вуглець 30,0…35,0

6 Фосфор 0,5…0,8

7 Загальний кальцій 0,5…1,0

8 Сірка 0,2…0,3

9 pH 5,0…6,5

10 Вологість, відсоток до маси 40,0…70,0

Орієнтовні санітарно-епідеміологічні показники ТПВ:

• Колі-індекс (вміст кишкової палички в 1 кг) – 111 800 000.

• Вміст яєць гельмінтів (на 1 кг) – 128.

• Загальна кількість мікроорганізмів після 24 години на 1 кг – 12000000.

В основу розрахунків накопичення твердих побутових відходів покладені

диференційовані норми утворення ТПВ на встановлену розрахункову одиницю по кожному

об’єкту їх утворення в населених пунктах Дачненської сільської ради Марʼїнського району

Донецької області, які наведені в таблиці 2.3.

Розрахункові обсяги утворення твердих побутових відходів в населених пунктах

Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області на кожен з етапів Схеми

санітарного очищення наведені в таблиці 2.4.

24

Таблиця 2.2. Усереднений морфологічний склад ТПВ

№

з/п

Найменування

компонентів

ТПВ

Приватна садибна житлова забудова Підприємства невиробничої сфери

Щільність в

контейнері,

кг/м3

Вміст, %

за масою

Вміст, %

за об’ємом

Щільність в

контейнері,

кг/м3

Вміст, %

за масою

Вміст, %

за об’ємом

1 Харчові та інші органічні відходи 370,00 3,00 3,11 370,00 14,00 7,84

2 Папір, картон 100,00 2,00 7,68 100,00 15,00 31,10

3 Полімери 60,00 4,30 27,53 60,00 10,00 34,55

4 Скло 600,00 12,00 7,68 600,00 14,00 4,84

5 Чорний метал 200,00 2,10 4,03 200,00 2,30 2,38

6 Кольоровий метал 100,00 1,50 5,76 100,00 2,60 5,39

7 Текстиль 180,00 1,30 2,77 180,00 1,30 1,50

8 Дерево 600,00 1,20 0,77 600,00 2,20 0,76

9 Небезпечні відходи 100,00 0,05 0,19 100,00 0,05 0,10

10 Кістки, шкіра, гума 500,00 3,00 2,30 500,00 1,00 0,41

11 Інше (дрібне будівельне сміття, золошлак, каміння, змет тощо) 700,00 69,55 38,16 700,00 37,55 11,12

Всього: 384,09 100,00 100,00 207,31 100,00 100,00

ресурсоцінні ТПВ 159,66 21,90 52,68 116,29 43,90 78,26

залишок ТПВ 633,99 78,10 47,32 534,95 56,10 21,74

25

Таблиця 2.3. Норми утворення ТПВ на встановлену розрахункову одиницю в населених

пунктах Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області

№

з/п Об’єкт

Розрахункова

одиниця

Норма утворення Щільність

кг/м3 Середньодобова Середньорічна

кг л кг м3

Приватна садибна житлова забудова

1 с. Дачне людина 1,590 4,140 580,350 1,511 384,06

2 с. Костянтинопольське людина 1,590 4,140 580,350 1,511 384,06

3 с. Дальнє людина 1,590 4,140 580,350 1,511 384,06

4 с. Сухі Яли людина 1,590 4,140 580,350 1,511 384,06

5 с. Янтарне людина 1,590 4,140 580,350 1,511 384,06

6 с. Зеленівка людина 1,590 4,140 580,350 1,511 384,06

7 с. Гігант людина 1,590 4,140 580,350 1,511 384,06

Підприємства невиробничої сфери

1 Поліклініки (Амбулаторія) відвідування 0,010 0,060 3,650 0,022 166,67

2 Магазини продовольчі м2 торг. площі 0,300 1,500 109,500 0,548 200,00

3 Підприємства громадського

харчування посад. місце 0,430 2,200 156,950 0,803 195,45

4 Підприємства побутового

обслуговування роб. місце 0,750 3,400 273,750 1,241 220,59

5 Дитячі дошкільні заклади місце 0,280 1,400 102,200 0,511 200,00

6 Загальноосвітні школи учень 0,080 0,400 29,200 0,146 200,00

7 Адміністративні, громадські

установи та організації робоче місце 0,300 1,300 109,500 0,475 230,77

8 Заклади культури місце 0,080 0,700 29,200 0,256 114,29

9 Спортивні заклади м2 площі 0,010 0,040 3,650 0,015 250,00

Великогабаритні побутові відходи людина 0,080 0,400 29,200 0,146 200,00

Ремонтні побутові відходи людина 0,110 0,150 40,150 0,055 733,33

Небезпечні відходи людина 0,010 0,050 3,650 0,018 200,00

Рідкі відходи людина - 25,000 - 9,125 1000,00

26

Таблиця 2.4. Розрахункові обсяги утворення ТПВ в населених пунктах Дачненської

сільської ради Марʼїнського району Донецької області для кожного з етапів Схеми санітарного

очищення

Населений

пункт

Чисельність

населення

Обсяг утворення ТПВ

т/добу т/рік м3/добу м3/рік

Існуючий стан 2019 рік

с. Дачне 1 617 3,019 1 101,950 8,915 3 253,793

с. Костянтинопольське 374 0,859 313,513 2,745 1 001,837

с. Дальнє 359 0,621 226,742 1,738 634,465

с. Сухі Яли 339 0,596 217,434 1,687 615,740

с. Янтарне 127 0,202 73,704 0,526 191,910

с. Зеленівка 41 0,065 23,794 0,170 61,955

с. Гігант 0 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 857 5,362 1 957,137 15,780 5 759,700

І етап 2024 рік

с. Дачне 1 598 2,988 1 090,638 8,831 3 223,373

с. Костянтинопольське 357 0,832 303,647 2,674 976,149

с. Дальнє 347 0,602 219,777 1,689 616,332

с. Сухі Яли 319 0,564 205,827 1,604 585,518

с. Янтарне 121 0,192 70,222 0,501 182,843

с. Зеленівка 37 0,059 21,473 0,153 55,911

с. Гігант 0 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 779 5,237 1 911,585 15,452 5 640,126

ІІ етап 2039 рік

с. Дачне 1 543 2,898 1 057,872 8,590 3 135,182

с. Костянтинопольське 305 0,749 273,469 2,459 897,572

с. Дальнє 310 0,543 198,305 1,535 560,421

с. Сухі Яли 258 0,467 170,426 1,352 493,341

с. Янтарне 104 0,165 60,356 0,431 157,154

с. Зеленівка 27 0,043 15,669 0,112 40,800

с. Гігант 0 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 547 4,866 1 776,097 14,478 5 284,470

27

При визначенні загального утворення твердих побутових відходів прийняте

стовідсоткове охоплення населення системою збирання ТПВ.

Зміна чисельності населення в населених пунктах Дачненської сільради,

при збереженні існуючої динаміки:

Населений пункт Рік 2001 2019 2024 2039

с. Дачне 1 684 1 617 1 598 1 543

с. Костянтинопольське 436 374 357 305

с. Дальнє 403 359 347 310

с. Сухі Яли 412 339 319 258

с. Янтарне 148 127 121 104

с. Зеленівка 54 41 37 27

с. Гігант 3 0 0 0

ВСЬОГО: 3 140 2 857 2 779 2 547

Кількість населення, на початок реалізації Схеми санітарного очищення 01.01.2019 р. в

населених пунктах Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області

становить 2857 мешканців.

На І етап Схеми санітарного очищення (до 2024 року) не планується істотної зміни

чисельності і прийнято на рівні середньостатистичного зменшення – 2779 мешканців.

На ІІ етап Схеми санітарного очищення (до 2039 року) планується повільне зменшення

чисельності і прийнято до прогнозного рівня – 2547 мешканця.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, при проведенні розрахунків на І етап Схеми

санітарного очищення (до 2024 року) прийнято розрахункове значення утворення ТПВ – 1,957

тис.т/рік (5,760 тис.м3/рік), на ІІ етап Схеми санітарного очищення (до 2039 року) прийнято

розрахункове значення утворення ТПВ – 1,776 тис.т/рік (5,284 тис.м3/рік).

-200

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2001 2019 2024 2039

Дачне

Костянтинопольське

Дальнє

Сухі Яли

Янтарне

Зеленівка

Гігант

28

2.3. Методи збирання і зберігання побутових відходів

2.3.1. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення побутових відходів

2.3.1.1. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення твердих побутових відходів

Тверді побутові відходи – тверді відходи які утворюються в процесі життєдіяльності

людини і накопичуються у житлових будинках, адміністративних приміщеннях підприємств,

організацій, установ, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних,

торгівельних та інших закладах.

В основу розрахунків накопичення твердих побутових відходів покладені

диференційовані норми утворення ТПВ на встановлену розрахункову одиницю по кожному

об’єкту їх утворення.

Розрахункові обсяги утворення твердих побутових відходів, від різних об’єктів їх

утворення, в населених пунктах Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької

області, на кожен з етапів Схеми санітарного очищення, наведені в таблицях 2.5, 2.6, 2.7.

29

Таблиця 2.5. Розрахункові обсяги утворення ТПВ в населених пунктах Дачненської сільської ради ( Існуючий стан 2019 рік )

№

з/п Об’єкт


одиниця Кількість

Норма утворення Обсяг утворення

кг/добу л/добу т/добу т/рік м3/добу м3/рік

Приватна садибна житлова забудова 2 857 4,543 1 658,060 11,828 4 317,213

1 с. Дачне людина 1 617 1,590 4,140 2,571 938,426 6,694 2 443,449

2 с. Костянтинопольське людина 374 1,590 4,140 0,595 217,051 1,548 565,151

3 с. Дальнє людина 359 1,590 4,140 0,571 208,346 1,486 542,485

4 с. Сухі Яли людина 339 1,590 4,140 0,539 196,739 1,403 512,263

5 с. Янтарне людина 127 1,590 4,140 0,202 73,704 0,526 191,910

6 с. Зеленівка людина 41 1,590 4,140 0,065 23,794 0,170 61,955

7 с. Гігант людина 0 1,590 4,140 0,000 0,000 0,000 0,000

Підприємства невиробничої сфери 0,819 299,077 3,952 1 442,487

1 Поліклініки (Амбулаторія) відвідування 2 857 0,010 0,060 0,029 10,428 0,171 62,568

2 Магазини продовольчі м2 торг. площі 1 325 0,300 1,500 0,398 145,088 1,988 725,438

3 Підприємства громадського харчування посад. місце 50 0,430 2,200 0,022 7,848 0,110 40,150

4 Підприємства побутового обслуговування роб. місце 4 0,750 3,400 0,003 1,095 0,014 4,964

5 Дитячі дошкільні заклади місце 85 0,280 1,400 0,024 8,687 0,119 43,435

6 Загальноосвітні школи учень 214 0,080 0,400 0,017 6,249 0,086 31,244

7 Адміністративні, громадські установи та організації робоче місце 13 0,300 1,300 0,004 1,424 0,017 6,169

8 Заклади культури місце 400 0,080 0,700 0,032 11,680 0,280 102,200

9 Спортивні заклади м2 площі 29 200 0,010 0,040 0,292 106,580 1,168 426,320

ВСЬОГО: 5,362 1 957,137 15,780 5 759,700

30

Таблиця 2.6. Розрахункові обсяги утворення ТПВ в населених пунктах Дачненської сільської ради ( І етап Схеми 2024 рік )

№

з/п Об’єкт






1 с. Дачне людина 1 598 1,590 4,140 2,541 927,399 6,616 2 414,738


3 с. Дальнє людина 347 1,590 4,140 0,552 201,381 1,437 524,352

4 с. Сухі Яли людина 319 1,590 4,140 0,507 185,132 1,321 482,041

5 с. Янтарне людина 121 1,590 4,140 0,192 70,222 0,501 182,843


7 с. Гігант людина 0 1,590 4,140 0,000 0,000 0,000 0,000











ВСЬОГО: 5,237 1 911,585 15,452 5 640,126

31

Таблиця 2.7. Розрахункові обсяги утворення ТПВ в населених пунктах Дачненської сільської ради ( ІІ етап Схеми 2039 рік )

№

з/п Об’єкт






1 с. Дачне людина 1 543 1,590 4,140 2,453 895,480 6,388 2 331,627


3 с. Дальнє людина 310 1,590 4,140 0,493 179,909 1,283 468,441

4 с. Сухі Яли людина 258 1,590 4,140 0,410 149,730 1,068 389,864

5 с. Янтарне людина 104 1,590 4,140 0,165 60,356 0,431 157,154


7 с. Гігант людина 0 1,590 4,140 0,000 0,000 0,000 0,000











ВСЬОГО: 4,866 1 776,097 14,478 5 284,470

32

2.3.1.2. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення великогабаритних відходів

Великогабаритні відходи – це тверді відходи, розміри яких перевищують 50×50×50

сантиметрів, що не дає змоги розмістити їх у контейнерах об'ємом до 1,1 м3 (меблі, обрізки дерев і

чагарники, дошки, ящики, двері, лавки, старі рами, сходи, раковини, унітази, скло листове, посуд,

газові плити, холодильники, пральні машини, телевізори, ліжка, труби, радіатори, баки, пакувальні

матеріали, шпалери, ковдри, матраци, шини, валізи, сумки, дивани, крісла, тази, лінолеум і т.ін.).

Великогабаритні відходи мають в своєму складі ресурсоцінні компоненти, кількість яких

в залежності від різних умов може досягати 50%, тому доцільно перевозити їх на

сміттєсортувальну станцію для вилучення вторсировини. Схемою для подальших розрахунків

прийнято утворення ресурсоцінних компонентів великогабаритних відходів на рівні – 50%.

Обсяги утворення великогабаритних відходів визначені виходячи з досвіду виконання

аналогічних робіт та використання відкритих джерел інформації.

Таблиця 2.8. Розрахункові обсяги утворення великогабаритних побутових відходів для

кожного з етапів Схеми санітарного очищення

Населений

пункт


населення

Великогабаритні побутові відходи




с. Дачне 1 617 0,080 0,400 0,129 47,216 0,647 236,082 с. Костянтинопольське 374 0,080 0,400 0,030 10,921 0,150 54,604

с. Дальнє 359 0,080 0,400 0,029 10,483 0,144 52,414

с. Сухі Яли 339 0,080 0,400 0,027 9,899 0,136 49,494 с. Янтарне 127 0,080 0,400 0,010 3,708 0,051 18,542 с. Зеленівка 41 0,080 0,400 0,003 1,197 0,016 5,986

с. Гігант 0 0,080 0,400 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 857 0,229 83,424 1,143 417,122


с. Дачне 1598 0,080 0,400 0,128 46,662 0,639 233,308 с. Костянтинопольське 357 0,080 0,400 0,029 10,424 0,143 52,122

с. Дальнє 347 0,080 0,400 0,028 10,132 0,139 50,662

с. Сухі Яли 319 0,080 0,400 0,026 9,315 0,128 46,574

с. Янтарне 121 0,080 0,400 0,010 3,533 0,048 17,666 с. Зеленівка 37 0,080 0,400 0,003 1,080 0,015 5,402 с. Гігант 0 0,080 0,400 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 779 0,222 81,147 1,112 405,734


с. Дачне 1543 0,080 0,400 0,123 45,056 0,617 225,278 с. Костянтинопольське 305 0,080 0,400 0,024 8,906 0,122 44,530 с. Дальнє 310 0,080 0,400 0,025 9,052 0,124 45,260

с. Сухі Яли 258 0,080 0,400 0,021 7,534 0,103 37,668

с. Янтарне 104 0,080 0,400 0,008 3,037 0,042 15,184

с. Зеленівка 27 0,080 0,400 0,002 0,788 0,011 3,942

с. Гігант 0 0,080 0,400 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 547 0,204 74,372 1,019 371,862

33

2.3.1.3. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення ремонтних відходів

Ремонтні відходи – залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів та ін., що

утворилися під час проведення у житловому будинку, окремій квартирі, об’єктах культурно-

побутового, адміністративного, громадського призначення капітального та (або) поточного

ремонту, перепланування, переобладнання, прибудови тощо.

Обсяги утворення ремонтних відходів визначені виходячи з досвіду виконання


Таблиця 2.9. Розрахункові обсяги утворення ремонтних побутових відходів для кожного з

етапів Схеми санітарного очищення

Населений

пункт


населення

Ремонтні побутові відходи




с. Дачне 1 617 0,110 0,150 0,178 64,923 0,243 88,531

с. Костянтинопольське 374 0,110 0,150 0,041 15,016 0,056 20,477

с. Дальнє 359 0,110 0,150 0,039 14,414 0,054 19,655

с. Сухі Яли 339 0,110 0,150 0,037 13,611 0,051 18,560

с. Янтарне 127 0,110 0,150 0,014 5,099 0,019 6,953

с. Зеленівка 41 0,110 0,150 0,005 1,646 0,006 2,245

с. Гігант 0 0,110 0,150 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 857 0,314 114,709 0,429 156,421


с. Дачне 1 598 0,110 0,150 0,176 64,160 0,240 87,491


с. Дальнє 347 0,110 0,150 0,038 13,932 0,052 18,998

с. Сухі Яли 319 0,110 0,150 0,035 12,808 0,048 17,465

с. Янтарне 121 0,110 0,150 0,013 4,858 0,018 6,625

с. Зеленівка 37 0,110 0,150 0,004 1,486 0,006 2,026

с. Гігант 0 0,110 0,150 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 779 0,306 111,577 0,417 152,150


с. Дачне 1 543 0,110 0,150 0,170 61,951 0,231 84,479


с. Дальнє 310 0,110 0,150 0,034 12,447 0,047 16,973

с. Сухі Яли 258 0,110 0,150 0,028 10,359 0,039 14,126

с. Янтарне 104 0,110 0,150 0,011 4,176 0,016 5,694

с. Зеленівка 27 0,110 0,150 0,003 1,084 0,004 1,478

с. Гігант 0 0,110 0,150 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 547 0,280 102,262 0,382 139,448

34

2.3.1.4. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення рідких відходів

Рідкі побутові відходи – господарсько-побутові (від миття, прання, тощо) та

каналізаційні стоки (за винятком промислових) за відсутності централізованого водовідведення.

Обсяги утворення рідких відходів визначені виходячи з досвіду виконання аналогічних

робіт та використання відкритих джерел інформації.

Таблиця 2.10. Розрахункові обсяги утворення рідких відходів для кожного з етапів

Схеми санітарного очищення

Населений

пункт


населення в

неканалізованих

будинках

Рідкі побутові відходи


л/добу м3/добу м3/рік


с. Дачне 1 374 25 34,350 12 537,750

с. Костянтинопольське 374 25 9,350 3 412,750

с. Дальнє 359 25 8,975 3 275,875

с. Сухі Яли 339 25 8,475 3 093,375

с. Янтарне 127 25 3,175 1 158,875

с. Зеленівка 41 25 1,025 374,125

с. Гігант 0 25 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 614 65,350 23 852,750


с. Дачне 1 355 25 33,875 12 364,375


с. Дальнє 347 25 8,675 3 166,375

с. Сухі Яли 319 25 7,975 2 910,875

с. Янтарне 121 25 3,025 1 104,125

с. Зеленівка 37 25 0,925 337,625

с. Гігант 0 25 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 536 63,400 23 141,000


с. Дачне 1 300 25 32,500 11 862,500


с. Дальнє 310 25 7,750 2 828,750

с. Сухі Яли 258 25 6,450 2 354,250

с. Янтарне 104 25 2,600 949,000

с. Зеленівка 27 25 0,675 246,375

с. Гігант 0 25 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 304 57,600 21 024,000

35

2.3.1.5. Розрахунки середньодобових об’ємів утворення небезпечних відходів

Небезпечні відходи – відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких

створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і

здоров’я людини, та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Обсяги утворення небезпечних відходів визначені виходячи з досвіду виконання


Таблиця 2.11. Розрахункові обсяги утворення небезпечних відходів для кожного з етапів


Населений

пункт


населення

Небезпечні відходи




с. Дачне 1 617 0,010 0,050 0,016 5,902 0,081 29,510


с. Дальнє 359 0,010 0,050 0,004 1,310 0,018 6,552

с. Сухі Яли 339 0,010 0,050 0,003 1,237 0,017 6,187

с. Янтарне 127 0,010 0,050 0,001 0,464 0,006 2,318

с. Зеленівка 41 0,010 0,050 0,000 0,150 0,002 0,748

с. Гігант 0 0,010 0,050 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 857 0,029 10,428 0,143 52,140


с. Дачне 1598 0,010 0,050 0,016 5,833 0,080 29,164


с. Дальнє 347 0,010 0,050 0,003 1,267 0,017 6,333

с. Сухі Яли 319 0,010 0,050 0,003 1,164 0,016 5,822

с. Янтарне 121 0,010 0,050 0,001 0,442 0,006 2,208

с. Зеленівка 37 0,010 0,050 0,000 0,135 0,002 0,675

с. Гігант 0 0,010 0,050 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 779 0,028 10,143 0,139 50,717


с. Дачне 1543 0,010 0,050 0,015 5,632 0,077 28,160


с. Дальнє 310 0,010 0,050 0,003 1,132 0,016 5,658

с. Сухі Яли 258 0,010 0,050 0,003 0,942 0,013 4,709

с. Янтарне 104 0,010 0,050 0,001 0,380 0,005 1,898

с. Зеленівка 27 0,010 0,050 0,000 0,099 0,001 0,493

с. Гігант 0 0,010 0,050 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 547 0,025 9,297 0,127 46,483

36

2.3.2. Розрахунки необхідної кількості контейнерів для роздільного збирання

побутових відходів та окремих компонентів що є у складі ТПВ

Кількість контейнерів для збирання відходів як вторинної сировини, та змішаних

відходів, визначають відповідно до обсягу надання послуг, визначених на підставі відсоткового

відношення компонентів, що входять до складу твердих побутових відходів, до загального

об’єму ТПВ з урахуванням їх середньої щільності.

Для збирання відходів ТПВ з урахуванням ресурсоцінних компонентів кількість

контейнерів визначається згідно «Методичних рекомендацій з організації збирання,

перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів» затверджених Наказом

Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 176 від 07.06.2010 р.,

з дотриманням вимог діючих «Державних санітарних норм та правил утримання територій

населених місць» затверджених Наказом МОЗ України № 145 від 17.03.2011 р.

за формулою:

Nb = QД • t • K1 • K2

C • K3

де:

Nb – необхідна кількість контейнерів для збирання окремих компонентів ТПВ, шт.;

QД – максимальне добове утворення окремих компонентів ТПВ, м3/добу;

t – періодичність перевезення окремих компонентів ТПВ, діб; t = 3;

K1 – добовий коефіцієнт нерівномірності утворення окремих компонентів ТПВ;

K1 = 1,4;

K2 – коефіцієнт, який враховує кількість контейнерів, що перебувають у ремонті та в

резерві; K2 = 1,05;

C – ємність контейнера для збирання окремих компонентів ТПВ, м3;

С = 0,020 м3 для приватно-садибної житлової забудови;

С = 0,120 м3 для підприємств невиробничої сфери;

K3 – коефіцієнт заповнення контейнера; K3 = 0,9.

Розрахунок кількості контейнерів для роздільного збору ТПВ

Згідно морфологічного складу вміст ресурсоцінних компонентів (папір, картон,

полімери, скло, чорний метал, кольоровий метал) в загальній кількості ТПВ від приватної

садибної житлової забудови сягає 52,68 % за об’ємом, підприємств невиробничої сфери –

78,26 % за об’ємом.

Розрахунки потрібної кількості контейнерів для роздільного збору ТПВ в населених

пунктах Дачненської сільської ради на кожен з етапів Схеми санітарного очищення наведені в

таблицях 2.12, 2.13, 2.14.

37

Таблиця 2.12. Розрахункова кількість контейнерів для роздільного збору ТПВ


Об'єкти утворення ТПВ Дачне

Костянтино

польське Дальнє Сухі Яли Янтарне Зеленівка Гігант

Всього

по Дачненській СР

м3/добу м3/добу м3/добу м3/добу м3/добу м3/добу м3/добу м3/добу м3/рік

Приватно-садибна житлова забудова: (люд.) 1 617 374 359 339 127 41 0 2 857

кількість ТПВ: з них 6,694 1,548 1,486 1,403 0,526 0,170 0,000 11,828 4 317,213

˗ ресурсоцінних 3,527 0,816 0,783 0,739 0,277 0,089 0,000 6,232 2 274,508

˗ решти змішаних 3,167 0,733 0,703 0,664 0,249 0,080 0,000 5,596 2 042,704

кількість контейнерів для ТПВ, шт.: з них 361 84 81 77 30 10 0 643

- для ресурсоцінних, шт. 16 4 4 4 2 1 0 31

- місткість контейнерів, м3 1,100 1,100 1,100 1,100 1,100 1,100 1,100

- для решти змішаних, шт. 345 80 77 73 28 9 0 612


Підприємства невиробничої сфери:

кількість ТПВ: з них 2,220 1,196 0,252 0,284 0,000 0,000 0,000 3,952 1 442,487 ˗ ресурсоцінних 1,737 0,936 0,197 0,222 0,000 0,000 0,000 3,093 1 128,883 ˗ решти змішаних 0,483 0,260 0,055 0,062 0,000 0,000 0,000 0,859 313,604






Всього по населеному пункту:

кількість ТПВ: з них 8,915 2,745 1,738 1,687 0,526 0,170 0,000 15,780 5 759,700 ˗ ресурсоцінних 5,264 1,752 0,980 0,961 0,277 0,089 0,000 9,324 3 403,392 ˗ решти змішаних 3,650 0,993 0,758 0,726 0,249 0,080 0,000 6,456 2 356,308




38




Всього


т/добу т/добу т/добу т/добу т/добу т/добу т/добу т/добу т/рік



˗ ресурсоцінних 0,563 0,130 0,125 0,118 0,044 0,014 0,000 0,995 363,115

˗ решти змішаних 2,008 0,464 0,446 0,421 0,158 0,051 0,000 3,548 1 294,945







кількість ТПВ: з них 0,448 0,264 0,050 0,057 0,000 0,000 0,000 0,819 299,077 ˗ ресурсоцінних 0,197 0,116 0,022 0,025 0,000 0,000 0,000 0,360 131,295

˗ решти змішаних 0,251 0,148 0,028 0,032 0,000 0,000 0,000 0,460 167,782







кількість ТПВ: з них 3,019 0,859 0,621 0,596 0,202 0,065 0,000 5,362 1 957,137 ˗ ресурсоцінних 0,760 0,246 0,147 0,143 0,044 0,014 0,000 1,355 494,410

˗ решти змішаних 2,259 0,613 0,474 0,453 0,158 0,051 0,000 4,007 1 462,727




39






Всього





˗ ресурсоцінних 3,485 0,779 0,757 0,696 0,264 0,081 0,000 6,061 2 212,411

˗ решти змішаних 3,130 0,699 0,680 0,625 0,237 0,072 0,000 5,444 1 986,936


















40




Всього





˗ ресурсоцінних 0,556 0,124 0,121 0,111 0,042 0,013 0,000 0,968 353,202

˗ решти змішаних 1,984 0,443 0,431 0,396 0,150 0,046 0,000 3,451 1 259,591







кількість ТПВ: з них 0,447 0,264 0,050 0,057 0,000 0,000 0,000 0,819 298,793 ˗ ресурсоцінних 0,196 0,116 0,022 0,025 0,000 0,000 0,000 0,359 131,170

˗ решти змішаних 0,251 0,148 0,028 0,032 0,000 0,000 0,000 0,459 167,623







кількість ТПВ: з них 2,988 0,832 0,602 0,564 0,192 0,059 0,000 5,237 1 911,585 ˗ ресурсоцінних 0,753 0,240 0,143 0,136 0,042 0,013 0,000 1,327 484,372

˗ решти змішаних 2,235 0,592 0,459 0,428 0,150 0,046 0,000 3,910 1 427,214




41






Всього





˗ ресурсоцінних 3,366 0,665 0,676 0,563 0,227 0,059 0,000 5,555 2 027,712

˗ решти змішаних 3,023 0,597 0,607 0,505 0,204 0,053 0,000 4,989 1 821,060


















42




Всього





˗ ресурсоцінних 0,537 0,106 0,108 0,090 0,036 0,009 0,000 0,887 323,715

˗ решти змішаних 1,916 0,379 0,385 0,320 0,129 0,034 0,000 3,163 1 154,436







кількість ТПВ: з них 0,445 0,264 0,050 0,057 0,000 0,000 0,000 0,816 297,946 ˗ ресурсоцінних 0,195 0,116 0,022 0,025 0,000 0,000 0,000 0,358 130,798 ˗ решти змішаних 0,250 0,148 0,028 0,032 0,000 0,000 0,000 0,458 167,148







кількість ТПВ: з них 2,898 0,749 0,543 0,467 0,165 0,043 0,000 4,866 1 776,097 ˗ ресурсоцінних 0,733 0,222 0,130 0,115 0,036 0,009 0,000 1,245 454,513 ˗ решти змішаних 2,166 0,527 0,413 0,352 0,129 0,034 0,000 3,621 1 321,584




43

Контейнери для відходів

Контейнери об’ємом 0,045 м3 планується використовувати у приватно-садибній житловій

забудові для збирання залишків ТПВ.

Контейнери об’ємом 1,100 м3 встановлені на майданчиках – на підприємствах

невиробничої сфери для збирання ресурсоцінних відходів та залишків ТПВ; у приватно-

садибній житловій забудові для збирання ресурсоцінних ТПВ.

Контейнери призначені для збору і тимчасового зберігання відходів, оснащені кришками,

що перешкоджають мимовільному викиду сміття, потраплянню опадів всередину контейнера,

поширенню неприємного запаху, закривають доступ для комах, гризунів та бродячих тварин.

Завдяки наявності коліс та невеликій вазі контейнерів 1,100 м3 можливе вільне переміщення,

миття та дезінфекція.

2.3.3. Поводження з небезпечними відходами що є у складі ТПВ

До небезпечних відходів можна віднести відпрацьовані батарейки, тару від лаків,

розчинників та фарб, залишки та прострочені медичні препарати, тару від отруйних речовин,

люмінесцентні лампи, термометри, вогненебезпечні матеріали, ганчір'я забруднене рідким

44

паливом, акумулятори і таке інше, які в даний час населення викидає в контейнер загального

збору ТПВ.

Роздільне збирання відходів передбачає їх збирання безпосередньо населенням,

складування у окремий контейнер та передачу на переробку чи знешкодження.

Система збору небезпечних побутових відходів (батарейок; ламп, що у своєму складі

містять ртуть; побутової хімії, тощо) в даний час практично відсутня, а даний вид відходів не

виділяється з ТПВ і складується на полігоні, надаючи при цьому значний негативний вплив на

навколишнє середовище.

Для виділення небезпечних відходів з ТПВ необхідно організувати систему збору даних

відходів у населення з подальшою передачею їх на переробку чи утилізацію спеціалізованим

підприємством.

Збір небезпечних побутових відходів населення може бути організований як на

спеціальних пунктах збору небезпечних відходів, так і на пунктах збору вторинної сировини і в

торгових центрах, що продають товари, які згодом перетворюються на небезпечні відходи.

Пункт збору небезпечних відходів може працювати за спеціальним графіком і

обслуговується однією людиною в зміну, яка веде прийом і реєстрацію відходів. У будь-якому

випадку небезпечні побутові відходи необхідно збирати і тимчасово зберігати в спеціальних

контейнерах залежно від виду відходу, його агрегатного стану, летючості та інших

властивостей з подальшою передачею спеціалізованим організаціям на переробку чи

утилізацію.

Періодично, при заповненні контейнерів спеціальний транспорт здійснює збір і заміну

контейнерів. Контейнери, в свою чергу, доставляються на спеціалізовані майданчики

складування даних відходів і в міру накопичення вивозяться на переробне підприємство.

Загальний розрахунковий обсяг утворення небезпечних відходів в населених пунктах

Дачненської сільської ради на Існуючий стан (2019 рік) становить 0,029 т/добу

(10,428 т/рік), на І етап Схеми (2024 рік) – 0,028 т/добу (10,143 т/рік), на ІІ етап Схеми

(2039 рік) – 0,025 т/добу (9,297 т/рік).

На даний час на території сільської ради відсутні підприємства, що здійснюють операції в

сфері поводження з небезпечними відходами.

Медичні відходи – відходи, що утворюються внаслідок медичного обслуговування у

закладах, які в установленому порядку отримали ліцензію на провадження господарської

діяльності з медичної практики, та не є ТПВ. Питання утилізації даних відходів

регламентується виключно «Державними санітарно-протиепідемічними правилами і нормами

щодо поводження з медичними відходами». Затвердженими Наказом МОЗ України №325 від

08.06.2015 р.

45

2.3.4. Основні принципи розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів

Санітарне очищення – планово-регулярне і включає раціональне та своєчасне збирання,

зберігання, перевезення та видалення ТПВ.

Як зазначено вище, для населення роздільний збір компонентів твердих побутових

відходів планується здійснювати шляхом розміщення на території кожного домоволодіння

приватного сектору контейнерів для залишків ТПВ, а для ресурсоцінних ТПВ передбачено

встановлення контейнерів на спеціальних майданчиках

Для підприємств невиробничої сфери передбачено встановлення контейнерів для

роздільного збору на спеціальних майданчиках, де відбувається збір та тимчасове зберігання

ТПВ.

Порядок розміщення контейнерів та поводження з ними регламентується «Державними

санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць» затверджених

наказом МОЗ України №145 від 17.03.2011 р.

Контейнери повинні розміщуватись на контейнерних майданчиках облаштованих згідно

ДСТУ-Н Б Б.2.2-7:2013 «Настанова з улаштування контейнерних майданчиків».

Загальна кількість та розташування контейнерних майданчиків уточнюються при

проектуванні забудівлі, реконструкції або благоустрою конкретних мікрорайонів громади. При

проектуванні майданчиків мають передбачатись інженерні рішення щодо миття покриття,

миття та дезінфекції контейнерів, збирання та відведення в каналізацію стічних вод.

Контейнерні майданчики повинні мати водонепроникне тверде покриття та бути

обладнані навісами, огорожею та ізольовані від об'єктів обслуговування населення,

господарських дворів і магістральних вулиць смугою зелених насаджень шириною не менше

1,5 м, не повинні бути прохідними для пішоходів і транзитного руху транспорту.

Власник контейнерів для зберігання побутових відходів зобов'язаний забезпечити їх

миття та дезінфекцію засобами, дозволеними до використання Міністерством охорони

здоров'я України, у літній період року – не рідше одного разу на 10 діб, а в інші періоди року -

не рідше одного разу на місяць.

46

2.3.5. Встановлення можливих споживачів вторинної сировини, та обґрунтування

необхідності будівництва підприємств із сортування та перероблення відходів

Визначення споживачів вторинної сировини та їх вимог до неї здійснюється на тендерній

основі за встановленими правилами.

На даний час в населених пунктах Дачненської сільської ради Марʼїнського району

Донецької області відсутні підприємства із сортування та перероблення відходів.

Розрахунковий обсяг утворення ресурсоцінних компонентів, враховуючи морфологічний

склад відходів від різних об’єктів утворення ТПВ громади становить:

на Існуючий стан (2019 рік) – 0,536 тис.т/рік (3,612 тис.м3/рік),

на І етап Схеми (2024 рік) – 0,525 тис.т/рік (3,543 тис.м3/рік),

на ІІ етап Схеми (2039 рік) – 0,492 тис.т/рік (3,337 тис.м3/рік).

Будівництво підприємств із сортування та перероблення відходів на територіях

населених пунктів Дачненської сільської ради не планується, оскільки згідно «Програми

поводження з відходами в Донецькій області 2016-2020 рр.» планується вивезення відходів з

населених пунктів Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області на

Регіональний центр ТПВ Курахове, де буде відбуватися відсортовування ресурсоцінних

складових твердих побутових і великогабаритних відходів та остаточне розміщення залишку

відходів.

47

2.3.6. Розрахунки потреб в урнах для збирання побутових відходів з територій

об’єктів благоустрою населених пунктів

На всіх об'єктах благоустрою повинні бути встановлені в достатній кількості урни для сміття.

Порядок розміщення урн та поводження з ними регламентується «Державними

санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць» затверджених

наказом МОЗ України №145 від 17.03.2011 р.

Відстань між урнами повинна становити 10 - 40 м на територіях з підвищеною щільністю

населення та 50 - 100 м – на територіях із середньою і низькою щільністю населення. Чищення

урн слід проводити систематично в міру їх наповнення. За утримання урн у чистоті

відповідають підприємства, установи та організації, що здійснюють прибирання закріплених

за ними територій.

При визначенні числа урн на території парку слід виходити з розрахунку: одна урна на

800 м2 площі парку. На головних алеях відстань між урнами не повинна бути більше 40 м.

Таблиця 2.15. Розрахункова кількість урн для всіх етапів Схеми санітарного очищення,

оскільки зміни кількості об’єктів благоустрою не планується (прийняті нормативи:

для вуличної мережі – 1 урна на кожні 100 м, для паркової зони – 1 урна на кожні 800 м2,

1 урна біля кожного іншого об’єкту благоустрою)

Населений

пункт

Вулична мережа Паркова зона Інші об’єкти

благоустрою ВСЬОГО

по Дачненській

СР протяжність,

км

кількість

урн

площа,

м2

кількість

урн

кількість

об’єктів

кількість

урн

Існуючий стан 2019 рік, І етап 2024 рік, ІІ етап 2039 рік

с. Дачне 7,000 70 43400 55 20 20 145

с. Костянтинопольське 4,850 49 17000 22 10 10 81

с. Дальнє 5,000 50 12000 15 4 4 69

с. Сухі Яли 3,000 30 0 0 4 4 34

с. Янтарне 1,000 10 12000 15 0 0 25

с. Зеленівка 1,350 14 0 0 0 0 14

с. Гігант 0,620 7 0 0 0 0 7

ВСЬОГО: 22,820 230 84400 107 38 38 375

Порядок розміщення урн на об’єктах благоустрою населених пунктів визначається у

складі проектів детальних планів територій забудови.

48

2.4. Перевезення побутових відходів

2.4.1. Визначення транспортної схеми перевезення побутових відходів та потреби у

спеціально обладнаних транспортних засобах кожного типу

Схема санітарного очищення населених пунктів Дачненської сільської ради

Марʼїнського району Донецької області передбачає роздільне збирання ТПВ з житлової

забудови та з підприємств невиробничої сфери з транспортуванням до Регіонального центру

ТПВ Курахове, де буде відбуватися відсортовування ресурсоцінних складових твердих

побутових і великогабаритних відходів та остаточне розміщення залишку відходів.

Перевезення побутових відходів, необхідно здійснювати спеціально обладнаними для

цього транспортними засобами (сміттєвозами, асенізаційними машинами тощо), що

унеможливлює їх розвіювання, розсипання, розливання та розпилення, а також забезпечує

зручність під час їх завантаження та вивантаження. Під час перевезення небезпечних

відходів у складі побутових, необхідно забезпечити збереження їх цілісності та унеможливити

їх руйнування та змішування між собою та з іншими видами відходів.

Кількість транспортних засобів визначається розрахунком, в залежності від об’єму

кожного виду ТПВ, що перевозяться, періодичності перевезення та продуктивності

транспортного засобу. Під час визначення потрібної кількості транспортних засобів

враховується: інформація про фактичний розвиток житлового фонду та підприємств, установ,

організацій, технічну готовність транспортних засобів, відстань до об’єктів поводження з ТПВ

та інші місцеві умови населеного пункту.

Розрахунки необхідної кількості транспортних засобів для перевезення ТПВ виконані

згідно «Методичних рекомендацій з організації збирання, перевезення, перероблення та

утилізації побутових відходів» затверджених Наказом міністерства з питань ЖКГ України

№ 176 від 07.06.2010 р., а також «Норм часу із збирання та перевезення побутових відходів»

затверджених Наказом міністерства з питань ЖКГ України № 170 від 01.06.2010 р.

Кількість транспортних засобів визначається за формулою:

вик

Д

caKB

QN

max=

, од,

де саN - необхідна кількість транспортних засобів, од;

maxДQ - максимальний добовий об’єм утворення ТПВ з урахуванням нерівномірності

накопичення і періодичності перевезення, м3/добу;

B - продуктивність транспортних засобів за робочий день, м3;

49

викК - коефіцієнт використання рухомого складу виконавця послуг з вивезення побутових

відходів.

Під час визначення продуктивності роботи транспортних засобів враховується об’єм

кожного виду ТПВ, що перевозиться за один рейс, спосіб завантаження та вивантаження

кожного виду ТПВ, відстань перевезення їх до об’єктів поводження з ТПВ та експлуатаційна

швидкість руху.

Продуктивність транспортних засобів за робочий час доби можна визначити за формулою:

qnB •= , м3,

де n - кількість рейсів транспортного засобу, який перевозить ТПВ;

q - об’єм ТПВ, який перевозиться за один рейс, м3;

Кількість рейсів транспортних засобів за робочий час доби визначається за формулою:

рc

n tv

lt

v

lT

n

+•

+

−

=2

0

0

де Т - тривалість робочого дня, годин;

0l - нульовий пробіг (пробіг від гаражу до району обслуговування), км;

0v - середня швидкість подачі транспортного засобу, км/год;

nt - термін повного навантаження транспортного засобу (враховуючи переїзди від одного

пункту завантаження до іншого та під`їзди до контейнерних майданчиків), годин;

cl - середня відстань перевезення відходів, км;

v - експлуатаційна швидкість транспортного засобу, км/год., доцільно визначати

експериментальним шляхом або приймати за досвідом роботи;

pt - термін розвантаження транспортного засобу, годин.

Середня відстань перевезення кожного виду ТПВ визначається таким чином: за допомогою

плану населеного пункту обираються райони, які прикріплюють до тих чи інших об’єктів

поводження з ТПВ, а потім за планом населеного пункту встановлюються географічні центри цих

районів та визначаються середні відстані між знайденими центрами та відповідними об’єктами

поводження з ТПВ.

Загальний пробіг визначається в залежності від середньої відстані перевезення кожного виду

ТПВ між кінцевими навантажувально-pозвантажувальними пунктами, від пробігу під час

навантаження кожного виду ТПВ та нульового пробігу, який, у свою чергу, залежить від

віддаленості району збирання від гаражу.

50

Розрахунок кількості сміттєвозів для збирання та вивезення ресурсоцінних ТПВ

Існуючий стан 2019 рік :

Вихідні дані для розрахунку:

Максимальний добовий об’єм утворення ресурсоцінних компонентів ТПВ з врахуванням

періодичності перевезення (t = 3 доби),

Q Дamx = 9,324 × 3 = 27,972 м3/добу.

Тривалість робочого дня, Т = 8,0 годин.

Нульовий пробіг, lo = 0,3 км.

Середня швидкість подачі ТЗ, vo = 42,0 км/год.

Термін повного навантаження ТЗ, tn = 6,5 годин.

Середня відстань перевезення відходів, lc = 20,0 км.

Експлуатаційна швидкість ТЗ, v = 42,0 км/год.

Термін розвантаження ТЗ, tp = 0,5 години.

Об’єм ТПВ який перевозиться ТЗ за один рейс, q = 30,00 м3, (корисний об’єм кузова

V = 20,00 м3 помножений на коефіцієнт ущільнення сміття сміттєвозом kу = 1,50 );

коефіцієнт використання рухомого складу, Квик = 0,99.

Кількість рейсів транспорту: n = [8,0 −

0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01

приймаємо – 1 рейс

Потрібна кількість транспорту:

Nca = 27,972

1 • 30,00 • 0,99 = 0,94 приймаємо – 1 одиницю транспорту.

Розрахунок кількості сміттєвозів для збирання та вивезення решти змішаних ТПВ



Максимальний добовий об’єм утворення решти змішаних ТПВ з врахуванням


Q Дamx = 6,456 × 3 = 19,367 м3/добу.










51



0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01



Nca = 19,367



І етап Схеми 2024 рік :




Q Дamx = 9,151 × 3 = 27,453 м3/добу.












0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01



Nca = 27,453







Q Дamx = 6,302 × 3 = 18,906 м3/добу.



52










0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01



Nca = 18,906



ІІ етап Схеми 2039 рік :




Q Дamx = 8,634 × 3 = 25,902 м3/добу.












0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01



Nca = 25,902




53




Q Дamx = 5,844 × 3 = 17,532 м3/добу.












0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01



Nca = 17,532


54

Таблиця 2.16. Розрахункова кількість сміттєвозів для кожного з етапів Схеми

санітарного очищення

Етап

Схеми санітарного

очищення

Сміттєвози для збирання та вивезення

ресурсоцінних ТПВ

Сміттєвози для збирання та вивезення

решти змішаних ТПВ

ємність кузова, м3 кількість ємність кузова, м3 кількість

Існуючий стан

2019 рік 20,00 1 20,00 1

І етап 2024 рік 20,00 1 20,00 1

ІІ етап 2039 рік 20,00 1 20,00 1

Враховуючи періодичність перевезення ресурсоцінних і решти змішаних ТПВ для

утримання в належному стані району обслуговування достатньо 1 сміттєвоза.

Сміттєвоз із заднім завантаженням КО-440М20

Модель шасі – МАЗ-6312, ємність кузова – 20,00 м3, маса завантаження – до 13105 кг,

довжина – 9800 мм, ширина – 2550 мм, висота – 3650 мм, ступінь ущільнення відходів –

до 7, ємність завантажувального ківшу – 2,0 м3.

55

Великогабаритні, ремонтні відходи

Таблиця 2.17. Розрахункові обсяги утворення великогабаритних та ремонтних побутових

відходів для кожного з етапів Схеми санітарного очищення

Етап Схеми

санітарного

очищення

Обсяги утворення побутових відходів

великогабаритних ремонтних РАЗОМ:

т/добу м3/добу т/добу м3/добу т/добу м3/добу


с. Дачне 0,129 0,647 0,178 0,243 0,307 0,890

с. Костянтинопольське 0,030 0,150 0,041 0,056 0,071 0,206

с. Дальнє 0,029 0,144 0,039 0,054 0,068 0,198

с. Сухі Яли 0,027 0,136 0,037 0,051 0,064 0,187

с. Янтарне 0,010 0,051 0,014 0,019 0,024 0,070

с. Зеленівка 0,003 0,016 0,005 0,006 0,008 0,022

с. Гігант 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 0,229 1,143 0,314 0,429 0,543 1,572


с. Дачне 0,128 0,639 0,176 0,240 0,304 0,879


с. Дальнє 0,028 0,139 0,038 0,052 0,066 0,191

с. Сухі Яли 0,026 0,128 0,035 0,048 0,061 0,176

с. Янтарне 0,010 0,048 0,013 0,018 0,023 0,066

с. Зеленівка 0,003 0,015 0,004 0,006 0,007 0,021

с. Гігант 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 0,222 1,112 0,306 0,417 0,528 1,529


с. Дачне 0,123 0,617 0,170 0,231 0,293 0,848


с. Дальнє 0,025 0,124 0,034 0,047 0,059 0,171

с. Сухі Яли 0,021 0,103 0,028 0,039 0,049 0,142

с. Янтарне 0,008 0,042 0,011 0,016 0,019 0,058

с. Зеленівка 0,002 0,011 0,003 0,004 0,005 0,015

с. Гігант 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 0,204 1,019 0,280 0,382 0,484 1,401

Негабаритні відходи рекомендується збирати на спеціально відведених майданчиках

і вивозити спеціальними транспортними засобами для перевезення негабаритних відходів, або

звичайним вантажним транспортом (самоскидами). За встановленою практикою

великогабаритні і ремонтні відходи планується перевозити у міру їх утворення, але не рідше

одного разу на тиждень. Такі відходи розміщуються біля контейнерних майданчиків і

видаляються за заявками в установи, що здійснюють прибирання закріпленої території.

56

Змет від прибирання території

Обсяги утворення змету від прибирання територій населених пунктів Дачненської

сільської ради Марʼїнського району Донецької області розраховані на підставі

диференційованих норм утворення на встановлену розрахункову одиницю по кожному об’єкту

їх утворення і наведені в таблиці 2.18.

Розрахункові обсяги утворення змету від прибирання території однакові для всіх етапів

Схеми санітарного очищення, оскільки зміни площі прибирання об’єктів благоустрою не

плануються.

57

Таблиця 2.18. Розрахункові обсяги утворення змету від прибирання території для всіх етапів Схеми санітарного очищення

Об'єкт Од.

вим. Значення

Норма

утворення,

м3/рік*1м2

Середня

щільність ,

кг/м3

Обсяг утворення ТПВ з прилеглої території

м3/рік м3/добу т/рік т/добу

с. Дачне

вулична мережа з удосконаленим покриттям ( у т.ч. тротуари ) м2 35 000 0,010 750,00 350,000 0,959 262,500 0,719

парки, сквери, бульвари, алеї, площі м2 43 400 0,012 300,00 520,800 1,427 156,240 0,428

кладовища м2 4 000 0,012 300,00 48,000 0,132 14,400 0,039

ВСЬОГО: м2 82 400 918,800 2,517 433,140 1,187

с. Костянтинопольське



кладовища м2 0 0,012 300,00 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: м2 41 250 446,500 1,223 243,075 0,666

с. Дальнє


парки, сквери, бульвари, алеї, площі м2 0 0,012 300,00 0,000 0,000 0,000 0,000

кладовища м2 8 000 0,012 300,00 96,000 0,263 28,800 0,079

ВСЬОГО: м2 33 000 346,000 0,948 216,300 0,593

с. Сухі Яли



кладовища м2 0 0,012 300,00 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: м2 15 000 150,000 0,411 112,500 0,308

с. Янтарне



кладовища м2 0 0,012 300,00 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: м2 17 000 194,000 0,532 80,700 0,221

с. Зеленівка



кладовища м2 0 0,012 300,00 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: м2 6 750 67,500 0,185 50,625 0,139

с. Гігант



кладовища м2 0 0,012 300,00 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: м2 3 100 31,000 0,085 23,250 0,064

РАЗОМ: м2 198 500 2 153,800 5,901 1 159,590 3,177

58

Таблиця 2.19. Розрахунковий загальний обсяг утворення відходів (великогабаритних,

ремонтних, змету) для кожного з етапів Схеми санітарного очищення

Етап Схеми санітарного

очищення

Загальний обсяг утворення відходів

(великогабаритних, ремонтних, змету)

т/добу м3/добу


с. Дачне 1,494 3,407

с. Костянтинопольське 0,737 1,429

с. Дальнє 0,661 1,145

с. Сухі Яли 0,373 0,597

с. Янтарне 0,245 0,601

с. Зеленівка 0,146 0,207

с. Гігант 0,064 0,085

ВСЬОГО: 3,720 7,472


с. Дачне 1,490 3,396


с. Дальнє 0,659 1,139

с. Сухі Яли 0,369 0,586

с. Янтарне 0,244 0,598


с. Гігант 0,064 0,085

ВСЬОГО: 3,705 7,429


с. Дачне 1,480 3,366


с. Дальнє 0,652 1,118

с. Сухі Яли 0,357 0,553

с. Янтарне 0,241 0,589


с. Гігант 0,064 0,085

ВСЬОГО: 3,661 7,302

59

Розрахунок кількості вантажних автомобілів (самоскидів) для збирання та

вивезення великогабаритних та ремонтних відходів, змету



Максимальний добовий об’єм утворення відходів,

Q Дamx = 7,472 м3/добу (3,720 т/добу).








Об’єм відходів який перевозиться ТЗ за один рейс, q = 8,00 м3, (корисний об’єм кузова

V = 8,00 м3 , вантажопідйомність – 4,30 т);



0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01



Nca = 7,472

















60



0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01



Nca = 7,429



















0,3

42,0]

[6,5 + 20,0 • 2

42,0 + 0,5]

= 1,01



Nca = 7,302


61

Таблиця 2.20. Розрахункова кількість вантажних автомобілів (самоскидів) для кожного

з етапів Схеми санітарного очищення


очищення

Вантажні автомобілі (самоскиди)

ємність кузова, м3 вантажопідйомність, т кількість


2019 рік 8,00 4,30 1

І етап 2024 рік 8,00 4,30 1

ІІ етап 2039 рік 8,00 4,30 1

Самоскид з тристороннім розвантаженням на шасі МАЗ 4570W1-425-000.

Технічно допустима вантажопідйомність 4360 кг.,

об'єм кузову – 5,4 м3 (при додаванні надставних бортів об’єм збільшується до 11,5 м3),

кут перекидання платформи: задній борт – 50 °, бокові борти – 45 °.

62

Рідкі відходи

Рідкі побутові відходи з вигребів повинні вивозитися асенізаційними машинами на зливні

станції, звідки вони перекачуються у каналізаційну мережу, за їх відсутності на інші об’єкти

поводження з рідкими відходами.

Вивіз рідких відходів з населених пунктів Дачненської сільської ради Марʼїнського

району Донецької області передбачається здійснювати за договором на каналізаційні очисні

споруди м. Курахове.

Враховуючи структуру сектору індивідуальної забудови, рельєф місцевості, стан вулично-

дорожньої мережі, дорожнього покриття, для умов даних населених пунктів підходять

асенізаційні машини ємністю до 6,0 м3.

Розрахунки необхідної кількості транспортних засобів для перевезення РВ виконані

згідно «Методичних рекомендацій з організації збирання, перевезення, перероблення та

утилізації побутових відходів» затверджених Наказом міністерства з питань ЖКГ України

№ 176 від 07.06.2010 р., а також «Норм часу із збирання та перевезення побутових відходів»

затверджених Наказом міністерства з питань ЖКГ України № 170 від 01.06.2010 р.

Потрібна кількість асенізаційних машин, для вивозу рідких відходів визначається за

формулою:

вик

Д

caKB

VN

•=

max

, од,

де саN - необхідна кількість транспортних засобів, од;

maxДV - максимальний добовий об’єм утворення рідких відходів, м3/добу;

B - продуктивність транспортних засобів за робочий день, м3;

викК - коефіцієнт використання рухомого складу виконавця послуг з вивезення рідких відходів.

Під час визначення продуктивності роботи транспортних засобів враховується об’єм

рідких відходів які перевозяться за один рейс, відстань перевезення їх до об’єкту поводження з

рідкими відходами та експлуатаційна швидкість руху.

Продуктивність транспортних засобів за робочий час доби визначається за формулою:

qnB •= , м3,

де n - кількість рейсів транспортного засобу, який перевозить РВ;

q - об’єм РВ, який перевозиться за один рейс, м3;

Кількість рейсів транспортних засобів за робочий час доби визначається за формулою:

63

рc

n tv

lt

v

lT

n

+•

+

−

=2

0

0

,

де Т - тривалість робочого дня, годин;

0l - нульовий пробіг (пробіг від гаражу до району обслуговування), км;

0v - середня швидкість подачі транспортного засобу, км/год;

nt - термін повного навантаження транспортного засобу (враховуючи переїзди від одного

пункту завантаження до іншого та під`їзди до вигрібних ям), годин;

cl - середня відстань перевезення відходів, км;

v - експлуатаційна швидкість транспортного засобу, км/год., доцільно визначати

експериментальним шляхом або приймати за досвідом роботи;

pt - термін розвантаження транспортного засобу, годин.

Розрахунок кількості асенізаційних машин для вивезення рідких відходів



Чисельність неканалізованого населення – 2614 мешканця.

Норма накопичення рідких відходів на 1 мешканця – 25 л/добу.

Максимальний добовий об’єм утворення рідких відходів,

V Дamx = 2614 × 25 / 1000 = 65,350 м3/добу.




Термін повного навантаження ТЗ, tn = 0,50 години.




Об’єм РВ який перевозиться ТЗ за один рейс, q = 6,0 м3,

Коефіцієнт використання рухомого складу, Квик = 0,99.

Кількість рейсів транспорту: 𝑛 = [8,0 −

24,0

42,0]

[0,50 + 24,0 • 2

42,0 + 0,20]

= 4,03

приймаємо – 4 рейси


𝑁𝑐𝑎 = 65,350

4 • 6,0 • 0,99 = 2,75 приймаємо – 3 одиниці транспорту

64







V Дamx = 2536 × 25 / 1000 = 63,400 м3/добу.











24,0

42,0]

[0,50 + 24,0 • 2

42,0 + 0,20]

= 4,03



𝑁𝑐𝑎 = 63,400








V Дamx = 2304 × 25 / 1000 = 57,600 м3/добу.









65



24,0

42,0]

[0,50 + 24,0 • 2

42,0 + 0,20]

= 4,03



𝑁𝑐𝑎 = 57,600


Таблиця 2.21. Розрахункова кількість асенізаційних автомобілів для кожного з етапів



очищення

Асенізаційні автомобілі

ємність цистерни, м3 кількість

Існуючий стан 2019 рік 6,00 1

І етап 2024 рік 6,00 1

ІІ етап 2039 рік 6,00 1

Автомобіль вакуумний КО-529-11

Модель шасі – МАЗ-4571Р2,

ємність цистерни – 6,0 м3,

швидкість наповнення цистерни – 6-8 хв.,

швидкість спустошення цистерни самопливом – 10-12 хв., під тиском – 6-8 хв.

66


Обсяги утворення небезпечних відходів визначені виходячи з досвіду виконання


Таблиця 2.22. Розрахункові обсяги утворення небезпечних відходів для кожного з етапів


Населений

пункт


населення





с. Дачне 1 617 0,010 0,050 0,016 5,902 0,081 29,510


с. Дальнє 359 0,010 0,050 0,004 1,310 0,018 6,552

с. Сухі Яли 339 0,010 0,050 0,003 1,237 0,017 6,187

с. Янтарне 127 0,010 0,050 0,001 0,464 0,006 2,318

с. Зеленівка 41 0,010 0,050 0,000 0,150 0,002 0,748

с. Гігант 0 0,010 0,050 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 857 0,029 10,428 0,143 52,140


с. Дачне 1598 0,010 0,050 0,016 5,833 0,080 29,164


с. Дальнє 347 0,010 0,050 0,003 1,267 0,017 6,333

с. Сухі Яли 319 0,010 0,050 0,003 1,164 0,016 5,822

с. Янтарне 121 0,010 0,050 0,001 0,442 0,006 2,208

с. Зеленівка 37 0,010 0,050 0,000 0,135 0,002 0,675

с. Гігант 0 0,010 0,050 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 779 0,028 10,143 0,139 50,717


с. Дачне 1543 0,010 0,050 0,015 5,632 0,077 28,160


с. Дальнє 310 0,010 0,050 0,003 1,132 0,016 5,658

с. Сухі Яли 258 0,010 0,050 0,003 0,942 0,013 4,709

с. Янтарне 104 0,010 0,050 0,001 0,380 0,005 1,898

с. Зеленівка 27 0,010 0,050 0,000 0,099 0,001 0,493

с. Гігант 0 0,010 0,050 0,000 0,000 0,000 0,000

ВСЬОГО: 2 547 0,025 9,297 0,127 46,483

67

Періодичність та засоби миття транспортних засобів

Дезінфекція сміттєвозів, повинна проводитись у строки згідно з санітарними правилами

в місцях, погоджених з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів

та захисту споживачів.

Підприємства, що здійснюють збір та вивезення ТПВ зобов’язані проводити мийку та

дезінфекцію спецавтотранспорту в весняно-літній період – щоденно, в зимовий період –

не менше одного разу на тиждень.

Миття та дезінфекція проводиться засобами, дозволеними до використання

Міністерством охорони здоров'я України.

2.4.2. Розрахунки обсягів перевезень за районами санітарного очищення

Для забезпечення продуктивності вивозу ТПВ сформований один район санітарного

очищення.

Таблиця 2.23. Обсяги перевезень за районом санітарного очищення становлять:


очищення


населення

Загальні обсяги утворення

побутових відходів (твердих,

великогабаритних, ремонтних,

змету, небезпечних)

Відстань

перевезень,

км

Обсяг


т*км/рік

т/рік м3/рік

Існуючий стан 2019 рік 2 857 3 325,288 8 539,183 50 166 264,415

І етап 2024 рік 2 779 3 274,042 8 402,527 50 163 702,115

ІІ етап 2039 рік 2 547 3 121,618 7 996,063 50 156 080,915


очищення


не канал.

населення

Обсяги утворення рідких

побутових відходів Відстань


км

Обсяг


т*км/рік т/рік м3/рік

Існуючий стан 2019 рік 2 614 23 852,750 23 852,750 50 1 192 637,500

І етап 2024 рік 2 536 23 141,000 23 141,000 50 1 157 050,000

ІІ етап 2039 рік 2 304 21 024,000 21 024,000 50 1 051 200,000

68

2.4.3. Розгляд можливості розміщення перевантажувальних/сортувальних станцій

Загальний розрахунковий обсяг утворення відходів (з урахуванням твердих побутових,

великогабаритних, ремонтних, змету, небезпечних) в населених пунктах Дачненської сільської

ради Марʼїнського району Донецької області, на кінець реалізації Схеми санітарного очищення

2039 рік становитиме 3,122 тис.т/рік (7,996 тис.м3/рік), при цьому річний обсяг утворення

ресурсоцінних компонентів, враховуючи морфологічний склад відходів від різних об’єктів

утворення ТПВ складатиме 0,492 тис.т/рік (3,337 тис.м3/рік).

Розміщення перевантажувальних/сортувальних станцій на територіях населених пунктів

Дачненської сільської ради не планується, оскільки згідно «Програми поводження з відходами в

Донецькій області 2016-2020 рр.» планується вивезення відходів з населених пунктів

Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області до Регіонального центру

ТПВ Курахове, де буде відбуватися сортування ресурсоцінних складових твердих побутових і

великогабаритних відходів та остаточне розміщення залишку відходів.

2.5. Сортування, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення


Відходи, які зібрані в населених пунктах Дачненської сільської ради Марʼїнського

району Донецької області, транспортом обслуговуючого комунального підприємства, будуть

вивозитися до Регіонального центру ТПВ Курахове, де буде відбуватися сортування побутових

і великогабаритних відходів та остаточне розміщення залишку.

69

Розділ 3. Заходи із збирання, перевезення, перероблення, знешкодження та

захоронення промислових відходів ІІІ-ІV класів небезпеки

Заходи поводження (збирання, перевезення, перероблення, знешкодження та захоронення)

з промисловими відходами ІІІ-ІV класів небезпеки не розглядаються, оскільки на територіях

населених пунктів Дачненської сільської ради промислові підприємства відсутні.

Розділ 4. Заходи з прибирання об’єктів благоустрою

4.1. Заходи щодо механізованого прибирання об’єктів благоустрою

Механізоване прибирання територій є одним з важливих і складних завдань охорони

навколишнього середовища населених пунктів. Якість робіт з прибирання і санітарного

очищення залежить від раціональної організації робіт і виконання технологічних режимів.

Влітку виконуються роботи, що забезпечують максимальну чистоту доріг і приземних шарів

повітря. Взимку проводяться найбільш трудомісткі роботи: видалення снігу, боротьба з

ожеледдю, запобігання сніжно-крижаним утворенням.

Як засвідчує проведений аналіз та виконані розрахунки, для організації належного

утримання вулично-дорожньої мережі, збирання та транспортування ТПВ, в населеному пункті

у відповідності до сучасних санітарно-гігієнічних вимог, парк наявних машин потрібно

оновити, а деяку техніку і зовсім замінити.

Організація механізованого прибирання вимагає:

- проведення підготовчих заходів;

- своєчасного ремонту вдосконалених покриттів вулиць, проїздів, площ (усунення

нерівностей, западин, виступаючих кришок колодязів підземної мережі);

- огородження зелених насаджень бортовим камінням.

Органи самоврядування затверджують титульні списки вулиць, площ, проїздів, що

потребують прибирання влітку і взимку, місця розміщення сніжних звалищ, пунктів

вивантаження змету; кошторис заправки водою поливо-мийних машин, кількості піску і

хімічних матеріалів, що заготовлюються для посипання доріг взимку; число чергових

прибиральних машин; число самоскидів з нарощеними бортами для вивозу снігу в період

сильних снігопадів.

При підготовці до літнього прибирання заздалегідь встановлюють режими прибирання,

які в першу чергу залежать від значущості вулиці, інтенсивності транспортного руху і інших

показників, що приводяться в паспорті вулиці. Вулиці групують по категоріях, в кожній з яких

70

вибирають характерну вулицю, по ній встановлюють режими прибирання всіх вулиць цієї

категорії і об'єми робіт.

4.2. Зимове прибирання об’єктів благоустрою

Основним завданням зимового прибирання дорожніх покриттів є забезпечення

нормальної роботи транспорту і руху пішоходів. Прибирання територій взимку трудомістке;

складність організації прибирання пов'язана з нерівномірним завантаженням парку

снігоприбиральних машин, залежних від інтенсивності снігопадів, їх тривалості, кількості

снігу, а також від температурних умов.

Території взимку прибирають у два етапи: розчищення проїжджої частини вулиць і

проїздів; видалення з проїздів зібраного у вали снігу.

Прибирання вулиць взимку складається з наступних робіт: своєчасного очищення

проїжджої частини від снігу і боротьби з утворенням ущільненої кірки; ліквідації ожеледі і

боротьби з ковзкістю покриттів вулиць; видалення сніжно-крижаних накатів і ущільненої кірки

снігу; видалення сніжних валів з міських вулиць (вивіз на полігон, складування, снігосплав і

сніготанення). Крім того, необхідно розчищати перехрестя, зачищати лотки після вантаження

снігу, прибирати вулиці в безсніжні дні.

Роботою, що визначає ефективність прибирання, є снігоочищення. Виконання

снігоочищувальних робіт можливе за умови строгого дотримання технологічних режимів, які

обумовлюють залежність часу роботи машин від початку снігопаду, що вимагає практично

цілодобової готовності машин до роботи. Тому в населених пунктах середньої зони на період

снігопадів рекомендується передбачати цілодобове чергування піскорозкидачів і плугово-

щіткових снігоочисників.

У зв'язку з тим, що піскорозкидачі і плугово-щіткові снігоочисники зайняті тільки

частину робочого часу (під час снігопаду), для раціонального використання водійського складу

рекомендується їх закріплювати за водіями піскорозкидачів, плугово-щіткових снігоочисників і

машин, які обладнані сніговими відвалами, та працюють в періоди між снігопадами, роторних

снігоочисників і інших машин. Як показує практика роботи експлуатаційних господарств, в

проміжку між снігопадами, найбільш кваліфіковану частину водійського складу можна

використовувати для технічного обслуговування і ремонту прибиральної техніки.

Снігоочищення

Основний спосіб видалення снігу з покриттів доріг населених пунктів – підмітання і

згрібання його у вали плугово-щітковими снігоочисниками.

71

Очищення проїжджої частини вулиць до асфальту одними снігоочисниками може бути

забезпечена тільки при порівняно малій інтенсивності руху міського транспорту (не більше 120

маш/год). При більшій інтенсивності руху, як правило, не можна запобігти утворенню

ущільненого снігу без застосування хімічних матеріалів на покритті доріг.

Хімічні матеріали перешкоджають ущільненню снігу який щойно випав, знижують

величину сил змерзання льоду з поверхнею дорожнього покриття, але їх можна застосовувати

тільки за інтенсивності снігопаду не менше 0,5 мм/год (з розрахунку на воду), оскільки інакше

на дорожньому покритті утворюються розчини реагентів. Застосування хімічних матеріалів дає

позитивний ефект при хорошому перемішуванні реагентів з снігом, яке може бути досягнуте

при русі транспортних засобів інтенсивністю більше 100 маш/год. Дороги населених пунктів

з інтенсивністю руху транспорту не менше 100 маш/год, також при снігопадах інтенсивністю

менше 0,5 мм/год прибирають без застосування хімічних матеріалів шляхом згрібання і

змітання снігу плугово-щітковими снігоочисниками.

При інтенсивності снігопаду більше 0,5 мм/год і температурі більш ніж - 6 °С додають

20 г/м2 хімічних реагентів, а при температурі нижче -6 °С – 30 г/м2. Основні показники

технологічного процесу снігоочищення при різних температурах і інтенсивності снігопаду

приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Основні показники технологічного процесу снігоочищення

Режим

Інтенсивність

снігопаду,

мм/рік

Температура

снігу, °С

Норма

витрати

реагенту,

г/м2

Тривалість етапів, годин

витримка обробка

реагентом інтервал

згрібання

і змітання Всього:

Перший цикл

1 0,5-1

Вище -6

-6...-18

Нижче -18

15

25

35

0,75 1 3 3 7,75

2 1-3

Вище -6

-6...-18

Нижче -18

15

25

35

0,25 1 - 3 4,25

3 Понад 3

Вище -6

-6…-18

Нижче -18

15

25

35

0,25 1 - 1,5 2,75

Наступні цикли

1 0,5-1

Вище -6

-6...-18

Нижче-18

15

25

35

- 1 3,75 3 7,75

2 1-3

Вище -6

-6...-18

Нижче-18

15

25

35

- 1 0,25 3 4,25

3 Понад 3

Вище -6

-6...-18

Нижче-18

15

25

35

- 1 0,25 1,5 2,75

72

Перший цикл роботи снігоочисника виконується протягом години після початку

снігопаду, а подальші кожні 1,5 години. Після закінчення снігопаду сніг згрібають і підмітають.

Кожен цикл обробки дорожнього покриття розбитий на етапи: витримка, обробка хімічними

реагентами, інтервал, згрібання і підмітання снігу.

Витримка – час від початку снігопаду до моменту внесення реагентів в сніг залежить

від інтенсивності снігопаду і температури повітря, і приймається такий, щоб повністю

виключити утворювання на дорожньому покритті розчинів при контакті снігу і реагентів.

Інтервал – період між посипанням хімічних реагентів і початком обслуговування.

Інтервал витримують тільки при снігопадах незначної інтенсивності. При виконанні робіт

першого циклу витримувати інтервал слід тільки при снігопаді, інтенсивністю 0,5-1 мм/год.

При взаємодії з реагентами сніг, зберігаючи властивості сипучості, не піддається

ущільненню, завдяки чому при роботі плугово-щіткових снігоочисників досягається

високоякісне прибирання дорожніх покриттів. Вал снігу укладається в прилотковій частині

дороги. У всіх випадках, де це можливо, для якнайкращого використання ширини проїжджої

частини, а також спрощення подальших прибиральних робіт вал снігу укладають посередині

двостороннього проїзду. Число снігоочисників залежить від ширини вулиць, тобто для

запобігання розкиданню проміжного валу і розкочення його колесами транспорту, що

проходить, за один проїзд повинна бути прибрана половина вулиці. На вулицях з двостороннім

рухом перша машина робить прохід по осі проїзду, наступні рухаються уступом з розривом

20 – 25 м. Смуга, очищена машиною, що йде попереду, повинна бути перекрита на 0,5-1 м.

Маршрути роботи снігоочисників вибирають так, щоб згрібання і змітання починалися з

проїздів з найбільш інтенсивним рухом, а також там де розміщені торгові і адміністративні

центри, до початку роботи цих установ.

На найбільш широких дорогах, при снігопадах великої інтенсивності, для підвищення

якості робіт доцільно на смугах дорожніх покриттів розташованих ближче до лотка спочатку

виконувати згрібання, а потім підмітання. Машина, що в цьому випадку йде попереду, працює

одним відвалом. Для зменшення періоду роботи плугово-щіткових снігоочисників операцію

механізованого снігоочищення можна обмежити одним згрібанням, що дозволяє збільшити

продуктивність у 1,5 рази.

В особливих експлуатаційних умовах (підйоми доріг, під’їзди до мосту і тому подібне),

коли потрібно підвищити коефіцієнт зчеплення коліс транспортних засобів з дорожнім

покриттям, необхідно застосовувати піщано-сольову суміш. Норма розподілу піщано-сольової

суміші в цьому випадку складає 150 – 200 г/м2 при температурі вище -6 °С і 250 – 300 г/м2 при

нижчій температурі.

При виконанні снігоочищувальних робіт особливу увагу слід приділяти розчищенню

перехресть і ділянок зупинок транспорту. При розчищенні перехресть машина рухається

73

перпендикулярно валу, а при розчищенні зупинок і під'їздів – збоку, захоплюючи лише частину

валу. Число проходів машини залежить від площі поперечного перетину валу. Зібраний сніг

зрушується в розташований поряд вал або на вільні площі.

Видалення снігу і льоду

Ущільнений сніг з дорожніх покриттів видаляють автогрейдером, забезпеченим

спеціальним ножем гребінчастої форми, або іншою спеціальною технікою. Сніг видаляють

складуванням у прилотковій частині проїзду, або на площах вільних від забудови. Крім того,

сніг можна видаляти через люки зливової або господарсько-фекальної каналізації.

Під час планування обсягу робіт з вивезення снігу, з метою унеможливлення зниження

пропускної здатності вулично-дорожньої мережі та погіршення умов дорожнього руху за

рахунок утворення снігових валів, рекомендується визначити ділянки вулично-дорожньої

мережі сніг з яких доцільно вивозити автотранспортом, залежно від строків перевезення снігу

при різній інтенсивності снігопаду, як це наведено у таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. Строки перевезення снігу з території об'єктів благоустрою

Категорія

прибирання Характеристика вулиць

Строки перевезення

снігу,

діб,

при шарі снігу, який

випав, см

до 6 6 - 10 10 - 15

ІІІ Усі інші вулиці із незначним рухом транспорту 4 - 6 5 - 8 6 - 10

У транспортні засоби сніг завантажують снігонавантажувачами в наступному порядку.

Снігонавантажувач рухається вздовж прилоткової частини вулиці в напрямі, протилежному

руху міського транспорту. Самоскид, що знаходиться під завантаженням, також рухається

заднім ходом за навантажувачем. Після завантаження самоскид вливається в загальний потік

транспорту, не заважаючи йому. Рух самоскида заднім ходом і робота навантажувача

створюють підвищену небезпеку для пішоходів. У зв'язку з цим в процесі завантаження біля

снігонавантажувача повинен знаходитися черговий робочий, який керує завантаженням і

не допускає людей в зону роботи машин. Робочі, обслуговуючі снігонавантажувачі, повинні

бути одягнені в спеціальні жилети. При завантаженні снігу роторними снігоочисниками

небезпека роботи підвищується, оскільки снігоочисник і самоскид рухаються поряд у напрямі

руху транспорту, звужуючи проїжджу частину вулиці. Сніжно-крижані утворення, що

залишаються після проходу снігонавантажувачів, повинні бути в найкоротші терміни видалені з

поверхні дорожнього покриття за допомогою спеціальної техніки, або шляхом застосування

різних хімічних матеріалів.

74

Боротьба з ожеледдю

Для боротьби з ожеледдю, яка є тонкою крижаною плівкою, можна застосовувати

профілактичний метод, що перешкоджає виникненню ожеледі, і метод пасивної дії, який сприяє

підвищенню коефіцієнта зчеплення шин з дорогою, покритою крижаною плівкою. Перевагу

віддають профілактичним методам, але їх застосування можливе тільки при своєчасному отриманні

попереджувальних зведень метеорологічної служби про виникнення ожеледі. Після отримання

зведення необхідно обробити дорожнє покриття хімічними матеріалами з розрахунку 15-20 г/м2.

Для того щоб реагенти не розкидалися в сторони колесами транспортних засобів, їх слід

розподіляти безпосередньо перед виникненням ожеледі. При такій обробці доріг крижана плівка на

поверхні дорожнього покриття не утворюється, дорога стає лише злегка вологою.

Для усунення ковзкості дорожнє покриття треба в найкоротші терміни обробити піщано-

сольовою сумішшю піскорозкидачами або універсальними розподільниками. На дорогах з

інтенсивністю руху транспортних засобів понад 500 маш/год необхідно при збереженні ожеледних

плівок через 2-3 години повторювати обробку піщано-сольовою сумішшю. Перехрестя, підйоми,

в'їзди на мости обробляють вибірково через кожну годину після першого посипання.

Для прискорення проведення робіт по боротьбі з ожеледдю і ковзкістю слід обробляти

дороги тільки в смузі руху, на яку доводиться приблизно 60-70% ширини проїжджої частини

вулиці.

При обробці найбільш відповідальних місць (підйоми, ухили, перехрестя і так далі)

рекомендується норму розподілу піщано-сольової суміші збільшити в 2 рази, що може бути

досягнуто за рахунок зниження робочої швидкості руху машини (шляхом переходу на нижчу

передачу) або обробкою дороги за два проходи. Не рекомендується застосовувати хімічні

матеріали на дорогах з цементно-бетонним покриттям, особливо протягом трьох років після

споруди, а також на металевих і бетонних мостах, оскільки можливий контакт реагентів з

металом або цементо-бетоном.

При боротьбі з ожеледдю або з утворенням сніжно-крижаних накатів широко

застосовують хімічні реагенти, водні розчини яких не замерзають при низьких температурах, а

також піщано-сольові суміші. Температурні умови визначають вибір матеріалів.

Як виняток і тимчасову міру допускається застосовувати розчин хлористого кальцію

концентрацією понад 30%. При визначенні норми розподілу розрахунок ведуть на суху

речовину. Розчин хлористого кальцію (натрію) можна розподіляти по дорожньому покриттю за

допомогою спеціальних обладнаних поливо-мийних машин. Суміш, що не злежується,

утворюється при механічному змішуванні хлористого натрію (куховарська сіль) з хлористим

кальцієм. Піщано-сольова суміш виготовляється змішуванням 92-97% піску з 3-8% хлористого

натрію або хлористого кальцію (по масі).

75

4.3. Літне прибирання об’єктів благоустрою

При літньому прибиранні територій з дорожніх покриттів видаляється сміття з такою

періодичністю, щоб його кількість на дорогах не перевищувала встановленої санітарної норми.

Крім того, в завдання літнього прибирання входить видалення з проїжджої частини і лотків

вулиць багнюки в міжсезонні і дощові періоди року; прибирання опалого листя; зниження

запилення повітря і поліпшення мікроклімату в спекотні дні.

Основним чинником, що впливає на засмічення вулиць, є інтенсивність руху транспорту.

На накопичення сміття і засмічення вулиць істотно впливає також впорядкування прилеглих

вулиць, тротуарів, місць виїзду транспорту і стан покриттів прилеглих дворових територій.

Основними операціями літнього прибирання є підмітання і миття проїжджої частини

дороги.

Вулиці поливають тільки в найбільш жарку пору року для зниження запиленості повітря і

поліпшення мікроклімату. Хоча поливання і не є безпосередньо прибиральним процесом, проте,

воно є поки єдиним засобом зниження запиленості повітря на вулицях з невдосконаленим

покриттям.

При митті, поливанні і підмітанні виходять з наступних норм витрати води: на миття

проїжджої частини дорожніх покриттів 0,9-1,2 л/м2; на миття лотків 1,6-2,0 л/м2; на поливання

вдосконалених покриттів 0,2-0,3 л/м2; на поливання бруківки 0,4-0,5 л/м2 (залежно від

засміченості покриттів).

Підмітання є основною операцією по прибиранню вулиць, площ і проїздів, що мають

вдосконалені покриття. Підмітання проводять в наступному порядку: в першу чергу підмітають

лотки на вулицях з інтенсивним рухом, маршрутами міського транспорту, а потім лотки вулиць

з середньою і малою (для даного населеного пункту) інтенсивністю руху. Підмітально-

прибиральними машинами вулиці прибирають в основних місцях скупчення сміття - в лотках

проїздів, крім того, ведеться прибирання резервної зони на осьовій частині широких вулиць, а

також проводиться їх патрульне підмітання. Якнайкращий режим роботи підмітально-

прибиральних машин двозмінний (з 7 до 23 години).

Денне прибирання проводять в наступному порядку: вранці підмітають не промиті вночі

лотки на вулицях з інтенсивним рухом, потім підмітають лотки проїздів з середньою і малою

(для даного громади населеного пункту) інтенсивністю руху, і далі, в залежності від кількості

накопиченого сміття, лотки вулиць відповідно до встановленого режиму підмітання. Перед

підмітанням лотків повинні бути прибрані тротуари, з тим, щоб виключити повторне

засмічення лотків, тому час прибирання тротуарів повинен бути пов'язаний з графіком роботи

підмітально-прибиральних машин. Терміни патрульного підмітання зупинок громадського

транспорту, ділянок і площ з великим пішохідним рухом пов'язують з часом накопичення на

76

них сміття. Площі краще прибирати колоною підмітально-прибиральних машин, які рухаються

уступом 10-20 м. Перекриття смуг, що підмітаються, повинно бути не менше 0,5 м.

Проїзди з одностороннім рухом транспорту миють в один бік – до лотка тротуару. При

проході останньої машині треба стежити, щоб багнюка не вибивалася на тротуари і смуги

зелених насаджень.

Заправляти поливально-мийні і підмітально-прибиральні машини водою з відкритих

водойм можна лише за умови, що її склад і властивості відповідають гігієнічним вимогам до

води водних об'єктів у місцях господарсько-питного чи культурно-побутового

водокористування.

Ґрунтові наноси, як правило, утворюються в міжсезоння, а також при сильних дощах і

грозах. На кількість ґрунтових наносів, що утворюються, найбільший вплив робить

правильність експлуатації зелених насаджень, прилеглих до дорожніх покриттів. Міжсезонні

ґрунтові наноси при незначній їх кількості забираються плугово-щітковими снігоочисниками з

подальшим підгортанням, вантаженням і вивозом, а при великій кількості, коли неможливо їх

прибрати плугово-щітковими снігоочисниками, застосовуються автогрейдери. Наноси

вантажать снігонавантажувачами в автосамоскиди. При виконанні цих робіт навантажувачі

переміщуються уздовж валу проти напряму руху транспорту, а самоскиди подаються заднім

ходом з тим, щоб після вантаження вони могли рухатися в одному напрямі із загальним

потоком транспорту. Після вивозу наносів прибирання завершують підмітально-прибиральні

машини.

У зв’язку з тим, що перспективи розвитку промисловості в населених пунктах

Дачненської сільської ради Марʼїнського району Донецької області на даний час не визначені, а

чисельність населення громади має тенденцію до зменшення, то для розрахунків прийнята

площа механізованого прибирання, що існує на даний час, тобто 83,400 тис.м2, отже для всіх

етапів Схеми розрахунки співпадають.

77

4.4. Визначення необхідної кількості транспортних засобів, спеціальних машин і

механізмів для прибирання об’єктів благоустрою

Потрібна кількість прибиральних машин М визначається з врахуванням розрахункових

об’ємів прибиральних робіт і експлуатаційної продуктивності машин. При цьому

передбачається, що підмітально-прибиральні і поливально-мийні машини, снігонавантажувачі

задіяні для виконання розрахункових об’ємів робіт протягом усієї робочої зміни чи більш

довшого часу (півтори чи дві робочі зміни), а плужно-щіткові снігоочисники і розподілювачі

технологічних матеріалів – лише протягом директивного часу, регламентованого технологією

зимового утримання міських вулиць і доріг.

Необхідна кількість підмітально-прибиральних машин визначиться за формулою:

𝐌 =𝐅м ∙ 𝐧 ∙ (𝟏 + 𝐊𝐯 ∙ 𝐊𝐱) ∙ (𝐭пр

в + 𝐭в) ∙ (𝐭пр𝐜 + 𝐭𝐜)

𝐁п ∙ 𝐮 ∙ 𝐓 ∙ 𝐭прв ∙ 𝐭пр

𝐜 ∙ 𝐊в ∙ 𝐊зм ∙ 𝐊вл

де,

Fм – розрахунковий обсяг підмітально-прибиральних робіт, тис.м2 за добу;

n – середня кількість проходів машини для очищення дорожнього покриття шириною Bп;

Кv – коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості руху прибиральних машин;

Kx – коефіцієнт холостих переїздів на маршруті прибирання;

tпрв – час прибирання, протягом якого витрачається запас води в цистерні при роботі в

режимі очищення дорожнього покриття, год;

tв – час, що витрачається машинами на холості переїзди для заправлення водою;

tпрс

– час прибирання, протягом якого заповнюється сміттям бункер при роботі в режимі

очищення дорожнього покриття, год;

tс – час, що витрачається машинами на холості переїзди для вивантаження сміття;

Bп – середня ширина дорожнього покриття, м;

u – робоча швидкість машини, км/год.;

Т – тривалість робочої зміни, год.;

Kв – коефіцієнт використання машин на лінії;

Kзм – коефіцієнт змінності;

Kвл – коефіцієнт випуску машин на лінію;

𝐊𝐯 =𝐮

𝐯

v – транспортна швидкість руху машини при холостих переїздах, км/год.;

78

𝐭прв =

𝐕в

𝐪 ∙ 𝐁 ∙ 𝐮

Vв – ємність бака для води, м3;

q – витрати води при зволоженні сміття, л/м2;

В – ширина захвату робочих органів машини, м;

𝐭пр𝐜 =

𝟏𝟎𝟎𝟎 ∙ 𝐕𝐜 ∙ 𝛒

𝐁 ∙ 𝐐 ∙ 𝐊пр ∙ 𝐮

𝐧 =𝐁п

𝐁

Vc – ємність бункера для сміття, м3;

ρ – щільність сміття, г/см3;

Q – рівень засміченості покриття, г/м2;

Kпр – коефіцієнт якості прибирання;

𝐭в =𝟐 ∙ 𝐥в

𝐯+ 𝐭зв

lв, – середня відстань від ділянки прибирання до пункту заправлення водою, км;

tзв – час заправки водою з врахуванням маневрування машини на пункті заправки водою, годин;

𝐭с =𝟐 ∙ 𝐥с

𝐯+ 𝐭вс

lс – середня відстань від ділянки прибирання до пункту вивантаження сміття, км;

tвс – час вивантаження сміття з врахуванням маневрування машини на пункті вивантаження

сміття, годин.

Продуктивність підмітально-прибиральних машин розраховано за технічними

характеристиками на прикладі машини КО-326:

Вихідні дані та розрахункові величини

розрахунковий обсяг підмітально-прибиральних робіт, тис. м2 за добу Fм 114,100

тривалість робочої зміни, годин Т 8,00

середня ширина дорожнього покриття, м Вп 5,00

ширина захвату робочих органів машини, м В 2,50

середня кількість проходів машини для очищення дорожнього покриття шириною Bп n 2

робоча швидкість руху прибиральної машини, км/год u 10,00

транспортна швидкість руху прибиральної машини, км/год v 42,00

питома витрата води на зволоження вуличного змету у зоні підбирання, л/м2 q 0,03

середня відстань від ділянки прибирання до пунктів заправлення водою, км lв 10,00

час заправляння бака водою, годин tзв 0,20

місткість бака для води, м3 Vв 1,20

середня відстань від ділянки прибирання до місця вивантаження вуличного змету, км lc 25,00

79

час вивантаження вуличного змету із бункера, годин tвc 0,20

корисна місткість бункера для вуличного змету, м3 Vc 7,00

рівень засміченості покриття, г/м2 Q 80,00

щільність вуличного змету, г/см3 ρ 1,20

коефіцієнт якості прибирання Kпр 0,95

коефіцієнт холостих переїздів на ділянках прибирання Kx 0,05

коефіцієнт використання машин на лінії Kв 0,99

коефіцієнт змінності Kзм 1,00

коефіцієнт випуску машин на лінію Kвл 0,99

коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості руху прибиральних машин Кv 0,24

час прибирання, протягом якого витрачається запас води в цистерні при роботі в режимі

очищення дорожнього покриття, годин tпр

в 1,60

час прибирання, протягом якого заповнюється сміттям бункер при роботі в режимі

очищення дорожнього покриття, годин tпр

с 4,42

час, що витрачається машинами на холості переїзди для заправлення водою, годин tв 0,68

час, що витрачається машинами на холості переїзди для вивантаження сміття, годин tс 1,39

кількість підмітально-прибиральних машин для систематичних робіт з прибирання М 1,10

Приймаємо – 1 машина.

Підмітально-прибиральна машина КО-326.

Модель шасі - МАЗ-5337А2, ємність кузова – 7,0 м3, ємність водяного бака системи

зволоження – 1,2 м3, маса завантажуваного змету – 7125 кг, рівень начальної

забрудненості дороги – до 1,2 кг/м2, ширина прибирання – 2,5 м,

робоча швидкість – 2-8 км/год.

80

Необхідна кількість поливально-мийних машин визначиться за формулою:

𝐌 =𝐅м ∙ 𝐧 ∙ (𝟏 + 𝐊𝐯 ∙ 𝐊𝐱) ∙ (𝐭м + 𝐭в)

𝐁п ∙ 𝐮 ∙ 𝐓 ∙ 𝐭м ∙ 𝐊в ∙ 𝐊зм ∙ 𝐊вл

де,

Fм – розрахунковий обсяг поливально-мийних робіт, тис.м2 за добу;


Кv – коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості руху прибиральних машин;

Kx – коефіцієнт холостих переїздів на маршруті прибирання;

tм – час поливання (миття) при одному заправленні цистерни водою, годин ;

tв – час, що витрачається машинами на холості переїзди для заправлення водою, годин;



Т – тривалість робочої зміни, год.;




𝐊𝐯 =𝐮

𝐯


𝐭м =𝐕в

𝐪м ∙ 𝐁м ∙ 𝐮

𝐧 =𝐁п

𝐁м

Vв – ємність цистерни для води, м3;

qм – витрати води при митті (поливанні) покриття, л/м2;

Вм – ширина миття (поливання), м;

𝐭в =𝟐 ∙ 𝐥в

𝐯+ 𝐭зв

lв, – середня відстань від ділянки прибирання до пункту заправлення водою, км;

tзв – час заправки водою з врахуванням маневрування машини на пункті заправки водою, годин;

Продуктивність поливально-мийних машин розраховано за технічними характеристиками

на прикладі машини КО-713Н-41:


розрахунковий обсяг поливально-мийних робіт, тис. м2 за добу Fм 114,100

робоча швидкість руху поливально-мийної машини, км/год u 18,00

транспортна швидкість руху поливально-мийної машини, км/год v 42,00

81


ширина поверхні поливання (миття), м Вм 5,00


тривалість робочої зміни, годин T 8,00

ємність цистерни поливально-мийної машини, м3 Vв 5,00

питома витрата води при поливанні (митті) покриття, л/м2 qм 0,50

середня відстань від ділянки прибирання до пункту заправлення водою, км lзв 10,00

час наповнення цистерни водою, годин tзв 0,20

час поливання (миття) при одному заправленні цистерни водою, годин tм 0,11

час, що витрачається машинами на холості переїзди для заправлення водою, годин tв 0,68

коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості руху прибиральних машин Кv 0,43

коефіцієнт холостих переїздів на ділянках прибирання Kx 0,05




кількість поливально–мийних машин для систематичних робіт з прибирання М 1,17


Поливально-мийна машина КО-713Н-41

Модель шасі - МАЗ-438043, ємність цистерни – 6,0 м3,

максимальна ширина робочої зони при поливанні (митті) – 20,0 (8,5) м

82

Необхідна кількість розподілювачів технологічних матеріалів визначиться за формулою:

𝐌 =𝐒м ∙ 𝐧 ∙ (𝟏 + 𝐊𝐯 ∙ 𝐊𝐱) ∙ (𝐭о + 𝐭з)

𝐁п ∙ 𝐮 ∙ 𝐓дир ∙ 𝐭о ∙ 𝐊в ∙ 𝐊вл

де,

Sм – площа дорожнього покриття, що підлягає механізованій обробці технологічними

матеріалами, тис.м2;

n – середня кількість проходів машини для обробки дорожнього покриття шириною Bп;

Кv – коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості розподілювачів;

Kx – коефіцієнт холостих переїздів на маршруті обробки;

tо – час обробки покриття технологічними матеріалами при одному завантаженні бункера

машини, годин;

tз – час, що витрачається машинами на холості переїзди для завантаження технологічними

матеріалами, годин;



Тдир – директивний час обробки технологічними матеріалами, годин;



𝐊𝐯 =𝐮

𝐯


𝐭о =𝟏𝟎𝟎𝟎 ∙ 𝐕м ∙ 𝛒м

𝐪о ∙ 𝐁о ∙ 𝐮

𝐧 =𝐁п

𝐁о

Vв – ємність бункера розподілювача технологічних матеріалів, м3;

ρм – щільність технологічних матеріалів, г/см3;

qо – щільність обробки дорожнього покриття технологічними матеріалами, г/м3;

Во – ширина обробки дорожнього покриття, м;

𝐭з =𝟐 ∙ 𝐥м

𝐯+ 𝐭зм

lм, – середня відстань від ділянки робіт до бази технологічних матеріалів, км;

tзм – час завантаження розподілювача технологічними матеріалами з врахуванням маневрування його

на базі, годин;

83

Продуктивність розподілювачів технологічних матеріалів розраховано за технічними

характеристиками на прикладі машини КО-806-22:


площа дорожнього покриття, що підлягає механізованій обробці технологічними

матеріалами, тис.м2 Sм 114,10

директивний час обробки технологічними матеріалами, годин Тдир 3,00

ємність бункера розподілювача технологічних матеріалів, м3 Vм 4,50

щільність технологічних матеріалів, г/см3 ρм 1,50

щільність обробки дорожнього покриття технологічними матеріалами, г/м2 qо 180,00

ширина обробки дорожнього покриття, м Во 5,00


середня кількість проходів машини для обробки дорожнього покриття шириною Bп n 1

робоча швидкість руху розподілювача технологічних матеріалів, км/год u 20,00

транспортна швидкість руху розподілювача технологічних матеріалів, км/год v 42,00

середня відстань від ділянки робіт до бази технологічних матеріалів, км lм 10,00

час завантаження розподілювача технологічними матеріалами з врахуванням маневрування

його на базі, годин tзм 0,20

час обробки покриття технологічними матеріалами при одному завантаженні бункера

машини, годин tо 0,38

час, що витрачається машинами на холості переїзди для завантаження технологічними

матеріалами, годин tз 0,68

коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості руху розподілювача

технологічних матеріалів Кv 0,48

коефіцієнт холостих переїздів на ділянках обробки Kx 0,05



кількість розподілювачів технологічних матеріалів для періодичних робіт з обробки М 1,11


Розподілювач технологічних матеріалів КО-806-22

Модель шасі - МАЗ-5337А2, ємність кузову – 4,5 м3, маса технологічних матеріалів, що

завантажуються в кузов, кг, ширина робочої зони – 4,0 - 9,0 м, щільність розподілу

матеріалів – 100-400 г/м2

84

Необхідна кількість плужно-щіткових снігоочисників визначиться за формулою:

𝐌 =𝐒м ∙ 𝐧 ∙ (𝟏 + 𝐊𝐯 ∙ 𝐊𝐱)

𝐁п ∙ 𝐮 ∙ 𝐓дир ∙ 𝐊в ∙ 𝐊вл

де,

Sм – площа дорожнього покриття, що підлягає механізованому снігоочищенню, тис.м2;


Кv – коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості снігоочисників;

Kx – коефіцієнт холостих переїздів на ділянках очищення;


u – робоча швидкість снігоочисника, км/год.;

Тдир – директивний час снігоочищення, годин;



𝐊𝐯 =𝐮

𝐯

v – транспортна швидкість руху снігоочисника при холостих переїздах, км/год.;

𝐧 =𝐁п

𝐁о

Во – ширина захвату робочих органів машини, м;

Продуктивність плужно-щіткових снігоочисників розраховано за технічними

характеристиками на прикладі машини КО-713Н-40:


площа дорожнього покриття, що підлягає механізованому снігоочищенню, тис. м2 Sм 114,100

директивний час снігоочищення, год Тдир 3,00


ширина захвату робочих органів машини, м Во 2,50


робоча швидкість руху снігоочисника, км/год u 15,00

транспортна швидкість руху снігоочисника, км/год v 42,00

коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості руху снігоочисників Кv 0,36

коефіцієнт холостих переїздів на ділянках очищення Kx 0,05



кількість плужно-щіткових снігоочисників для періодичних робіт з прибирання М 1,05


85

Комбінована машина КО-713Н-40.

Модель шасі – МАЗ-4380Р2, маса сипучих матеріалів завантажених в кузов – 6015 кг,

ширина робочої зони при посипці – 4,0-9,0 м, щільність посипки – 100-400 г/м2, ємність

цистерни – 6,015 м3, ширина робочої зони при митті – 8,5 м, ширина робочої зони відвалу –

2,5 м, ширина робочої зони щітки – 2,3 м, довжина – 8400 мм, ширина – 2500 мм, висота –

3200 мм.

Необхідна кількість снігонавантажувачів визначиться за формулою:

𝐌 =𝐐с ∙ (𝐭зс + 𝐭пр)

𝚷т ∙ 𝐓 ∙ 𝐭зс ∙ 𝐊п ∙ 𝐊зм ∙ 𝐊вл

де,

Qс – розрахунковий об’єм снігу, що підлягає вивезенню з міських територій, м3 за добу;

tзс – час навантаження снігу до самоскиду, хвилин;

tпр – час простою снігонавантажувача при заміні самоскидів, що поступають під навантаження, хвилин;

Пт – технологічна продуктивність снігонавантажувача, м3/год;

Т – тривалість робочої зміни, годин;

Kп – коефіцієнт завантаження постачальника снігонавантажувача;



𝐐с =𝐅с ∙ 𝐇

𝐭 ∙ 𝐊ущ

Fс – площа дорожнього покриття, що підлягає механізованому снігоочищенню, тис.м2;

H - кількість опадів за холодний період року, м;

t – повторюваність заметілей, днів на рік;

Kущ – коефіцієнт ущільнення снігу який щойно випав при обваловуванні або підгортанні;

86

𝐭зс =𝟔𝟎 ∙ 𝐕с

𝚷т ∙ 𝐊п

Vс – об’єм снігу, навантаженого в самоскид, м3.

Продуктивність снігонавантажувачів розраховано за технічними характеристиками на

прикладі машини КО-206:


площа дорожнього покриття, що підлягає механізованому снігоочищенню, м2 Fc 114 100,00

кількість опадів за холодний період року, м H 0,185

повторюваність заметілей, днів на рік t 22

коефіцієнт ущільнення снігу який щойно випав при обваловуванні або підгортанні Кущ 3,00

розрахунковий об’єм снігу, що підлягає вивезенню з міських територій, м3 за добу Qc 319,83

об’єм снігу, навантаженого в самоскид, м3 V 9,00

технологічна продуктивність снігонавантажувача, м3/год Пт 300,00

тривалість робочої зміни, годин Т 8,00

час навантаження снігу до самоскиду, хвилин tзс 5,00

час простою снігонавантажувача при заміні самоскидів, що поступають під навантаження,

хвилин tпр 1,28

коефіцієнт завантаження постачальника снігонавантажувача Kп 0,60



кількість снігонавантажувачів для періодичних робіт з прибирання М 0,19

Приймаємо – 0 машин.

Розрахунком визначено недоцільність придбання машин даного типу.

Снігонавантажувач КО-206

технологічна продуктивність – 300 м3/ч, швидкість робоча – 0,18-8,0 км/год.,

швидкість транспортна – 30,0 км/год., ширина робочої зони снігоочищення – 2600 мм,

висота шару снігу що прибирається – до 1100 мм

87

Приведені розрахунки визначили необхідність придбання машин для виконання унітарних

функцій прибирання території населених пунктів Дачненської сільської ради Марʼїнського

району Донецької області, але для виконання поливально-мийних та підмітально-прибиральних

робіт влітку, розподілення технологічних матеріалів, відгортання снігу взимку, доцільно

замість цілого парку прибиральних машин які виконують унітарні функції прибирання,

придбати комбіновану машину яка виконує універсальні функції по утриманню вуличної

мережі в належному стані на кшталт КО-713Н-40.

Комбінована машина КО-713Н-40.

Модель шасі – МАЗ-4380Р2, маса сипучих матеріалів завантажених в кузов – 6015 кг,

ширина робочої зони при посипці – 4,0-9,0 м, щільність посипки – 100-400 г/м2, ємність

цистерни – 6,015 м3, ширина робочої зони при митті – 8,5 м, ширина робочої зони відвалу –

2,5 м, ширина робочої зони щітки – 2,3 м, довжина – 8400 мм, ширина – 2500 мм, висота –

3200 мм.

Для прибирання та очищення від снігу та льоду, посипання інертними матеріалами

територій парків, рекреаційних зон, садів, скверів, алей, тротуарів, доріжок між частинами

парку, майданчиків доцільно використання засобів малої механізації , у зв’язку з їх невеликими

габаритами та великою маневреністю що дозволяє уникати різноманітних перешкод якими

рясніє паркова та тротуарна зона населеного пункту. Саме для цього підходить трактор

«Білорус-82» з комплектом навісного обладнання для прибирання територій, в який входить

88

фрезерно-роторний снігоочисник СУ-2.1., відвал, причіпний розкидач технологічних

матеріалів, підмітальна щітка, ємність для зрошення, екскаватор, фронтальний навантажувач

НУ-2, і т.ін., який буде виконувати універсальні функції по утриманню вуличної мережі в

належному стані.

Навісний фрезерно-роторний снігоочисник СУ-2.1

(ширина захвату 2,1 м, дальність відкидання снігу – 2-25 м,

продуктивність – до 600 т/год., робоча швидкість – 1,8-18,4 км/год.)

Навісний відвал та фронтальний навантажувач НУ-2

Піскорозкидач напівпричіпний комунальний ПРК-3

89

Навісне обладнання для трактора: щітка, ємність для зрошення, екскаватор

4.5. Зведені результати розрахунків загальної кількості прибиральних машин і

механізмів

Таблиця 4.3. Розрахункова кількість спецтехніки для прибирання території

№ з/п Найменування спецтехніки Кількість, од.

1 Самоскид 1

2 Комбінована машина 1

3 Трактор 1

Навісне обладнання на трактор:

1 - фрезерно-роторний снігоочисник 1

2 - фронтальний навантажувач 1

3 - відвал 2

4 - щітка 1

5 - ємність для зрошення 1

6 - причіпний розкидач технологічних матеріалів 1

90

Розділ 5. Інші заходи санітарного очищення

Відходи зеленого господарства – це рослинні рештки, трава, листя, гілки дерев, які

утворюються при догляді за зеленими насадженнями загального користування на території

громади.

Сухі та аварійні дерева, які вирубаються на території громади, трава, листя, дрібні гілки, а

також вуличний змет і сміття в теперішній час вивозяться на полігон ТПВ.

Після знесення сухостійних дерев, гілки та стовбури доцільно подрібнювати і

використовувати для підтримування родючості ґрунтів.

Громада має також певну кількість вологих рослинних залишків (опале листя, скошена

трава тощо).

Виходячи з фактичних даних утворення рослинних залишків маємо розрахункову

кількість цих відходів:


Площа зелених насаджень – 84400 м2;

Норма утворення скошеної трави – 0,06 т / 100 м2 в рік;

Норма утворення опалого листя – 0,25 т / 100 м2 в рік;

Щільність посадки дерев – 0,31.

Отже маємо:

Обсяг утворення скошеної трави =84400×0,06

100= 50,640 т/рік

Обсяг утворення опалого листя =84400×0,25

100× 0,31 = 65,410 т/рік

Всього = 50,640 + 65,410 = 116,050 т/рік

Схемою рекомендовано розміщення даного виду відходів у компостній ямі для отримання

органічного добрива, яке буде використовуватись для підтримання родючості ґрунтів.

Для виконання робіт по догляду за зеленими насадженнями також необхідні: косарка для

трави, подрібнювач деревини, кирковщик для видалення пнів.

В таблиці 5.1 наведена спецтехніка, яку доцільно придбати при реалізації Схеми

санітарного очищення.

Таблиця 5.1. Розрахункова кількість спецтехніки

№ з/п Найменування спецтехніки Кількість, од.

Навісне обладнання на трактор:

1 - дробарка для гілок 1

2 - кирковщик для видалення пнів 1

3 - косарка 1

91

Навісне обладнання для трактора: дробарка для гілок, кирковщик, косарка

Придбана спецтехніка надає можливість охопити санітарним очищенням територію

громади, дозволить налагодити систему збору, перевезення та захоронення ТПВ, а також

підвищити рівень благоустрою громади.

В період листопаду опале листя необхідно своєчасно прибирати. Зібране листя слід

видаляти на спеціально відведені ділянки або на поля компостування. Спалювати листя на

території житлової забудови, в скверах і парках забороняється.

Основне прибирання парку слід проводити після його закриття, або до 8 години ранку.

Вдень необхідно збирати відходи і опале листя, проводити патрульне прибирання, поливати

зелені насадження.

Санітарна обробка територій

В комплексі заходів з санітарного очищення територій населених пунктів

передбачається санітарна обробка місць тимчасового зберігання, захоронення або переробки

відходів, з метою ліквідації джерел інфекційних захворювань, запобігання їхньому утворенню

та розповсюдженню.

Основні методи санітарної обробки – дезінфекція, дезінсекція та дератизація; кожен з

методів включає як профілактичні (планові), так і поточні (цілеспрямовані) заходи.

Дезінфекція

До заходів профілактичної дезінфекції відноситься знезараження місць збору і

тимчасового зберігання відходів, спец транспорту та обладнання, місць переробки і ліквідації

відходів та їх окремих компонентів від різних хвороботворних бактерій та вірусів.

Існують наступні методи дезінфекції:

- фізичні (спалення, обробка паром, гарячою водою, гарячим повітрям, ультрафіолетове

опромінювання, бактерицидні лампи, сонячне опромінювання і т. ін.);

- механічні (прибирання територій, приміщень, миття тари, прання спецодягу і т. ін.);

- хімічні (знезаражування обладнання, приміщень і т. ін. хімічними препаратами, які

чинять на мікроорганізми бактерицидну, спороцидну, віруліцидну і фунгіцидну дію).

92

Для дезінфекції слід застосовувати засоби, дозволені до використання Міністерством

охорони здоров'я України

Дезінфекційні заходи повинні проводитись регулярно, згідно з вимогами санітарних

норм і правил.

Дератизація

Згідно із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

населення», органи державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства,

установи та організації зобов'язані забезпечити санітарно-протиепідемічні заходи, направлені

на попередження та зниження захворюваності людей інфекційними хворобами.

Гризуни є природними носіями збудників понад 25 інфекційних захворювань, серед

яких: лептоспіроз, чума, туляремія, енцефаліти, іеросинози, висипні тифи, бруцельоз,

сальмонельоз, лихоманки, трихінельоз та ряд інших, які є особливо небезпечні для людини і

характеризуються високою летальністю. Гризуни дуже плодючі, пацюк дає 7 приплодів на рік і

може забезпечити потомство до 800 штук на рік. Характерною особливістю пацюків є їх

всеїдність і високий рівень пристосування до різних умов існування.

Дератизація (знищення гризунів) впливає не на шлях передачі або переносників, а

безпосередньо на джерело інфекції Найбільш розповсюджені методи боротьби з гризунами:

- механічний (відловлювання за допомогою різного спорядження);

- хімічний (із застосуванням хімічних засобів – ратицидів);

- біологічний (застосування спеціальних бактерій в принадах).

Основним методом знешкодження гризунів є хімічний. Кількість приманок на площу,

що обслуговується розраховують зі співвідношенням 1,5 на 1 м3. Кількість отрути

розраховують з відсоткового вмісту компоненту в приманках.

Трупи гризунів необхідно збирати в поліетиленові мішки і спалювати в спеціальних

печах або знищувати в ямах Беккарі.

Профілактичні заходи з дератизації передбачають створення таких умов, при яких

повністю ліквідується проникнення і поселення гризунів в різних спорудах чи поблизу них, а

також виключається доступ гризунів до продуктів харчування та інших об'єктів, яким може

бути завдано шкоди. З цією метою проводяться різноманітні і специфічні дератизаційні заходи,

в результаті яких створюються несприятливі умови для харчування, гніздування або

розмноження гризунів.

Ефективність профілактичної дератизації залежить від загального рівня санітарно-

комунального благоустрою громади, санітарно-гігієнічного стану об'єктів.

93

Особливо це стосується об'єктів підвищеного епідризику – підприємств громадського

харчування, харчової та переробної промисловості, дитячих та учбових закладів, лікувально-

профілактичних установ, комунально-побутових об'єктів, житлових будинків, тощо.

Дезінсекція

Дезінсекційні заходи – винищувальні та профілактично-попереджувальні операції зі

знищення осередків розмноження шкідливих побутових комах (мух, комарів, тарганів, блох,

кліщів і т. ін.), які виникають в місцях збору, тимчасового зберігання і захоронення побутових

відходів, багатих харчовими залишками та іншими органічними речовинами.

Найбільш розповсюджені хімічні методи дезінсекції з використанням отрутохімікатів-

інсектицидів: нанесення за допомогою обприскувачів або розкладання у вигляді харчових принад.

Інсектицидні хімічні препарати використовуються в різних формах – порошках,

суспензіях, гранульованих препаратах, емульсіях, розчинах, аерозолях, лаках, фарбах і т. ін. Ці

препарати використовують для боротьби з комахами і кліщами, які перелітаючи або рухаючись,

переносять з відходів і виділень на продукти харчування і тіло людини різні хвороботворні

бактерії, сприяють виникненню хвороб та епідемій. Особлива увага приділяється дезінсекційній

обробці місць скупчення побутового сміття, харчових відходів, інших гниючих органічних

речовин. Така обробка дає більший ефект, якщо її провадити організовано в усіх приміщеннях

будинку, або в групі поряд розміщених будівель.

Вище перелічені роботи, в населених пунктах, виконуються спеціалізованими

організаціями, що мають дозвіл на проведення цих робіт.

5.1. Поводження з безпритульними тваринами

Бездоглядними тваринами вважаються собаки (незалежно від їх породи, належності та

призначення) без нашийників та поводків і коти, що знаходяться на території загального

користування без власників. Вони підлягають вилову при дотриманні норм і правил техніки

безпеки.

Згідно законодавству, при регулюванні чисельності диких тварин і тварин, що не

утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних

діяльністю людини, умертвіння тварин проводять методом евтаназії.

Трупи тварин підлягають спалюванню в спеціальних печах, або передачі

спеціалізованому підприємству за договором.

94

5.2. Визначення кількості громадських вбиралень

Згідно з вимогами «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених

місць» №145 від 17.03.2011 року, у населених пунктах, в місцях масового скупчення і

відвідування громадян (парки, сквери, торгово-розважальні комплекси тощо) повинні

влаштовуватись громадські вбиральні відповідно до вимог санітарного законодавства з

розрахунку 1 санітарно-технічний прилад на 500 осіб.

Радіус обслуговування не повинен перевищувати – 700 м в громадських, культурних,

спортивних центрах, в житлових кварталах населеного пункту; 1000 м – на території зелених

насаджень, парків, скверів і т.п.

Розрахункова кількість громадських вбиралень на кожен з етапів Схеми санітарного

очищення наведена у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Розрахункова кількість громадських вбиралень на кожен з етапів Схеми

санітарного очищення.

Етап Схеми

санітарного

очищення


населення

Нормативна

кількість осіб

на 1

сантехнічний

прилад


кількість

сантехнічних

приладів

Кількість

сантехнічних

приладів у 1

громадській

вбиральні

Кількість

громадських

вбиралень


с. Дачне 1 617 500 3,23 2 2

с. Костянтинопольське 374 500 0,75 1 1

с. Дальнє 359 500 0,72 1 1

с. Сухі Яли 339 500 0,68 1 1

с. Янтарне 127 500 0,25 0 0

с. Зеленівка 41 500 0,08 0 0

с. Гігант 0 500 0,00 0 0

ВСЬОГО: 2 857 5,71 5


с. Дачне 1598 500 3,20 2 2


с. Дальнє 347 500 0,69 1 1

с. Сухі Яли 319 500 0,64 1 1

с. Янтарне 121 500 0,24 0 0

с. Зеленівка 37 500 0,07 0 0

с. Гігант 0 500 0,00 0 0

ВСЬОГО: 2 779 5,56 5


с. Дачне 1543 500 3,09 2 2


с. Дальнє 310 500 0,62 1 1

95

с. Сухі Яли 258 500 0,52 1 1

с. Янтарне 104 500 0,21 0 0

с. Зеленівка 27 500 0,05 0 0

с. Гігант 0 500 0,00 0 0

ВСЬОГО: 2 547 5,09 5

Конкретна прив'язка здійснюється при розробці проектів детального планування

територій забудови.

96

Розділ 6. Вплив на навколишнє середовище

6.1. Питання ліквідації шкідливих викидів при поводженні з побутовими відходами

Будь-які промислові процеси та об'єкти, що входять до Схеми санітарного очищення,

можуть стати причиною зростання впливу на довкілля. Тому, при розробці проектної

документації на будівництво та реконструкцію та при введенні в дію підприємств, споруд та

інших об'єктів санітарного очищення необхідно дотримуватися чинного екологічного

законодавства. Діяльність в сфері поводження з відходами в Україні регулюється вимогами

Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також розробленими

відповідно до нього Земельним, Водним, Лісовим кодексом, Кодексом про надра, Законами

України «Про охорону атмосферного повітря». «Про відходи», «Про екологічну експертизу»,

«Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про основи

містобудування», «Про місцеві Ради та місцеве самоврядування» – в частині, що стосується

охорони навколишнього природного середовища, а також діючими державними будівельними

нормами, санітарними правилами і нормами, місцевими екологічними умовами та

обмеженнями.

Підприємства, що надають послуги в сфері поводження з твердими побутовими

відходами (зокрема транспортування, захоронення, утилізації, переробки), повинні мати дозвіл

на здійснення цієї діяльності від місцевих органів Міністерства екології та природних ресурсів

України та санітарно-епідеміологічних служб. Складування, зберігання або розміщення

відходів повинно здійснюватися лише при наявності спеціального дозволу Міністерства

екології та природних ресурсів України, на визначених місцевими Радами народних депутатів

територіях, у межах встановлених лімітів, з додержанням санітарних і екологічних норм, та

способом, який забезпечував би можливість їх подальшого господарського використання,

безпеку для навколишнього середовища та здоров'я людей.

Негативний вплив на навколишнє природне середовище може відбуватися при збиранні

відходів, вантажно-розвантажувальних роботах і транспортуванні ТПВ.

Організація системи збору та видалення ТПВ повинна розроблятися з урахуванням

кліматичної зони, сезонів року, епідеміологічної обстановки в даній місцевості та

узгоджуватися з установами санітарно-епідеміологічного нагляду. Згідно з санітарно-

епідеміологічними вимогами, для збору ТПВ повинні використовуватися контейнери, що

встановлені на спеціальних забетонованих або заасфальтованих ділянках, до яких є вільний

під'їзд.

Контейнери повинні проходити санітарну обробку (мийку та дезінфекцію) з

встановленою періодичністю. При недотриманні встановленої періодичності вивозу ТПВ,

97

сміття в контейнерах загниває, поширюючи неприємний запах та стає розсадником комах і

гризунів.

Під час перевезення ТПВ сміттєвозами від місць збору до місць поводження з відходами

відбувається забруднення повітря викидами відпрацьованих газів двигунів: окислами вуглецю,

сполуками азоту, вуглеводнями, бензапіреном, діоксидом сірки, сажею, пилом, а також по

всьому шляху проходження сміттєвоз супроводжують неприємні запахи.

Питомі викиди токсичних речовин від двигунів внутрішнього згорання залежать від

потужності та типу двигуна, режиму його роботи, технічного стану автомобіля, швидкості руху,

технічного стану та ухилу дороги, якості палива.

Враховуючи те, що за останні роки зростає обсяг викидів в атмосферу від

автотранспорту, при розробленні маршрутів руху спеціалізованого автотранспорту необхідно

враховувати рівень забруднення повітря районів, що обслуговуються, а також віддавати

перевагу технології збирання та вивезення ТПВ, при який загальній обсяг викидів

забруднюючих речовин від пересувних джерел буде найменшим.

Викиди забруднюючих речовин від двигунів внутрішнього горіння автомобілів при роботі в

режимі стаціонарних джерел (внутрішньо гаражні роз'їзди пости технічного обслуговування і

мийки) визначаються в обсязі 0,5 % від викидів при використанні даної кількості палива, в тому

числі на гаражні роз'їзди припадає 70 %, на технічне обслуговування – 30 %.

6.2. Характеристики основних інгредієнтів забруднення, джерелом яких є об’єкти

поводження з побутовими відходами

Під час перевезення ТПВ сміттєвозами від місць збору до місць поводження з відходами

відбувається забруднення повітря викидами відпрацьованих газів двигунів: окислами вуглецю,

сполуками азоту, вуглеводнями, бензапіреном, діоксидом сірки, сажею, пилом, а також по

всьому шляху проходження сміттєвоз супроводжують неприємні запахи.

Таблиця 6.1. Питомі викиди забруднюючих речовин при горінні палива:

Найменування

забруднюючої

речовини

Питомі викиди, т/т ГДК в

атмосферному

повітрі, мг/м3 Дизельне паливо Бензин

Оксид вуглецю 0,036 0,202 5,0

Діоксид азоту 0,031 0,021 0,2

Вуглеводні 0,003 0,053 0,3

Діоксид сірки 0,0043 0,001 0,5

Сажа 0,0038 - 0,15

Сполуки свинцю - 0,000013 0,001

Бензапірен 0,31×10-6 0,23×10-6 1×10-6

98

Розділ 7. Техніко-економічні показники та розрахунок обсягів фінансування

7.1. Розрахунки обсягів фінансування санітарного очищення

Обсяг робіт

Кількісні показники щодо обсягів утворення відходів за етапами Схеми санітарного

очищення, та деякі інші дані наведені в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. Показники для розрахунку обсягів робіт

Показники Одиниця

виміру

Існуючий стан 2019 рік І етап Схеми

2024 рік

ІІ етап Схеми

2039 рік факт розрахунок

Обсяг утворення твердих

побутових відходів, з них: м3/рік 2 425,500 5 759,700 5 640,126 5 284,470

- ресурсоцінних м3/рік - 3 403,392 3 339,958 3 151,282

- решти змішаних м3/рік - 2 356,308 2 300,168 2 133,188

Обсяг утворення

великогабаритних побутових

відходів

м3/рік - 417,122 405,734 371,862


ремонтних побутових відходів м3/рік - 156,421 152,150 139,448


змету від прибирання об'єктів

благоустрою

м3/рік - 2 153,800 2 153,800 2 153,800


небезпечних відходів у складі


м3/рік - 52,140 50,717 46,483

Обсяг видалення ТПВ

на полігоні м3/рік 2 425,500 4 875,090 4 808,986 4 612,367


рідких побутових відходів м3/рік - 23 852,750 23 141,000 21 024,000

Площа прибирання

об'єктів благоустрою влітку м2/рік - 198 500,000 198 500,000 198 500,000

Площа прибирання

об'єктів благоустрою взимку м2/рік - 114 100,000 114 100,000 114 100,000

Згідно з розрахунками річне утворення усіх видів відходів, окрім змету, має тенденцію

до зменшення у зв’язку з прогнозним зниженням чисельності населення. Площа прибирання

об'єктів благоустрою залишиться незмінною.

99

Кількість спеціального обладнання, спецмашин та механізмів

Результати розрахунків потреби в спеціальній техніці для поводження з відходами

наведені у таблиці 7.2.

Таблиця 7.2. Кількість обладнання, спеціально обладнаних транспортних засобів, машин

та механізмів, інформація щодо об'єктів поводження з побутовими відходами

Обладнання та механізми Одиниця

виміру


2019 рік І етап

Схеми

2024 рік

ІІ етап

Схеми

2039 рік факт розрахунок

Громадські вбиральні од. - 5 5 5

Контейнери для роздільного збирання

ТПВ, шт. в тому числі: од. - 665 649 598

- для ресурсоцінних 1,100 м3, шт. од. - 46 46 43

- для решти змішаних 0,045 м3, шт. од. - 612 596 548

- для решти змішаних 1,100 м3, шт. од. - 7 7 7

Сміттєві урни (ємністю 10-40 л) од. - 375 375 375

Сміттєвоз (ємністю кузова 20,0 м3) од. - 1 1 1

Асенізаційна машина (ємністю

цистерни 6,0 м3) од. - 1 1 1

Самоскид (ємністю кузову до 8,0 м3) од. - 1 1 1

Комбінована машина (для поливу, миття

доріг, підмітання, розкидання технологічних

матеріалів, відгортання снігу) од. - 1 1 1

Трактор од. - 1 1 1

Навіс на трактор (фрезерно-роторний

снігоочисник) од. - 1 1 1

Навіс на трактор (фронтальний

навантажувач) од. - 1 1 1

Навіс на трактор, самоскид (відвал) од. - 1 1 1

Навіс на трактор (щітка) од. - 1 1 1

Навіс на трактор (ємність для

зрошення) од. - 1 1 1

Навіс на трактор (дробарка для гілок) од. - 1 1 1

Навіс на трактор (кирковщик для

видалення пнів) од. - 1 1 1

Навіс на трактор (косарка) од. - 1 1 1

Причіп (розкидач технологічних

матеріалів) од. - 1 1 1

Розрахунки виконувались з урахуванням обсягів утворення побутових відходів на

існуючий стан, 2024 та 2039 роки. Розрахунок кількості контейнерів для роздільного збору

виконувався з урахуванням кількості вилучення ресурсоцінних компонентів та встановлення

100

контейнерів, об’ємом 0,045 м3, та 1,100 м3. Кількість сміттєвозів прорахована на об’єми кузовів

20,0 м3. Крім того, у зв’язку з тим, що техніка та обладнання по збору і транспортуванню

побутових відходів відсутня зовсім то перевага віддавалася нової техніці. Також схемою

рекомендовано закупити нову техніку та обладнання для прибирання території у літній та

зимовий періоди. Нове устаткування та механізми дозволять охопити санітарним очищенням

населені пункти громади, допоможуть налагодити систему збору, транспортування ТПВ, буде

введений роздільний збір ТПВ та зросте рівень благоустрою.

Капітальні вкладення Схеми санітарного очищення

Для розрахунків капітальних вкладень враховувались орієнтовні ринкові ціни на

транспортні засоби, обладнання, устаткування та механізми для прибирання території та

санітарного очищення громади. Вибір спецтехніки буде зроблений на конкурсній основі з

урахуванням технічних властивостей, принципу найменшої ціни та загального обсягу виділених

коштів.

В таблиці 7.3 наведені орієнтовні розрахункові показники капітальних вкладень для

кожного з етапів Схеми санітарного очищення.

101

Таблиця 7.3. Розрахункові капітальні вкладення на кожен з етапів Схеми санітарного очищення

Статті витрат

І етап Схеми до 2024 року ІІ етап Схеми до 2039 року Загальна

вартість,

тис. грн. Кількість,

од.

Орієнтовна

ціна,

тис. грн.

Вартість,

тис. грн.

Кількість,

од.

Орієнтовна

ціна,

тис. грн.

Вартість,

тис. грн.

Громадські вбиральні 1 50,00 50,00 4 75,00 300,00 350,00

Контейнери для роздільного збирання ТПВ (ємністю 0,045 м3) 612 0,10 61,20 1788

(596×3) * 0,15 268,20 329,40

Контейнери для роздільного збирання ТПВ (ємністю 1,100 м3) 53 0,75 39,75 159

(53×3) * 1,13 178,88 218,63

Сміттєві урни (ємністю 10-40 л) 95 1,00 95,00 280 1,50 420,00 515,00

Сміттєвоз (ємністю кузова 20,0 м3) 1 3 000,00 3 000,00 0 4 500,00 0,00 3 000,00

Асенізаційна машина (ємністю цистерни 6,0 м3) 1 1 500,00 1 500,00 2 2 250,00 4 500,00 6 000,00

Самоскид (ємністю кузову до 8,0 м3) 0 1 500,00 0,00 1 2 250,00 2 250,00 2 250,00

Комбінована машина (для поливу, миття доріг, підмітання, розкидання

технологічних матеріалів, відгортання снігу) 0 3 000,00 0,00 1 4 500,00 4 500,00 4 500,00

Трактор 1 800,00 800,00 0 1 200,00 0,00 800,00

Навіс на трактор (фрезерно-роторний снігоочисник) 1 70,00 70,00 0 105,00 0,00 70,00

Навіс на трактор (фронтальний навантажувач) 1 50,00 50,00 0 75,00 0,00 50,00

Навіс на трактор, самоскид (відвал) 1 15,00 15,00 1 22,50 22,50 37,50

Навіс на трактор (щітка) 1 35,00 35,00 0 52,50 0,00 35,00

Навіс на трактор (ємність для зрошення) 1 80,00 80,00 0 120,00 0,00 80,00

Навіс на трактор (дробарка для гілок) 1 120,00 120,00 0 180,00 0,00 120,00

Навіс на трактор (кирковщик для видалення пнів) 1 150,00 150,00 0 225,00 0,00 150,00

Навіс на трактор (косарка) 1 50,00 50,00 0 75,00 0,00 50,00

Причіп (розкидач технологічних матеріалів) 1 80,00 80,00 0 120,00 0,00 80,00

ВСЬОГО: 6 195,95 12 439,58 18 635,53

* - середній строк служби контейнера – 5 років, при тривалості другого етапу 15 років буде потрібно три заміни контейнерів

102

7.2. Розрахунки річних експлуатаційних витрат на поводження з побутовими

відходами

В таблиці 7.4 наведені обсяги фінансування та питомі експлуатаційні витрати по

основних статтях Схеми.

Таблиця 7.4. Обсяги фінансування та питомі експлуатаційні витрати

Показники Одиниці

виміру

І етап Схеми

2024 рік

ІІ етап Схеми

2039 рік

Капіталовкладення:

Громадські вбиральні тис. грн. 50,00 300,00

Спеціально обладнані транспортні засоби для

збирання та перевезення відходів (ТПВ, рідких) тис. грн. 4 500,00 4 500,00

Транспортні засоби, машини, механізми, інвентар

для прибирання об’єктів благоустрою тис. грн. 1 450,00 6 772,50

Контейнери для роздільного збирання ТПВ тис. грн. 100,95 447,08

Сміттєві урни тис. грн. 95,00 420,00

Всього: тис. грн. 6 195,95 12 439,58

Питомі експлуатаційні витрати:

Збирання і транспортування

1 м3 ТПВ грн. /м3 60,45 90,68


1 м3 рідких відходів грн./м3 70,00 105,00

Літнє прибирання

1 м2 території об’єктів благоустрою грн./м2 4,36 6,54

Зимове прибирання

1 м2 території об’єктів благоустрою грн./м2 5,45 8,18

Експлуатаційні витрати Схеми санітарного очищення

В таблиці 7.5 наведені розрахункові показники експлуатаційних витрат кожного з етапів

Схеми санітарного очищення.

103

Таблиця 7.5. Розрахункові експлуатаційні витрати кожного з етапів Схеми санітарного очищення.

Виходячи з вищенаведеного:

Капітальні вкладення

І етапу Схеми (до 2024 року) складуть 6 195,95 тис. грн.,

ІІ етапу Схеми (до 2039 року) – 12 439,58 тис. грн.

Експлуатаційні витрати

І етапу (до 2024 року) складуть 18 350,20 тис. грн.,

ІІ етапу (до 2039 року) – 81 270,94 тис. грн.

Взагалі на реалізацію Схеми санітарного очищення (до 2039 року) потрібно 118 256,67 тис. грн.

Статті витрат

І етап Схеми 2024 рік ІІ етап Схеми 2039 рік Загальна

вартість,

тис. грн.

Експлуатаційні

витрати,

грн./од.

Обсяги

робіт

Загальна

вартість,

тис. грн.

Експлуатаційні

витрати,

грн./од.

Обсяги

робіт

Загальна

вартість,

тис. грн.


1 м3 ТПВ 60,45 8 487,043 2 565,21 90,68 8 351,810 11 359,51 13 924,71


1 м3 рідких відходів 70,00 23 852,750 8 348,46 105,00 23 141,000 36 447,08 44 795,54

Літнє прибирання

1 м2 території об’єктів благоустрою 4,36 198 500,000 4 327,30 6,54 198 500,000 19 472,85 23 800,15

Зимове прибирання

1 м2 території об’єктів благоустрою 5,45 114 100,000 3 109,23 8,18 114 100,000 13 991,51 17 100,74

ВСЬОГО: 18 350,20 81 270,94 99 621,14

104

7.3. Пропозиції по реалізації Схеми санітарного очищення

Концепція розвитку санітарного очищення

Сьогодні в більшості країн у поводженні з ТПВ набирає силу перехід від стратегії

складування на полігонах та сміттєспалювання до альтернативних рішень цієї проблеми, які

максимально знижують негативний вплив відходів на довкілля.

Практичний досвід знешкодження ТПВ у різних країнах свідчить, що не існує

універсального методу, який би задовольняв сучасні вимоги екології, економіки,

ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою

мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка

забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.

Якщо під час складування на полігонах морфологічний склад ТПВ не впливає (або

майже не впливає) на технологію робіт, технічні показники та екологічний стан довкілля, то

при промисловій переробці він має дуже важливе значення. Головними показниками якості

відходів стають їх вологість, склад та співвідношення органічних і неорганічних речовин.

В останні роки відбулася значна зміна в морфологічному складі ТПВ: збільшилася

кількість полімерів, картону та значно менше стало харчових відходів. У цьому зв'язку постає

питання про необхідність роздільного збирання окремих компонентів ТПВ як населенням, так і

торговельними підприємствами. Ці підприємства за умови матеріального заохочення можуть

збирати залишки тари та упаковки, харчові відходи, а також скло та ресурсоцінні фракції

полімерів. Практичний досвід показує, що в тих країнах, де працює система роздільного

збирання, сміттєпереробні заводи працюють ефективніше.

На сьогодні в Україні особливо гостро постає проблема поводження з ТПВ, а конкретно

– із залученням цих відходів у вторинне використання.

Аналіз стану санітарного очищення населених пунктів Дачненської сільської ради

Марʼїнського району Донецької області виявив наявність проблем, які потребують

невідкладного вирішення. Враховуючи екологічні та економічні фактори, доцільно впровадити

комплексну систему, яка включає такі етапи робіт:

- організацію роздільного збирання відходів у місцях їх утворення та доставку до

Регіонального центру ТПВ Курахове;

- придбання транспортних засобів, механізмів і обладнання для вивезення

великогабаритних, ремонтних відходів та змету;

- придбання транспортних засобів, машин, механізмів та обладнання для утримання

території санітарного очищення у належному стані.

105

Роздільне збирання ТПВ у місцях їх утворення дозволяє:

- попередити змішування з масою ТПВ компонентів, що можуть бути використані як

вторинна сировина і які втрачають від такого змішування свої споживчі якості (папір, картон,

полімери);

- попередити потрапляння до маси ТПВ відходів, які погіршують властивості ТПВ як

об'єкта утилізації та ускладнюють їх подальше сортування (харчові відходи, скло);

- зменшити масу відходів, що направляються на сміттєсортувальну станцію.

Комплексна система санітарного очищення дозволяє повернути для повторного

використання значну частину ТПВ, невикористаний залишок скласти на полігоні з мінімальним

негативним впливом на довкілля та подовжити термін експлуатації полігону за рахунок

невикористаного об'єму.

Підприємства-перевізники проводять збирання несортованих і сортованих відходів у

місцях їх первинного накопичення і транспортують споживачам. Необхідність створення

спеціального підприємства, яке візьме на себе функції збирання сортованих відходів та

доведення їх до відповідності вимогам споживачів вторинної сировини, може з'явитися лише

після широкого впровадження роздільного збирання відходів і буде продиктована

конкуренцією на ринку перевезень відходів.

Схема санітарного очищення

Схема санітарного очищення повинна забезпечити функціонування комплексної системи

збирання, видалення, утилізації, знешкодження та захоронення ТПВ громади, при дотриманні

сучасних екологічних нормативів і мінімізації капітальних та експлуатаційних витрат.

Першою задачею в рішенні проблем санітарного очищення є розробка оптимальної

системи поводження з твердими побутовими відходами. Зволікання з видаленням відходів з

місць їх утворення неприпустимо, бо може призвести до серйозного забруднення території.

В Схемі представлений наступний варіант поводження з ТПВ:

• роздільний збір ТПВ з житлової забудови та підприємств невиробничої сфери, з

вивезенням на Регіональний центр ТПВ Курахове;

• роздільний збір компонентів твердих побутових відходів планується здійснювати

шляхом розміщення на території кожного домоволодіння приватного сектору контейнерів для

залишків ТПВ, а для ресурсоцінних ТПВ передбачено встановлення контейнерів на спеціальних

майданчиках;

• для підприємств невиробничої сфери передбачено встановлення контейнерів для

роздільного збору на спеціальних майданчиках.

106

Практичний досвід показує, що проводити видалення ресурсоцінних компонентів із

ТПВ, що пройшли ущільнення та перевезення в сміттєвозі, набагато менш доцільно, ніж при

розсортуванні на більш ранніх стадіях технологічного ланцюга. Найбільш ефективним

способом відведення частини потоку ТПВ від полігонів і переадресування їх на підприємства

вторинних ресурсів є роздільний збір ресурсоцінних компонентів на місцях їхнього утворення.

Такий спосіб, хоча і більш складний у плані організаційних заходів і, головним чином – у плані

виховання населення, однак має ряд незаперечних економічних, екологічних і гігієнічних

переваг.

При розрахунках кількості контейнерів, необхідних для збирання, а також кількості

сміттєвозів для вивезення ТПВ, виходили з того, що ресурсоцінні компоненти ТПВ (скло, папір,

картон, пластик, метали) збираються окремо і практично не забруднюються харчовими

відходами, що дозволяє вивозити їх не щоденно, а два чи три рази на тиждень. Тому кількість

контейнерів обчислена із запасом на триденне зберігання вищезазначених компонентів ТПВ.

Щодо решти змішаних ТПВ, то під час їх зберігання у контейнерах повинна бути

виключена можливість їх загнивання, розкладання, розвіювання та розпилювання. Тому

кількість контейнерів обчислена із запасом на триденне зберігання решти змішаних ТПВ.

Для реалізації Схеми санітарного очищення необхідно інвестувати кошти в придбання

контейнерів для збирання ресурсоцінних компонентів та решти змішаних ТПВ, сучасних

сміттєвозів, транспортних засобів, машин, механізмів та обладнання для утримання території

санітарного очищення у належному стані, витрати на будівництво контейнерних майданчиків,

громадських вбиралень.

107

Схема збирання ТПВ Існуючого стану

ТВЕРДІ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ

Стихійні звалища Полігон ТПВ

108

Схема роздільного збирання ТПВ при реалізації І та ІІ етапів Схеми санітарного очищення

ТВЕРДІ ПОБУТОВІ ВІДХОДИ

Ресурсоцінні

ТПВ

Решта змішаних

відходів

Полігон ТПВ

Залишок ТПВ

Споживачі вторсировини

Сміттєперевантажувальна

станція з сортувальним

обладнанням

Вторсировина

109

Пропозиції по реалізації Схеми санітарного очищення

Схема санітарного очищення території населених пунктів Дачненської сільської ради

включає збирання побутових відходів з вивезенням їх до Регіонального центру ТПВ

м. Курахове, рекомендації поводження з небезпечними відходами, бездоглядними тваринами,

утримання громадських вбиралень.

Враховуючи можливі напрями кожного з етапів поводження з твердими побутовими

відходами, розроблена оптимальна Схема санітарного очищення громади на період з 2019 р. до

2039 р., що включає перехід від існуючої системи поводження з ТПВ до повного роздільного

збору твердих побутових відходів.

Основні етапи запропонованої Схеми включають:

- впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів з розподілом їх на

вторсировину (сухі компоненти) та залишок (органічні, вологі компоненти);

- придбання контейнерів для роздільного збирання ТПВ, облаштування контейнерних

майданчиків, придбання сміттєвозів;

- придбання транспортних засобів, машин, механізмів та обладнання для утримання

території очищення у належному санітарному стані;

- будівництво громадських вбиралень;

- придбання урн для збору сміття.

Реалізація даної Схеми дозволить покращити санітарний стан населених пунктів та

покращення умов проживання мешканців, поступово зменшити кількість відходів, що

складуються на полігоні, завдяки вилученню з загальної маси ТПВ ресурсоцінних компонентів і

знешкодження небезпечних відходів.

У разі впровадження роздільного збору ТПВ можливо розглянути питання включення до

тарифу на послуги із збирання, утилізації, знешкодження та видалення ТПВ, інвестиційної

складової, що дає можливість подальшого вдосконалення та розвитку роздільного збирання

відходів на території населених пунктів Дачненської сільської ради Марʼїнського району

Донецької області. Необхідно почати проведення пропагандистської роботи з населенням для

впровадження ефективного роздільного збирання компонентів ТПВ.

110

ДОДАТКИ

ЗАТВЕРДЖЕНОmar.gov.ua/wp-content/uploads/2016/06/skhema-sanitarnogo...Розділ 2....

Documents